ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
23.04.2019 м.Дніпро Справа № 904/4470/16
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач)
суддів: Широбокової Л.П., Дарміна М.О.
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
за участю сторін:
від позивача: Бутенко О.О., довіреність №14-260 від 26.12.2018 р., адвокат;
від відповідача: Астраханцева Л.Т., довіреність № 007.1Др-331-1218 від 26.12.2018 р., адвокат;
від відповідача: Рудницька Ю.О., довіреність № 007.1Др-330-1218 від 26.12.2018 р., адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про відвід колегії суддів у складі: Іванов О.Г., Дармін М.О., Широбокова Л.П. в апеляційному провадженні по розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2019 року, постановлену суддею Бондарєвим Е.М.., повний текст якої підписаний 01.03.2019, у справі №904/4470/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м.Дніпро
про стягнення 348 222 726,62 грн. заборгованості за природний газ, 51 305 898,24 грн. пені, 3 583 797,82 грн. 3% річних та 9 972 484,42 грн. інфляційних втрат
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2019 у справі №904/4470/16 (суддя Бондарєв Е.М.) частково задоволено заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі ПАТ "Дніпропетровськгаз") про відстрочення виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 по справі № 904/4470/16; відстрочено виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 по справі № 904/4470/16 на вісім місяців до 29.09.2019.
Не погодившись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, ст..ст.86, 331 ГПК України, неповне з`ясування та недоведеність обставин справи, просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2019 про відстрочення виконання постанови.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), судді Дармін М.О., Широбокова Л.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2019 у справі №904/4470/16; судове засідання призначено на 23.04.2019 на 10:00 годину; сторонам наданий строк - 15 днів з моменту отримання ухвали, для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань.
Відповідачем у визначений строк надано відзив на апеляційну скаргу (10.04.2019).
Позивачем 19.04.2019 засобами електронного зв`язку подано відповідь на відзив (оригінал поштою надійшов до суду 22.04.2019).
22.04.2019 відповідачем подані суду додаткові пояснення по справі та клопотання про залучення од справи копії резолютивної частини постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 по справі № 826/6713/18.
23.04.2019 представником відповідача - ПАТ "Дніпропетровськгаз" адвокатом Рудницькою Ю.О. до Центрального апеляційного господарського суду подано заяву про відвід колегії суддів у складі: Іванов О.Г., Дармін М.О., Широбокова Л.П.
Заява мотивована сумнівами заявника в об'єктивності та неупередженості вказаної колегії суддів, з огляду на попередній розгляд вказаною колегією суддів заяви ПАТ "Дніпропетровськгаз" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у цій справ та постановлення за її результатами ухвали від 22.12.2018, за якою дійшла висновку, що встановлені по справі №826/6713/18 обставини жодним чином не могли вплинути на висновки Дніпропетровського апеляційного господарського суду щодо предмета та обґрунтованості підстав позову ПАТ "НАК "Нафтогаз України".
В свою чергу, 18.04.2019 Шостим апеляційним адміністративним судом було винесено постанову, якою задоволено апеляційну скаргу ПАТ "Дніпропетровськгаз", скасовано рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2018 по справі №826/6713/18 та задоволено позовні вимоги ПАТ "Дніпропетровськгаз", а саме:
1. Визнано протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що полягає у ненаданні відповідей на заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" від 05.12.2017 року №Dp05.2-CJI-l8952-1217, від 14.03.2018 року №Dp05.2-CJI-4868-0318 з перегляду тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами для Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в бік економічно обґрунтованого.
2. Зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, зокрема, включивши до складу такого тарифу:
- вартість газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат на період 2018 року в розмірі 596 846,1 тис. грн., розрахованої відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 року № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за № 570/7891, Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за №571/7892;
- компенсацію вартості ВТВ за 2014-2015 роки в розмірі 277 592.2 тис, грн.
- компенсацію вартості ВТВ за 2016 рік в розмірі 14 291,48 тис. грн.
- компенсацію вартості ВТВ за 2017 рік в розмірі 151 417,2 тис. грн.
Таким чином, правова позиція Шостого апеляційного адміністративного суду, викладена у постанові від 18.04.2019 по справі №826/6713/18, є важливою при вирішенні питання щодо доцільності відстрочення судового рішення по справі №904/4470/16, оскільки є доказом відсутності вини ПАТ "Дніпропетровськгаз" у порушенні грошового зобов'язання, а також свідчить про можливість виконати зобов'язання у майбутньому (без загрози виникнення неплатоспроможності боржника та порушення відносно нього справи про банкрутство) після виконання НКРЕКП судового рішення та встановлення економічно обґрунтованого тарифу.
Також заява містить посилання на на ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод стосовно безсторонності (неупередженості) суду та на Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23 стосовно об'єктивності судді.
Відповідно до частини третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
В пунктах 49, 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року зазначається, що:
- відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним і об'єктивним критерієм. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суд неупередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого, inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28, 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", № 33958/96, пункт 42 рішення ЄСПЛ 2000-12). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу і ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. Рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10 червня 1996 року, пункт 38).
- стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010 для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Приписами частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини тринадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Реалізації гарантій, встановлених статтею 6 Конвенції, слугує запровадження у національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду. Такими є, зокрема, передбачені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі суддів розгляді справи (стаття 36 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частинами 2-4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Стаття 36 Господарського процесуального кодексу України визначає недопустимість повторної участі судді у розгляді справи, а саме:
1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Розглянувши подану заяву про відвід, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки підстави, визначені ст.ст.35, 36 ГПК України у даній справі відсутні, заявником не наведені докази неупередженості колегії суддів у складі: Іванов О.Г., Дармін М.О., Широбокова Л.П., а сама заява зводиться до незгоди відповідача з рішеннями/процесуальними рішеннями судді у справі № 904/4470/16. Однак, частиною 4 статті 35 ГПК України обумовлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з частинами 2, 3 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може, зокрема, з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід судді.
Враховуючи викладене, провадження у справі підлягає зупиненню, а вирішення питання про відвід колегії суддів слід передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 228, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
Заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про відвід колегії суддів у складі: Іванов О.Г., Дармін М.О., Широбокова Л.П. визнати необґрунтованою.
Заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про відвід колегії суддів у складі: Іванов О.Г., Дармін М.О., Широбокова Л.П. для вирішення питання про відвід передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу і визначається в порядку, встановленому ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України.
На час вирішення заяви про відвід провадження у справі № 904/4470/16 - зупинити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвалу суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст ухвали складено 23.04.2019
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя М.О. Дармін
