УХВАЛА
м. Вінниця
25 травня 2018 р. Справа № 802/1463/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання позивачів про забезпечення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Жмеринської міської ради Вінницької області, Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області, секретаря Жмеринської міської ради ОСОБА_4 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень
ВСТАНОВИВ:
23.05.2018 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Жмеринської міської ради Вінницької області, Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області, секретаря Жмеринської міської ради ОСОБА_4 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень.
Разом із позовною заявою позивачами подано заяву про забезпечення позову, шляхом:
- зупинення дії рішення Жмеринської міської ради від 22.05.2018 року №546 "Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1П.";
- зупинення дії рішення Жмеринської міської ради від 22.05.2018 року №545 "Про розпуск виконавчого комітету Жмеринської міської ради";
- зупинення дії розпорядження секретаря Жмеринської міської ради від 22.05.2018 року №63-рк "Про звільнення ОСОБА_1П.";
- зобов'язання відповідачів утримуватись від вчинення будь-яких дій, що випливають з прийнятими незаконними рішеннями, як то видачу розпоряджень, скликання чергових та позачергових сесій, підписи бухгалтерських документів, що містять використання бюджетних коштів тощо.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивачі зазначають, що оскаржувані рішення, прийняті депутатами Жмеринської міської ради, є вочевидь протиправними, адже зібрання депутатів проводилось без будь-якого законного рішення, формування порядку денного та його оприлюднення, було проведено з порушенням Регламенту Жмеринської міської ради, порядок голосування не був дотриманий, а прийняті рішення взагалі без відповідних для цього підстав, що передбачені Конституцією України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
У поданій заяві позивачі також просять викликати їх для надання пояснень та додаткових доказів.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 154 КАС України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
В даному ж випадку, дослідивши викладенні у заяві мотиви, а також матеріали позовної заяви, суд не вбачає необхідності для виклику позивачів для надання додаткових пояснень.
Крім того, на думку суду, клопотання про виклик позивачів для надання додаткових пояснень та доказів не є належним чином мотивованим, оскільки не містить жодних обґрунтувань неможливості надання вказаних доказів та пояснень разом із поданою заявою про забезпечення позову.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову в порядку письмового провадження.
Так, розглянувши подану позивачами заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Так, положення ст. 150 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони, в тому рахунку, із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
В даному ж випадку, обґрунтовуючи необхідність забезпечення адміністративного позову, позивачі вказують на очевидну протиправність прийнятих Жмеринською міською радою рішень.
Однак, суд звертає увагу позивачів на те, що сам лише факт подання адміністративного позову, не свідчить про очевидну протиправність оскаржуваних рішень.
Крім того, перебування секретаря Жмеринської міської ради під судом та можливе застосування до нього у майбутньому заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади, на що позивачі вказують, як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову, на думку суду, не може свідчити про наявність ознак очевидної протиправності його рішень та дій, що є предметом оскарження в межах даної справи.
Також варто звернути увагу і на те, що відповідно до ст. 10 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" прийняття на службу в органи місцевого самоврядування на посаду сільського, селищного, міського голови, старости здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Посадами в органах місцевого самоврядування, в тому числі, є виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах (ст. 3 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування")
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Таким чином, забезпечення даного позову шляхом зупинення дії рішень Жмеринської міської ради та розпорядження секретаря Жмеринської міської ради ще до розгляду справи по суті, призведе до того, що судом фактично буде ухвалено рішення по суті спору, що не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.
Схожі висновки містяться у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2, де він звернув увагу суддів на те, що забезпечуючи позов шляхом зупинення дії індивідуального правового акта про звільнення з посади, суд фактично поновлює позивача на посаді (вирішує позовну вимогу) на період розгляду справи, тобто продовжує трудові відносини між позивачем та роботодавцем з відповідними наслідками - виконання трудових обов'язків, виплатою заробітної плати тощо, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.
До того ж, зміст самої заяви про забезпечення адміністративного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно положень ст. 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки позивачами не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду.
Крім того, вказуючи на очевидну протиправність дій та рішень відповідачів, позивачі не наводять жодного нормативно-правового обґрунтування такої протиправності.
Враховуючи вище викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявників щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що подана позивачами заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150, 154, 248 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про забезпечення адміністративного позову, - відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна
