Справа № 1-8/2010 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 березня 2010 р. Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі :
головуючого – ПЕТРАШЕКА Л.І.
з участю при секретаря - МАЛІЩУК Н.А.
прокурора – ОЛЕКСІЄНКА О.Ю.
захисника - ОСОБА_1
законного представника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринці кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, гр. України, уродженки смт. Романів (бувший смт. Дзержинськ), Житомирської області, без конкретного місця проживання, з базовою середньою загальною освітою, позапартійної, не заміжньої, не працюючої, раніше неодноразово судимої:
Хмельницьким міськрайонний судом Хмельницької області 9.12.2008 року за ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 311, ч.1 ст.70, ст.. 72 КК України на 1 рік 3 місяці і 14 днів обмеження волі (за ст.. 72 КК України призначені покарання відбула повністю (див.а.с.34);
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4, гр. України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 з базовою загальною середньою освітою, позапартійної, не учениці, не працюючої, незаміжньої, раніше не судимої, - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України,
У С Т А Н О В И В :
Підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з потерпілим ОСОБА_5 та іншими знайомими ввечері 1.02.2009 року в м.Жмеринка у різних кафе відпочивали, вживаючи алкогольні напої.
Після 1-ї години ночі 2.02.2009 року потерпілий ОСОБА_5 запросив обох підсудних у гості. Для цього у знайомого ОСОБА_7 узяв ключ від його квартири АДРЕСА_2 куди і пішов разом з ними. У квартирі продовжували вживати алкогольні напої.
Підсудна ОСОБА_4, скориставшись тим, що знаходячись в стані сильного алкогольного сп’яніння потерпілий ОСОБА_5 заснув, умисно, таємно викрала із кишені штанів 1100 (одну тисячу сто) гривень, які привласнила.
Підсудна ОСОБА_3, скориставшись відсутністю потерпілого ОСОБА_5, після того як ОСОБА_4 сказала їй виходити із квартири, таємно викрала належний йому мобільний телефон моделі «Нокія-82» зі стартовим пакетом «Київстар» та карткою пам’яті ємністю 2Гб, загальною вартістю 3763 гривні 90 коп., який привласнила.
З викраденим роздільно чужим майном підсудні зникли з місця вчинення злочину і згодом розпорядилися ним на власний розсуд.
Підсудна ОСОБА_3 винуватою себе у вчиненні цього злочину визнала повністю.
Показала, що злочин вчинила за обставин викладених вище.
Про викрадення мобільного телефону з ОСОБА_4 не домовлялася. Викрала телефон з метою подальшого користування, але згодом продала його за 450 гривень, так як не було за що існувати. Одержані кошти витратила для власних потреб.
З вартістю викраденого згодна. У вчиненому щиро розкаялася.
Підсудна ОСОБА_4 винуватою себе у вчиненні цього злочину визнала повністю.
Показала, що злочин вчинила за обставин викладених вище. Гроші викрала тоді коли ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, заснув. Домовленності з Ігнатюк про це не було.
Викрадені гроші в сумі 1100 гривень використала для задоволення власних потреб та потреб ОСОБА_3
З загальною сумою викрадених грошей згодна.
У вчиненому щиро розкаялася.
Відповідно до вимог ч.3 ст.299 КПК України суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
В даному конкретному випадку суд виходить з того, що злочини вчиненні підсудними хоча і є злочинами середньої тяжкості (ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України), але вони не є складними; вони є одноепізодними; підсудні не мають будь-яких фізичних чи психічних вад; інтереси неповнолітньої підсудної ОСОБА_4 в судовому засіданні представляє захисник ОСОБА_1 та законний представник ОСОБА_2, підсудна ОСОБА_3 захищає свої інтереси в судовому засіданні сама; якість зібраних під час провадження досудового слідства доказів сумнівів у суду не викликає.
Таким чином суд прийшов до висновку, що підсудна ОСОБА_3, повторно, з корисливою метою, вчинила таємне викрадення чужого (приватного) майна, на загальну суму 3763,90 грн., тому вона повинна нести кримінальну відповідальність за ч.2 ст.185 КК України.
Підсудна ОСОБА_4, повинна нести кримінальну відповідальність за ч.1 ст.185 КК України, так як вона з корисливою метою, вчинила таємне викрадення грошей в сумі 1100 грн.
При призначенні міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_4 злочин вчинила у неповнолітньому віці; раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, щиро розкаялася у вчиненому; не навчається, не працює; тривалий період виховується без батьків, проживає з бабусею; позитивно характеризувалася за місцем навчання;
ОСОБА_3 злочин вчинила у молодому віці; неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, розкаялася у вчиненому; не навчається, не працює; немає постійного місця проживання, негативно характеризується за місцем останнього проживання.
Підсудні під час провадження досудового слідства і в судовому засіданні давали правдиві, об’єктивні показання і тим самим сприяли установленню істини у справі.
Потерпілий ОСОБА_5 до підсудних претензій матеріального характеру не має, просив суд їх суворо не карати.
З урахуванням наведеного суд вважає, що підсудна ОСОБА_3 може бути виправлена і перевихована тільки в місцях позбавлення волі і не може в даному конкретному випадку застосувати до неї вимоги ст. 69, 75, 76 КК України.
Запобіжний захід щодо підсудної ОСОБА_3 слід залишити без змін – тримання під вартою.
До підсудної ОСОБА_4 суд вважає за можливе застосувати вимоги ст. 75, 76, 104 КК України.
Запобіжний захід підсудній ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу слід змінити на підписку про невиїзд.
Судові витрати підлягають стягненню з підсудної ОСОБА_3.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд
З А С У Д И В :
ОСОБА_4 визнати винуватою і призначити покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді двох років позбавлення волі.
За ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки.
За ст.76, 104 КК України покласти на засуджену такі обов’язки:
1. не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
2. повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, навчання, роботи;
3. періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції Жмеринського району.
Запобіжний захід щодо засудженої ОСОБА_4 до вступу вироку у законну силу замінити на підписку про невиїзд звільнивши її з-під варти із зали суду.
Покласти на ОСОБА_2, законного представника засудженої ОСОБА_4, за її згодою, обов’язок щодо нагляду за засудженою внучкою ОСОБА_4 та проведення з нею виховної роботи.
ОСОБА_3 визнати винуватою і призначити покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді трьох років позбавлення волі .
Запобіжний захід щодо засудженої ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу залишити без змін - тримання під вартою.
Строк відбування призначеного покарання засудженій ОСОБА_3 відраховувати з 11 лютого 2009 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь «ФО – П ОСОБА_8.» 590 грн. судових витрат (а.с. 72).
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, засудженою ОСОБА_3 у той же строк з моменту вручення його копії через Жмеринський міськрайонний суд.
Головуючий
