ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" травня 2016 р. Справа № 921/730/13-г/3
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Данко Л.С.
ОСОБА _1
розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі № 066-00/874 від 11.04.2016 р.
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15.03.2016 р.
за скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України №066-00/2847 від 01.12.2015р. на дії Департаменту ДВС Міністерства юстиції України
у справі № 921/730/13-г/3
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" вул. Горького, 127, м. Київ в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі, вул. Шептицького, 21, м. Тернопіль
до відповідачів:
1.Приватного підприємства "Продекспорт", вул. Живова, 15а, м.Тернопіль;
2.Закритого акціонерного товариства "Агропродукт", с. Росохач, Чортківський район, Тернопільська область
про стягнення заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2-представник;
від відповідача 1: ОСОБА_3-представник;
від відповідача 2: не з”явився
від ДВС – не з«явивлись
Права та обов’язки представникам сторін відповідно до ст.20,22 ГПК України роз’яснено.
Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 811 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.
Скаржником в судовому засіданні 17.05.2016 року заявлялось усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке судовою колегією залишено без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п”ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прийнято до провадження 04.05.2016р., отже кінцевий термін розгляду даної апеляційної скарги є 19.05.2016р. Згідно із ч.3 ст.69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п”ятнадцять днів. Скаржником не подавалось заяви про продовження строку розгляду спору відповідно до ст.69 ГПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.03.2016р. у справі №921/730/13-г/3 (суддя Охотницька Н.В.) скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України №066-00/2847 від 01.12.2015р. на дії Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у справі № 921/730/13-г/3 відхилено.
ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі подано апеляційну скаргу № 066-00/874 від 11.04.2016 р., в якій просить скасувати ухвалу суду, задоволити скаргу та зобов»язати відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ Господарського суду Тернопільської області №921/730/13-г/3 від 15.11.2013р. про примусове виконання рішення щодо солідарного стягнення з ПП «Продекспорт» та ЗАТ «Агропродукт» на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі за кредитними угодами №18105К15/2102 від 13.07.2005 року та №6605К48 від 13.07.2005 року договорами поруки №18105Р1 від 13.07.2005 року та №6605Р8 від 13.07.2005 року – 41 003 252,65грн. заборгованості за кредитом; 5 426 712, 21грн. заборгованості за несплаченими відсотками ; 574 509,51грн. заборгованості за несплаченими комісіями; 1 353 420,28грн. пені за несвоєчасне виконання зобов”язань, посилаючись на те, що ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник вважає, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №49430652 від 20.11.2015р. є незаконна та винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
На думку скаржника, солідарна відповідальність боржників дає право кредитору отримати задоволення своїх вимог за рахунок одного з них або з обох (декількох) зобов»язаних осіб у межах загальної суми боргу. У даній справі позивач реалізував своє право вимоги стягнення повної суми боргу саме шляхом пред»явлення позову до солідарних боржників: ПП «Продекспорт» та ПрАТ «Агро-Продукт». Отже, скаржник вважає, що судом правомірно видано на виконання рішення суду у справі №921/730/13-г/3 один наказ щодо солідарних боржників, а не окремо на кожного із визначенням належної ним до сплати частки, що могло б потягти порушення прав одного з них.
ПП "Продекспорт" у запереченні на апеляційну скаргу ухвалу суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, зазначених у запереченні. Зокрема, відповідач зазначає, що доводи скаржника є неогрунтованими, а вимоги незаконними. Відмовляючи у задоволенні скарги на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України щодо відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду Тернопільської області від 15.11.2013р. у справі №921/730/13-г/3 про солідарне стягнення, судом застосовано саме ті норми матеріального та процесуального права, які регламентують правовідносини, щодо яких виник спір.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні суд апеляційної інстанції встановив наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 31.10.2013 року у справі №921/730/13-г/3 стягнуто з ПП "Продекспорт" та ЗАТ "Агропродукт" солідарно на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі заборгованість за кредитними угодами №18105К15/2102 від 13.07.2005 року та №6605К48 від 13.07.2005 року , договорами поруки №18105Р1 від 13.07.2005 року та №6605Р8 від 13.07.2005 року - 41 003 252,65грн. заборгованості за кредитом; 5 426 712,21грн. заборгованості за несплаченими відсотками ; 574 509,51грн. заборгованості за несплаченими комісіями; 1 353 420,28грн. пені за несвоєчасне виконання зобов”язань та стягнуто з ПП "Продекспорт" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі заборгованість за кредитними договорами №6606К35 від 19.07.2006 року, №6606К38 від 27.07.2006 року, №6606К44 від 06.09.2006 року, №6607К23 від 05.11.2007 року, №6609К5 від 01.06.2009 року, №6609К9 від 01.07.2009 року - 124 807 829,86грн. заборгованості за кредитом; 16 288 803,93грн. заборгованості за несплаченими відсотками; 1 476 358,37грн. 37 коп. заборгованості за несплаченими комісіями; 6 573 707,10 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов”язань та стягнуто солідарно з ПП "Продекспорт" та ЗАТ "Агропродукт" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі – 68 820,00грн. витрат по сплаті судового збору.
На виконання рішення суду від 31.10.2013р. видано 15.11.2013р. накази:
- на стягнення з ПП "Продекспорт" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі заборгованість за кредитними договорами №6606К35 від 19.07.2006 року, №6606К38 від 27.07.2006 року, №6606К44 від 06.09.2006 року, №6607К23 від 05.11.2007 року, №6609К5 від 01.06.2009 року, №6609К9 від 01.07.2009 року - 124 807 829,86грн. заборгованості за кредитом; 16 288 803,93грн. заборгованості за несплаченими відсотками; 1 476 358,37грн. 37 коп. заборгованості за несплаченими комісіями; 6 573 707,10 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов”язань ;
- на стягнення з ПП "Продекспорт" та ЗАТ "Агропродукт" солідарно на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі заборгованість за кредитними угодами №18105К15/2102 від 13.07.2005 року та №6605К48 від 13.07.2005 року, договорами поруки №18105Р1 від 13.07.2005 року та №6605Р8 від 13.07.2005 року - 41 003 252,65грн. заборгованості за кредитом; 5 426 712,21грн. заборгованості за несплаченими відсотками ; 574 509,51грн. заборгованості за несплаченими комісіями; 1 353 420,28грн. пені за несвоєчасне виконання зобов”язань
- на стягнення солідарно з ПП "Продекспорт" та ЗАТ "Агропродукт" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі – 68 820,00грн. витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 28.11.2013р. за заявою ПП "Продекспорт" розстрочено виконання рішення суду від 31.10.2013р. щодо стягнення з ПП "Продекспорт" суми 196 004 593,90грн. до 25.11.2014р., тобто розстрочено як суму солідарного стягнення так і не солідарного, при цьому ухвалою від 28.11.2013р. у відстрочці виконання рішення суду ЗАТ"Агропродукт" відмовлено.
Стягувач, виданий 15.11.2013р. наказ на солідарне стягнення 48 357 894,65грн. суми заборгованості, направив на виконання Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України, про що свідчить заява від 05.11.2014р. № 066-03/1229 (том 9 а.с.13).
Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України винесено 18.11.2014р. постанову ВП №45486117 про відмову у прийнятті до провадження наказу господарського суду з підстав передбачених п.8 ч.1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Такими обставинами державний виконавець визнав відсутність належним чином підтверджених повноважень у керуючого філією АТ"Укрексімбанк" в м.Тернополі ОСОБА_4 (том 9 а.с.15).
Ухвалою суду від 26.01.2015р., за заявою ПП"Продекспорт" виконання рішення суду від 31.10.2013 р., в частині несплаченої суми 162 304 593,91 грн., розстрочено до 25.10.2015р.
Надалі, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень, за повторною заявою стягувача №066-03/397 від 23.02.2015р. (том 9 а.с.16) постановою від 04.03.2015р. відкрито виконавче провадження №46727167 з виконання наказу господарського суду від 15.11.2013р. у справі №921/730/13-г/ щодо солідарного стягнення з двох боржників 48 357 894,65грн. суми заборгованості та встановлено боржнику строк для добровільного виконання рішення в 7-ми денний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (том 9 а.с.18).
Як вбачається із матеріалів справи, стягувач не надав виконавцю ухвалу про розстрочку виконання рішення, яка набрала законної сили і підлягає виконанню на підставі п.2 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження».
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень № 49430652 від 23.03.2015р. повернуто наказ на адресу господарського суду на підставі ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", у зв’язку з відновленням ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2015р. строку на апеляційне оскарження рішення суду від 31.10.2013р. у справі № 921/730/13-г/3 (том ( а.с.19-20).
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2015р. за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційне провадження у справі № 921/730/13-г/3 припинено, оригінал наказу від 15.11.2013р. про солідарне стягнення повернуто стягувачу супровідним листом №1632/15 від 02.11.2015р.
Стягувач звернувся до Відділу примусового виконання рішень ДВС України із заявою №066-03/2588 від 11.11.2015р. про прийняття до виконання наказу господарського суду від 15.11.2013р. про солідарне стягнення із ПП "Продекспорт" та ЗАТ "Агропродукт" – 48 357 894,65 грн., при цьому повідомив про зміну адреси солідарних боржників (том 9 а.с.24).
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень № 49430652 від 20.11.2015р. у відкритті виконавчого провадження відмовлено на підставі п.6 ч.1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", у зв’язку із невідповідністю виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону (том 9 а.с.26).
ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось із скаргою №066-00/2847 від 01.12.2015р. на дії Департаменту ДВС Міністерства юстиції України в якій просить суд :
- визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України щодо відмови у відкритті виконавчого провадження ВП №49430652 по виконанню наказу господарського суду Тернопільської області №921/730/13-г/3 від 15.11.2013р. про солідарне стягнення суми боргу;
- скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №49430652 від 20.11.2015 р.;
- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ Господарського суду Тернопільської області №921/730/13-г/3 від 15.11.2013р.
Зокрема, скаржник зазначив, що державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження на підставах п.6 ч. ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме невідповідності виконавчого документа вимогам ст.18 цього Закону, хоча виданий господарським судом наказ від 15.11.2013р. у справі №921/730/13-г/3 повністю відповідає нормам ст.ст.84, 116 ГПК України та ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно із ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права відповідно до цього Закону і не допускати в своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються державним виконавцем в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч.1, 4 ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.
Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.
У відповідності до ст.17 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарського суду.
Частиною 1 статті 117 ГПК України зазначено, що наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
Нормами статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено підстави, відповідно до яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
Статтею 18 Закону України “Про виконавче провадження” визначено вимоги до виконавчого документа.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Отже, враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що при солідарному стягненні з кількох боржників виконавчих документів має видаватись по кількості солідарних боржників в яких має бути зазначено резолютивну частину рішення, найменування стягувача, найменування одного із боржників, а також має бути вказано про те, що обов'язок є солідарним.
Зазначена правова позиція наведена Вищим господарським судом України у п.1 постанови Пленуму від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України №2 від 16.12.2015р.), в якій зазначено, зокрема, якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом на кожного з боржників видається окремий наказ, який має містити застереження про те, що стягнення є солідарним (частина друга статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Як вбачається із матеріалів справи, Господарським судом Тернопільської області видано один наказ у справі №921/730/13-г/3 на солідарне стягнення суми боргу із двох боржників, що не відповідає нормам ч.2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" та ч.4 ст.116 ГПК України.
Згідно із ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ст..33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи наведені в апеляційній скарзі, оскільки скаржником не спростовано фактів, покладених в основу оскаржуваної ухвали, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих фактів, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що ухвала суду прийнята із дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги, відповідно до ст.49 Закону України “Про судовий збір” покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 121-2 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
1.Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15.03.2016р. у справі №921/730/13-г/3 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3.Справу направити в господарський суд Тернопільської області.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
Суддя Данко Л.С.
Суддя Орищин Г.В.
