ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.2019 року м.Дніпро Справа № 904/4470/16
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Широбокової Л.П., Дарміна М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2019 року, постановлену суддею Бондарєвим Е.М.., повний текст якої підписаний 20.09.2019, у справі № 904/4470/16
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м.Дніпро
про стягнення 348 222 726,62 грн. заборгованості за природний газ, 51 305 898,24 грн. пені, 3 583 797,82 грн. 3% річних та 9 972 484,42 грн. інфляційних втрат
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2019 у справі №904/4470/16 (суддя Бондарєв Е.М.) залишено без розгляду клопотання Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зупинення провадження у справі №904/4470/16; клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про зупинення провадження у справі №904/4470/16 за заявою про визнання наказу від 07.10.2016 про стягнення 199 130,23 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги таким, що не підлягає виконанню задоволено.
Зупинено провадження у справі № 904/4470/16 по розгляду заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про визнання наказу від 07.10.2016 про стягнення 199 130,23 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги таким, що не підлягає виконанню до вирішення Господарським судом Дніпропетровської області пов`язаної з нею справи № 904/2215/19 за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України" до АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про визнання недійсним правочину і до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/2215/19 за позовом за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України" до АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про визнання недійсним правочину, прийнятим Господарським судом Дніпропетровської області за наслідками її розгляду.
Зобов`язано учасників справи повідомити суд про набрання законної сили судовим рішенням у пов`язаній з нею справі № 904/2215/19 за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України" до АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про визнання недійсним правочину, прийнятим Господарським судом Дніпропетровської області за наслідками її розгляду, та надати суду відповідні судові процесуальні документи.
Не погодившись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, ст.ст.86, 227 ГПК України, неповне з"ясування обставин справи, просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2019, відмовити АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі; справу передати на подальший розгляд до суду першої інстанції.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Скаржник вказує, що до справи № 904/4470/16 долучено всі необхідні докази, аналогічні доказам доданим до справи № 904/2215/19, що дають можливість Господарському суду Дніпропетровської області самостійно, без зупинення розгляду цієї справи, встановити відповідні обставини, пов`язані з заявленими вимогами AT "Дніпропетровськгаз". При цьому Позивач неодноразово повідомляв суд першої інстанції під час розгляду справи № 904/4470/16, що зобов`язання НАК "Нафтогаз України" перед ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" у вигляді переплати – відсутні, що свідчить про недійсність відступленої вимоги.
Скаржник стверджує, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у цій справі, оскільки місцевий господарський суд наділений достатніми процесуальними повноваженнями для з`ясування та встановлення обставин, які входять до предмету доказування саме у справі №904/4470/16.
Зазначає, що в оскаржуваній ухвалі від 16.09.19 у справі №904/4470/16 Господарський суд Дніпропетровської області у мотивувальній частині ухвали згадує Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Днінрогаз" (далі - AT "Дніпрогаз"), однак, юридична особа AT "Дніпрогаз" (код ЄДРПОУ 20262860) не є тотожною юридичній особі AT "Дніпропетровськгаз" (код ЄДРПОУ 03340920); при цьому AT "Дніпрогаз" не є стороною ні у справі № 904/4470/16, ні у справі № 904/2215/19.
Вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що згідно ч.3 ст. 328 ГПК України термін розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, становить десять днів, в свою чергу, розгляд справи № 904/2215/19, до набрання рішенням у ній законної сили може тривати у часі, чим порушуються права НАК "Нафтогаз України" на виконання судового рішення у справі № 904/4470/16 та отримання належних стягувачу коштів.
На думку скаржника, зупинення провадження у справі призводить до затягування розгляду справи, розумності строків такого розгляду та перебування сторін у стані невизначеності, всупереч гарантіям, визначеним ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та одній із засад (принципів) господарського судочинства.
У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі Відповідач) проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу обґрунтованою і законною, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, зазначає, що основним аргументом своєї апеляційної скарги AT "НАК "Нафтогаз України" наводить той факт, що до справи №904/4470/16 долучено всі необхідні докази, аналогічні доказам, доданим до справи №904/2215/19. що дають можливість Господарському суду Дніпропетровської області самостійно, без зупинення розгляду справи, встановити відповідні обставини, пов"язані з заявленими вимогами AT "Дніпропетровськгаз". Відповідач заперечує дійсність даного твердження, вказує, що предмет доказування у справі №904/4470/16 є іншим, ніж у справі №904/2215/19. Зокрема, підставою для подання у межах справи №904/4470/16 заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, слугувало здійснення AT "Дніпропетровськгаз" одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог, оформленого заявою від 11.05.2019 №490007-Сл-7969-0519 на загальну суму 362 159 166,57 грн. В свою чергу, в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/2215/19 за позовом AT "НАК "Нафтогаз України" до AT "Дніпропетровськгаз" про визнання недійсним правочину, оформленого AT "Дніпропетровськгаз" заявою від 11.05.2019 №490007-Сл-7969-0519 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже, питання дійсності/недійсності проведеного заліку не може розглядатися в рамках розгляду справи №904/4470/16 в частині визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки виходить за межі доказування в силу приписів ст. 204 ЦК України та п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".
Також відповідач не погоджується з доводами заявника про те, що зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, а рішення суду у справі №904/4470/16 залишається невиконаним. Зокрема, на даний час ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2019 про забезпечення позову по справі №640/10125/19 заборонено будь-яким державним та/або приватним виконавцям, яким пред`явлено або буде пред`явлено до виконання виконавчі документи, видані на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 по справі №904/4470/16 (накази Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 на суму 361 960 036,34 грн. та 199 130,23 грн.), вчиняти будь-які дії по їх примусовому виконанню до набрання законної сили рішенням суду у справі №640/10125/19. Тобто, на даний момент оскаржувана ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2019 у справі №904/4470/16 не впливає на своєчасність виконання рішення у справі.
При цьому відповідач стверджує, що не ухиляється від виконання свого грошового зобов`язання у зв`язку з його погашенням в межах ст. 601 ЦК України.
У відповіді на відзив на апеляційну скаргу НАК "Нафтогаз України" (стосовно оскарження ухвали від 16.09.2019 щодо визнання таким, що не підлягає виконанню наказ про стягнення 348 222 726,22 грн тощо - надійшла до суду 31.10.2019) вважає твердження боржника, зазначені у відзиві, необґрунтованими у зв`язку з тим, що саме в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, для розгляду питання про припинення зобов`язання, суду необхідно встановити чи дійсно відбулось припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (вказане підтверджує правовою позицією Східного апеляційного господарського суду, викладеною у постанові від 05.03.2019 по справі № 08/130-07). В зв"язку з викладеним позивач відмічає, що до справи № 904/4470/16 долучено всі необхідні докази аналогічні доказам, доданим до позовної справи № 904/2215/19, що дають можливість Господарському суду Дніпропетровської області самостійно, без зупинення розгляду справи, встановити відповідні обставини, пов`язані з заявленими вимогами AT "Дніпропетровськгаз".
Щодо посилань відповідача на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва про забезпечення позову від 12.06.19 у справі № 640/10125/19, якою заборонено будь-яким державним та/або приватним виконавцям, яким пред`явлено або буде пред`явлено до виконання виконавчі документи, видані на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.16 у справі № 904/4470/16 (накази Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.16 на суму 361 960 036,34 грн та 199 130,23 грн), вчиняти будь-які дії по їх примусовому виконанню до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, то позивач повідомляє, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.19 у справі № 904/4470/16 впливає на своєчасність виконання рішення у даній справі, адже: заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду Міста Києва від 12.06.19 у справі № 640/10125/19, скасовані ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.19 у справі №640/10125/19, а ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва про забезпечення позову від 12.06.19 у справі № 640/10125/19 скасована постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.19 у справі № 640/10125/19.
04.11.2019 до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому АТ "Дніпропетровськгаз" зазначає, що посилання позивача на позицію Східного апеляційного господарського суду у справі №08/130-07 є безпідставним, оскільки в ній розглядалися інші обставини. Так, в рамках справи №08/130-07 не було паралельної справи про визнання заліку однорідних зустрічних вимог недійсним. У даних правовідносинах саме AT "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним правочину, оформленого AT "Дніпропетровськгаз" заявою від 11.05.2019 №490007-Сл-7969-0519 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог (справа №904/2215/19).
Відповідач звертає увагу суду, що наявність заперечень однієї сторони не є перешкодою для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони (постанова Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №910/18256/17). Однак, дане питання, з огляду на неоднозначність судової практики, має бути розглянуто та вирішено остаточно саме в рамках розгляду справи №904/2215/19 про визнання проведеного AT "Дніпропетровськгаз" заліку недійсним.
Посилається на рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України", в якій зауважено, що передбачуваність - центральна характеристика права. Норма права не може вважатися такою, якщо вона не сформульована з крайньою (граничною) чіткістю, щоб дозволити громадянам будувати власну поведінку відповідно до закону. Цей принцип дуже важливий, оскільки будь-яке обмеження прав можливе лише на законних підставах. Фактично це означає, що в будь-якому судовому спорі суди зобов`язані застосовувати й інтерпретувати положення законів згідно з усталеною судовою практикою.
Зауважує, що паралельний розгляд справ №904/4470/16 (про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню) та №904/2215/19 (про визнання заліку недійсним) може призвести до неоднакового застосування норм права та порушення принципу верховенства права, а відтак, і прав та законних інтересів учасників спору.
Стверджує, що посилання апелянта на факт скасування ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2019 по справі №640/10125/19 жодним чином не вливає на межі та обсяги доказування у справі №904/4470/16 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2019 року у справі № 904/4470/16 (за заявою про визнання наказу від 07.10.2016 про стягнення 199 130,23 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги таким, що не підлягає виконанню); з урахуванням положень ст.271 ГПК України справу вирішено розглядати без повідомлення (виклику) сторін, в письмовому провадженні; сторонам наданий строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань.
Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" заборгованості у сумі 413 084 907,10 грн., з яких:
- 348 222 726,62 грн. заборгованість за природний газ поставлений в період з січня 2013 року по грудень 2015 року;
- 51 305 898,24 грн. пеня за загальний період з 21.01.2016 по 13.05.2016 ;
- 3 583 797,82 грн. 3% річних за загальний період з 21.01.2016 по 13.05.2016;
- 9 972 484,42 грн. інфляційні втрати за загальний період з лютого 2016 року по квітень 2016 року.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково.
07.10.2016 на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 видані накази про:
- стягнення з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 348 222 726,62 грн. заборгованості за природний газ, 3 583 797,82 грн. 3% річних, 9 972 484,42 грн. інфляційних втрат, 181 027,48 грн. витрат по сплаті судового збору;
- стягнення з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 199 130,23 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 скасовано, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018 було скасовано постанову Вищого господарського суду України від 07.12.2016 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 залишено в силі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2018, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2018, заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про відстрочення виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 по справі №904/4470/16 на один рік до 11.04.2019 задоволено та відстрочено виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 по справі №904/4470/16 на один рік до 11.04.2019.
Під час перебування матеріалів справи №904/4470/16 за межами Господарського суду Дніпропетровської області, 15.05.2019 до господарського суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про визнання наказу від 07.10.2016 по справі №904/4470/16 про стягнення 199 130,23 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги таким, що не підлягає виконанню.
Одночасно заявник просив суд до розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Заява обґрунтована тим, що Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" належним чином повідомило позивача у справі про вчинення одностороннього заліку, внаслідок якого його грошові зобов`язання перед Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі №904/4470/16 на загальну суму 362 159 166,57 грн., які підлягали примусовому стягненню за наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016, є припиненими.
Також відповідач зазначив, що завчасне вчинення дій з примусового виконання оскаржуваного рішення, блокування та стягнення значних грошових сум, призведе до неможливості підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та соціальної сфери міста Дніпро та Дніпровського району, виконувати функції Оператора ГРМ, зокрема - забезпечувати безперебійне та безаварійне функціонування газорозподільної системи міста та Дніпровського району.
03.06.2019 судом отримані заперечення Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на заяву боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в яких зазначено, що заява Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №490007-Сл-7969-0519 від 11.05.2019 суперечить нормам ст. 601 Цивільного кодексу України, оскільки зобов`язання вказані у заяві не є зустрічними та безспірними.
Також 03.06.2019 судом отримане клопотання Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зупинення провадження у справі №904/4470/16 з розгляду заяви про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконання - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/2215/19, винесеним за результатами розгляду позовної заяви НАК "Нафтогаз України" від 24.05.2019 №39-198-19.
17.07.2019 до суду надійшли доповнення до заперечень Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню де вказує, що вже після подання боржником заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, тобто після 15.05.2019, АТ "Дніпропетровськгаз" на виконання умов договору №13-137-ВТВ від 14.01.2013 перерахував кошти в порядку постави Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 на суму 43 351 540,23 грн., що додатково підтверджує факт направлення боржником заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 11.05.2019 №490007-Сл-7969-0519 без мети створення юридичних наслідків. Адже, боржник продовжує розраховуватись за договором №13-137-ВТВ від 14.01.2013 і таким чином визнає, що рішення, на виконання якого видано наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 у справі №904/4470/16 - не виконано.
04.07.2019 Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до місцевого господарського суду з клопотанням про залишення без розгляду клопотання позивача про зупинення провадження у справі №904/4470/16.
22.08.2019 справа №904/4470/16 повернута до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою від 04.09.2019 заяву відповідача прийнято та призначено до розгляду в засіданні на 16.09.2019 о 10:20 год. За наслідками розгляду клопотання відповідача про зупинення виконання за виконавчим документом або заборону приймати виконавчий документ до виконання, викладеного у заяві про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, частково задоволено вищевказане клопотання відповідача; зупинено виконання за наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 у справі №904/4470/16 про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 199 130,23 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги до розгляду заяви боржника про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/4470/16 від 07.10.2016 таким, що не підлягає виконанню.
12.09.2019 Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" подало додаткові пояснення на заперечення та доповнення до заперечень на заяву боржника де вказує, що як вбачається зі змісту заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, зобов`язання сторін, щодо яких боржником направлено до АТ "НАК "Нафтогаз України" відповідну заяву, є грошовими та однорідними, строк виконання цих зобов`язань настав. АТ "Дніпропетровськгаз" належним чином повідомило АТ "НАК "Нафтогаз України" у справі про вчинення одностороннього заліку, внаслідок якого його грошові зобов`язання перед АТ "НАК "Нафтогаз України" у справі №904/4470/16 на загальну суму 362 159 166,57 грн. є припиненими. Заявник стверджує, що вимоги АТ "Дніпропетровськгаз" є безспірними, оскільки виникли на підставі договору від 02.05.2019 №02-05/19 відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" та АТ "Дніпропетровськгаз", який є діючим та не оскаржений, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 25.04.2019 по справі №918/541/18.
Також заявник зазначає, що у зв`язку з тим, що протягом 2015-2019 років ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" закуповувало природний газ для потреб населення, в тому числі, для споживачів без газових лічильників виключно у НАК "Нафтогаз України", із прийняттям постанов Кабінету Міністрів України №63 від 08.02.2019 та №143 від 27.02.2019 виникла різниця у вартості природного газу спожитого населенням за нормами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №619 від 08.06.1996 та вартістю природного газу, спожитого населенням за нормами, по яких не допускається заборгованість, згідно з постановами Кабінету Міністрів України №63 від 08.02.2019 та №143 від 27.02.2019. Таким чином, у ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" виникла передплата перед НАК "Нафтогаз України" по договорах поставки природного газу, за якими закуповувався газ для потреб населення без лічильників газу. Оскільки ТОВ "Дніпропетровськгаз" сплачувало АТ "НАК "Нафтогаз України" вартість природного газу, зокрема, за нормами 9,8 куб.м., 18,3 куб.м., 23,6 куб.м., які є вищими ніж норми, по яким виставлялися рахунки населенню у 2014-2018 роках, то і компенсація державою пільг та субсидій здійснювалася лише в частині занижених норм, які в подальшому були скасовані у судовому порядку. В свою чергу, заборгованість АТ "НАК "Нафтогаз України" перед ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" виникла на різницю між вищезазначеними нормами, яка взагалі не компенсувалася з боку держави.
Крім того, 12.09.2019 заявник подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі №904/4470/16 з розгляду заяв та скарг до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/2215/19 за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України" до АТ "Дніпропетровськгаз" про визнання недійсним правочину, оформленого АТ "Дніпропетровськгаз" заявою від 11.05.2019 №490007-Сл-7969-0519 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Клопотання обґрунтовано тим, що викладені під час розгляду справи №904/2215/19 у рішеннях висновки є вирішальними для повного, всебічного та правильного розгляду заяв та скарг у справі №904/4470/16, оскільки як в мотивувальній, так і в резолютивній частині рішення судом буде зроблено висновок про правомірність та законність проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою від 11.05.2019, та, відповідно, наявність або відсутність фактичного виконання судового рішення. На думку заявника, наведене свідчить, що вирішення спору та питання у даній справі (№904/4470/16) є неможливим без вирішення спору між АТ "НАК "Нафтогаз України" та АТ "Дніпропетровськгаз" про визнання недійсним правочину, оформленого АТ "Дніпропетровськгаз" заявою №490007-Сл-7969-0519 від 11.05.2019 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, та встановлення дійсних обставин спірних відносин, що розглядається у Господарському суді Дніпропетровської області у справі №904/2215/19. Таким чином, АТ "Дніпропетровськгаз" вважає неможливим розгляд заяв та скарг по справі №904/4470/16 до вирішення пов`язаної з нею справи №904/4470/16 за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України" до АТ "Дніпропетровськгаз" про визнання недійсним правочину у Господарському суді Дніпропетровської області.
Позивачем долучено 16.09.2019 до матеріалів справи №904/4470/16 лист НАК "Нафтогаз України" від 13.09.2019 №39-5369/1.17-19 відповідно до якого компанія повідомляла АТ "Дніпропетровськгаз" про невизнання правочину від 11.05.2019 №490007-Сл-7969-0519.
Як вже зазначалось, ухвалою від 16.09.2019 залишено без розгляду клопотання Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зупинення провадження у справі №904/4470/16; клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про зупинення провадження у справі №904/4470/16 за заявою про визнання наказу від 07.10.2016 про стягнення 199 130,23 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги таким, що не підлягає виконанню – задоволено; зупинено провадження у справі № 904/4470/16 по розгляду заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про визнання наказу від 07.10.2016 про стягнення 199 130,23 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги таким, що не підлягає виконанню до вирішення Господарським судом Дніпропетровської області пов`язаної з нею справи № 904/2215/19 за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України" до АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про визнання недійсним правочину і до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/2215/19 за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України" до АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про визнання недійсним правочину, прийнятим Господарським судом Дніпропетровської області за наслідками її розгляду, із зобов"язанням сторін повідомити суд про набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/2215/19.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався положеннями п.5 ч.1 ст.227 та черговістю розгляду вимог і дійшов висновку, що предметом дослідження у цій справи є повне припинення зобов"язань за виконавчими документами (наказами), виданими 07.10.2016 Господарським судом Дніпропетровської області на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016; основним доказом, яким відповідач обґрунтовує припинення зобов"язань за виконавчим документом є заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.05.2019 № 490007-Сл-7969-0519 (на загальну суму 362 159 166,57 грн.), в той же час, визнання недійсним правочину, оформленого цією заявою, є предметом дослідження у справі № 904/2215/19, результат розгляду у якій вплине на вирішення спору у цій справі; вказане є підставою для зупинення провадження у цій справі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Причиною зупинення провадження у справі згідно вказаної норми Господарського процесуального кодексу України є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим зумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України). Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
При цьому згідно абз.4 п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами та доповненнями, яка є чинною на даний час) іншим судом є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно ст. 3 та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.
Предметом розгляду заяви у даній справі є вимога боржника про визнання наказу, виданого Господарським судом Дніпропетровської області 07.10.2016 про стягнення 199 130,23 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги таким, що не підлягає виконанню.
При цьому обґрунтовуючи заяву боржник вказав про припинення зобов"язань через проведення позивачем (стягувачем) зарахування зустрічних однорідних вимог перед відповідачем (боржником) на загальну суму 362 159 166,57 грн. на підставі його заяви №490007-Сл-7969-0519 від 11.05.2019 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог; укладенням договору №02-05/19 від 02.05.2019 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор (ТОВ "Дніпропетровськгаз збут") відступив, а новий кредитор (АТ "Дніпропетровськгаз") набув право вимоги боргу у АТ "НАК "Нафтогаз України" в сумі 382 457 448,59 грн., яке виникло у ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" в розмірі переплати, здійсненої останнім за природний газ, придбаний для потреб побутових споживачів у період з 2015 рік по 2018 рік за договорами купівлі-продажу природного газу.
До того ж, вказані переплати виникли у ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" в результаті прийняття Кабінетом Міністрів України постанов № 619 від 01.10.2014, № 237 від 29.04.2015, № 203 від 23.03.2016, № 63 від 08.02.2019, № 143 від 27.02.2019 та їх застосування і реалізації, й полягає у тому, що протягом 2015-2019 років ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" закуповувало природний газ для потреб населення, в тому числі, для споживачів без газових лічильників виключно у НАК "Нафтогаз України"; із прийняттям зазначених постанов Кабінету Міністрів України виникла різниця у вартості природного газу спожитого населенням за нормами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 619 від 08.06.1996 та вартістю природного газу, спожитого населенням за нормами, по яких не допускається заборгованість, згідно постанов Кабінету Міністрів України №63 від 08.02.2019 та №143 від 27.02.2019.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд має встановити обставини щодо дійсного припинення зобов"язання АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" перед АТ "НАК "Нафтогаз України" за вище вказаним наказами господарського суду, виданими на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016.
Одним із доказів у цій справі, що вплине на встановлення факту припинення зобов"язань боржника (відповідача) перед кредитором (позивачем) є заява АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", надіслана АТ "НАК "Нафтогаз України" про зарахування зустрічних однорідних вимог (припинення зобов`язання зарахуванням) від 11.05.2019 №490007-Сл-7969-0519, в свою чергу, визнання вказаного одностороннього правочину недійсним, є предметом розгляду у господарській справі №904/2215/19 за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України" до АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут".
Отже, з урахуванням черговості розгляду вимог, визнання дійсним або недійсним одностороннього правочину АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" у формі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог (припинення зобов`язання зарахуванням) від 11.05.2019 №490007-Сл-7969-0519, що є предметом розгляду у справі №904/2215/19, буде мати вирішальне значення для розгляду заяви відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, внаслідок припинення зобов"язань за ним.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частинами 2, 3 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.
З огляду на викладені норми права, з урахуванням предмету заяви у цій справі (визнання наказу таким, що не підлягає виконанню внаслідок припинення зобов"язань за ним), беручи до уваги, що вказана норма розповсюджується лише на позовне провадження (а заява може бути подана до закінчення підготовчого провадження, тобто має місце до винесення рішення у справі), з урахуванням того, що рішення у цій справі вже ухвалене, а провадження знаходиться на стадії виконання рішення, є цілком обгрунтованим звернення позивача з окремою позовною заявою про визнання недійсним одностороннього правочину АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" у формі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.05.2019 №490007-Сл-7969-0519, що є предметом розгляду у справі № 904/2215/19, таким чином, саме в такий спосіб позивач вирішив захистити своє право. Тому не приймаються доводи апеляційної скарги про можливість суду самостійно здійснити оцінку доказів у цій справі та дослідити відповідність закону вчиненого відповідачем правочину, з огляду на розгляд вказаного (тототжного) питання у іншій справі.
Щодо правової природи зарахування зустрічних однорідних вимог та наявність у справі листа АТ "НАК "Нафтогаз України" від 13.09.2019 №39-5369/1.17-19 про заперечення вчиненого відповідачем правочину, слід зазначити наступне.
По-перше, згідно висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм ч.ч. 3, 5 ст. 202, ст. 601 ЦК України, викладеної у постанові від 30.10.2018 по справі №914/3217/16, заява особи про припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином.
Згідно зі ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Таким чином, ст. 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину, що означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
По-друге, чинний Цивільний кодекс України не містить прямої норми про нікчемність одностороннього правочину у разі висловлення заперечень будь-якими особами щодо такого одностороннього правочину, отже, факт наявності заперечень позивача не тягне за собою нікчемності одностороннього правочину.
При цьому чинний Цивільний кодекс України містить вичерпний перелік підстав для визнання правочину недійсним і такої підстави, як заперечення іншої сторони із вчиненим одностороннім правочином не містить.
Доводи скарги про порушення зупиненням провадження у справі прав позивача на розгляд справи у розумні строки не приймаються колегією суддів з огляду на наступне.
Так, дійсно, важливим аспектом справедливого судового розгляду є розумність тривалості провадження, що повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (див. рішення у справі "Фрідлендер проти Франції" (Frydlender v. France) [ВП], №30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII).
Аналогічне твердження висловив Верховний Суд України у Листі від 25.01.2006 №1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ" визначив критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, які є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних): 1) складність справи; 2) поведінка заявника; 3) поведінка органів державної влади (насамперед суду).
Відповідна норма закріплена і в п.10 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод в першу чергу гарантує "процесуальну" справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції-)). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubovs and Others v. Latvia ("Миролюбов та інші проти Латвії"), § 103).
З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.
Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії-) (по. 1) [ВП], § 183, і Sbrmeli v. Germany (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 129).
З огляду на предмет заяви у даній справі, предмет позову у справі № 904/2215/19, суб"єктний склад сторін в обох справах, черговість розгляду вимог, значення результату розгляду по справі №904/2215/19 для цієї справи, - з метою забезпечення принципу справедливого розгляду справи, та з урахуванням того, що зупинення провадження у справі відповідає встановленим процесуальним нормам, зокрема ст. 227 ГПК України, є правомірним зупинення розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/2215/19.
Колегія суддів зауважує, що скаржник, розуміючи важливість результату розгляду у справі № 904/2215/19 для цієї справи також подавав клопотання про зупинення провадження у цій справі, до вирішення спору по справі № 904/2215/19, втім, в подальшому подав клопотання про залишення попереднього клопотання без розгляду.
Доводи апеляційної скарги про згадування у тексті ухвали (її мотивувальній частині) АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", тобто юридичної особи, яка не тотожна АТ "Дніпропетровськгаз", є самостійною юридичною особою та не є стороною у справі, колегія суддів визнає як неспроможні, оскільки ця особа вказується лише один раз в ухвалі, відносно такої особи суд не вирішував жодних вимог, тобто не приймав рішення про її права та обов"язки, таким чином, вказане свідчить про технічну описку у тексті ухвали, яку відповідно до вимог ст.243 ГПК України суд першої інстанції може виправити за заявою сторони або своєю ініціативою.
За таких обставин, ухвала місцевого суду про зупинення провадження у справі є законною, обґрунтованою обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення, наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали суду апеляційний господарський суд не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують викладених в ухвалі висновків суду.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Оскільки ухвала про зупинення провадження у справі, яка переглянута в апеляційному порядку, не відноситься до переліку ухвал, які підлягають касаційному оскарженню після їх апеляційного розгляду, в порядку п.2 ч.1 ст.287 ГПК України, то постанова Центрального апеляційного господарського суду оскарженню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ – залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2019 року у справі № 904/4470/16 (за заявою про визнання наказу від 07.10.2016 про стягнення 199130,23 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги таким, що не підлягає виконанню) – залишити без змін.
Судові витрати Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до п.2 ч.1 ст.287 ГПК України не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 07.11.2019 року.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Л .П. Широбокова
Суддя М.О. Дармін
