ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
18 лютого 2022 року м. ТернопільСправа № 921/730/13-г/3 Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стопника С.Г.
за участю секретаря судового засідання Касюдик О.О.
Розглянув заяву Приватного акціонерного товариства "Агро-Продукт" №б/н від 02.02.2022 (вх.№823 від 07.02.2022) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
у справі №921/730/13-г/13
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" вул. Горького, 127, м. Київ в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м.Тернополі, вул. Шептицького, 21, м. Тернопіль
до відповідачів: 1. Приватного підприємства "Продекспорт", вул. М. Кривоноса, 2Б, м.Тернопіль
2. Закритого акціонерного товариства "Агро-Продукт", с. Росохач, Чортківський район, Тернопільська область
про стягнення заборгованості за кредитними договорами та договорами поруки у сумі 197 504 593 грн. 91 коп.
За участі представників:
Позивача: Грицик Андрій Петрович, адвокат
Відповідача-1: Осів П.В., адвокат
Відповідача-2 (заявника): не з`явився
В порядку ст.ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), судом здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".
В судовому засіданні 18.02.2022 року, відповідно до ст.240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Суть справи: Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 31.10.2013 у справі №921/730/13-г/3 позов задоволено повністю та вирішено стягнути:
- з Приватного підприємства "Продекспорт" та Закритого акціонерного товариства "Агропродукт" солідарно на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі заборгованість за кредитними угодами №18105К15/2102 від 13.07.2005 року та №6605К48 від 13.07.2005 року, договорами поруки №18105Р1 від 13.07.2005 року та №6605Р8 від 13.07.2005 року - 41 003 252 грн. 65 коп. заборгованості за кредитом; 5 426 712 грн. 21 коп. заборгованості за несплаченими відсотками; 574 509 грн. 51 коп. заборгованості за несплаченими комісіями; 1 353 420 грн. 28 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань;
- з Приватного підприємства "Продекспорт" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі заборгованість за кредитними договорами №6606К35 від 19.07.2006 року, №6606К38 від 27.07.2006 року, №6606К44 від 06.09.2006 року, №6607К23 від 05.11.2007 року, №6609К5 від 01.06.2009 року, №6609К9 від 01.07.2009 року 124 807 829 грн. 86 коп. заборгованості за кредитом; 16 288 803 грн. 93 коп. заборгованості за несплаченими відсотками; 1 476 358 грн. 37 коп. заборгованості за несплаченими комісіями; 6 573 707 грн. 10 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань;
- солідарно з приватного підприємства "Продекспорт" та Закритого акціонерного товариства "Агропродукт" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі 68 820 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
15.11.2013 видано накази про примусове виконання вищезазначеного рішення.
Ухвалою суду від 04.11.2016 визнано наказ від 15.11.2013 у справі №921/730/13-г/3 (про солідарне стягнення заборгованості із ПП "Продекспорт" (Позичальник) та ЗАТ "Агро-Продукт" (Поручитель)) таким, що не підлягає виконанню, та видано накази на виконання рішення суду від 31.10.2013 щодо кожного боржника окремо із зазначенням застереження про солідарне стягнення.
07.02.2022 до Господарського суду Тернопільської області від Приватного акціонерного товариства "Агро-Продукт" надійшла заява №б/н від 02.02.2022 (вх.№823), згідно якої останній просить суд визнати виконавчий документ - наказ про примусове виконання рішення у справі №921/730/13-г/3, який виданий 04.11.2016, таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування поданої заяви вказується про те, що позичальником за кредитними угодами (ПП "Продекспорт") сплачено заборгованість за кредитною угодою №6605К48 від 13.07.2005 року повністю, а також частково за кредитною угодою №18105К15/2102 від 13.07.2005 року в сумі 550 000 грн.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2022 для розгляду вказаної заяви визначено суддю Стопника С.Г.
Ухвалою суду від 08.02.2022 заяву Приватного акціонерного товариства "Агро-Продукт" (вх.№823 від 07.02.2022) прийнято до розгляду та відповідно до ст.328 ГПК України призначено її розгляд в судовому засіданні на 18.02.2022 на 10:00 год, про що учасників справи повідомлено шляхом направлення на їх адреси копії вказаної ухвали.
В судове засідання 18.02.2022 представник АТ "Державний експортно-імпортний банк України" з`явився, проти поданої заяви ПрАТ "Агро-Продукт" заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях (вх.№1254 від 18.02.2022), та посилаючись на долучені докази (заява вх.№1253 від 18.02.2022).
Зокрема, вказує про те, що у період 2013-2015 роки позичальником ПП "Продекспорт" здійснено повне погашення заборгованості, що визнана рішенням суду від 31.10.2013 за Кредитною угодою №6605К48 від 13.07.2005, проте непогашеною залишилась заборгованість по пені, яка визнана рішенням суду в сумі 203 381,86 грн. Крім того, відбулось погашення процентів за Кредитною угодою №18105К15/2102 від 13.07.2005 в сумі 1 036 673,59 грн, в підтвердження чого до матеріалів справи долучено виписки з аналітичних рахунків обліку кредитної заборгованості. Зменшення заборгованості по тілу кредиту, комісіях, пені, що визнані рішенням суду у даній справі, не відбувалось. Додатково повідомив, що на даний час на виконанні в органах ДВС чи у приватного виконавця наказ Господарського суду Тернопільської області від 04.11.2016 про стягнення з ПрАТ "Агро-Продукт" заборгованості на користь АТ "Укрексімбанк" не перебуває. 07.07.2021 виконавче провадження №59060079 щодо виконання наказу суду від 04.11.2016 було закрито у зв`язку із поверненням виконавчого документа стягувачу.
Представник відповідача-1 (ПП "Продекспорт") в судовому засіданні підтримав поданий відзив на заяву (вх.№1257 від 18.02.2022), у якому зазначив, що підприємство повністю сплатило заборгованість за кредитною угодою №6605К48 від 13.07.2005 року та частково заборгованість за кредитною угодою №18105К15/2102 в сумі 550 000 грн. У зв`язку із чим вважає заяву ПрАТ "Агро-Продукт" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованою.
Представник Приватного акціонерного товариства "Агро-Продукт" (заявника) в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду заяви належним чином був повідомлений 14.02.2022 (інформація з сайту відстежень відправлень Укрпошти долучена до матеріалів справи); жодних заяв, клопотань від останнього не надходило.
Враховуючи неявку представника заявника, а також для надання можливості додатково ознайомитися із документами щодо розміру заборгованості за кредитними угодами, представником ПП "Продекспорт" в судовому засіданні 18.02.2022 заявлено усне клопотання про відкладення розгляду заяви на іншу дату.
За приписами ч.3 ст.328 ГПК України суд розглядає заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Частинами 1, 3 ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що заявника було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду заяви; від останнього не надходило жодних заяв чи клопотань, в тому числі повідомлення про причини неявки; участь представників в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась, а статтею 328 ГПК України визначено десятиденний строк для розгляду заяви щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної заяви чи оголошення перерви в засіданні.
Суд вважає за можливе розглянути заяву ПрАТ "Агро-Продукт" в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Агро-Продукт" (вх.№823 від 07.02.2022), заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до ст.328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника, зокрема, визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом (ч.4 ст.328 ГПК України).
З огляду на наведене суд зазначає, що положення статті 328 ГПК України визначають можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.
Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц).
Таким чином, вичерпними підставами для визнання судом наказу таким, що не підлягає виконанню, є: помилкова видача наказу судом; відсутність у боржника обов`язку повністю або частково у зв`язку з добровільним виконанням ним або іншою особою; інші причини. При цьому, під відсутністю обов`язку слід розуміти, що обов`язок боржника відсутній повністю чи частково, у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою (п.3.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №910/9026/13 від 12.10.2018, у межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №910/8794/17).
Як встановлено судом, наказ Господарського суду Тернопільської області від 04.11.2016 у справі №921/730/13-г/3 (щодо солідарного стягнення з ПрАТ "Агро-Продукт" 48 357 894,65 грн) в період з 08.05.2019 до 07.07.2021 перебував на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, під час здійснення якого вчинено ряд виконавчих дій з метою виконання наказу.
Згідно постанови державного виконавця від 07.07.2021 вказаний виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" із відміткою державного виконавця про те, що залишок заборгованості перед стягувачем за виконавчим документом складає 48 355 215,09 грн.
У поданій заяві ПрАТ "Агро-Продукт" просить визнати наказ від 04.11.2016 про примусове виконання рішення у справі №921/730/13-г/3 таким, що не підлягає виконанню. При цьому, посилаючись на лист ПП "Продекспорт" №01/22-31 від 31.01.2022, вказує на часткове погашення останнім заборгованості, зазначеної у виконавчому документі, а саме: - за кредитною угодою №6605К48 від 13.07.2005 року повністю (інших доказів погашення заборгованості за вказаною кредитною угодою ПрАТ "Агро-Продукт" надати не може через відсутність таких); - за кредитною угодою №18105К15/2102 від 13.07.2005 року частково в сумі 550 000,00 грн (в підтвердження додано копії платіжних доручень №875 від 05.08.2020, №893 від 13.08.2020, №972 від 04.09.2020).
Крім того, заявник просить врахувати, що у рішенні суду не визначено окремо заборгованість за кредитним угодами №6605К48 від 13.07.2005 та №18105К15/2102 від 13.07.2005 року, що унеможливлює виконання рішення.
У ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Частиною 1 ст.599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах, врегульовано розділом V ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В даному випадку, у поданій заяві боржник просить визнати наказ суду від 04.11.2016 таким, що не підлягає виконанню (повністю), а не визнати його таким, що не підлягає виконанню у відповідній частині.
Водночас, з поданих до матеріалів справи доказів не вбачається, що у боржника у повному обсязі відсутній обов`язок виконати рішення суду. А твердження заявника щодо повного погашення ПП "Продекспорт" заборгованості за Кредитною угодою №6605К48 від 13.07.2005, а також щодо часткового погашення заборгованості за Кредитною угодою №18105К15/2102 від 13.07.2005 в сумі 550 000,00 грн заперечуються стягувачем, який стверджує, що непогашеною за Кредитною угодою №6605К48 від 13.07.2005 залишилась заборгованість по пені, що визнана рішенням суду в сумі 203 381,86 грн, а за Кредитною угодою №18105К15/2102 від 13.07.2005 відбулось погашення процентів в сумі 1 036 673,59 грн.
Тобто, між сторонами існує неузгодженість щодо розміру погашеної заборгованості по кредитних угодах №6605К48 від 13.07.2005 та №18105К15/2102 від 13.07.2005 року, зазначеної у виконавчому документі, відтак відсутня безспірність заявлених вимог.
Таким чином, з поданих матеріалів суд не вбачає за можливе достовірно встановити у межах розгляду даної заяви (та у визначений ст.328 ГПК України строк) наявність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника та в якому розмірі за наказом від 04.11.2016 про примусове виконання рішення у справі №921/730/13-г/3 як підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю чи частково.
Щодо посилання заявника на те, що у рішенні суду не визначено окремо заборгованість за кредитними угодами №6605К48 від 13.07.2005 та №18105К15/2102 від 13.07.2005 року, що унеможливлює виконання рішення, то вказане не може свідчити про наявність процесуальних підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки зводиться до оцінки вже встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи.
Враховуючи викладене, суд не вбачає наявності достатніх та беззаперечних підстав для задоволення заяви ПрАТ "Агро-Продукт" (вх.№823 від 07.02.2022) щодо визнання наказу Господарського суду Тернопільської області від 04.11.2016 у справі №921/730/13-г/3 таким, що не підлягає виконанню повністю чи в частині.
Наведене не позбавляє заявника можливості звернутися із відповідною заявою повторно із зазначенням безумовних і безспірних підстав, а також розміру фактично погашеної заборгованості за виконавчим документом.
Крім того, суд враховує, що наслідком визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п.5 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" є закінчення виконавчого провадження. А на даний час наказ Господарського суду Тернопільської області від 04.11.2016 про стягнення з ПрАТ "Агро-Продукт" заборгованості на користь АТ "Укрексімбанк" на виконанні в органах ДВС чи у приватного виконавця не перебуває, отже відсутнє порушення прав заявника у зв`язку з цим (зокрема, щодо можливого подвійного стягнення).
До того ж, у разі невиконання чи порушення виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження" такі дії або бездіяльність виконавця можуть бути оскаржені до суду, що видав виконавчий документ.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.86, 202, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання представника Приватного підприємства "Продекспорт" про відкладення розгляду заяви - відмовити.
2. В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Агро-Продукт" №б/н від 02.02.2022 (вх.№823 від 07.02.2022) про визнання наказу Господарського суду Тернопільської області від 04.11.2016 у справі №921/730/13-г/3 таким, що не підлягає виконанню відмовити.
3. Ухвалу (повний текст) направити учасникам справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвала набирає законної сили негайно після оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-257 ГПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений і підписаний 23 лютого 2022 року.
Суддя С.Г. Стопник
