УХВАЛА
м. Вінниця
08 серпня 2018 р. Справа № 802/1463/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.
позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
представників позивачів: ОСОБА_4, ОСОБА_5
представників відповідачів: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи доказів у вигляді відеозаписів у справі
за позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
до: Жмеринської міської ради Вінницької області, секретаря Жмеринської міської ради ОСОБА_9
про: визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач 1), ОСОБА_2 (далі - Позивач 2), ОСОБА_3 (далі - Позивач 3) до Жмеринської міської ради Вінницької області (далі - Відповідач 1), секретаря Жмеринської міської ради ОСОБА_9 (далі - Відповідач 2) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень.
Ухвалою від 31.05.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.
20.06.2018 року представником позивачів подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії відеозапису з камер спостереження, встановлених в кабінеті міського голови та в сесійній залі Жмеринської міської ради, а також відеозапису, здійсненого журналістами «Жмеринської газети» подій, що мали місце при проведені 38 позачергової сесії Жмеринської міської ради 7 скликання 22.05.2018 року та 39 позачергової сесії Жмеринської міської ради 7 скликання 24.05.2018 року.
В подальшому, 10.07.2018 року представником позивачів подано ще одне клопотання про долучення до матеріалів справи копії відеозапису зафіксованого офіційною камерою інформаційного щотижневого інформаційного видання «Жмеринська газета» в сесійній залі Жмеринської міської ради 22.05.2018 року під час проведення таємного голосування депутатів Жмеринської міської ради.
У судовому засіданні 08.08.2018 року представником позивачів було подано заяву про уточнення клопотання від 20.06.2018 року, з урахуванням якого він просить суд долучити до матеріалів справи копію відеозапису камер спостереження, встановлених в кабінеті міського голови м. Жмеринка та в сесійній залі Жмеринської міської ради, а також відеозапис, здійснений журналістами «Жмеринської газети» подій, що мали місце при проведені 38 позачергової сесії Жмеринської міської ради 7 скликання 22.05.2018 року.
Присутні у судовому засіданні позивачі та їх представники підтримали заявлені клопотання та просили їх задовольнити.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні заперечував щодо долучення додаткових доказів у вигляді відео матеріалів, зазначивши, що відповідні докази не були подані позивачами разом із позовною заявою
Представник відповідача 2 підтримав позицію представника відповідача 2 та додатково зазначив, що має сумнів щодо достовірності даних відео матеріалів, адже позивач просить долучити саме копію відеозапису.
Визначаючись щодо заявленого клопотання, суд виходив із наступного.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу ( ч. 1 ст. 77 КАС України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Положеннями ч. 4 ст. 79 КАС України визначено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відповідно до ч. 8 ст. 79 КАС України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
В даному ж випадку представник позивачів та позивачі не заперечують факту того, що відповідні копії відео матеріалів, які він просить долучити до матеріалів справи, були наявні у позивачів і у день звернення до суду з даним адміністративним позовом, однак не подані разом із позовною заявою, оскільки не були підписані цифровим підписом.
Крім того, посилаючись на положення ч. 9, 10 ст. 79 КАС України представник позивачів зазначає, що відповідні докази подавались до суду в електронній формі, а також є загальнодоступними, у зв’язку з чим просить вважати причини неподання доказів разом з адміністративним позовом поважними. Також зазначає, що договір про надання правничої допомоги був укладений позивачами лише 08.06.2018 року, тоді як до суду вони звернулись 23.05.2018 року.
Надаючи оцінку даним твердженням представника позивачів, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 9 ст. 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Як слідує із зазначених положень, подання доказів в електронній формі, а також їх публічна доступність є підставою для звільнення позивача від обов’язку підтвердження надсилання копій відповідних доказів іншим учасникам справи та жодним чином не є підставою прийняття таких доказів із порушенням строків, встановлених ч. 2 ст. 79 КАС України.
Крім того, положеннями ч. 10 ст. 79 КАС України дійсно передбачено, що докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не визначено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
Разом із тим, прийняття відповідних доказів є можливим лише у випадку, якщо особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у визначений ч. 2 ст. 79 КАС України строк з причин, що не залежали від неї.
Суд критично оцінює посилання представника позивачів на те, що докази не могли бути подані разом із позовною заявою тому, що не були підписані цифровим підписом, оскільки, і станом на подання клопотань від 20.06.2018 року та 10.07.2018 року відповідні докази залишились не підписаними.
Суд також звертає увагу на те, що укладання договору про надання правничої допомоги 08.06.2018 року, жодним чином не звільняє позивачів від обов'язку надати усі наявні у них докази у строк, визначений ч. 2 ст. 79 КАС України. До того ж, такі докази були наявні у них станом на дату подання даного адміністративного позову.
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що обґрунтування, які наводить представник позивачів підтверджуючи неможливість подання доказів у вигляді відео матеріалів разом із позовною заявою, не можуть бути визнані судом поважними.
Крім того, слід також звернути увагу на те, що представник позивачів, звертаючись до суду з адміністративним позовом, не скористався передбаченим положеннями ч. 4 ст. 79 КАС України правом письмово повідомити суд про докази, які не можуть бути подані та про причини, з яких такі докази не може бути подано у визначений ч. 2 ст. 79 КАС України строк.
Враховуючи вище викидані обставини, суд приходить до висновку, що заявлені представником позивачів клопотання про доручення до матеріалів справи доказів у вигляді відео матеріалів, не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 79, 248, 256 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволені клопотань представника позивачів від 20.06.2018 року та 10.07.2018 року про долучення до матеріалів справи доказів у вигляді відеозаписів, - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 09.08.2018 року.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна
