УХВАЛА
25 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/4470/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя - Бондарєв Е.М.)
від 19.07.2022,
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Іванов О.Г., судді - Березкіна О.В., Дармін М.О.)
від 19.09.2022,
за скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"
на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області
у справі за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"
про стягнення 413 084 907,10 грн,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 у справі №904/4470/16 у задоволенні позовних вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково.
На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 видані 07.10.2016 накази про стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 348 222 726,62 грн заборгованості за природний газ, 3 583 797,82 грн 3% річних, 9 972 484,42 грн інфляційних втрат, 181 027,48 грн витрат зі сплати судового збору; стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 199 130,23 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 скасовано, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 залишено в силі.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018 було скасовано постанову Вищого господарського суду України від 07.12.2016 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 залишено в силі.
24.01.2022 до Господарського суду надійшла скарга АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А. в якій заявник просив суд: визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шагана О.А. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 18.01.2022 в межах виконавчого провадження №59350535; зобов`язати приватного виконавця скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 18.01.2022 в межах виконавчого провадження №59350535; зобов`язати приватного виконавця витребувати у стягувача оригінал наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 у справі №904/4470/16 про стягнення з ПАТ "Дніпропетровськгаз" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 348 222 726,62 грн заборгованості за природний газ, 3 583 797,82 грн 3% річних, 9 972 484,42 грн інфляційних втрат, 181 027,48 грн витрат зі сплати судового збору; визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця щодо невчинення заходів із винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №59350535 в день, коли виконавцю стало відомо про обставини для його закінчення, та невчинення заходів за наслідками закінчення виконавчого провадження, передбачених ст.ст. 39, 40 ЗУ "Про виконавче провадження"; зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шагана Олексія Анатолійовича закінчити виконавче провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження" та вжити заходи за наслідками закінчення виконавчого провадження, передбачені ст.ст. 39, 40 ЗУ "Про виконавче провадження".
22.03.2022 до суду надійшли доповнення АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" до скарги, у яких він просив поновити строк на звернення до суду з доповненнями до скарги та прийняти вимоги скарги у новій редакції; визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шагана О.А. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 18.01.2022 в межах виконавчого провадження №59350535; зобов`язати приватного виконавця скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 18.01.2022 в межах виконавчого провадження №59350535; зобов`язати приватного виконавця витребувати у стягувача оригінал наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 у справі №904/4470/16; визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця щодо невчинення заходів із винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №59350535 в день, коли виконавцю стало відомо про обставини для його закінчення, та невчинення заходів за наслідками закінчення виконавчого провадження, передбачених ст.ст. 39, 40 ЗУ "Про виконавче провадження"; зобов`язати приватного виконавця закінчити виконавче провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження" та вжити заходи за наслідками закінчення виконавчого провадження, передбачені ст.ст. 39, 40 ЗУ "Про виконавче провадження"; визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця щодо відмови у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" від 04.02.2022.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2022, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у справі №904/4470/16 відмовлено у задоволенні скарги АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексія Анатолійовича.
Оскаржувані судові рішення мотивовані тим, що матеріали справи містять беззаперечні докази, що заява про повернення виконавчого документу стягувачу від 12.01.2022 №39/10-71-22, яка скерована приватному виконавцю Шагану О.А., скріплена ЕЦП. Також матеріали справи містять скріншоти, з яких вбачається надсилання заяви про повернення виконавчого документу від 12.01.2022 №38/10-71-22 приватному виконавцю з копією довіреності, які також скріплені електронним цифровим підписом та долучені до матеріалів справи, а відтак, є належним та допустимими доказами відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України. Вимога скарги боржника щодо визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця Шагана О.А. щодо невчинення заходів із винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №59350535 в день, коли виконавцю стало відомо про обставини для його закінчення, та невчинення заходів за наслідками закінчення виконавчого провадження, передбачених ст.ст. 39, 40 Закону України "Про виконавче провадження" є безпідставною, адже виконавче провадження №59350535 на момент отримання клопотання боржника вже було завершено, оскільки приватним виконавцем винесено постанову від 18.01.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу.
05.10.2022 АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у справі №904/4470/16, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким скаргу задовольнити повністю.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права - статті 76-79, 96 ГПК України, Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закон України «Про електронний цифровий підпис», Закон України «Про електронні довірчі послуги», без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18, від 28.12.2019 у справі № 922/788/19, від 16.03.2020 у справі № 910/1162/19 та порушено норми процесуального права - статті 2, 4, 13, 73, 74, 77, 79, частину 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.
18.10.2022 до Верховного Суду від АТ"НАК "Нафтогаз України" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «Дніпропетровськгаз» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у справі №904/4470/16 на підставі частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки застосування судами попередніх інстанцій норм права є правильним очевидним та не викликає розумних сумнівів щодо застосування та тлумачення цих норм.
Розглянувши матеріали касаційної скарги та зазначеного заперечення, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №904/4470/16, з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Згідно з частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 13 червня 2019 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження №59350535.
АТ "Дніпропетровськгаз" подало до суду дві заяви про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 у справі №904/4470/16 таким, що не підлягає виконанню.
13.09.2019 виконавче провадження № 59350535 зупинено приватним виконавцем на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2019 у справі №904/4470/16, відповідно до якої зупинено виконання за вказаним наказом до розгляду заяви боржника про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/4470/16 від 07.10.2016 таким, що не підлягає виконанню.
Щодо розгляду заяви боржника від 15.05.2019 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, то ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2022 заяву АТ "Дніпропетровськгаз" (вх.№21434/19 від 15.05.2019) залишено без розгляду.
Щодо розгляду заяви боржника від 29.12.2021 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, то 11.01.2022 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою задоволено заяву.
Суди зазначили, що 18.01.2022 на адресу приватного виконавця Шаган О.А. надійшло клопотання стягувача про поновлення виконавчого провадження на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області суду від 11.01.2022 у справі № 904/4470/16. Заява надійшла на офіційну електронну пошту приватного виконавця ІНФОРМАЦІЯ_1. Клопотання про поновлення виконавчого провадження засвідчено електронним цифровим підписом ОСОБА_1 , організація: НАК «Нафтогаз України», ЦСК - КНЕДП- ІДД ДПС, позначка часу 18.01.2022.
Керуючись приписами ч. 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» 18.01.2022 виконавче провадження поновлено приватним виконавцем саме на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2022 у справі №904/4470/16, якою залишено без розгляду заяву боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Також, 18.01.2022 на адресу виконавця надійшла заява про повернення виконавчого документа стягувачу в порядку п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Заява надійшла на офіційну електронну пошту приватного виконавця ІНФОРМАЦІЯ_1 12.01.2022. Заява про повернення виконавчого документа засвідчена електронним цифровим підписом ОСОБА_2, організація: НАК «Нафтогаз України», ЦСК - КНЕДП-ІДД ДПС, позначка часу 12.01.2022.
Судами встановлено, що вказана заява зареєстрована стягувачем в системі електронного документообігу НАК "Нафтогаз України" за вих. 39/10-71-22 від 12.01.2022, про що свідчить наявний штрих-код на документі. Стягувачем також вищевказану заяву направлено засобами поштового зв`язку 12.01.2022 за номером відправлення: 0103281182793.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем 18.01.2022 винесено постанову № 59350535 про повернення виконавчого документа стягувачу, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження до відома.
18.01.2022 на адресу приватного виконавця надійшла заява боржника про закінчення виконавчого провадження.
За результатами розгляду вказаної заяви виконавцем повідомлено про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із надходженням заяви за вих. № 39/10-71-22 від 12.01.2022, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження до відома.
На адресу виконавця 04.02.2022 за вх. № 1291 надійшла заява боржника від 04.02.2022 про скасування постанови про повернення виконавчого документа та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
За результатами розгляду цієї заяви приватним виконавцем листом від 18.02.2022 за вих. № 01-29/6684 повідомлено про відсутність підстав щодо вжиття заходів відповідно до поданої заяви.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2022 у справі №904/4470/16 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області" від 11.01.2022 у справі №904/4470/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви АТ "Дніпропетровськгаз від 29.12.2021 про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 у справі №904/4470/16 про стягнення з АТ "Дніпропетровськгаз" на користь НАК "Нафтогаз України" 348 222 726,62 грн. заборгованості за природний газ, 3 583 797,82 грн 3% річних, 9 972 484,42 грн інфляційних втрат, 181 027,48 грн. витрат зі сплати судового збору таким, що не підлягає виконанню, - відмовлено у повному обсязі.
Відповідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Згідно з частиною 1 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Відповідно до частини 5 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення в порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.
Суди дійшли правильного висновку, що, оскільки підстави для зупинення виконавчого провадження № 59350535, зупиненого приватним виконавцем згідно постанови від 13.09.2019, були усунуті, у зв`язку з розглядом процесуального питання стосовно заяви боржника від 15.05.2019 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, то 18.01.2022 виконавче провадження відповідно до частини 5 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» правомірно поновлено приватним виконавцем саме на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2022 у справі №904/4470/16 (якою залишено без розгляду заяву боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню).
Пунктом 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Відповідно до частини 3 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.
Як встановлено судами, приватним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 18.01.2022 ВП №59350535. У цій постанові приватним виконавцем зазначено, що стягнення за виконавчим документом та основній винагороді приватного виконавця не здійснювались і, що, відповідно до ч.3 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" арешт з майна знімається. Відповідно до пунктів 2-3 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 18.01.2022 ВП №59350535 припинено чинність арешту майна та коштів боржника.
Суди дійшли правильного висновку, що доводи заявника апеляційної скарги щодо визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця Шагана О.А. стосовно невчинення заходів із винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №59350535 в день, коли виконавцю стало відомо про обставини для його закінчення, та невчинення заходів за наслідками закінчення виконавчого провадження, передбачених статтями 39, 40 Закону України "Про виконавче провадження" є безпідставними, адже виконавче провадження №59350535 на момент звернення боржника вже було завершено, приватним виконавцем на підставі пунктом 1 частини1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову від 18.01.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу.
Щодо доводі скаржника про неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме: статей 76-79, 96 ГПК України, Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні довірчі послуги»; неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18, від 28.12.2019 у справі № 922/788/19, від 16.03.2020 у справі № 910/1162/19, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Частинами першою-третьою статті 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів.
Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтями 6, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис, накладанням якого завершується створення електронного документа.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до частини 4 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" особистий ключ - параметр алгоритму асиметричного криптографічного перетворення, який використовується як унікальні електронні дані для створення електронного підпису чи печатки, доступний тільки підписувачу чи створювачу електронної печатки, а також у цілях, визначених стандартами для кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Судами попередніх інстанцій вказано, що заява про повернення виконавчого документу стягувачу від 12.01.2022 №39/10-71-22 скріплена електронним цифровим підписом відповідно до норм чинного законодавства та є оригіналом електронного документу, який приватний виконавець був зобов`язаний прийняти в роботу.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що додатковим доказом скріплення заяви НАК "Нафтогаз України" від 12.01.2022 №39/10-71-22 електронним цифровим підписом є Протоколи перевірки ЕЦП із сайту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг інформаційно-довідкового департаменту ДПС (даний офіційний ресурс дозволяє онлайн перевірити дійсність ЕЦП особи та отримати інформацію щодо підписаних ЕЦП документів).
Відповідно до частини 1 статті 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
На відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, скріншот повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом.
Частиною 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. У частині 3 зазначеної статті встановлено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Сам лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення, тощо. Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу.
Судами встановлено, що матеріали справи містять скріншоти, з яких вбачається надсилання заяви про повернення виконавчого документу від 12.01.2022 №38/10-71-22 приватному виконавцю з копією довіреності, які також скріплені електронним цифровим підписом та долучені до матеріалів справи, а відтак є належним та допустимими доказами відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України.
Розділом II «Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» передбачено, що документи, які надходять до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця каналами електрозв`язку, поштою (телеграми, телефонограми, факсограми. факсимільні повідомлення, електронні документи), надаються особисто (у тому числі під час особистого прийому) або доставляються кур`єром, приймаються відповідальною особою органу державної виконавчої служби, приватним виконавцем або відповідальною особою приватного виконавця.
Приймання кореспонденції, яка надається особисто або кур`єром, здійснюється після надання оригіналу документа, що посвідчує особу (документа, що підтверджує повноваження представника або належність його до організації-відправника). У разі неподання таких документів або пред`явлення таких, що не оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, кореспонденція не приймається.
Відповідальна особа органу державної виконавчої служби, приватний виконавець (відповідальна особа приватного виконавця) у день надходження документа перевіряє правильність його адресування, цілісність конверта (пакета) та наявність у ньому документів і додатків до них.
Реєстрація вхідної кореспонденції здійснюється шляхом внесення відповідальною особою органу державної виконавчої служби, приватним виконавцем (відповідальною особою приватного виконавця) відомостей до Системи, крім виконавчих документів, виданих у формі електронних документів, реєстрація яких здійснюється у Системі автоматично.
Дата реєстрації і вхідний номер документа формуються Системою та проставляються у реєстраційному штампі, зразок якого наведено у додатку 1 до цих Правил, що розташовується у нижньому правому вільному від тексту куті першої сторінки документа.
Вхідні документи, що надійшли до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, реєструються в журналі реєстрації загальної вхідної кореспонденції.
Пунктом 10 розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 України № 512/5 передбачено, що повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами: довіреністю фізичної особи; довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо); рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи управителем спадкового майна; ордером, до якого обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій; дорученням органу чи установи, що уповноважені законом на падання безоплатної правової допомоги.
Документи, що посвідчують повноваження представників, повинні бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.
Оригінали документів, зазначених у цьому пункті, або належним чином засвідчені їх копії долучаються до матеріалів виконавчого провадження.
Таким чином, нормами чинного законодавства, які регламентують особливості проведення виконавчого провадження, не передбачено обов`язок приватного виконавця здійснювати роздруківку та залучати до матеріалів виконавчого провадження документи (докази) на підтвердження підписання електронним цифровим підписом документів, які надійшли на офіційну електронну пошту приватного виконавця, а передбачено лише перевірку належності повноважень представника та долучення лише копії документа, який посвідчує його повноваження.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізувати свої права і обов`язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов`язаний вчинити певні дії особисто.
Представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.
Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону.
Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.
Враховуючи той факт, що до заяви про повернення виконавчого документа стягувачу було долучено копію довіреності на представника стягувача, яка завірена електронним цифровим підписом, то приватний виконавець, перевіривши повноваження представника АТ «НАК «Нафтогаз України», відповідно до норм чинного законодавства розглянув відповідну заяву та долучив до матеріалів виконавчого провадження саме довіреність, як підтвердження повноважень представника стягувача.
Отже судами попередніх інстанцій встановлено, що :
- заява про повернення виконавчого документа стягувачу надійшла 12.01.2022 на офіційну електронну пошту приватного виконавця згідно з Єдиним державним реєстром приватних виконавців, а саме: tdtyrist@ukr.net та підписана ЕЦП;
- докази про надходження заяви стягувача саме 12.01.2022, та підписання ЕЦП, зокрема: скрішпоти з електронної пошти та з КНЕДП «ДІЯ», наявні в матеріалах цієї справи;
- приватним виконавцем при отриманні заяв від стягувача здійснено перевірку підписаних файлів за допомогою КНЕДП «ДІЯ» та правомірно не долучено до матеріалів виконавчого провадження результатів перевірки, оскільки чинне законодавство не вимагає такого долучення.
Суди правильно зазначили, що дії приватного виконавця були вчинені у повній відповідності з нормами чинного законодавства.
Щодо тверджень скаржника про неврахування судами в оскаржуваній судових рішеннях висновків Верховного Суду, викладених у постановах у справах № 922/1151/18, №922/788/19, №910/1162/19, то обставини справи №904/4470/16 з розгляду скарги на дії приватного виконавця не є подібними з тими обставинами, які розглядалися у зазначених справах.
Відповідно до положень статті 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у справі №904/4470/16, у зв`язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 287, 290, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №904/4470/16 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022.
2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у справі №904/4470/16 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко
