Справа за № 1-8/2010 року
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 листопада 2010 року м. Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі
головуючого судді Яковець О.Ф.,
при секретарі Дячковій А.О.,
прокурора Думал С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Ромни кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Калюжні, Лебединського району, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, працюючого директором консалтингової фірми «Бітек», прож. в АДРЕСА_1,
не судимого в силу ст. 89 КК України,
у скоєнні злочинів передбачених ст. 366 ч. 1 і ст. 364 ч. 2 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 вчинив злочини у сфері службової діяльності при слідуючих обставинах:
Постановою господарського суду Сумської області від 22 травня 2002 року ОСОБА_1, як арбітражний керуючий, був призначений ліквідатором Липоводолинського сільського споживчого товариства .
Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припиняється повноваження органів управління банкрута, щодо управління банкрутом та розпорядження його майном: усі права керівника (органів управління, юридичної особи банкрута ) переходять до ліквідатора.
Згідно ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня свого призначення, ліквідатор здійснює такі повноваження:
приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження;
виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;
здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно законодавства;
аналізує фінансове становище банкрута;
виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;
очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;
з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює їх звільнення відповідно до законодавства України про працю;
передає у встановленому законом порядку на збереження документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обовязковому зберіганню;
реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру кредиторів, у порядку передбаченому цим Законом.
Таким чином, ОСОБА_1, як арбітражний керуючий в статусі ліквідатора, виконував організаційно - розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, за спеціальними повноваженнями, покладеними постановою господарського суду, пов'язані з управлінням та розпорядженням майном i грошовими коштами підприємства, тобто був службовою особою вказаного товариства.
Будучи службовою особою Липоводолинського сільського споживчого товариства,
в січні 2006 року, ОСОБА_1, в АДРЕСА_2, підробив офіційний документ підприємства баланс Липоводолинської райспоживспілки, станом на 1 січня 2006 року, в якому умисно вказав завідомо неправдиві відомості, а саме, у рядку 080 (форма № 1) вказав, що розмір поточних зобов'язань Липоводолинської РСС на вказану дату складає 129100 грн., а у рядку 030 цього ж балансу, вартість основних засобів, які знаходяться на балансі РСС, вказав на рівні 77 700 грн. Фактично, станом на 01.01.2006 залишкова вартість основних засобів Липоводолинської РСС (рядок 030) становила 1 млн.111 тис. 600 грн.
Після цього, підроблений баланс ОСОБА_1, з метою банкрутства і порушення роботи підприємства, власноручно підписав і скріпив печаткою іншого підприємства, а саме Липоводолинського сільського споживчого товариства, приєднав до складеної ним заяви від 31 січня 2006 року про порушення справи про банкрутство Липоводолинської районної спілки споживчих товариств від імені власника підприємства і особисто подав до господарського суду Сумської області, таким чином, використавши завідомо підроблений документ.
6 лютого 2006 року Господарський суд Сумської області за заявою ОСОБА_1, відкрив провадження у справі за № 7/15/06, а 20 лютого 2006 року на підставі фіктивного головного фінансового документу підприємства складеного і підписаного ОСОБА_1 та скріпленого печаткою іншого підприємства про начебто неспроможність Липоводолинської райспоживспілки задовольнити вимоги кредиторів, без участі представників діючого підприємства незаконно визнано юридичну особу - банкрутом, з відкриттям ліквідаційної процедури та призначив ОСОБА_1 ліквідатором Липоводолинської РССТ.
Отримавши 20 лютого 2006 року за постановою Господарського суду Сумської області повноваження ліквідатора Липоводолинської районної спілки споживчих товариств та усі права керівника органів управління юридичної особи банкрута, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, тобто умисно, з корисливих мотивів, в особистих та в інтересах тpeтix ociб, достовірно знаючи, що банкрутство є фіктивним, що підприємство мало достатньо активів для погашення існуючих боргів перед кредиторами та в змозі проводити господарську діяльність та отримувати прибутки, використав своє службове становище арбітражного керуючого Липоводолинської РССТ в особі ліквідатора всупереч інтересам служби. За період з травня по листопад 2006 року він реалізував майно, яке знаходилося на балансі Липоводолинської РССТ а саме:
- Будівлю магазину площею 118,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4, громадянину ОСОБА_2 за 4548 грн.;
- Будівлю магазину площею 226,30 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3, громадянам ОСОБА_3, та ОСОБА_4, ОСОБА_3 129.1 кв.м. за 23570 грн. та ОСОБА_5 97.2 кв. м за 12109, 18 грн.;
- Будівлю магазину площею 88,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_5, громадянці ОСОБА_6 за 3630 грн;
- Будівлю магазину площею 254,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_6, громадянці ОСОБА_7 за 8030 грн.;
- Будівлю магазину площею 91,5кв.м., за адресою: АДРЕСА_7, громадянину ОСОБА_8 за 2860 грн.;
- Будівлю магазину площею 198 кв.м., за адресою: АДРЕСА_8, громадянці ОСОБА_9, за 6270 грн.;
Будівлю магазину площею 132,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_9, громадянці ОСОБА_9 за 4180 грн.;
- Частину нежитлового приміщення площею 271,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_10, громадянину ОСОБА_10 за 81500 грн.;
- Будівлю магазину площею 88,40 кв м., за адресою: АДРЕСА_11, громадянці ОСОБА_11 за 13840 грн.;
- Будівлю магазину площею 234,30 кв.м., за адресою: АДРЕСА_12, громадянці ОСОБА_12 за 20780 грн.;
- Будівлю магазину площею 79,50 кв.м., за адресою: АДРЕСА_13, громадянину ОСОБА_13 за 6810 грн.;
- Будівлю магазину площею приміщень 181,40 кв.м., за адресою: АДРЕСА_14 громадянці ОСОБА_14 за 14670 грн.;
- Частину приміщення площею 56,3 кв. м., за адресою: АДРЕСА_15, громадянину ОСОБА_15 за 6 000 грн. без оголошення в пресі, експертної оцінки і проведення аукціону;
- 04.11.2006 року торгівельне обладнання громадянці ОСОБА_14, за ціною 5 тис.330 грн. без оголошення в пресі, експертної оцінки і проведення аукціону ;
- 14.11.2006 торгівельне обладнання громадянці ОСОБА_12, за ціною 7 тис. 760 грн. без оголошення в пресі, експертної оцінки і проведення аукціону.
Всього ОСОБА_1 реалізував майна Липоводолинської РССТ на загальну суму 221887 грн. 18 коп.
Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв Липоводолинській районній спілці споживчих товариств матеріальних збитків в сумі 221887 грн. 18 коп., які в двісті п'ятдесят paзiв i більше перевищують встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент скоєння злочину і спричинили тяжкі наслідки для підприємства.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєнні інкримінованих злочинів не визнав, мотивуючи їх не вірною юридичною кваліфікацією. З приводу обвинувачення в службовому підробленні дав покази, що будучи ліквідатором Липоводолинського сільського споживчого товариства, він не мав ніякого відношення до Липоводолинської районної спілки споживчих товариств, (в подальшому Липоводолинська РССТ), а тому фінансовий стан підприємства був йому не відомий. В грудні 2005 року та в січні 2006 року до його офісу в м. Білопілля, приїхали головний бухгалтер ОСОБА_7 та голова правління ОСОБА_6 і запропонували йому, як ліквідатору Липоводолинського сільського споживчого товариства подати до господарського суду заяву про банкрутство Липоводолинського РССТ, оскільки фінансовий стан з їх пояснень був тяжким. Він погодився і пояснив, які необхідні надати документи. Через деякий час вони привезли документи для подачі заяви до господарського суду, серед них не було бухгалтерського балансу. В середині січня 2006 року ОСОБА_7 продиктувала по телефону бухгалтерський баланс його помічнику ОСОБА_16, яка внесла показники до бланку. Будучи впевненим в правдивості наданих ОСОБА_7, показників балансу, він його підписав, скріпив печаткою Липоводолинського сільського споживчого товариства і подав баланс разом з заявою про банкрутство Липоводолинської РССТ до господарського суду. На підставі його заяви 6 лютого 2006 року суд відкрив провадження про порушення справи про банкрутство Липоводолинської РССТ, а 20 лютого 2006 року визнав підприємство банкрутом і призначив його ліквідатором. Таким чином вважає, що злочин передбачений ст. 366 ч.1 КК України, він не скоював.
З приводу обвинувачення в зловживанні службовим становищем, дав покази, що професійна діяльність арбітражного керуючого у випадку порушення ним Законів повинна кваліфікуватися за ст. 221 КК України, а не за ст. 364 КК України. Не погодився, що він зловживав своїм службовим становищем умисно, в особистих та інтересах третіх осіб. Не згодний з тим, що заподіяв матеріальні збитки Липоводолинській РССТ на суму 273 999 грн., пояснивши, що по бухгалтерському обліку продане ним майно було вартістю всього 68 тис.632 грн. 78 коп., а за рахунок реалізації майна, ним були здійснені платежі на суму 178 тис.492 грн. 79 коп. Не погодився з тим, що не погашення ним як арбітражним керуючим, кредиторської заборгованості перед Пенсійним фондом України та Сумською обласною спілкою споживчих товариств є зловживання службовим становищем, посилаючись на черговість задоволення вимог кредиторів та на систему оподаткування. ОСОБА_1 не погодився з тим, що знищення офіційних документів Липоводолинської РССТ є кримінально карними діяннями, посилаючись на те, що підприємство знаходилося на спрощеній системі оподаткування, а тому знищені ним книги не є обовязковими для їх ведення. На думку підсудного його дії слід кваліфікувати за ст. 367 КК України як службова недбалість. Цивільні позови не визнав.
Незважаючи на такі покази ОСОБА_1, його вина у скоєнні злочинів доведена наступними доказами:
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що вона працює заступником голови правління Сумської обласної спілки споживчих товариств. 29 березня 2006 року з постанови господарського суду Сумської області, яка надійшла по факсу, дізналася, що Липоводолинська районна спілка споживчих товариств, яка входить в систему Сумської обласної спілки споживчих товариств визнана банкрутом. Постановою суду була здивована, так як місяць раніше вона приймала річні фінансові звіти Липоводолинської районної спілки споживчих товариств і не бачила підстав для банкрутства підприємства, боргу не було, борг у розмірі 117,3 тис.грн. був у Сумській обласній спілці. Від працівників Липоводолинської РССТ дізналася про те, що ліквідатором призначений ОСОБА_1 Вона звернулася до нього з питанням про банкрутство підприємства, проте останній відмовився будь-що їй пояснювати. Сумська обласна спілка споживчих товариств звернулася до ОСОБА_1 про визнання їх кредиторами на суму 117 тис. грн., проте отримали відмову. У липні 2006 року вона ознайомилися в господарському суду зі справою про банкрутство і виявила недостовірну інформацію в балансі підприємства, станом на 1 січня 2006 року відносно фінансового становища підприємства банкрута. Її також здивувало, що в балансі стояв підпис ОСОБА_1 і печатка Липоводолинського сільського споживчого товариства. Після скасування постанови про визнання банкрутом Липоводолинської РССТ ОСОБА_1 не передав ніяких документів і не передав майно в тому обсязі, в якому він отримав під час процедури початку ліквідації підприємства. Вона вважає, що в ОСОБА_1 була особиста зацікавленість в ліквідації Липоводолинської РСС товариств.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала головою правління Липоводолинської районної спілки споживчих товариств. 26 лютого 2006 року із постанови суду вона дізналася , що райспоживспілка визнана банкрутом. Будь-яких даних з приводу показників діяльності підприємства підсудному вона не давала і підписи в документах не ставила. З питанням про банкрутство Липоводолинської РСС до ОСОБА_1, не зверталася. Їй не відомо, звідки в ОСОБА_1 появилися документи, які він додав до заяви від 31 січня 2006 року про порушення справи про банкрутство Липоводолинської РСС, як і про порушення справи в господарському суді Сумської області 6 лютого 2006 року.
24.07.2006 року вона придбала на аукціоні, проведеному в м. Суми, приміщення магазину в АДРЕСА_5, площею 88,9 кв.м.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він орендував частину приміщення магазину в АДРЕСА_3 , Липоводолинського району Сумської області. Потім його повідомили, що дане приміщення буде реалізовуватися на аукціоні. Під час проведення аукціону вартість частини магазину, яку він орендував піднялася, тому він купив іншу частину магазину площею 97.2 кв.м. за 12 109 грн. 18 коп. Вартість магазину йому повідомили на аукціоні. З ОСОБА_1 про вартість не домовлялися, стосунків ніяких не мали. Після придбання магазину він зробив ремонт, оскільки приміщення було в незадовільному стані.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 11.07.2006 року придбав на аукціоні, проведеному в м. Суми, приміщення магазину в АДРЕСА_4, площею 118,7 кв. м. за 4548 грн. Відразу після придбання приміщення зробив ремонт.
Свідок ОСОБА_9, в судовому засіданні пояснила, що 16.08.2006 року придбала на аукціоні, проведеному в м. Суми, частину приміщення магазину в АДРЕСА_3, Сумської області, площею 132, 8 кв. м. за 4180 грн., яке до визнання райспоживспілки банкрутом орендувала. З ОСОБА_1 вони не зустрічалася і не спілкувалася, балансової вартості приміщення не знала. Після придбання приміщення зробила ремонт, оскільки стан магазину був поганий. Експерт не оцінював магазину, згідно фото, які маються в матеріалах справи, експертна оцінка проводилася до ремонту. 24.07.2006 року придбала на аукціоні, проведеному в м. Суми, іншу частину приміщення магазину в АДРЕСА_3, Сумської області, площею 198 кв. м. за 6270 грн., яку пізніше повернула назад райспоживспілці.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що вона працює в консалтинговій фірмі « Бітек». ОСОБА_7 та ОСОБА_6 часто приїздили до ОСОБА_1 та прохали допомогти їм скласти заяву до суду про ліквідацію Липоводолинської райспоживспілки. Одного разу зателефонували до ОСОБА_1 та прохали його передати відомості балансу Липоводолинської райспоживспілки. Так як у неї були бланки балансу, то їй по телефону ОСОБА_7 продиктували , а вона заповнила рядки балансу, який передала ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_12, в судовому засіданні пояснила, що 24.10.2006 року придбала на аукціоні, проведеному в м. Суми, приміщення магазину в с. Грабщина, Липоводолинського району, Сумської області, площею 234,3 кв. м. за 20780 грн., який раніше орендувала у Липоводолинської райспоживспілки. Про аукціон дізналася з оголошення в газеті. З ОСОБА_1 під час покупки магазину нічого не вирішувала. Після покупки магазину зробила ремонт.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що Липоводолинській рай спожив спілці був борг за електроенергію, який виник за період з 1999 року по 2002-2003 роки.
Свідок ОСОБА_8, у судовому засіданні пояснила, що 24.07.2006 року придбала на аукціоні, проведеному в м. Суми, приміщення магазину в АДРЕСА_7 площею 91.50 кв. м. за 2860 грн. Про аукціон дізналася від жителів села, а пізніше прочитала в газеті. Стосунків з ОСОБА_1 ніяких не мала. Після покупки приміщення зробила ремонт, оскільки воно знаходилося в занедбаному стані.
Свідок ОСОБА_15, у судовому засіданні підтвердив, що 13.05.2006 року придбав частину приміщення магазину в АДРЕСА_10 площею 56, 3 кв. м. за 6000 грн.
Свідок ОСОБА_7, у судовому засіданні пояснила , що працювала головним бухгалтером Липоводолинської районної спілки споживчих товариств. Про банкрутство Липоводолинської РСС дізналася 26 лютого 2006 року після надходження до підприємства постанови суду. Баланс від 1 січня 2006 року вона не готувала, не підписувала і будь-яких відомостей по балансу підприємства по телефону помічникам ОСОБА_1 не надиктовувала. Без дозволу керівника і його підпису, жодний документ з підприємства не надається. Їй також не було відомо про звернення з заявою про порушення справи про банкрутство Липоводолинської РССТ зі сторони ОСОБА_1, як і те, звідки і де ОСОБА_1 отримав додані до заяви документи і відомості про баланс станом на 1 січня 2006 року. З ОСОБА_1 спілкувалася після визнання підприємства банкрутом, призначення підсудного ліквідатором по питанням розподілу коштів від реалізованого майна. Не згодна з показами ОСОБА_1 про те, що вона надиктовувала по телефону і надавала інші документи останньому з метою подальшого звернення підсудним до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Липоводолинської районної спілки споживчих товариств.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що працювала помічником арбітражного керуючого та вела справу про банкрутство Липоводолинського сільського споживчого товариства. Вона була присутня при розмові , коли ОСОБА_7 надиктовувала по телефону дані, які ОСОБА_16 записала у чистий бланк балансу простим олівцем. Після цього ОСОБА_16 передала баланс ОСОБА_1 і він його підписав.
Свідок ОСОБА_13, у судовому засіданні пояснив, що 24.10.2006 року придбав на аукціоні, проведеному в м. Суми, приміщення магазину в с. Колядинець, Липоводолинського району, Сумської області, площею 79,5 кв. м. за стартовою експертною оцінкою 5620 грн., а придбав за 6810 грн. До покупки магазину він не зустрічався з ОСОБА_1, відносин з ним ніяких не мав. Після покупки магазину провів ремонт. Експертну оцінку робили після часткового проведення ремонту.
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснила, що вона була членом комітету кредиторів, як представник Управління Пенсійного Фонду України в Липоводолинському районі. Заявлені кредиторські вимоги УПФ були погашені частково. Вимоги другої черги були погашені, а вимоги шостої черги не були погашені.
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що вона працює в фірмі « Бітек», підсудний є її чоловіком. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вона знає, оскільки вони не один раз зверталися до її чоловіка, телефонували і додому і на роботу, з питанням банкрутства. По факсу вони передавали заповнений бланк балансу її чоловіку.
Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснив, що він працював в райспоживспілці на посаді водія. Заробітну плату отримував, заборгованості не має, видавала заробітну плату ОСОБА_7
Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що він працював сторожем у Липоводолинській райспоживспілці. Заборгованість по заробітній платі була велика, а коли оголосили райспоживспілку банкрутом та прийшов ліквідатор та всю заборгованість було виплачено. Видавала заробітну плату ОСОБА_7
Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала в Липоводолинській райспоживспілці з 2003 року по червень 2006 року, заборгованість по заробітній платі була. Ліквідатор ОСОБА_1 виплатив заборгованість і на сьогодні заборгованості не має. Заробітну плату видавала бухгалтер ОСОБА_7
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила , що 24.10.2006 року придбала на аукціоні, проведеному в м. Суми, приміщення магазину в смт. Липова Долина, с. Лучка, Сумської області, площею 181, 4 кв. м. , а також вона придбала обладнання.
З протоколу допиту свідка ОСОБА_3, покази якої були оголошені в судовому засіданні, вбачається, що 11.07.2006 року, вона придбала на аукціоні, проведеному в м. Суми, разом з ОСОБА_26 приміщення магазину в АДРЕСА_3, загальною площею 226, 3 кв. м. Вона придбала частину приміщення площею 129, 1 кв.м. за 23570 грн., а ОСОБА_26 площею 97.2 кв.м. за 12 109 грн. 18 коп. (т. 2 а.с. 154, т. 3 а.с. 200 т. 4 а.с. 34) ;
З протоколу допиту свідка ОСОБА_27 , покази якого були оголошенні в судовому засіданні, вбачається , він працює в Сумській обспоживспілкі. В березні 2006 року до облспоживспілки прийшла постанова про визнання банкрутом Липоводолинської райспоживспілки. Але їм було не зрозуміло, чому Липоводолинську райспоживспілку було визнано банкрутом. Вони з ОСОБА_17 поїхали до ОСОБА_1 з проханням визнання їх кредиторами на суму 117 тис. грн., проте отримали відмову. У господарському суді ознайомилися зі справою про банкрутство і виявили недостовірну інформацію в балансі підприємства, баланс був значно занижений ( а.с. 26-27, т.4).
З протоколу допиту свідка ОСОБА_10, покази якого були оголошенні в судовому засіданні, вбачається , що 16 серпня 2006 року він придбав на аукціоні, проведеному в м. Суми, приміщення магазину в АДРЕСА_10 площею 271,6 кв. м. за стартовою експертною оцінкою станом на 31 липня 2006 року 81500 грн. (т.2 а.с. 278 -291, т.3 а.с. 200)
З протоколу допиту свідка ОСОБА_11, покази якої були оголошенні в судовому засіданні, вбачається , що 24.10.2006 року вона придбала на аукціоні, проведеному в м. Суми, приміщення магазину в с.Байрак, Сумської області, площею 88, 4 кв.в. за стартовою експертною оцінкою станом на 30 вересня 2006 року 13840 грн. (т. 2 а.с. 376, т. 3 а.с. 200)
Вина ОСОБА_1 у вчинені злочину передбаченого ст.. 364 ч.2, 366 ч.1 КК України підтверджується також:
- заявою адресованої Господарському суду Сумської області від 31 січня 2006 року про порушення справи про банкрутство Липоводолинської районної спілки споживчих товариств, з якої видно, що позивачем виступив власник майна Липоводолинське сільське споживче товариство в особі ліквідатора ОСОБА_1 Дана заява підписана особисто ОСОБА_1
(т.1 а.с. 34 )
- балансом Липоводолинської районної спілки споживчих товариств, доданого до заяви про банкрутство , з якого видно, що у рядку 080 (форма № 1) вказано розмір поточних зобов'язань складає 129100 грн., а у рядку 030 вартість основних засобів, на piвнi 77 700 грн. Фактично, станом на 01.01.2006 залишкова вартість основних засобів Липоводолинської РСС (рядок 030) становила 1 млн.111 тис. 600 грн., а розмір поточних зобовязань 107 тис. 500 грн. Вартість основних засобів ОСОБА_1, занижена у 14 разів. Даний бланк підписаний ОСОБА_1
(т.1 а.с. 35, 45 - 46)
- ухвалою господарського суду Сумської області від 6 лютого 2006 року з якої видно, що суд на підставі заяви ОСОБА_1, порушив провадження про банкрутство Липоводолинської РСС.
(т.1 а.с. 37)
- постановою господарського суду Сумської області від 20 лютого 2006 року про визнання Липоводолинську районну спілку споживчих товариств - банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором ОСОБА_1, який має ліцензію серії НОМЕР_1 від 24 травня 2004 року.
( т. 1 а.с. 38)
- постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10 січня 2007 року з якого видно, що суд скасував ухвалу господарського суду Сумської області від 6 лютого 2006 року про порушення справи про банкрутство Липоводолинської районної спілки споживчих товариств; скасував постанову суду від 20 лютого 2006 року про визнання Липоводолинської районної спілки споживчих товариств банкрутом, вказавши, що в даному випадку Липоводолинське сільське споживче товариство в особі ліквідатора ОСОБА_1 не було власником майна Липоводолинської районної спілки споживчих товариств, не мав права щодо прийняття рішення про припинення діяльності створеного сільським споживчим товариством іншого підприємства, не мав права і підписувати заяву від 31 січня 2006 року про порушення справи про банкрутство.
(т.1 а.с. 47-50)
- договорами між ліквідатором ОСОБА_1 та Філією « Сумський аукціонний центр»№ ДАК «НМАЦ» про продаж майна на аукціоні, згідно якого майно Липоводолинської районної спілки споживчих товариств було продане на аукціоні;
(т.1 а.с.256-257, а.с.267-268, а.с.275-276, а.с. 282-283)
- накладною від 11 травня 2006 року з якої видно, що ОСОБА_1 продав ОСОБА_15, без проведення аукціону, приміщення магазину в АДРЕСА_10, площею 56, 3 кв. м. за 6000 грн.;
(т. 2 а.с. 408, т. 3 а.с. 145 )
- накладною від 14 листопада 2006 року з якої видно, що ОСОБА_1 продав громадянці ОСОБА_12, торгівельне обладнання за 7760 грн.
( т. 2 а.с. 409 )
- прибутковим ордером за № 32 від 4 листопада 2006 року про продаж громадянці ОСОБА_14, торгівельного обладнання на суму 5330 грн.
(т. 2 а.с. 342 )
- довідкою консалтингової фірми «Бітек» з якої видно, що фірма, яка створена ОСОБА_1 і йому належить, за проведення оцінки майна отримала кошти в сумі 16321 грн.
( т.2 а.с. 445-470 )
- довідкою Сумської обласної спілки споживчих товариств, від 23 травня 2007 року, з якої видно, що ОСОБА_1 продав основних засобів та торгівельного обладнання Липоводолинської районної спілки споживчих товариств на суму 221 887 грн. 18 коп. (208797 грн. 18 коп. +13090).
(т. 3 а.с. 140-145 )
- справою Господарського суду за № 7\15\2006 року заведеної за заявою власника майна Липоводолинського сільського споживчого товариства, в особі ліквідатора ОСОБА_1, про банкрутство Липоводолинської районної спілки споживчих товариств з якої видно, що 10 лютого 2006 року ОСОБА_1, подав клопотання про призначення його арбітражним керуючим Липоводолинської районної спілки споживчих товариств, як особа, що має ліцензію Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, що свідчить про особисту заінтересованість ОСОБА_1 в отриманні усіх прав керівника юридичної особи-банкрута та права на розпорядження його майном.
(а.с. 37 справа за № 7/15\2006 року)
Про умисний характер службового підроблення балансу від 01.01.2006 року підсудним, свідчать покази свідків, а саме головного бухгалтера ОСОБА_7, голови правління ОСОБА_6, заступника голови правління Сумської обласної спілки споживчих товариств ОСОБА_17, про те, що ОСОБА_1 самостійно склав фінансовий документ і будь-яких відомостей вони йому не надавали. Ці покази суд покладає в основу вироку, оскільки вони підтверджуються іншими доказами і в правдивості яких в суду немає сумніву. Крім того, про умисний характер службового підроблення свідчать такі обставини справи, як відсутність офіційного звернення ОСОБА_1 до керівних органів діючого підприємства (до голови правління і головного бухгалтера) з метою отримання правдивих відомостей про активи і пасиви підприємства, станом на 1 січня 2006 року; неповідомлення керівних органів діючого підприємства Липоводолинської РССТ і Сумської обласної спілки споживчих товариств про наміри і про звернення ОСОБА_1 до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство підприємства, засновником якого в минулому було Липоводолинське сільське споживче товариство; підпис балансу іншої юридичної особи, особисто ОСОБА_1, як службовою особою іншого підприємства Липоводолинського ССТ; скріплення балансу, станом на 1 січня 2006 року, печаткою іншої юридичної особи, при наявності керівних органів юридичної особи банкрута та їх особистої печаті; відсутність вимог кредиторів до Липоводолинської РССТ, станом на 31 січня 2006 року, в справі за заявою про порушення справи про банкрутство підприємства.
При цьому суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_22 про обставини подачі ОСОБА_1 балансу Липоводолинського РСС до суду. Суд не бере до уваги покази даних свідків, оскільки ОСОБА_16 та ОСОБА_19 є підлеглими ОСОБА_1 по роботі, а свідок ОСОБА_22 є дружиною підсудного. Крім того, їх покази суперечать іншим доказам по справі, є непослідовними та суперечливими.
Так, свідок ОСОБА_16 показала, що ОСОБА_7 продиктувала їй дані балансу по телефону, а вона сама заповнила рядки балансу, а свідок ОСОБА_28 показала, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 передали її чоловіку заповнений бланк балансу по факсу.
Виходячи із досліджених доказів, суд вважає обєктивно доведеним, що ОСОБА_1, як службова особа, завідомо усвідомлював про неправдивий характер відомостей, які він вніс до офіційного документа підприємства, передбачав, що на підставі даного документа господарський суд порушить справу про банкрутство, він отримає спеціальні повноваження арбітражного керуючого в особі ліквідатора з метою розпорядитися майном іншого підприємства і бажав настання таких наслідків.
ОСОБА_1 також предявлено обвинувачення в тому, що маючи реальну можливість погасити борги він навмисно не погасив кредиторську заборгованість перед управлінням Пенсійного Фонду України в Липоводолинському районі на суму 17198 грн. 40 коп. та незаконно відхилив кредиторські вимоги Сумської обласної спілки споживчих товариств в сумі 117314 грн. 75 коп., заподіявши останній збитки на вказану суму. Суд вважає, що вказані дії ОСОБА_1 не мають складу злочину.
Відхиливши кредиторські вимоги Сумської обласної спілки споживчих товариств ОСОБА_1 діяв в межах своїх повноважень і відповідно до Закону України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Зловживання службовим становищем з боку ОСОБА_1 в даному випадку суд не вбачає, оскільки оспорювання законності відхилення вимог кредитора перебуває в сфері господарських та цивільно-правових відносин і такі дії ОСОБА_1 не створюють складу злочину. Це підтверджується і тим, що Сумська обласна спілка споживчих товариств оскаржила дії ОСОБА_1 до господарського суду Сумської області, який ухвалою від 26.10.2006 року визнав кредиторські вимоги Сумської обласної спілки споживчих товариств.
В подальшому постановою Харківського Апеляційного господарського суду від 10.02.2007 року дана ухвала, а також постанова суддів про порушення справи про банкрутство була скасована.
Тому епізод зловживання підсудним службовим становищем в частині незаконного відхилення кредиторських вимог Сумської обласної спілки споживчих товариств на суму 117314 грн. 75 коп. підлягає виключення з обвинувачення ОСОБА_1
Також підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_1 і епізод в частині навмисного непогашення кредиторської заборгованості перед Пенсійним Фондом України в Липоводолинському районі в сумі 17198 грн. 40 коп.
Із матеріалів справи видно, що кошти, які надходили від реалізації майна, ОСОБА_1 направляв на поточні господарські потреби Липоводолинської РСС, оплату послуг, а також погашення заборгованості по зарплаті. Ці покази ОСОБА_1 підтверджуються як матеріалами справи, так і показами свідків ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25
В ст.. 31 Закону України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено черговість задоволення вимог кредиторів. Покази ОСОБА_1 в тій частині, що він задовольнив вимоги кредиторів в порядку черговості в судовому засіданні не спростовані. Це також підтвердила представник Пенсійного Фонду України в Липоводолинському районі свідок ОСОБА_20
Тому суд приходить до висновку, що із обвинувачення ОСОБА_1 необхідно виключити епізод зловживання службовим становищем по факту непогашення боргу перед Пенсійним Фондом України в Липоводолинському районі в сумі 17198 грн. 40 коп., так як в діях ОСОБА_1 відсутнє зловживання службовим становищем.
Органом досудового слідства при оцінці вартості майна, реалізованого ОСОБА_1 була взята оцінка майна згідно висновку судової комісійної будівельно-технічної експертизи № 763 від 2.06.2006 року.
Даний висновок експертизи суд оцінює критично, оскільки згідно ст.. 67 КПК України висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці і оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
Виходячи з цього, суд не бере за основу оцінку майна за висновком судового експерта, виходячи із слідуючого:
- висновок експертизи про вартість майна носить вірогідний характер і це прямо вказано у висновку експерта.
- висновок експерта складено 20.06.2007 року і в ньому вказано, що вартість обєктів станом на 11.07.2006 року та на день проведення експертизи однакова, хоча протягом року ринкова вартість нерухомості змінюється.
- експертом не враховано, що після покупки магазинів власники проводили ремонт приміщень , що могло вплинути на вартість обєктів.
- вартість проведення експертизи оплачена Сумською обласною споживчою спілкою, яке є цивільним позивачем по справі, а тому заінтересованою особою ( а.с.105, т.7).
Суд вважає, що при визначенні вартості майна, яке було реалізовано, слід брати вартість покупки цього майна на аукціоні. Вартість проданого майна на аукціоні це і є саме ринкова вартість цього майна.
З цих мотивів суд при оцінці ринкової вартості відчуженого майна, бере за основу вартість цього майна при реалізації на аукціоні і не бере до уваги вартість, яка встановлена висновком судової експертизи.
При зміні обвинувачення прокурор виходив із вартості реалізованого майна згідно експертної оцінки і прийшов до висновку, що ОСОБА_1 реалізував майна Липоводолинської РСС на загальну суму 273999 грн.
Суд вважає, що дана оцінка майна не знайшла свого підтвердження в ході судвового слідства, а вартість реалізованого ОСОБА_1 майна, належного Липоводолинскій РСС становить 221 тис. 887 грн. 18 коп.
ОСОБА_1 обвинувачується також в тому, що він умисно пошкодив книгу розпоряджень Липоводолинської РСС та умисно знищив особливо важливі документи Липоводолинської РСС, а саме:
- Головні книги Липоводолинської РСС за 2003-2006 року;
- Оборотну відомість до головної книги за 2003-2006 року;
- Книги по основних засобах за 2004-2006 роки;
- Касову книгу за період з 09.03.2006 по 10.01.2007 роки;
- Касові звіти за період з 09.03.2006 по 10.01.2007 роки.
Суд вважає, що епізод по знищенню та пошкодженню документів Липоводолинської РСС підлягає виключенню із обвинувачення ОСОБА_1
Відповідно до ст.. 275 КПК України розгляд справи проводиться в межах предявленого обвинувачення.
При зміні обвинувачення прокурором в суді 17.09.2009 року в постанові про зміну обвинувачення по даному епізоду прокурор не виклав кваліфікацію даного епізоду та не вказав кваліфікуючі ознаки.
Кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за ст.. 364 ч.2 КК України прокурор вказав лише такі кваліфікуючі ознаки, як заподіяння матеріальних збитків на суму, що в 250 і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян.
Знищення документів безпосередньо не повязано із заподіянням матеріальних збитків, але прокурор не вказав юридичну кваліфікацію та кваліфікаційну ознаку вказаних дій ОСОБА_1
Суд із власної ініціативи не може давати юридичну кваліфікацію цим діям підсудного, оскільки не може вийти за межі предявленого обвинувачення та порушити права підсудного на захист.
З цих підстав епізод по знищенню ОСОБА_1 документів Липоводолинської РСС підлягає виключенню із обвинувачення ОСОБА_1
Проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що провина ОСОБА_1 у вчиненні злочинів повністю доведена і його дії суд кваліфікує
за ст. 366 ч. 1 КК України як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, та
за ст. 364 ч. 2 КК України як зловживання службовим станом, тобто умисне з корисних мотивів чи в інших особистих інтересах та інтересах третіх осіб, використання ОСОБА_1, службового становища, всупереч інтересам служби, що спричинили тяжкі наслідки у вигляді заподіяння матеріальних збитків Липоводолинській районній спілці споживчих товариств в сумі 221887 грн. 18 коп., що в 250 разів і більше перевищує встановлений законом неоподаткований мінімум доходів громадян.
Призначаючи міру покарання, суд враховує, ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, які відносяться до тяжких та невеликої тяжкості, особу винного та обставини, які помякшують та обтяжують його покарання.
До обставин, які помякшують покарання ОСОБА_1 суд визнає, повернення майна Липоводолинській РСС.
Органи досудового слідства в якості обставини, що обтяжуює покарання ОСОБА_1 включили «тяжкі наслідки, завдані злочином». Суд не може погодитися з цим, так як «тяжкі наслідки від злочину» є кваліфікуючою ознакою ст. 364 ч. 2 КК України, а тому названа обставина, як обтяжуюча покарання підлягає виключенню. Інших обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, суд не встановив.
Суд вважає, що необхідним й достатнім для ОСОБА_1 є покарання, яке передбачене за ст.. 364 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі, за ст.. 366 ч.1 КК України у вигляді обмеження волі та з застосуванням додаткової міри покарання у виді позбавлення права обіймати посади чи займатися діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Враховуючи тяжкість злочину, обставини, що помякшують відповідальність, особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, а також те, що з часу скоєння злочину пройшов тривалий час, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання із застосуванням ст.. 75 КК України та покладення на ОСОБА_1 виконання певних обовязків протягом визначеного судом іспитового строку.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
По справі заявлені цивільні позови Управлінням Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі в сумі 17 тис. 198 грн. 40 коп. (т. 4 а.с. 95-96) Липоводолинською районною спілкою споживчих товариств на суму 273999 грн. (т.4 а.с. 115-116 ) і Сумською обласною спілкою споживчих товариств в сумі 133306 грн. 11 коп. (т. 4 а.с. 99-100).
В ході судового слідства представник позивача Управління Пенсійного Фонду України в Липоводолинському районі подав заяву про залишення позову без руху ( т.7 а.с.157).
Суд вважає, що дане клопотання підлягає задоволенню, оскільки позивач сам розпоряджається своїми правами щодо цивільного позову. Суд враховує і те, що даний позов не випливає із обвинувачення ОСОБА_1 є господарським спором між УПФ України в Липоводолинському районі та Липоводолинською РСС, а тому не підлягає розгляду в кримінальні справі.
Цивільний позов Сумської обласної спілки споживчих товариств на суму 133306 грн. 11 коп. також не підлягає розгляду в кримінальній справі. Даний позов не випливає із предявленого ОСОБА_1 обвинувачення, а є господарським спором між Липоводолинською РСС та Сумською обласною спілкою споживчих товариств.
В судовому засіданні представник позивача підтвердила, що в даний час вимоги Сумської обласної спілки споживчих товариств до Липоводолинської РСС на суму 117314 грн. 75 коп. знаходяться на розгляді в господарському суді.
Інша сума позову складається із витрат, повязаних із проведенням експертизи в сумі 7991 грн. 35 коп. та витрат за послуги адвоката в сумі 8000 грн.
Оскільки в ході судового слідства не встановлено зловживання ОСОБА_1 своїм службовим становищем відносно Сумської обласної спілки споживчих товариств, то даний позов не випливає із предявленого звинувачення і не підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства.
По справі також заявлений цивільний позов Липоводолинської РСС до ОСОБА_1 на суму 273999 грн. ( т.4, а.с.115).
В позові вказується, що в ході реалізації майна Липоводолинської РСС ОСОБА_1 продав майна на суму 273999 грн., а тому Липоводолинська РСС просить вказану суму стягнути з ОСОБА_1 як заподіяну шкоду.
Суд вважає, що даний позов задоволенню не підлягає. В ході судового слідства встановлено, що ОСОБА_1 реалізував майно Липоводолинської РССТ не на 273999 грн., а на суму 221887 грн. 18 коп. Вказана сума коштів поступила на рахунок Липоводолинської РСС і була використана на забезпечення господарської діяльності Липоводолинської РСС, сплату податків, погашення заборгованості по заробітній платі та інші витрати в ході поточної діяльності спілки.
Факт надходження коштів від продажу майна на рахунок Липоводолинської РСС підтверджується матеріалами справи.
Таким чинок, оскільки кошти від продажу майна Липоводолинської РСС в повному обсязі надійшли на рахунок Липоводолинської РСС, то у суду відсутні підстави для стягнення цих коштів знову з ОСОБА_1
Тому в задоволенні позову Липоводолинської РСС про стягнення 273999 грн. необхідно відмовити.
В ході досудового слідства на майно ОСОБА_1 згідно постанови слідчого від 21.06.2007 року було накладено арешт з метою задоволення цивільного позову.
У звязку з відмовою в задоволенні позову арешт на майно ОСОБА_1 необхідно скасувати.
Долю речових доказів вирішити згідно ст.. 81 КПК України.
Керуючись ст. 323 324 КПК України суд,
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. 366 ч. 1 і ст. 364 ч. 2 КК України та призначити покарання:
за ст. 366 ч. 1 КК України 2 (два) роки обмеження волі з позбавлення права обіймати посади чи займатися діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на строк 2 (два) роки;
за ст. 364 ч. 2 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади чи займатися діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) строком на три роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_1 до відбуття покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади чи займатися діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі ст.. 76 КК України зобовязати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з»являтися в органи кримінально виконавчої системи у визначені ними дні для реєстрації.
Позов Управління Пенсійного Фонду України в Липоводолинському районі до ОСОБА_1 про стягнення 17198 грн. 40 коп. залишити без розгляду.
Позов Сумської обласної спілки споживчих товариств до ОСОБА_1 про стягнення 133306 грн. 11 коп. залишити без розгляду.
Відмовити в задоволенні позову Липоводолинської РСС до ОСОБА_1 про стягнення 273999 грн.
Скасувати арешт на майно ОСОБА_1, яке було накладено згідно постанови слідчого від 21.06.2007 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити підписку про невиїзд.
Речові докази по справи, які знаходяться в матеріалах справи Т. 1: а.с.176, а.с.207, а.с. 242, а.с255, а.с.295, а.с.316, а.с.334, а.с.396, а.с.407, а.с.413, а.с.418. а.с.420, а.с.431; Т.2: а.с.4, а.с.35, а.с.64, а.с.95, а.с.107, а.с.139, а.с.172, а.с.203, а.с. 236, а.с.273, а.с.310, а.с. 340, а.с.370, а.с.372, а.с.407, а.с.414, а.с.469 залишити в матеріалах кримінальної справи.
Речові докази по справі, які знаходяться на зберіганні: ОСОБА_2 т.3 а.с.1, ОСОБА_29 т.3 а.с.3, ОСОБА_3 т.3 а.с.5, ОСОБА_6 т.3 а.с.7, ОСОБА_13 т.3 а.с.9, ОСОБА_26 т.3 а.с.17, ОСОБА_30 т.3 а.с.13, ОСОБА_8 т.3 а.с.15, ОСОБА_9 т.3 а.с.17, ОСОБА_10 т.3 а.с.19, ОСОБА_15 т.3 а.с.21, ОСОБА_11 т.3 а.с.23, ОСОБА_12 т.3 а.с.25 залишити у власності цих громадян.
Речові докази по справі, які знаходяться на зберіганні в Липоводолинському відділенні КП Сумського МБТІ т.1, а.с.438-439 залишити на зберіганні в Липоводолинському відділенні КП Сумського МБТІ.
Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області протягом 15 днів з часу його проголошення через Роменський міськрайонний суд.
Суддя: підпис…
Копія вірна…
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О.Ф.ЯКОВЕЦЬ
