ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" жовтня 2019 р. Справа №921/730/13-г/3
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого – судді О.В. Зварич
суддів С.М. Бойко
Т .Б. Бонк,
секретар судового засідання М.С. Кіра,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Агро-Продукт” (надалі ПрАТ “Агро-Продукт”) б/н від 24.07.2019 (вх. № 01-05/2805/19 від 25.07.2019)
на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 22.07.2019 (суддя Ю.О. Чопко; повний текст ухвали складено 22.07.2019)
за скаргою ПрАТ “Агро-Продукт” на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О.С. при відкритті виконавчого провадження ВП №59060079
у справі № 921/730/13-г/3
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” (надалі ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України”) в особі Філії АТ “Укрексімбанк”
до відповідача-1: Приватного підприємства “Продекспорт” (надалі ПП “Продекспорт”)
до відповідача-2: Закритого акціонерного товариства “Агропродукт” (надалі ЗАТ “Агропродукт”)
про стягнення заборгованості за кредитними договорами та договорами поруки на суму 192813190,76 грн.,
за участю:
від позивача: Грицик А.П. – адвокат (довіреність №010-00/7828 від 29.12.2018);
від відповідача-1: Осів П.В. – адвокат (довіреність б/н від 27.09.2019);
від відповідача-2: Іваницький Я.О. – адвокат (ордер серія ВС №1004276 від 27.09.2019); Качор С.Б. – адвокат (ордер серії ВС № 1006184 від 28.10.2019);
від Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України: не з`явився,
ВСТАНОВИВ:
08 липня 2019 року ПрАТ “Агро-Продукт” звернулось до господарського суду Тернопільської області зі скаргою на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О.С. при відкритті виконавчого провадження ВП №59060079 (а.с.57-61, т.12).
Короткий зміст вимог скарги
У своїй скарзі ПрАТ “Агро-Продукт” просить суд витребувати у Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України виконавче провадження ВП №59060079; визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О.С. при відкритті виконавчого провадження ВП №59060079; скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О.С. від 08.05.2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП №59060079; зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О.С. усунути порушення, а саме повернути ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" наказ про примусове виконання рішення у справі №921/730/13-г/3, який видано 04.11.2016 року; зупинити стягнення на підставі наказу про примусове виконання рішення у справі №921/730/13-г/3, який видано 04.11.2016 року, до закінчення розгляду даної скарги.
ПрАТ “Агро-Продукт” вказує, що місцезнаходженням боржника є село Росохач, Чортківського райоуну Тернопільської області і все майно боржника також знаходиться за вказаною адресою. Органом ДВС, функції по виконанню рішень якого поширюються на Чортківський район Тернопільської області, є Чортківський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області. Стверджує, що відповідно до статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не мав права приймати до виконання наказ про примусове виконання рішення у справі №921/730/13-г/3 та вчиняти виконавчі дії щодо боржника ПрАТ "Агро-Продукт", а виконавчий документ мав бути повернутий стягувачу без прийняття до виконання. Щодо строку на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження пояснює, що про своє порушене право дізнався 05.07.2019, отримавши лист Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 04.07.2019 за №6664/3.1-03-24/2356, у зв`язку з чим вважає, що останнім днем на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження є 14.07.2019.
Короткий зміст судового рішення, яке оскаржується
Оскаржуваною ухвалою господарського суду Тернопільської області від 22.07.2019р. у справі №921/730/13-г/3 (суддя Ю.О. Чопко) відмовлено в задоволені скарги ПрАТ «Агро-Продукт» на дії державного виконавця Кузьменка О.С. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при відкритті виконавчого провадження ВП №59060079 (а.с. 97-102, т.12).
Ухвала суду мотивована тим, що скаржник пропустив встановлений законом 10-денний строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
ПрАТ «Агро-Продукт» подало апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою суду першої інстанції. Покликається на те, що відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не мав права приймати до виконання наказ про примусове виконання рішення у справі № 921/730/13-г/3 та вчиняти виконавчі дії щодо боржника ПрАТ «Агро-Продукт», оскільки місцезнаходженням боржника є село Росохач Чортківського району Тернопільської області і все майно боржника також знаходиться за вказаною адресою. Стверджує, що відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зобов`язаний був повернути виконавчий документ стягувачу. Натомість, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. відкрив виконавче провадження ВП №59060079 по виконанню наказу у справі № 921/730/13-г/3 з порушенням статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». Звертає увагу на те, що суд першої інстанції після закінчення розгляду скарги ПрАТ «Агро-Продукт» оголосив про відмову в задоволенні скарги, не виходячи до нарадчої кімнати. Просить скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 22.07.2019р. у справі №921/730/13-г/3, винести нову ухвалу, задоволити скаргу на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О.С. при відкритті виконавчого провадження ВП №59060079.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги – безпідставними. Звертає увагу на те, що відкривши спірне виконавче провадження, орган ДВС виконав рішення суду, яке набрало законної сили – постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 року, якою зобов`язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України усунути порушення шляхом вчинення дій щодо відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Тернопільської області №921/730/13-г/3 від 04.11.2016 року. Зазначає, що боржник пропустив встановлений законом 10-денний строк для звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця, оскільки про можливе порушення своїх прав дізнався з постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, а не із листа ГТУЮ у Тернопільській області від 05.07.2019 року. Крім того, 11.06.2019 представник скаржника ознайомився з матеріалами спірного виконавчого провадження. Просить залишити без змін ухвалу господарського суду Тернопільської області від 22.07.2019р. у справі №921/730/13-г/3, апеляційну скаргу ПрАТ «Агро-Продукт» – без задоволення.
Відповідач-1 не надавав письмового відзиву на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні представники скаржника та відповідача-1 підтримали вимоги скарги на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О.С. при відкритті виконавчого провадження ВП №59060079 та доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у цих скаргах.
Представник стягувача ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” просив залишити без змін оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, апеляційну скаргу – без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 31.10.2013 у справі №921/730/13-г/3 (головуючий-суддя І.М. Турецький, судді: М.Є. Півторак, Н.В. Охотницька) повністю задоволено позов ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Філії АТ «Укрексімбанк». Стягнуто з ПП «Продекспорт» та ЗАТ «Агропродукт» солідарно на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Філії АТ «Укрексімбанк» заборгованість за кредитними угодами №18105К15/2102 від 13.07.2005р. та №6605К48 від 13.07.2005р., договорами поруки №18105Р1 від 13.07.2005р. та №6605Р8 від 13.07.2005р. – 41003252,65 грн. заборгованості за кредитом; 5426712,21 грн. заборгованості за несплаченими відсотками; 574509,51 грн. заборгованості за несплаченими комісіями; 1353420,28 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань. Стягнуто з ПП «Продекспорт» на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Філії АТ «Укрексімбанк» заборгованість за кредитними договорами №6606К35 від 19.07.2006р., №6606К38 від 27.07.2006р., №6606К44 від 06.09.2006р., №6607К23 від 05.11.2007р., №6609К5 від 01.06.2009р., №6609К9 від 01.07.2009р. – 124807829,86 грн. заборгованості за кредитом; 16288803,93 грн. заборгованості за несплаченими відсотками; 1476358,37 грн. заборгованості за несплаченими комісіями; 6573707,10 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань. Стягнуто солідарно з ПП «Продекспорт» та ЗАТ «Агропродукт» на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Філії АТ «Укрексімбанк» – 68820,00 грн. витрат по сплаті судового збору. (а.с.52-64, т.6).
15.11.2013 року господарський суд Тернопільської області видав накази на примусове виконання рішення від 31.10.2013 у справі № 921/730/13-г/3, яке набрало законної сили 15.11.2013 (а.с.67-69, т.6).
Згідно з ухвалою господарського суду Тернопільської області від 04.11.2016 задоволено заяву ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі за №066-23/2122 від 20.10.2016. Визнано наказ господарського суду Тернопільської області від 15.11.2013 у справі №921/730/13-г/3 про стягнення солідарно з боржників на користь Банку заборгованості таким, що не підлягає виконанню. Ухвалено видати накази на примусове виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 31.10.2013 у справі №921/730/13-г/3 щодо кожного боржника окремо із зазначенням застереження про солідарне стягнення. На виконання зазначеної ухвали суду 04.11.2016 року видано відповідні накази (а.с.131-135, 138-139, т.10).
Стягувач ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України із заявою за № 066-23/757 від 27.03.2019 (вх.№10855-33-10 від 29.03.2019) про примусове виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 04.11.2016 № 921/730/13-г/3 щодо боржника ЗАТ «Агропродукт» (а.с.64, т.12).
08.05.2019р. головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменко О.С. виніс постанову ВП № 59060079 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Тернопільської області № 921/730/13-г/3 від 04.11.2016 щодо боржника – ЗАТ «Агропродукт» (Тернопільська обл., Чортківський р-н., с. Росохач, код ЄДРПОУ 25347839) (а.с.65, т.12).
Боржник - ЗАТ «Агропродукт» звернувся до суду першої інстанції зі скаргою (вх. №118510 від 08.07.2019), в якій просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О.С. при відкритті виконавчого провадження ВП №59060079; скасувати постанову від 08.05.2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП №59060079 та зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О.С. усунути порушення, а саме повернути ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" наказ про примусове виконання рішення у справі №921/730/13-г/3, який видано 04.11.2016 року.
Оскаржуваною ухвалою господарського суду Тернопільської області від 22.07.2019р. відмовлено в задоволенні скарги ПрАТ «Агро-Продукт».
Норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, і згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.
Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
Європейський Суд з прав людини наголошує, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами статті 2 вищеназваного Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
В пункті 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення передбачено нормами як Закону України "Про виконавче провадження" (частина 1 статті 74), так і нормами Господарського процесуального кодексу України (стаття 339).
За приписами частини 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Натомість, приписами пункту "а" частини 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
При цьому, враховуючи положення статті 115 Господарського процесуального кодексу України та Рішення Конституційного Суду України від 07.07.1998 №11-рп/98, десятиденний строк, зазначений у пункті "а" частини 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України, слід обчислювати в календарних днях.
Під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу Державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень Господарського процесуального кодексу України, вміщених у розділі VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень", зокрема щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом "а" частини першої статті 341 цього Кодексу.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 920/149/18.
Як встановлено судом, 08.07.2019 року ПрАТ «Агропродукт» звернулось до господарського суду Тернопільської області зі скаргою на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О.С. при відкритті виконавчого провадження ВП №59060079, в якій зокрема просить скасувати постанову від 08.05.2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП №59060079.
У своїй скарзі ПрАТ «Агропродукт» зазначає, що про 05.07.2019 отримало лист Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області за № 6664/3.1-03-24/2356 від 04.07.2019, з якого дізналось, що наказ господарського суду Тернопільської області №921/730/13-г/3 від 04.11.2016, в якому Товариство виступає боржником, підлягає пред`явленню до Чортківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області, тому останнім днем на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №59060079 вважає 14.07.2019.
На переконання колегії суддів, місцевий господарський суд підставно відхилив вказані твердження скаржника, з огляду на таке.
Боржник оскаржує дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О.С. при відкритті виконавчого провадження ВП №59060079 та просить скасувати постанову від 08.05.2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП №59060079.
Разом з тим, в матеріалах судової справи №921/730/13-г/3 знаходиться копія заяви представника ПрАТ «Агропродукт» Третяк О.С. від 06.06.2019 року, адресованої начальнику відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України з відміткою про те, що 11.06.2019 представник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №59060079. Названу копію було додано скаржником до заяви про усунення недоліків за підписом генерального директора Прат «Агро-Продукт» Плішка М.Б. (вх.№10564 від 14.06.2019 року (а.с.144 -147, т.11).
Відтак, правомірним є висновок місцевого господарського суду про те, що скаргу на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О.С. при відкритті виконавчого провадження ВП №59060079 (вх. № 118510 від 08.07.2019) ПрАТ “Агро-Продукт” подало з пропуском 10-денного строку її подання, визначеного пунктом "а" частини 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України.
У своїй скарзі апелянт вказує, що Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не мав права приймати до виконання та вчиняти виконавчі дії з примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 04.11.2016 № 921/730/13-г/3 щодо боржника ЗАТ «Агропродукт».
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (стаття 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").
Згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року (в редакції, чинній станом на момент подання Стягувачем заяви про примусове виконання наказу господарського суду Тернопільської області від від 04.11.2016 року у справі №921/730/13-г/3 і на час винесення оспорюваної постанови про відкриття виконавчого провадження), Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими:
- боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, Національне антикорупційне бюро України, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи;
- сума зобов`язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Отже, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України правомірно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.05.2019 року №59060079 по виконанню вищезазначеного наказу господарського суду Тернопільської області.
Щодо доводів апеляційної скарги про винесення судом ухвали без виходу до нарадчої кімнати.
Колегія суддів, прослухавши в ході розгляду апеляційної скарги звукозапис судового засідання від 22.07.2019, констатує, що місцевий господарський суд проголосив оскаржувану ухвалу без виходу до нарадчої кімнати.
Так, згідно з частиною 4 статті 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни судового рішення лише у тому випадку, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Вищевказане порушення процесуальної норми не спростовує правильності висновків суду першої інстанції, зроблених в оскаржуваній ухвалі за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця, а отже не може слугувати підставою для її скасування.
Також суд зауважує, що наведене порушення норми процесуального права не передбачене частиною 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України як обов`язкова підстава для скасування судового рішення суду першої інстанції.
Усі вищеописані обставини справи в їх сукупності засвідчують, що скарга ПрАТ «Агропродукт» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при відкритті виконавчого провадження №59060079 подана без достатніх підстав, а ухвала суду першої інстанції щодо відмови в її задоволенні відповідає дійсним обставинам справи.
За приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доводи апелянта не спростовують фактів, покладених в основу ухвали господарського суду господарського суду Тернопільської області від 22.07.2019 у справі №921/730/13-г/3. Тому її необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись, ст. ст. 86, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Агро-Продукт” б/н від 24.07.2019 (вх. № 01-05/2805/19 від 25.07.2019) залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Тернопільської області від 22.07.2019 у справі №921/730/13-г/3 – без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в господарський суд Тернопільської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб -адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http/reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя С.М. Бойко
Суддя Т.Б. Бонк
