ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.09.2019 року м.Дніпро Справа № 904/4470/16
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.
при секретарі судового засідання: Грачов А.С.
представники сторін:
від позивача: не з`явився; про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином;
від відповідача: Рудницька Ю. О., довіреність №007.1др-315-0519 від 20.05.2019 р., адвокат;
від відповідача: Астраханцева Л. Т., довіреність №007.1др-316-0519 від 20.05.2019 р., адвокат;
розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2019, постановлену суддею Бондарєвим Е.М., у справі №904/4470/16 за заявою акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про вжиття заходів, передбачених ч.6 ст.327 Господарського процесуального кодексу України у даній справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро
про стягнення 348 222 726,62 грн. заборгованості за природний газ, 51 305 898,24 грн. пені, 3 583 797,82 грн. 3% річних та 9 972 484,42 грн. інфляційних втрат
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2019 у справі №904/4470/16 Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відмовлено в задоволенні заяви про вжиття заходів, передбачених ч.6 ст.327 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись з ухвалою суду, 30.07.2019 АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить цю ухвалу скасувати та задовольнити заяву про вжиття заходів, передбачених ч.6 ст.327 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що на даний час Окружним адміністративним судом міста Києва фактично заборонено виконання рішення суду, чим позбавлено стягувача права на отримання коштів за рішенням суду.
Крім того, боржник намагається уникнути виконання рішення суду шляхом відкриття нових рахунків в АБ "Кліринговий дім" та АБ "Укргазбанк".
Беручи до уваги пояснення лише боржника, суд помилково приходить до висновку, що AT "Дніпропетровськгаз" намагається вжити заходи для виконання рішення суду у справі №904/4470/16. На думку стягувача, навпаки, подаючи до суду безпідставні та надумані заяви, скарги, тощо, боржник в черговий раз підтверджує про небажання виконувати рішення суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.
Зауважує, що виконання рішень Господарських судів не віднесено до сфери публічно-правових відносин, існує законодавчо визначена процедура подачі та розгляду скарг на рішення Господарських судів, тому Окружним адміністративним судом міста Києва всупереч статті 124 Конституції України привласнено функції Господарського суду.
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу – без змін. Зазначає, що протягом травня-червня 2019 на кошти та майно АТ "Дніпропетровськгаз" тричі протиправно накладався арешт приватними виконавцями. Приватними виконавцями, як і стягувачем ігнорувався факт проведеного 11.05.2019 (ще до відкриття виконавчого провадження 14.05.2019) заліку однорідних зустрічних вимог. Так, АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" мало станом на 11 травня 2019 року заборгованість перед АТ "Дніпропетровськгаз" в розмірі 362 159 166,57 грн. відповідно до договору від 02.05.2019 року №02-05/19 відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" та АТ "Дніпропетровськгаз", за яким АТ "Дніпропетровськгаз" набуло право вимоги боргу в сумі 382 457 448,59 грн., що виникло у АТ "НАК "Нафтогаз України" в частині вартості отриманого природного газу та розподіленого населенню ПАТ "Дніпропетровськгаз".
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.08.2019 для розгляду справи №904/4470/16 визначено колегією суддів у складі: головуючого судді (доповідача) – Іванова О.Г., суддів – Березкіної О.В., Дарміна М.О.
Розпорядженням керівника апарату суду від 13.08.2019 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача Іванова О.Г. для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого автоматизованою системою документообігу для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач)- Кузнецова І.Л., судді – Березкіна О.В., Дармін М.О.
Ухвалою суду від 19.08.2019 (колегія суддів: головуючий – Кузнецова І.Л. (доповідач), судді – Березкіна О.В., Дармін М.О.) скаржнику відновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою позивача на ухвалу господарського суду від 18.07.2019; розгляд апеляційної скарги призначений на 11.09.2019; сторонам наданий строк для подання відзиву, заяв, клопотань.
У зв`язку із виходом на роботу судді-доповідача Іванова О.Г. після відпустки, розпорядженням керівника апарату суду від 02.09.2019 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.09.2019 для розгляду справи №904/4470/16 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О. та ухвалою від 09.09.2019 справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів.
Представник АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в судове засідання, призначене на 11.09.2019 не з`явився, натомість, 09.09.2019 представником Позивача (скаржника) адвокатом Бутенко О.О. засобами електронного зв`язку подано до суду клопотання, скріплене електронним цифровим підписом, про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано участю адвокатів, які представляють інтереси Позивача, у інших судових засіданнях та неможливості прибуття до м. Дніпра.
Разом із клопотанням представником Позивача надано:
- копію ухвали Господарського суду м. Києва від 24.07.2019 у справі № 910/7804/19, якою за участю представника АТ "НАК "Нафтогаз України" Мицько Р.М. відкладено підготовче засідання у цій справі на 11.09.2019;
- копію ухвали Господарського суду м. Києва від 19.08.2019 у справі № 15/311-б, якою за участю представника АТ "НАК "Нафтогаз України" Овчарук О.О. відкладено розгляд даної справи на 11.09.2019;
- копію договору про надання правової допомоги від 19.09.2018 № 14/2121/18, укладеного між АТ "НАК "Нафтогаз України" та адвокатом Бутенко О.О., разом із копією довіреності на останнього;
- копію договору про надання правової допомоги від 21.12.2018 № 14/3488/18, укладеного між АТ "НАК "Нафтогаз України" та адвокатом Кулик О.А., разом із копією довіреності на останню.
Вказане клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
За положеннями ч.1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Отже, представництво Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у даній справі, крім адвокатів, ОСОБА_1 та Овчарук ОСОБА_2 .О., зайнятість яких підтверджена належними доказами, може здійснювати як керівник чи член виконавчого органу особисто (самопредставництво юридичної особи), так і інший представник за довіреністю, який має статус адвоката, в тому числі і адвокат Бутенко О.О., який безпосередньо звернувся з заявою про вжиття заходів, передбачених ч.6 ст.327 ГПК України, та з апеляційною скаргою, так і адвокат Кулик О.А.
В той же час, Позивачем у клопотанні про відкладення не зазначено жодних обставин, які б унеможливлювали явку у судове засідання таких представників АТ "НАК "Нафтогаз України" як адвокати Бутенко О.О. та Кулик О.А., разом із клопотанням не надано жодних доказів на підтвердження неможливості їх явки у судове засідання, через що суд позбавлений можливості визнати причини неявки даних представників Позивача поважними.
Зайнятість деяких представників АТ "НАК "Нафтогаз України" у судових засіданнях не свідчить про зайнятість всіх адвокатів, які представляють інтереси Позивача.
За цих обставин, Позивач не був позбавлений права представляти свої інтереси самостійно через керівника підприємства, а також уповноважити іншу особу, із статусом адвоката, на представництво інтересів підприємства в суді.
В даному випадку, судом дотримано основних засад господарського судочинства, забезпечена рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, забезпечено право на апеляційний перегляд рішення суду. Сторони мали рівну можливість подати письмові заяви по суті справи, зокрема, позовну заяву, відзив на позов, заперечення на відзив, пояснення та клопотання, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу.
В свою чергу, саме Позивач не забезпечив участі свого представника в судовому засіданні (будь-якого, як в порядку самопредставництва, так і представника зі статусом адвоката). Отже, вказані обставини є суто суб`єктивними, які залежали виключно від волевиявлення Позивача, тому не можуть бути визнані поважними.
Враховуючи, що повідомлені представником Позивачем причини неявки не визнаються судом поважними, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги та про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представників сторін.
В судовому засіданні 11.09.2019 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 , прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково.
07.10.2016 на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 видані накази про:
- стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 348 222 726,62 грн. заборгованості за природний газ, 3 583 797,82 грн. 3% річних, 9 972 484,42 грн. інфляційних втрат, 181 027,48 грн. витрат по сплаті судового збору;
- стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 199 130,23 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 скасовано, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 залишено в силі.
На виконання постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2016 видано 26.12.2016 наказ про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" 248 040,00 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018 було скасовано постанову Вищого господарського суду України від 07.12.2016 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 залишено в силі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2018, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2018, заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про відстрочення виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 по справі №904/4470/16 на один рік до 11.04.2019 задоволено та відстрочено виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 по справі №904/4470/16 на один рік до 11.04.2019.
Оскільки рішення господарського суду у справі № 904/4470/16 боржником не виконано, стягувач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. з заявами про примусове виконання рішення суду.
14.05.19 приватним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень:
- № 59113184 - з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.16 № 904/4470/16 про стягнення з AT "Дніпропетровськгаз" на користь НАК "Нафтогаз України" 348 222 726,62 грн заборгованості за природний газ, 3 583 797,82 грн 3% річних, 9 972 484,42 грн інфляційних втрат, 181 027,48 грн витрат по сплаті судового збору;
- № 59112735 - з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.16 № 904/4470/16 про стягнення з AT "Дніпропетровськгаз" на користь НАК "Нафтогаз України" 199 130,23 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги,
які в подальшому приєднано до зведеного виконавчого провадження №59116910.
З метою виконання рішень суду, приватним виконавцем Сивокозовим О.М. винесено ряд процесуальних постанов, таких як "про стягнення основної винагороди", "про заміну назви боржника", "про накладення арешту на все майно боржника", "про накладення арешту на кошти боржника", які направлено до виконання у відповідні установи в тому числі в банківську установу АБ "Кліринговий дім".
30.05.2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва винесено ухвалу про забезпечення адміністративного позову по справі № 640/9158/19, якою частково задоволено заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" та вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозову О.М. вчиняти будь-які виконавчі дії щодо боржника - АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" за зведеним виконавчим провадженням № 59116910, включаючи виконавчі провадження № 58907481, №59112735, № 59113184, направлені на примусове виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 по справі №904/4470/16 (накази Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 на суму 361 960 036,34 грн. та 199 130,23 грн.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 по справі № 904/1209/18 (наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2019 на суму 100 371 794,83 грн.); та зупинено дію постанов приватного виконавця винесених в межах виконавчих проваджень № 58907481, №59112735, № 59113184 та зведеного виконавчого провадження № 59116910.
З метою реалізації своїх конституційних прав на виконання рішення суду 05.06.2019 стягувач звернувся до приватного виконавця Сивокозова О.М. з заявою про повернення виконавчого документа без виконання.
05.06.2019 стягувач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. з заявою про примусове виконання рішення суду.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. від 05.06.2019 відкрито виконавче провадження № 59292226 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 №904/4470/16 про стягнення з AT "Дніпропетровськгаз" на користь НАК "Нафтогаз України" 348 222 726,62 грн заборгованості за природний газ, 3 583 797,82 грн 3% річних, 9 972 484,42 грн інфляційних втрат, 181 027,48 грн витрат по сплаті судового збору.
З метою виконання рішень суду, приватним виконавцем Куземченко А.С. винесено ряд процесуальних постанов, таких як «про стягнення основної винагороди», «про накладення арешту на все майно боржника», «про накладення арешту на кошти боржника», які направлено до виконання у відповідні установи в тому числі в банківську установу АБ "Кліринговий дім".
АБ "Кліринговий дім" відповіддю за №01-01/02/1626 від 06.06.2019 повідомив приватного виконавця Куземченка А.С. про прийняття до виконання постанови про арешт коштів боржника та про залишки грошових коштів на рахунках боржника та його відокремлених філій. Проінформовано про недостатність грошових коштів для виконання постанови про арешт коштів боржника (а.с. 19-21).
11.06.2019 стягувач з системи електронного суду дізнався про прийняття Окружним адміністративним судом м. Києва скарги АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на дії приватного виконавця Куземченко А.С. та заяви про забезпечення позову.
12.06.2019 стягувачем подано заяву про повернення виконавчого документа без виконання.
З метою реалізації Конституційних прав на виконання рішення суду 12.06.2019 стягувач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А. з заявою про примусове виконання рішення суду.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А. від 12.06.2019 відкрито виконавче провадження № 59350535 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 № 904/4470/16 про стягнення з AT "Дніпропетровськгаз" на користь НАК "Нафтогаз України" 348 222 726,62 грн заборгованості за природний газ, 3 583 797,82 грн 3% річних, 9 972 484,42 грн інфляційних втрат, 181 027,48 грн витрат по сплаті судового збору.
З метою виконання рішень суду, приватним виконавцем Шаган О.А. винесено ряд процесуальних постанов, таких як «про стягнення основної винагороди», «про накладення арешту на все майно боржника», «про накладення арешту на кошти боржника», які направлено до виконання у відповідні установи в тому числі в банківську установу АБ "Кліринговий дім".
З системи електронного суду стягувач дізнався, що 13.06.2019 Окружним адміністративним судом міста Києва винесено ухвалу про забезпечення адміністративного позову по справі № 640/10125/19, якою заборонено приватному виконавцю Куземченко А.С. та будь-яким державним та/або приватним виконавцям, яким пред`явлено або буде пред`явлено виконавчий документ виданий на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.16 у справі № 904/4470/16 (наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.16 № 904/4470/16), вчиняти будь-які дії по його примусовому виконанню. Зупинено дію всіх постанов винесених на виконання зазначеного рішення суду.
16.07.2019 від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла заява про вжиття заходів, передбачених п.6 ст. 327 ГПК України. Згідно даної заяви заявник просить накласти арешт на грошові кошти, що належать АТ "Дніпропетровськгаз", які містяться на рахунках АБ "Кліринговий Дім", АБ "Укргазбанк", що відкриті/будуть відкриті після 06.06.2019 року в межах суми стягнення за постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі №904/4470/16.
В обґрунтування поданої заяви АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зазначає, що на даний час Окружним адміністративним судом міста Києва фактично заборонено виконання рішення суду, чим позбавлено стягувача права на отримання коштів за рішенням суду.
Таким чином, на даний час постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 не виконана, а виконати її в примусовому порядку неможливо. З огляду на те, що боржник намагається уникнути виконання рішення суду, стягувач і звернувся до суду з заявою про вжиття заходів, передбачених п.6 ст. 327 ГПК України.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про вжиття заходів, передбачених п.6 ст. 327 ГПК України, господарський суд першої інстанції виходив з того, що Заявником не подано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що боржник ухиляється від виконання рішення. Як вбачається з пояснень боржника, останній намагається виконати рішення суду, та звернувся до стягувача з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог. Також заявником не надано доказів того, що грошові суми чи майно відповідача можуть зникнути, що зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду, а тому клопотання позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Окрім того, як вбачається зі змісту ухвал Окружного адміністративного суду міста Києва у справах №640/9158/19 та №640/10125/19, в межах виконавчого провадження, вже накладалися арешти на рахунки та майно боржника. При цьому, доказів скасування таких арештів суду не надано.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal у. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Іншими словами ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення – гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Згідно п. 6 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходи, передбачені статтею 137 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Таким чином, п. 6 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України є бланкетною (відсильною) нормою, якою закріплено право суду вжити заходи, передбачені статтею 137 цього Кодексу.
Однак, при вирішенні питання про наявність підстав для вжиття заходів, передбачених статтею 137 цього Кодексу, слід керуватися загальними підставами для забезпечення позову, які перелічені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.
Так , відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 №16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України (в ред. до 15.12.2017)).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Отже, відповідно до ст. 74 ГПК України Позивач зобов`язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
В той же час, відповідно до заяви стягувача про вжиття заходів, передбачених п. 6 ст. 327 ГПК України, яка відсилає до статті 137 цього Кодексу, та інших матеріалів оскарження Позивачем жодними доказами не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
А саме, Позивачем разом із заявою про вжиття заходів, передбачених п. 6 ст. 327 ГПК України, не надано до суду жодних доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги, подання позову до суду, а також після винесення рішення такі як:
- реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації;
- витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем;
- укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання, тощо.
Доводи заявника апеляційної скарги про те, що боржник намагається уникнути виконання рішення суду шляхом відкриття нових рахунків в АБ "Кліринговий дім" та АБ "Укргазбанк", не підтверджені жодними матеріалами справи.
Посилання Позивача у заяві про вжиття заходів, передбачених п. 6 ст. 327 ГПК України на те, що подаючи до адміністративного суду безпідставні та надумані заяви, скарги, тощо, боржник в черговий раз підтверджує про небажання виконувати рішення суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, є безпідставним, оскільки звертаючись із адміністративним позовом до адміністративного суду, Відповідач реалізує своє право, передбачене ст. 55 Конституції України, на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Через що, звернення відповідача із адміністративним позовом до адміністративного суду не може свідчили про вчинення ним дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після винесення рішення, а тому не є підставою для застосування заходів забезпечення позову.
Колегія суддів погоджується із зауваженням заявника апеляційної скарги про те, що виконання рішень господарських судів не віднесено до сфери публічно-правових відносин, оскільки існує законодавчо визначена процедура подачі та розгляду скарг на рішення господарських судів, однак, Центральний апеляційний господарський суд не має права надавати оцінку ухвалам Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2019 у справі № 640/9158/19, а також від 13.06.2019 у справі № 640/10125/19 про забезпечення адміністративного позову, оскільки відповідно до ст. 253 ГПК України не є судом апеляційної інстанції у адміністративних справах, у межах апеляційного округу якого знаходиться Окружний адміністративний суд міста Києва.
Через що колегія суддів не надає оцінку доводам апеляційної скарги про привласнення Окружним адміністративним судом міста Києва, всупереч статті 124 Конституції України, функцій господарського суду та про те, що на даний час Окружним адміністративним судом міста Києва фактично заборонено виконання рішення суду.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про те, що в матеріалах справи відсутні:
- будь-які докази ухилення Відповідача від виконання зобов`язання після пред`явлення позову до суду чи після винесення рішення;
- докази того, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать Відповідачеві, в межах ціни позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Саме лише посилання Позивача в заяві про вжиття заходів, передбачених п. 6 ст. 327 ГПК України, на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Отже, оскаржувана ухвала суду, кореспондується з нормами ст. 137 ГПК України (реальним порушенням прав).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції, розглядаючи клопотання, дав оцінку наданим сторонами доказам, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"– залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2019 року у справі № 904/4470/16 - залишити без змін.
Судові витрати по справі Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до ст. 287 ГПК України не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.09.2019.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Березкіна
Суддя М.О. Дармін
