Справа № 1-8/2010 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2010 року. Березівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді - Прібилова В.М..,
за участю секретаря - Музики О.Ф.,
прокурорів - Доброжана А.І., Гасанової О.М., Володіна Е.О.
захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2
потерпілих – ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8,
представника потерпілого ОСОБА_6 – ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка справу про обвинувачення:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Н.-Гігія Таловського району Воронежської області РФ, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, не працюючого, який мешкає в АДРЕСА_1, урядових нагород не має; не військовозобов’язаного, раніше судимого:
08.04.2003 року Малиновським районним судом м. Одеса за ст. 185 ч 2 КК України до 1 року позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком на 1 рік;
28.08.2007 року Березівським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 263 до двох років обмеження волі, з застосуванням ст.75 КК України з дворічним іспитовим строком.
в скоєні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186., ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 187 КК України;
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, не працюючого, який мешкає в АДРЕСА_2, урядових нагород не має, не військовозобов’язаного, раніше судимого:
23.12.2002 року Березівським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком на 1 рік,
в скоєні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не одруженого, на утриманні нікого немає, не працюючого, який мешкає в АДРЕСА_3, урядових нагород не має; не військовозобов’язаного, раніше не судимого;
в скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, зі спеціальністю – тракторист, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, не працюючого, не військовозобов’язаного, урядових нагород не має, який мешкає в АДРЕСА_2 (без прописки), раніше судимого:
16.04.1992 року Березівським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 81, ч. 1 ст. 140, ч. 4 ст. 81 КК України (в редакції 1963 року) до трьох років позбавлення волі з застосуванням ст.46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;
13.06.1994 року Балтським районним судом Одеської області за ч.3 ст. 140 КК України (в редакції 1963 року) до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 02.09.1997 року по Постанові Київського районного суду м. Одеса від 29.08.1997 року по ст. 5 ЗУ "Про амністію" від 26.06.1997 року;
18.06.2002 року Березівським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 121, ст. 304 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до восьми років позбавлення волі. На підставі постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 15.01.2007 року замінено не відбуту частину покарання 2 роки 10 місяців 19 днів більш м'яким у вигляді обмеження волі. Судимість не погашена.
в скоєні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185., ч. 3 ст. 186 та ч.1 ст. 304 КК України,
в с т а н о в и в
27 листопада 2002 року, приблизно о 18 годині в міському парку, розташованому в центрі м. Березівка Одеської області, ОСОБА_10, за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_16 і ОСОБА_13, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння та діючи з єдиним наміром, направленим на відкрите заволодіння особистого майна ОСОБА_3, застосувавши до останнього насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, відкрито умисно викрали належні потерпілому гроші в сумі 195 грн. та електронний годинник « Електрон», б/в, вартістю 30 грн., чим спричинили потерпілому матеріальні збитки на суму 225 грн. Викрадене привласнили та розпорядилися як своїм особистим.
ОСОБА_11, будучи засудженим 23.12.2002 року Березівським районним судом Одеської області за скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік, на шлях виправлення та перевиховання не став, та в період відбуття покарання знову скоїв умисний злочин при слідуючих обставинах:
18 січня 2003 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_11., повторно, за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_10 та ОСОБА_13, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, з метою таємного викрадення чужого майна, прийшли до приміщення сараю, який розташований поблизу будинку АДРЕСА_4 звідки таємно викрали велосипед «Десна» б/в, вартістю 170 грн., належний потерпілій ОСОБА_17, чим спричинили їй матеріальні збитки. Викрадене привласнили та розпорядилися як своїм особистим майном.
Крім того , 12 квітня 2003 року, приблизно о 20 годині, ОСОБА_10, повторно, за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_16 та невстановленою судом особою, з метою таємного викрадення чужого майна, прибули до домоволодіння ОСОБА_5, розташованого по АДРЕСА_5, де шляхом пошкодження навісного замку на вхідних дверях приміщення, проникли в будинок звідки таємно викрали належні потерпілій ОСОБА_5 два металеві ліжка б/в, вартістю 30 грн. за одне ліжко, на суму 60 грн., чим спричинили потерпілій матеріальну шкоду. Викрадене привласнили та розпорядилися як своїм особистим .
Крім того, ОСОБА_10, будучи засудженим Березівським районним судом Одеської області 28.08.2007 року за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України до 2 років обмеження волі, з застосуванням ст.75 КК України з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки, в період відбуття покарання, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову скоїв ряд умисних злочинів при слідуючих обставинах:
25 січня 2009 року приблизно о 10 годині, ОСОБА_10 повторно, за попередньою змовою та спільно з двома невстановленими судом особами, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, на вул. Миру в м. Березівка Одеської області, маючи злочинний намір, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, тримаючи в руці невстановлений судом предмет, підійшли до потерпілої ОСОБА_7 та приставивши до лівого боку тіла потерпілої невстановлений предмет, який вона сприйняла за ніж та погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілої, яке виразилося у словесній погрозі позбавлення життя та заподіяння тілесних ушкоджень ножем, вимагаючи мовчати і не здійснювати опір, стали вимагати від потерпілої передачі належного їй особистого майна. Усвідомлюючи дії нападників та прийнявши погрозу своєму життю та здоров’ю як реальну, потерпіла ОСОБА_7 опір нападникам не здійснила, виконала їх вимоги та передала ОСОБА_10 та невстановленим судом особам, належне їй особисте майно, а саме: золоті сережки вартістю 688 грн., золоту обручку, вартістю 360 грн. та гроші в сумі 85 грн. В результаті нападу, ОСОБА_10 з двома невстановленими судом особами заволоділи особистим майном потерпілої ОСОБА_7 на загальну суму 1133 грн., чим спричинили їй матеріальні збитки. Викрадене привласнили, розпорядилися як своїм особистим та з місця злочину зникли.
Крім того, 27 січня 2009 року приблизно о 20 годині ОСОБА_10, повторно, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння та маючи злочинний намір, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, на вул. Садовій в м. Березівка Одеської області, підійшов до потерпілого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, який проходив по вулиці та застосувавши відносно нього насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого в момент причинення, наніс йому рукою удар в обличчя, після нанесення якого потерпілий упав на землю. Скориставшись безпорадним станом потерпілого, з кишені його куртки ОСОБА_10 витягнув гаманець з грошима в сумі 40 гривень, після чого дістав гроші з гаманця, гаманець викинув поряд, а гроші в сумі 40 гривень привласнив, тим самим, відкрито заволодів належним потерпілому ОСОБА_6 особистим майном та спричинив йому матеріальні збитки. Викраденим розпорядився як своїм особистим та з місця скоєння злочину зник.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №18 від 27.04.2009 року, ОСОБА_6 в результаті скоєння злочину були спричинені ЛЕГКІ тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоров’я.
Крім того, 28 січня 2009 року приблизно о 19 годині, ОСОБА_10, повторно, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, на вул. Пушкінська м. Березівка Одеської області, з метою відкритого заволодіння чужим майном, підійшов до потерпілого ОСОБА_18, який проходив по вулиці та застосувавши відносно нього насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я, почав штовхати ОСОБА_18, від чого останній упав на землю, після чого ОСОБА_10, відкрито заволодів належним потерпілому ОСОБА_18 мобільним телефоном „SIMENS А-75”, б/в, вартістю 200 грн., господарською сумкою б/в, вартістю 1 грн. та кепкою б/в вартістю 5 гривень, а всього відкрито викрав майно на загальну суму 206 грн., чим спричинив потерпілому матеріальні збитки. Викрадене привласнив, розпорядився як своїм особистим та з місця скоєння злочину зник.
Крім того, 30 січня 2009 року приблизно о 00 годині 30 хвилин, ОСОБА_10, повторно, за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_12, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, з метою таємного викрадення чужого майна, прийшли до домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_6, яке належить ОСОБА_4, де шляхом механічного пошкодження скла, через вікно проникли до приміщення будинку, звідки таємно викрали акустичний посилювач „SONY – Xplod XM – SD14X, вартістю 750 грн., 7 пластмасових каністр, об’ємом по 30 л. кожна, вартістю по 68 грн., на суму 476 грн. Всього ОСОБА_10 та ОСОБА_12 викрали майно потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 1226 грн., чим спричинили йому матеріальні збитки. Викрадене привласнили, розпорядилися як своїм особистим та з місця скоєння злочину зникли.
Крім того, 10 листопада 2009 року приблизно о 18 годині 30 хвилин., ОСОБА_11, повторно та за попередньою змовою і разом із ОСОБА_14, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, маючи злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, прийшли до домоволодіння ОСОБА_19, розташованого в АДРЕСА_7, де шляхом вільного доступу, через незачинені двері проникли до підсобного приміщення – майстерні, звідки таємно викрали стабілізатор б/в, вартістю 100 грн., алюмінієві запчастини з газового таганка – кришку, дві конфорки, на суму 100грн., електричний наждак, б/в, вартістю 500 грн., лучкову ножівку, вартістю 50 грн., ножівку по дереву, вартістю 50 грн., обмотку для зварювального апарату, довжиною 500 м, вартістю по 3 грн. за 1 м, на суму 1500 грн., набір оправок і виколоток по ремонту автомобілів марки „Жигулі”, вартістю 1000 грн., штангенциркуль, вартістю 25 грн., щуп „0,15”, вартістю 5 грн., щуп набірний (від „0,01” до „1,0” ), вартістю 10 грн., 50 штук ріжкових ключів різного розміру (від „5,5х7” до „41х36”), по 10 грн. кожний на загальну суму 500грн., 2 штуки накидних ключів, розміром „17х19”, вартістю по 15 грн., на суму 30 грн., накидний ключ розміром „14х17”, вартістю 15 грн. і накидний ключ розміром „19х32”, вартістю 20 грн., два комбінованих ключі – „17х17” і „16х16”, вартістю по 10 грн., на суму 20 грн., спеціальний ключ храповика, вартістю 75 грн., набір головок для ремонту автомобілів (металевий ящик, вартістю 15 грн.; 12 головок, вартістю по 7,50 грн., на суму 90 грн.; перехідник для головок, вартістю 10 грн.; коловорот, вартістю 15 грн.; трещітку, вартістю 40 грн.; подовжувач, вартістю 15 грн.; карданчик, вартістю 15 грн.), а всього вартістю 200 грн., металевий шестигранний прут вартістю 5 грн., металевий шестигранний прут вартістю 10 грн., два молотка б/в, вартістю по 20 грн. на суму 40 грн., балонний торцевий ключ розміром на „22” – 1шт. вартістю 40 грн., балонний торцевий ключ розміром на „19” – 1 шт. вартістю 35 грн., викрутку б/в вартістю 2 грн., металевий ящик саморобний б/в – 20 грн., ключ торцевий фігурний розміром „10” – 1 шт. вартістю 8 грн., декілька полімерних мішків, які не представляють матеріальної цінності для потерпілого, а всього викрали майна ОСОБА_19 на суму 4360 грн. Викрадене майно ОСОБА_14, разом з ОСОБА_11, присвоїли і розпорядились на свій розсуд.
Крім того, 13 листопада 2009 року ОСОБА_14, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, близько 20 години, повторно та спільно з неповнолітнім ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_9, справа відносно якого закрита на підставі ст.7-3 КПК України, маючи злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, прийшли до домоволодіння ОСОБА_8, розташованого по АДРЕСА_8, де шляхом пошкодження замка вхідної двері, проникли у приміщення літньої кухні, звідки таємно, разом із неповнолітнім ОСОБА_20, викрали алюмінієвий бідон об’ємом на 40 л, б/в, вартістю 200 грн., пляшку з горілкою, об’ємом 2 л, вартістю по 16 грн. за 1 л, на суму 32 грн., 1,5 л горілки, вартістю по 16 грн. за 1 л, на суму 24 грн., сокиру, б/в, вартістю 30 грн., чайник емальований об’ємом на 3 л, б/в, вартістю 20 грн., алюмінієву каструлю, об’ємом на 3 л, б/в, вартістю 10 грн., 500 г ковбаси, вартістю 42 грн. за 1 кг, на суму 21 грн., 2 лимона, вартістю 5 грн., 2 плавлених сирка вартістю по 2 грн. за штуку на суму 4 грн., 200 гр. халви, вартістю 3 грн., 0,5 л сметани, вартістю 20 грн., 1 скляну банку об’ємом на 0,5 л, вартістю 2 грн., 400 гр. слойоного маргарину, вартістю 6 грн., а всього на суму 377 грн. Викрадене майно віднесли додому за адресою: АДРЕСА_2, маючи намір одразу ж повернутись і в подальшому таємно заволодіти майном ОСОБА_8, яке залишилося в приміщенні. Продовжуючи злочинну діяльність, направлену на викрадення майна ОСОБА_8, ОСОБА_14, та неповнолітній ОСОБА_20, близько 22 години 50 хвилин, через пошкоджені раніше двері проникли в приміщення літньої кухні, звідки викрали пляшку з рослинною олією об’ємом 2 л, вартістю по 9 грн. за 1 л, на суму 18 грн., банку кави „Несткафе”, масою 100 г, вартістю 15 грн., скляний графин, вартістю 5 грн., 200 г горілки, вартістю по 16 грн. за 1 л, на суму 3,20 грн., гроші в сумі 100 грн., два каліровочних ножа, вартістю по 5 грн., на суму 10 грн., а всього на суму 151 грн. 20 коп. заподіявши при цьому потерпілій матеріальні збитки, а всього викрали майно ОСОБА_8 на загальну суму 528 грн. 20 коп.
Однак, знаходячись в приміщенні літньої кухні ОСОБА_14 і ОСОБА_21. були помічені господарями домоволодіння – ОСОБА_8 і ОСОБА_22, які вийшли з жилого будинку у двір, в зв’язку з чим ОСОБА_14 намагався залишити місце скоєння злочину і покинувши приміщення кухні почав тікати з двору. Зрозумівши протиправний характер дій ОСОБА_14, який вибіг з приміщення літньої кухні з викраденим майном – пляшкою олії, графинчиком з горілкою, баночкою з кавою „Несткафе”, потерпіла ОСОБА_8 одразу ж стала вимагати, щоб він припинив свої протиправні дії. ОСОБА_14 на це не реагував і, усвідомлюючи, що став помічений потерпілою, яка розуміє протиправний характер вчинюваних ним дій, пляшкою з олією вдарив її в область попереку, від чого потерпіла впала на бетонну поверхню двору, після чого ОСОБА_14 наніс їй декілька ударів ногами по правій нозі, та забравши с собою частину викраденого, яке було при ньому та покинув двір домоволодіння. ОСОБА_8., разом із ОСОБА_22, зайшовши до приміщення літньої кухні, у ванній кімнаті виявили та затримали неповнолітнього ОСОБА_20 і одразу ж викликали на місце пригоди співробітників Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 7 від 15.01.2010 року, потерпілій ОСОБА_8. були спричинені тілесні ушкодження, які відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень не небезпечних для життя в момент їх спричинення.
Крім того, 13.11.2009 року ОСОБА_14, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, підтримуючі родинні стосунки та достовірно знаючи про те, що ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_9 є неповнолітнім, згубно на нього впливаючи і усвідомлюючи при цьому, що своїми діями залучає його у злочинну діяльність, проте бажаючи так діяти, завдяки переконанню в доцільності, вигідності, умисно, знаходячись біля домоволодіння ОСОБА_8 на АДРЕСА_8, порушив у неповнолітнього ОСОБА_20 бажання скоїти злочин та разом з ним скоїв злочин при слідуючих обставинах:
В період з 20 до 22 години 50 хвилин 13.11.2009 року, ОСОБА_14 та неповнолітній ОСОБА_20, двічі проникали до приміщення літньої кухні домоволодіння ОСОБА_8 розташованого по АДРЕСА_8, звідки скоїли крадіжку майна, належного ОСОБА_8, однак на місці скоєння злочину були помічені власниками домоволодіння, після чого продовжуючи свій злочинний намір, відкрито викрали особисте майно ОСОБА_8, спричинивши при цьому потерпілій матеріальні збитки.
Підсудний ОСОБА_10 у судовому засіданні винним себе в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, відкритого викрадення майна ОСОБА_3 та ОСОБА_18 не визнав, в скоєнні злочинів передбачених ч.3 ст.185 КК України, крадіжок особистого майна ОСОБА_17 та ОСОБА_5- не визнав, в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України – розбійних нападів на ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не визнав, пояснивши що зазначені злочини, при обставинах, вказаних в обвинувальному висновку не скоював. Під час розслідування кримінальної справи частково себе оговорив, так як з боку працівників міліції відносно нього застосовувалися заходи фізичного впливу, частково ним були підписані пояснення, які є в матеріалах справи, в яких він був оговорений і зазначені пояснення були підписані ним при застосуванні заходів фізичного впливу. Відносно доказів вини його та впізнання його потерпілою ОСОБА_7 як особу, яка скоїла злочин вважає, що перед проведення слідчої дії – пред’явлення для впізнання, слідчий до початку проведення вказаної дії вказав на нього як на особу, яка скоїла злочин. Щодо розбійного нападу на ОСОБА_6 вважає, що підсудний ОСОБА_12 безпідставно його оговорив так як відносно ОСОБА_12 невідомими особами застосовувалися заходи фізичного впливу та невідомі також підпалили його одежу.
27 листопада 2002 року, біля 18 години він дійсно йшов по вулиці Пушкінська в м. Березівка Одеської області, де зустрів незнайомого чоловіка, у якого попросив цигарку, а потім попросив телефон. Невідомий чоловік дав йому телефон, щоб той зателефонував, але в зв’язку з тим, що був у нетверезому стані, в подальшому телефон він залишив у себе так як забув повернути його назад, гроші у незнайомого він не брав. Хто такий ОСОБА_14 і ОСОБА_16 він взагалі не знає.
В скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, крадіжки чужого майна ОСОБА_4 винним себе визнав у повному обсязі та пояснив, що дійсно 30 січня 2009 року, у нічний час, разом з підсудним ОСОБА_12, в нетверезому стані, вони скоїли крадіжку семи каністр та акустичного посилювача з приміщення домоволодіння по АДРЕСА_6. Викрадене віднесли до свого знайомого – ОСОБА_25, де залишили.
Підсудний ОСОБА_11 у судовому засіданні винним себе у скоєні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме у викраденні майна потерпілої ОСОБА_17 не визнав, по ч. 3 ст. 185 КК України, а саме викраденні майна потерпілого ОСОБА_19 визнав частково та пояснив, що в січні 2003 року він був затриманий працівниками міліції і доставлений до Березівського РВ, де під фізичним впливом з боку працівників міліції він зізнався, що разом зі ОСОБА_14 і ОСОБА_10 він скоїв крадіжку велосипеда. В подальшому в 2009 році під час розслідування кримінальної справи винним себе в крадіжці велосипеда у ОСОБА_17 визнав повністю, відшкодував спричинені збитки потерпілій шляхом передачі коштів через свою жінку, та до цього його спонукав слідчий. Зазначену крадіжку він не скоював. Щодо крадіжки майна ОСОБА_19 пояснив, що дійсно 10 листопада 2009 року, приблизно о 18 год. 30 хв. він спільно зі ОСОБА_14 проникли до підсобного приміщення домоволодіння ОСОБА_19, яке було відкрите та викрали електронаждак, різні слюсарні ключі, які в подальшому забрали та занесли додому. Електронаждак десь дівся, однак де, вони не пам’ятають, так як були в нетверезому стані, а інше викрадене у них було вилучено працівниками міліції. Більше майна у потерпілого вони не викрадали. З обвинуваченням згоден, однак не погоджується з кількістю викраденого.
Підсудний ОСОБА_12 у судовому засіданні винним себе у таємному викраденні майна з домоволодіння ОСОБА_4 визнав повністю, фактичних обставин справи не оспорював, пояснив, що 31.01.2009 року, приблизно о 00 год. 30 хв. він спільно з ОСОБА_10 з приміщення будинку ОСОБА_4 на АДРЕСА_6 викрали акустичний підсилювач та 7 пластмасових каністр. У вчиненому злочині винним себе визнав повністю та щиро розкаявся. Крім того пояснив, що був свідком того, як підсудний ОСОБА_10 вчинив злочин відносно ОСОБА_6 Працівникам міліції він зізнався в скоєному добровільно, без примусу з боку працівників міліції. До нього застосовували заходи фізичного впливу невідомі особи після того, як ОСОБА_10 скоїв зазначений злочин за те, що вони нібито побили ОСОБА_6, однак він зазначений злочин не вчиняв. Також при вилученні у нього викрадених у ОСОБА_4 каністр, хтось з невідомих йому осіб облив йому штани спиртом, який був в каністрах і підпалив їх, однак це було зроблено не в зв’язку застосування відносно нього заходів фізичного впливу щодо зізнання в скоєному злочині.
Підсудний ОСОБА_14 у судовому засіданні винним себе у скоєні злочинів передбачених ч.3 ст.185., ч. 3 ст. 186 КК України визнав повністю, по ч.1 ст.304 КК України винним себе не визнав та по крадіжці майна у потерпілого ОСОБА_19 надав суду свідчення, аналогічні свідченням підсудного ОСОБА_11, підтвердив лише факт викрадення того майна, яке було вказане підсудним ОСОБА_11 Крім того пояснив, що 13.11.09 року, приблизно о 20 годині., знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, разом зі своїм племінником - неповнолітнім ОСОБА_20 прийшли до домоволодіння громадянки ОСОБА_8 в АДРЕСА_8, де він переліз через паркан, з метою придбати у ОСОБА_8 спиртних напоїв. Побачивши, що в домі темно, він вирішив скоїти крадіжку, проник до приміщення літньої кухні і почав викрадати майно, яке знаходилося в приміщенні. Через деякий час до приміщення зайшов ОСОБА_20, який також почав викрадати з ним різні речі та продукти харчування, які зазначені в обвинувальному висновку. Забравши викрадене вони пішли додому, де залишили його а потім знову, близько 22 години пішли повторно до цього-ж дому, де зайшли в приміщення та почали далі викрадати речі та продукти. Їх помітили господарі дому, які почали кричати на них, вимагаючи повернути викрадене, однак він втік з місця скоєння злочину. Потерпіла бігла за ним та впала на землю, він її не бив і з ніг не збивав, насилля не застосовував, можливо вона впала в зв’язку з тим, що він викинув пляшку з викраденою у неї олією та попав їй у ноги. Неповнолітнього ОСОБА_20 в злочинну діяльність він не втягував, вчинити злочин не пропонував.
Аналізуючи досліджені по справі докази, суд приходить до висновку, що вина підсудних в скоєні зазначених в матеріалах справи злочинах повністю доведена і підтверджується зібраними як на досудовому слідстві так і дослідженими в судовому засіданні доказами.
З урахуванням показань підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_12 по факту скоєння крадіжки чужого майна ОСОБА_4, у судовому засіданні, державний обвинувач звернувся до суду із клопотанням про недоцільність дослідження усіх доказів по справі у відношенні фактичних обставин справи, які ніхто не оспорює, що було підтримано захисниками підсудного, їх законними представниками і самими підсудними.
Суд вважає, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ніхто не оспорює, немає сумнівів у їх добровільності та істинності позицій, тому суд вважає за можливим не досліджувати у повному обсязі докази, стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Судом учасникам судового розгляду роз’яснено, що при такому досліджені об’єму доказів вони позбавляються можливості в порядку апеляційного оскарження оспорювати не досліджені обставини справи.
За таких обставин справи суд вважає за можливим та доцільним не досліджувати усі докази відносно скоєного підсудними ОСОБА_10 та ОСОБА_12 злочину – крадіжки чужого майна ОСОБА_4 в скоєнні якого підсудні повністю визнали себе винними.
Крім свідчень підсудних, наданих в судовому засіданні, їх винність в інкримінованим їм злочинах підтверджується:
Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 27.11.02 року у вечірній час, він повертався з роботи та проходив через парк в м. Березівка Одеської області. Він помітив трьох молодих чоловіків, які сиділи на лавці. Що було надалі не пам’ятає, так як втратив свідомість і прийшовши до тями побачив, що лежить на землі, весь у крові. Що з ним трапилось не пам’ятає, однак при огляді він виявив, що у нього відсутні електронний годинник, гроші в сумі 195 грн., сумка та кепка. Він зрозумів, що його хтось обікрав, однак хто не знає.
Потерпіла ОСОБА_17 пояснила суду, що приблизно у 2003 році, точну дату вона не пам’ятає до неї додому приїхали працівники міліції та повідомили, що у неї з сараю викрадений велосипед. Разом з ними вона прийшла до приміщення сараю, яке розташоване поблизу її домоволодіння по АДРЕСА_4, де вона проживає, де виявила зірваний замок на дверях та зайшовши в сарай побачила, що викрадений велосипед «Десна» зеленого кольору. Про скоєну крадіжку вона написала заяву. Хто скоїв зазначений злочин їй не відомо, однак в подальшому якась жінка принесла їй гроші на відшкодування спричинених збитків. Притензій матеріального характеру не має.
Потерпіла ОСОБА_5 пояснила суду, що в квітні 2003 року, від свого сусіда ОСОБА_27 їй стало відомо, що ОСОБА_10 та невідомий йому хлопець, з приміщення будинку, який належить їй та розташований по АДРЕСА_5, в якому тимчасово мешкали її доньки, винесли два металевих ліжка. Оглянувши домоволодіння вона дійсно встановила, що вхідні двері будинку були у відчиненому стані та пошкодженні та з приміщення було скоєно крадіжку двох металевих ліжок, б/в, вартістю по 30 грн. кожне, на суму 60 грн. Про даний злочин наступного дня вона повідомила в Березівський РВ та звернулася з заявою. В подальшому невідомий чоловік, в присутності співробітників міліції, добровільно видав належні їй ліжка, які вона віднесла додому. Цей чоловік повідомив, що придбав ліжка у ОСОБА_10, за яку суму вона не знає. За декілька днів, до проведенням судового засідання вона зустріла ОСОБА_10, який просив її не надавати свідчення про те, що він скоїв зазначений злочин та пообіцяв, що відшкодує їй спричинені збитки.
Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засідання пояснила, що 25.01.2009 року вона разом зі своїм чоловіком приїхала на базар у м. Березівка Одеської області. Знаходячись на вул. Миру, близько 10 години в м. Березівка, вона підійшла до свого автомобілю, покласти придбані на базарі речі і до неї ззаду підійшов невідомий молодий чоловік, який приставив до тіла предмет, який вони прийняла за ніж та почав вимагати від неї гроші та цінності. Прийнявши погрозу за реальну, та боячись за своє життя, опір нападнику вона не чинила, зняла з себе золоті сережки вартістю 688 грн. та обручку вартістю 360 грн. та гроші в сумі 85 грн. та передала невідомому. Неподалік вона також побачила ще двох невідомих їй молодих чоловіків, і після того, як невідомий залишив її та почав тікати, два невідомих чоловіки також втекли разом з ним. Вважає, що скоювали зазначений злочин вони разом. Вона запам’ятала нападника, який забрав її майно та в подальшому, з представлених їй для впізнання фотознімків, на одному з них вона впізнала підсудного ОСОБА_10 та надалі також з числа осіб чоловічої статі, в приміщенні Березівського РВ вона впізнала підсудного ОСОБА_10 як одну з осіб, які скоїли на неї напад та який приставив до її тіла невідомий їй предмет. Впізнала вона його по зовнішньому виді, а також по шраму на носі. Пізніше, вона знайшла викрадені золоті вироби у себе дома біля воріт, які їй хтось підкинув, однак хто їй не відомо. Цивільний позов по справі заявляти не бажає.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що 27.01.2009 року він приблизно у вечірній час, він йшов в м. Березівка Одеської області по вул. Садовій і до нього підійшов незнайомий йому хлопець, який попросив у нього закурити. Хлопцю він повідомив, що цигарок у нього не має, після чого невідомий ударив його рукою по голові, після чого він упав на землю та втратив свідомість. В подальшому він прийшов до тями та лежачи на землі відчув, що у нього шарять по кишеням. Він зрозумів, що біля нього знаходилося декілька чоловік. У нього невідомі забрали гроші в сумі 40 гривень, а самі втекли. Піднявшись він пішов додому, а потім повідомив, де через деякий час у нього у дворі почала гавкати собака та вийшовши на вулицю він побачив особу, яка вдарила його та який кидав камінням по його собаці. Другий хлопець стояв поблизу воріт. Він включив на вулиці світло, після чого вони втекли. Про зазначені події він повідомив до міліції. В подальшому, в райвідділі йому пред’являли фотознімки, серед яких він упізнав в одному з них особу, яка вдарила його та кидала камінням в собаку. На даний час впізнати зазначену особу не зможе, так як в зв’язку з віком не пам’ятає вже його. Хто саме з підсудних на нього здійснив напад він точно сказати не може.
Потерпіла ОСОБА_8 пояснила, що 13.11.2009 року, разом зі своїм чоловіком – ОСОБА_22 вона лягла відпочивати та заснула. В нічний часа її розбудив чоловік, який повідомив, що в їх літній кухні, яка розташована навпроти жилого будинку на території домоволодіння хтось ходить сторонній. Вона вийшла у веранду і побачила, що в шибках літньої кухні світиться світло та горить ліхтарик. Вийшовши на вулицю вона стала кричати, з приміщення кухні вибіг незнайомий чоловік, який став тікати. Вона намагалася затримати його але він повернувся до неї і вдарив її чимось по спині. Від удару вона впала на бетон і він ще двічі вдарив її ногами в праве стегно. Зайшовши в приміщення кухні вона побачила, що викрадене належне їй майно – продукти харчування, гроші в сумі 100 грн. В приміщенні кухні, разом зі своїм чоловіком вони затримали сина ОСОБА_29 – ОСОБА_20, який повідомив їм, що скоював крадіжки разом зі своїм дядьком ОСОБА_14, який його заставив піти скоювати крадіжку. Вони викликали працівників міліції. Частину майна було знайдено при ОСОБА_20, а частину - пляшку з олією, графинчик з горілкою і баночку з кавою вона знайшла на подвір’ї, де його залишив ОСОБА_14
Свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_3, разом з ОСОБА_16 та ОСОБА_10, та крадіжку велосипеда у ОСОБА_17, разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 він не скоював, однак вході проведення досудового слідства надавав свідчення по справі вказував, що разом з підсудними ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_16 скоїв зазначені злочини та в подальшому за скоєння зазначених злочинів він був засуджений судом та визнаний винним. На даний час повністю відбув покарання.
Свідок ОСОБА_30 пояснила, що вона п роживає в АДРЕСА_9, разом зі своїм сином – ОСОБА_19, який на протязі останніх років важко хворіє. Раніше син працював у приватного підприємця та ремонтував автомобілі, та мав усі необхідні інструменти для ремонту автомобілів, які належали йому та зберігалися в приміщенні майстерні, яка знаходиться поряд з житловим будинком. 11.11.2009 року вона виявила, що з майстерні викрадено інструменти та повідомила про зазначене сина. Про крадіжку вони повідомили до Березівського РВ, а в подальшому їм стало відомо, що крадіжку скоїв підсудний ОСОБА_14 з якимось хлопцем.
Свідок ОСОБА_31 пояснив суду, що він розслідував кримінальну справу відносно підсудних. В ході розслідування ним було роз’яснено підсудному ОСОБА_11 порядок відшкодування спричинених в результаті злочину збитків потерпілим. Підсудний ОСОБА_11 добровільно, без примусу з його боку відшкодував збитки, спричинені в результаті крадіжки велосипеда у ОСОБА_17 В ході розслідування справи було встановлено, що безпосередньо, злочин відносно ОСОБА_6 був скоєний ОСОБА_10, однак обвинувачення було пред’явлене також і ОСОБА_12, на якого вказав підсудний ОСОБА_10 Інших доказів його причетності до скоєного встановлено не було.
Свідок ОСОБА_32 пояснив суду, що у 2002 році ним проводилося вилучення наручного годинника у підсудного ОСОБА_10, який був викрадений в ході відкритого викрадення майна у якогось чоловіка. В протоколі були вірно зазначені дані про обставини вилучення годинника та ті обставини, що пояснив сам підсудний. Відносно підсудного заходів фізичного впливу не застосовувалося, він самостійно вказав ті обставини, які зазначені в протоколі, матеріали щодо вилучення годинника ніхто не фальсифікував.
Свідок ОСОБА_33 пояснила, що в ході розслідування кримінальної справи відносно підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_14 по крадіжці майна ОСОБА_19, в обвинувачення було внесені дані про крадіжку та перелік майна, вказані безпосередньо потерпілим, однак була вилучена лише частина викраденого, яку визнали підсудні, а викрадення іншої частини майна, яка була вказана потерпілим вони не визнали та пояснили, що її не викрадали.
Свідок ОСОБА_34 пояснив, що у 2009 році він приймав участь в розкритті злочинів, скоєних на території району. Ним, спільно з іншими працівниками райвідділу, біля покинутого будинку на вул. Свердлова в м. Березівка Одеської області був затриманий підсудний ОСОБА_10, який намагався викинути мобільний телефон. Вони змусили підсудного забрати викинутий ним телефон, після чого доставили його до райвідділу та склали протокол про вилучення мобільного телефону. ОСОБА_10 пояснив, що вказаний телефон він відкрито викрав у невідомого йому чоловіка в м. Березівка Одеської області. Заходів фізичного та психологічного впливу відносно підсудного працівниками міліції не застосовувалося.
Свідок ОСОБА_35пояснив, що у 2009 році, ним відбиралася явка з повинною від підсудного ОСОБА_10, який зізнався в скоєні відкритого викрадення мобільного телефону у невідомого йому чоловіка в м. Березівка Одеської області. Дані, зазначені в протоколі були написані зі слів підсудного, заходів фізичного та психологічного впливу відносно підсудного працівниками міліції не застосовувалося.
Допитаний у судовому засіданні - неповнолітній ОСОБА_20 пояснив, що в кінці осені 2009 року, точно дату не пам’ятає, він разом зі своїм дядьком - ОСОБА_14 приблизно о 21 годині пішли додому до старшого сина дядька – ОСОБА_14 ОСОБА_15 в гості. Проходячи повз домоволодіння ОСОБА_8 дядько зайшов купити горілки, почав звати господарів, однак на вулицю ніхто не вийшов, після чого він переліз через паркан, вибив ногою вхідні двері в приміщенні кухні і зайшов у приміщення. Потім його позвав з кухні його дядько, після чого він також переліз через паркан, зайшов до приміщення кухні, де побачив, що дядько викрадає продукти харчування. На пропозицію дядька, він допоміг йому скоювати крадіжку та разом вони винесли алюмінієвий бідон, різні продукти харчування та принесли їх до нього додому. Побувши деякий час дома, за пропозицією дядька продовжити скоїти крадіжку, він разом з ним, повторно пішли до зазначеного домоволодіння, де таким же чином як і в перший раз проникли у приміщення, почали викрадати майно, однак були помічені господарями, після чого дядько сказав сховатися у ванній кімнаті, а сам вибіг на вулицю. В приміщенні кухні він сховався у ванній кімнаті, однак там був затриманий господарями.
Крім наданих в судовому засіданні свідчень самих підсудних, потерпілих та свідків по справі, винність підсудних в інкримінованих їм злочинах зібрана та підтверджується слідуючим:
По епізоду відкритого викрадення майна потерпілого у ОСОБА_3 підтверджується слідуючими доказами:
З протоколу добровільної видачі від 30.12.02 року вбачається, що 30.12.2002 року підсудний ОСОБА_10 добровільно видав співробітникам міліції Березівського РВ електронний годинник „Электронника”, з приводу якого пояснив, що відкрито протиправно заволодів ним спільно з ОСОБА_16 та ОСОБА_13 у невідомого чоловіка ( т.1 а.с.6).
З оголошених в судовому засіданні свідчень обвинуваченого ОСОБА_16 від 11.02.2004 року, вбачається, що ОСОБА_16 при допиті дав свідчення, які підтверджують факт скоєння грабежу майна у ОСОБА_3 і показав, що ОСОБА_10 та ОСОБА_13 скоїли відкрите викрадення майна у незнайомого йому чоловіка на території парку в м. Березівка Одеської області (т.1. а.с. 102-103).
Згідно вироку Малиновського районного суду м. Одеса від 2004 року по якому ОСОБА_16 був засуджений за скоєння злочину, ОСОБА_16 зізнався в скоєнні відкритого викрадення майна у потерпілого ОСОБА_3 та підтвердив факт викрадення разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_13(т.2 а.с. 302-303)
По епізоду у таємному викрадені майна потерпілої ОСОБА_17 підтверджується слідуючими доказами:
З протоколу огляду місця події від 21.01.2003 року, вбачається, що в ході проведення огляду приміщення сараю, розташованого поблизу будинку по АДРЕСА_4 та належному ОСОБА_17, були виявлені механічні пошкодження дверей сараю (т.1 а.с. 19);
Згідно протоколу явки з повинною підсудний ОСОБА_11 зізнався в скоєні крадіжки велосипеда ОСОБА_17, разом з підсудним ОСОБА_10 та ОСОБА_13 (т.1 а.с.20);
З оголошених у судовому засіданні свідчень свідка ОСОБА_36 вбачається, що 19.01.2003 року він знаходився вдома, коли приблизно біля 11 години до нього додому прийшов ОСОБА_11 ще з якимось невідомим хлопцем і запропонував придбати у нього два колеса від велосипеду. Він погодився і придбав у нього два колеса, заплативши йому за них 15 грн. В подальшому до нього додому приїхали працівники міліції, які пояснили, що колеса викрадені та вилучили їх у нього. (т.1 а.с.42);
З протоколу добровільної видачі від 22.01.2003 року вбачається, що 22.01.2003 р. гр. ОСОБА_36 зі свого помешкання добровільно видав співробітникам міліції Березівського РВ два колеса, які придбав за 15 грн. у ОСОБА_11 (т.1 а.с. 21).
Відповідно до довідки вартості від 21.01.2003 року, встановлено, що вартість викраденого велосипеду, б/в, станом на січень 2003 року, становила 170 грн. (т.1 а.с. 26).
З оголошених в судовому засіданні та наданих на досудовому слідстві свідчень обвинуваченого ОСОБА_13, відповідно до яких він підтвердив факт викрадення велосипеда разом з підсудними ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ( т.1 а.с.47-49)
По епізоду таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_5 підтверджується слідуючими доказами.
З оголошених у судовому засіданні свідчень свідка ОСОБА_27 вбачається, що 12.04.2003 року приблизно близько 20 години він знаходився на вулиці поряд зі своїм будинком та помітив як ОСОБА_10 ще з одним невідомим хлопцем виносили з будинку ОСОБА_5 спинки металевих ліжок. В подальшому він дізнався, що ОСОБА_10 з будинку ОСОБА_5 викрав два металевих ліжка.
Відповідно до розписки ОСОБА_5 від 13.04.2009 р., вбачається, що потерпіла ОСОБА_5 отримала раніше викрадені у неї ліжка. (т.1 а.с. 59).
Відповідно до довідки вартості від 15.04.2009 року, встановлено, що вартість викрадених у ОСОБА_5 ліжок складає 60 грн. (т.1 а.с. 61).
З оголошених в судовому засіданні свідчень обвинуваченого ОСОБА_16 від 11.02.2004 року, вбачається, що ОСОБА_16 при допиті надав свідчення, які підтверджують факт скоєння крадіжки ліжок у потерпілої ОСОБА_5 разом з підсудним ОСОБА_10 та невідомим йому чоловіком на ім’я ОСОБА_11 (т.1. а.с. 102-103).
По епізоду розбійного нападу відносно потерпілої ОСОБА_7 підтверджується слідуючими доказами:
З протоколу пред’явлення особи для впізнання від 17.03.2009 року та фототаблиці до нього, вбачається, що потерпіла ОСОБА_7 впізнала серед пред’явлених їй осіб, ОСОБА_10 як одного з нападників та ту особу, яка приставила невідомий їй предмет у виді ножа та безпосередньо який заволодів її особистим майном.. (т.2 а.с. 22-26).
По епізоду розбійного нападу відносно потерпілого ОСОБА_6 підтверджується слідуючими доказами:
З оголошених у судовому засіданні свідчень ОСОБА_37 вбачається, що 27.01.2009 року біля 19 години до неї додому прийшов її брат ОСОБА_12 зі своїм знайомим на прізвисько – „ОСОБА_10”, як їй тепер стало відомо – ОСОБА_10 та попросив дати йому грошей, на що вона повідомила, що грошей в неї не має, після чого він пішов. В подальшому брат їй розповів, що 27.01.2009 року, після того, як вони з ОСОБА_10 пішли від неї, то він став свідком як ОСОБА_10 побив невідомого йому дідуся. (т.1 а.с.180)
Згідно висновку судово-медичної експертизи №18 від 27.04.2009 року., ОСОБА_6 в результаті злочину були спричинені ЛЕГКІ тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров’я (т.1 а.с. 186-187).
З протоколу очної ставки між ОСОБА_10 і ОСОБА_12 від 03.03.2009 року вбачається, що ОСОБА_10 підтвердив факт скоєння злочину відносно ОСОБА_6 спільно з підсудним ОСОБА_12 (т.1 а.с. 220-22).
По епізоду відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_18 підтверджується слідуючими доказами:
З оголошених у судовому засіданні свідчень потерпілого ОСОБА_18 вбачається, що 28.01.09 р. приблизно о 19 годині він повертався від свого кума та йшов додому. Проходячи по вул. Пушкінська в м.Березівка Одеської області, він помітив справа від себе по тротуару трьох невідомих йому чоловік. В руці він тримав мобільний телефон, господарську сумку та кепку. Один з невідомих, який був вищого зросту і підійшовши до нього почав штовхати його в спину та груди. Від його поштовхів він зійшов у канаву та впав. Невідомий забрав у нього з рук мобільний телефон„SIMENS А75”, б/в вартістю 200 грн. та втік. Обдивившись він побачив, що також відсутні сумка та кепка та зрозумів, що невідомий забрав їх. (т.1 а.с.205).
З оголошених у судовому засіданні свідчень свідка ОСОБА_38 вбачається, що 28.01.2009 року, біля 20 години додому прийшов її співмешканець ОСОБА_25, який запропонував їй сім-картку стартового пакету оператора мобільного зв’язку „ДЖИНС”. Вона взяла зазначену картку у нього, вставила в телефон, однак ним не користувалася. Зі слів співмешканця їй стало відомо, що зазначену картку йому дав ОСОБА_10 (на прізвисько ОСОБА_10) В подальшому вона передала вказану картку працівникам міліції їй стало відомо, що зазначена сім-картка була здобута злочинним шляхом. (т.1 а.с.149).
З оголошених у судовому засіданні свідчень свідка ОСОБА_25 вбачається, що 28.01.2009 року приблизно о 18 годині 30 хвилин, разом з ОСОБА_10 і ОСОБА_12, знаходячись в стані алкогольного спьяніння вони йшли по вул. Пушкінська м. Березівка Одеської області у напрямку перехрестя з вул. Київська. На зустріч їм пройшов невідомий чоловік, після чого ОСОБА_10 зупинився, а він з ОСОБА_12 минули цього чоловіка і продовжили рух. Надалі їх наздогнав ОСОБА_10, який звернувся до нього та запитав про те, чи не потрібна йому сім- картка для мобільного телефону. Він узяв картку та приніс додому. В подальшому він узнав, що це сім-картка з мобільного телефону, яким заволодів ОСОБА_10 у невідомого чоловіка.
З оголошених у судовому засіданні свідчень свідка ОСОБА_39 вбачається, що він точно не пам’ятає, але 28 чи 29.01.2009 року , близько 20 години до нього в гості завітали ОСОБА_10 на прізвисько „ОСОБА_10”, ОСОБА_25 і ОСОБА_12. Хлопці були на підпитку та дома у нього також вживали спиртне. В ході розмови ОСОБА_10 попросив у нього сім-картку, щоб вставити в мобільний телефон. У ОСОБА_10 був при собі телефон „Сіменс А-75”, корпус сірого кольору. Він дав свою картку і вони перевірили його на зв’язок, який періодично „пропадав”. Потім ОСОБА_10 повернув йому картку, а телефон поклав до кишені. (т.1 а.с.159).
З оголошених в судовому засіданні свідчень свідка ОСОБА_37 вбачається, що в ході розмови, її брат ОСОБА_12 повідомив, що знаходячись в міліції він бачив у ОСОБА_10 якийсь мобільний телефон і йому стало відомо, що зазначений телефон ОСОБА_10 забрав у невідомого чоловіка. (т.1 а.с.180)
З протоколу добровільної видачі від 30.01.2009 року, вбачається, що 30.01.2009 року ОСОБА_25 добровільно видав співробітникам міліції Березівського РВ сім-картку мобільного оператора „ДЖИНС”, яка належить ОСОБА_18 та яку в йому дав ОСОБА_10 (т.1 а.с. 195).
З протоколу явки з повинною ОСОБА_10 від 30.01.2009 року вбачається, що ОСОБА_10 зізнався в скоєнні злочину відносно ОСОБА_18 (т.1 а.с. 197).
З протоколу добровільної видачі від 30.01.2009 року вбачається, що 30.01.2009 року ОСОБА_10 добровільно видав співробітникам міліції Березівського РВ викрадений у потерпілого ОСОБА_18 мобільний телефон (т.1 а.с. 198).
Крім того, по епізоду таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_4 підтверджується слідуючими доказами:
З оголошених у судовому засіданні свідчень потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що на даний час він проживає в будинку батьків дружини по АДРЕСА_10. Він з дружиною має домоволодіння по АДРЕСА_6, в якому не проживають, так як проводять ремонти, однак періодично він навідується до зазначеного будинку. Так 30.01.2009 року приблизно о 09.00 год. він в черговий раз приїхав до свого будинку. Коли зайшов в подвір’я, то помітив, що в одному з вікон будинку розбите скло. Його насторожив цей факт. Він оглянув приміщення будинку. В ході огляду виявив відсутність - акустичного посилювача „SONY – Xplod XM – SD14X, вартістю 750 грн. та семи пластмасових каністр, об’ємом по 30 л, вартістю по 68 грн. Всього на суму 1226 грн. З приводу виявленої крадіжки він звернувся з заявою в Березівський РВ.
З оголошених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_38 вбачається, що 30.01.2009 року приблизно о 12.00 год. до неї прийшов знайомий ОСОБА_12, який з собою в дорожній сумці сіро-зеленого кольору приніс якісь речі. ЇЇ співмешканця ОСОБА_25, на той час вдома не було. ОСОБА_12 залишив в неї свою сумку. Що знаходиться в сумці ОСОБА_12 не пояснив, а вона не запитувала. Сумку вона занесла у веранду свого будинку де і зберігала до приїзду співробітників міліції. Про те, що в сумці знаходився якийсь посилювач, вона дізналася коли видала його співробітникам міліції. Також не знала, що дане майно здобуте злочинним шляхом.
З оголошених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_25 вбачається, що 29.01.2009 року він в компанії з ОСОБА_10 та ОСОБА_12 розпивали спиртні напої. Ввечері вони зайшли в гості до кума ОСОБА_10 ОСОБА_39, на прізвисько „ОСОБА_39”, який проживає по АДРЕСА_11. В гостях у ОСОБА_39 вони ще випили дві пляшки горілки. Вже приблизно о 22.00 год. він вирішив іти додому. ОСОБА_10 і ОСОБА_12 виявили бажання провести його додому. ОСОБА_10 і ОСОБА_12 провели його за вул. Київська м. Березівка, а самі пішли в напрямку центру м. Березівка, куди саме він не знає. 30.01.2009 року приблизно об 10.00 год. він пішов до „ПриватБанку” по своїм особистим питанням. В цей день, приблизно о 12.30 год. на вул. К.Маркса поблизу банку його зустріли ОСОБА_10 і ОСОБА_12 В ході розмови ті запропонували купити акустичний посилювач „SONY”. Він повідомив, що грошей не має, тому придбати не може. Тоді ті повідомили, що посилювач залишили в нього вдома, якщо все ж таки у нього виникне бажання придбати посилювач, то щоб повідомив. З приводу належності даного посилювача ОСОБА_10 і ОСОБА_12 йому нічого не пояснили, а він не запитував..В цей же день, зазначені речі були видані співробітникам міліції Березівського РВ.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_37 показала, що в ході розмови, брат ОСОБА_12 повідомив, що спільно з ОСОБА_10 здійснили крадіжку якихось каністр та електричного пристрою у ОСОБА_4. Подробиці обставин злочину не повідомляв.
Крім того винна підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_12 у інкримінованому їм злочині також підтверджується іншими доказами, а саме:
- Протоколом огляду місця події від 30.01.2009 року, з вбачається, що домоволодіння ОСОБА_4 розташоване по АДРЕСА_6 та в якому виявлено пошкодження вікна (Т.1 а.с. 127).
- Протоколами явки з повинною ОСОБА_10 від 30.01.2009 року та ОСОБА_12, з яких вбачається, що ОСОБА_10 і ОСОБА_12 зізнався в скоєнні злочину – крадіжці майна ОСОБА_4 (Т.1 а.с. 129, 132).
- Протоколом добровільної видачі від 30.01.2009 року, з якого вбачається, що 30.01.2009 р. ОСОБА_12 добровільно видав співробітникам міліції Березівського РВ сім каністр, які належить ОСОБА_4 ( т.1 а.с.134).
- Протоколом добровільної видачі від 30.01.2009 року, з якого вбачається, що 30.01.2009 року ОСОБА_38 добровільно видала співробітникам міліції Березівського РВ сумку з посилювачем, який був викрадений у ОСОБА_4 ( т.1 а.с.135).
- Накладною від 18.09.2008 року, відповідно до якої вартість викраденого у ОСОБА_4 посилювача складає 750 грн. ( т.1 а.с.137).
- Довідкою вартості від 30.01.2009 року, відповідно до якої вартість 1 каністри, викраденої у ОСОБА_4, складає 68 грн. ( т.1 а.с.138).
По епізоду таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_19 підтверджується слідуючими доказами:
З оголошених у судовому засіданні свідчень потерпілого ОСОБА_19 вбачається, що 11.11.2009 року його мати повідомила, що в майстерню їх домоволодіння по АДРЕСА_9, хтось проникав. Так як він хворіє, він не міг одразу ж піднятись і оглянути майстерню, тому тільки 12.11.2009 року оглянув майстерню і виявив, що звідти викрадено наступне майна: стабілізатор б/в, вартістю 100 грн., алюмінієві запчастини з газового таганка – кришку, дві конфорки, на суму 100грн., електричний наждак, б/в, вартістю 500 грн., лучкову ножівку, вартістю 50 грн., ножівку по дереву, вартістю 50 грн., обмотку для зварювального апарату, довжиною 500 м, вартістю по 3 грн. за 1 м, на суму 1500 грн., набір оправок і виколоток по ремонту автомобілів марки „Жигулі”, вартістю 1000 грн., штангенциркуль, вартістю 25 грн., щуп „0,15”, вартістю 5 грн., щуп набірний (від „0,01” до „1,0” ), вартістю 10 грн., 50 штук ріжкових ключів різного розміру (від „5,5х7” до „41х36”), по 10 грн. кожний на загальну суму 500грн., 2 штуки накидних ключів, розміром „17х19”, вартістю по 15 грн., на суму 30 грн., накидний ключ розміром „14х17”, вартістю 15 грн. і накидний ключ розміром „19х32”, вартістю 20 грн., два комбінованих ключі – „17х17” і „16х16”, вартістю по 10 грн., на суму 20 грн., спеціальний ключ храповика, вартістю 75 грн., набір головок для ремонту автомобілів (металевий ящик, вартістю 15 грн.; 12 головок, вартістю по 7,50 грн., на суму 90 грн.; перехідник для головок, вартістю 10 грн.; коловорот, вартістю 15 грн.; трещітку, вартістю 40 грн.; подовжувач, вартістю 15 грн.; карданчик, вартістю 15 грн.), а всього вартістю 200 грн., металевий шестигранний прут вартістю 5 грн., металевий шестигранний прут вартістю 10 грн., два молотка б/в, вартістю по 20 грн. на суму 40 грн., балонний торцевий ключ розміром на „22” – 1шт. вартістю 40 грн., балонний торцевий ключ розміром на „19” – 1 шт. вартістю 35 грн., викрутку б/в вартістю 2 грн., металевий ящик саморобний б/в – 20 грн., ключ торцевий фігурний розміром „10” – 1 шт. вартістю 8 грн., декілька полімерних мішків, які не представляють матеріальної цінності для нього та які належать йому особисто, а всього викрали майна ОСОБА_19 на суму 4360 грн. (а.с. 29-30 )
З поданої до Березівського РВ заяви потерпілого ОСОБА_19 від 12.11.2009 року вбачається, що невідомі особи з його майстерні по АДРЕСА_9 викрали його майно; (т.3 а.с. 5)
Згідно протоколу огляду місця події від 12.11.2009 року, встановлене місце скоєння злочину, в майстерні домоволодіння АДРЕСА_9 зберігається різний інструмент (т.3 а.с.7-8, 9-14 )
З протоколу добровільної видачі від 16.11.2009 року вбачається, що ОСОБА_11 добровільно видав співробітникам міліції Березівського РВ металевий ящик, в якому знаходилися викрадені у потерпілого інструменти (т.3 а.с.18).
З протоколів явки з повинною ОСОБА_11 та ОСОБА_14 від 16.11.2009 року вбачається, що підсудні зізнався в скоєні злочину – крадіжки майна ОСОБА_19 ( т.3 а.с.19, 21 ).
По епізоду відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_8 та у втягненні неповнолітнього ОСОБА_20 у злочинну діяльність підтверджується слідуючими доказами:
З оголошених у судовому засіданні свідчень ОСОБА_22 вбачається, що під час допиту його в якості свідка він надав свідчення, аналогічні свідченням потерпілої ОСОБА_8(т.3 а.с.83-84).
З поданої до Березівського РВ заяви ОСОБА_8 від 14.11.2009 року, вбачається, що в ніч з 13.11.2009 року на 14.11.2009 року з приміщення її літньої кухні невідомі особи відкрито викрали її майно (т.3 а.с.63 ).
Згідно протоколу огляду місця події від 13.11.2009 року вбачається, що на вхідних дверях літньої кухні домоволодіння АДРЕСА_8 пошкоджено замок (т.3 а.с.66-67).
З протоколу явки з повинною від 14.11.2009 року вбачається, що ОСОБА_14 зізнався в скоєнні злочину – крадіжки майна з домоволодіння ОСОБА_8, яку скоїв 13.11.2009 року з неповнолітнім ОСОБА_20 (т.3 а.с.70 ).
З протоколу добровільної видачі від 14.11.2009 року вбачається, що ОСОБА_14 добровільно видав з домоволодіння АДРЕСА_2 алюмінієвий бідон на 40 л і сокиру, які викрав у ОСОБА_8 разом з із ОСОБА_20 ( т.3 а.с.73 ).
З протоколу очної ставки між ОСОБА_20 і ОСОБА_14 встановлено, що ОСОБА_20 підтвердив факт втягнення ОСОБА_14 неповнолітнього ОСОБА_20 у злочинну діяльність (т.3 а.с.130-131).
З протоколу очної ставки між ОСОБА_8 і ОСОБА_14 вбачається, що ОСОБА_8 підтверджує факт скоєння ОСОБА_14 відкритого викрадення її майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого. (т.3 а.с.146-147 ).
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 7 від 15.01.2010 року, у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді двох крововиливів правої нижньої кінцівки, які відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень (т.3 а.с.98-99)
Відповідно до копією свідоцтва про народження ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_9 слідує, що станом на 13.11.2009 року ОСОБА_20 є неповнолітнім (т.3 а.с.165 ).
Аналізуючи свідчення підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про те, що зазначені особи не приймали участі в інкримінованих їм злочинах, по яким вони не визнають себе винними та посилання їх на ту обставину, що з боку працівників міліції відносно них були застосовані заходи фізичного та психологічного впливу, суд приходить до висновку, що зазначені особи дійсно приймали участь в скоєні зазначених злочинів. Зазначене підтверджується як свідченнями самих підсудних, наданими ними особисто в ході проведення досудового слідства, написаними ними особисто явками з повинною, підтвердження ними особисто даних, наданих в ході проведення допитів, свідченнями потерпілих та свідків по справі, які підтвердили факти скоєння підсудними зазначених злочинів. Крім того, зазначені твердження підсудних щодо застосування відносно них заходів фізичного та психологічного впливу, не знайшли свого підтвердження та спростовуються наданими в судовому засіданні свідченнями працівників оперативних служб Березівського РВ та слідчого, у провадженні якого знаходилася зазначена кримінальна справа, які підтвердили факти безпосереднього визнання самими підсудними скоєння злочинів та обставин, при яких вони були скоєні без застосування заходів фізичного та психологічного впливу.
Суд вважає, що підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_11, надаючи свідчення в суді та заперечуючи свою участь в скоєні інкримінованих їм злочинів, намагаються уникнути відповідальності за скоєне та таким чином пом’якшити свою вину та призначення їм покарання, в зв’язку з чим суд розцінює дії підсудних як намагання уникнути відповідальності та як спосіб самозахисту.
Судом також прийнято до уваги твердження підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_14 щодо викрадення лише частини майна потерпілого ОСОБА_19, яке інкримінується їм в обвинуваченні, однак суд приходить до висновку, що твердження підсудних про скоєння ними зазначеного злочину та викрадення відповідної кількості майна, яке вони вказують не підтверджено іншими матеріалами справи, тому приймаючи до уваги ту обставину, що підсудні під час скоєння злочину знаходилися у стані алкогольного сп’яніння, після скоєння зазначеного злочину загубили частину викраденого, вважає, що кількість викраденого майна, яка вказана потерпілим є правдивою та дійсною, так як причин для збільшення кількості викраденого у потерпілого не було.
Таким чином суд вважає, винність підсудних в інкримінованих їм злочинах доведеною, і кваліфікує дії підсудних ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло та в інше приміщення.. ОСОБА_10 за ч.2 ст.187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування та застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб та вчинений особою, яка раніше вчинила розбій., за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, вчинений повторно., ОСОБА_14 за ч.3 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я вчинений за попередньою змовою групою осіб і поєднаний з проникненням у інше приміщення та за ч.1 ст.304 КК України як втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.
Згідно ст. 12 КК України злочини, вчинені підсудними ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, та передбачені ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ч.2 ст.187, ч.3 ст.186, ч.1 ст.304 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.
Обираючи покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, дані про особу винних, відношення підсудних до скоєного, обставини при яких були скоєні зазначені злочини, а також те, що підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_14 були раніше засудженими за скоєння умисних злочинів, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 скоїли злочини в період відбуття призначеного судом покарання, на шлях виправлення та перевиховання не стали, належних висновків для себе не зробили не розкаялися в скоєному, а також ту обставину, що підсудний ОСОБА_12 скоїв злочин вперше, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, щиро роскаявся в скоєному.
При призначені покарання суд також приймає до уваги ту обставину, що два злочини, передбачені ч.2 ст.186 та ч.3 ст.185 КК України – грабіж ОСОБА_3 та крадіжку у ОСОБА_17 підсудний ОСОБА_10 скоїв до винесення попередніх вироків суду, відповідно до яких він був засуджений до покарання у виді позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим терміном та на даний час повністю відбув покарання.
До обставин, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_10 суд відносить скоєння ним злочинів будучи неповнолітнім., підсудного ОСОБА_12- скоєння злочину вперше, щире каяття.
Обставин, що помякшують відповідальність підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_14 судом не встановлено.
До обставин, що обтяжують покарання підсудних ОСОБА_10 суд відносить вчинення злочинів особою повторно та рецидив злочинів, вчинення злочину щодо особи похилого віку, вчинення злочинів особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння., підсудного ОСОБА_11 суд відносить вчинення злочинів особою повторно та рецидив злочинів, вчинення злочинів особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння., підсудного ОСОБА_12 – вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спьяніння., підсудного ОСОБА_14 – вчинення злочинів особою повторно, вчинення злочину щодо особи похилого віку, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням особи підсудних, характеризуючих даних про особу винних, громадської безпеки скоєних підсудними злочинів, пом'якшуючих та обтяжуючих вину обставин, суд вважає, що виправлення й перевиховання підсудних ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, та вважає за необхідне призначити підсудним покарання у вигляді позбавлення волі.
Приймаючи до уваги, що підсудний ОСОБА_12 вчинив злочин вперше, щиро розкаявся в скоєному, спричинена в результаті злочину шкода усунена, по місцю проживання підсудний характеризується посередньо, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_12 можливо в умовах без ізоляції від суспільства та вважає за можливе та доцільне призначити покарання у вигляді позбавлення волі і від призначеного покарання звільнити з випробуванням, застосувавши вимоги ст.75,76 КК України.
Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_3 на загальну суму 195 грн – підлягає задоволенню у повному обсязі, який такий, який повністю знайшов своє підтвердження. Заявлений по справі цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 в зв’язку з відмовою його в судовому засіданні від заявленого позову суд вважає за необхідним залишити без розгляду.
Речові докази по справі підлягають поверненню власникам.
На підставі викладеного, керуючись статтями 186 ч2, 185 ч.3, 187 ч2., 304 ч 1., ст. 70, 71, 75, 76, КК України, статтями 321, 324, 328-339 КПК України Березівський районний суд Одеської області, -
п р и с у д и в
ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч2, 185 ч. 3 КК України призначивши покарання :
- за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком чотири роки;
- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком три роки;
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим, призначити ОСОБА_10 покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення більш суворого покарання, що призначено за даним вироком, менш суворим, що призначено за вироком Березівського районного суду Одеської області від 28.08.2007 року, визначити ОСОБА_10 покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Крім того визнати ОСОБА_10 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.2., 186 ч.2, 185 ч.3 КК України, призначивши покарання:
- за ч. 2 ст.187 КК України у виді семи років позбавлення волі із конфіскацією майна, що є його власністю;
- за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком чотири роки;
- за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком три роки;
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим, призначити ОСОБА_10 покарання у виді семи років позбавлення волі із конфіскацією майна, що є його власністю.
На підставі ст.71 КК України, до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати на відбуте покарання за попереднім вироком і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_10 остаточне покарання у виді семи років і шести місяців позбавлення волі із конфіскацією майна, що є його власністю.
ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 3 КК України призначивши покарання на строк три роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Березівського районного суду Одеської області від 23.12.2002 року і за сукупністю вироків, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком три роки і шість місяців.
ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_12 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на 2 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_12 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи, та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_14 визнати винним у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.3 та 304ч1. КК України призначивши покарання:
- за ч.3 ст.185 КК України на строк три роки позбавлення волі;
- за ч.3 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком чотири роки;
- за ч.1 ст.304 КК України на строк три роки позбавлення волі;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_14 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки і шість місяців.
На підставі ст.338 КПК України, зарахувати у строк відбуття покарання, час перебування підсудного ОСОБА_14 під вартою з 01 червня 2010 року до вступу вироку в законну силу.
Речові докази: два велосипедних колеса, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Березівського РВ – знищити, 7 пластмасових каністр, акустичний підсилювач – повернути власнику ОСОБА_4, дорожню сумку - повернути власнику ОСОБА_12, мобільний телефон „SIMENS А-75”, сім-карту – повернути власнику ОСОБА_18
Стягнути з ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_3 195 гривень в рахунок відшкодування спричиненої злочином матеріальної шкоди. Заявлений по справі цивільний позов ОСОБА_6 - залишити без розгляду.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 замінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою в ОСІ №21 м. Одеса, взяти підсудних під варту в залі суду, а стосовно ОСОБА_12 залишити попередній – підписка про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області через суд, який постановив вирок, протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.
Засуджені ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які тримаються під вартою, можуть подати апеляцію на вирок протягом того ж строку з моменту вручення їм копії вироку.
Суддя В.М.Прібилов.
