Справа № 2а-1106/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.01.2011 року. суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в Автозаводському районі м. Кременчука про визнання бездіяльності протиправною та зобов”язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в Автозаводському районі м. Кременчука , посилаючись на те, що вона є дитиною війни та згідно зі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (далі – Закон) має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач протягом 2007-2010 р. здійснював виплату пенсії у значно меншому розмірі. Просить визнати бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати їй щомісячної державної допомоги до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону, із розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» протиправною та зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по день винесення судового рішення.
Ухвалою суду від 13.01.2011 року даний адміністративний позов в частині вимог, що стосуються періоду з 09.07.2007 року по 02.06.2010 року залишено без розгляду.
Відповідно до вимог ст. 183-2 КАСУ справа розглядається в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в Автозаводському районі м. Кременчука заперечення проти позову у встановлений строк не надав.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку , що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач народилась в 1938 році, має статус «дитини війни», перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Автозаводському районі м. Кременчука, отримує пенсію за віком.
Враховуючи зазначений статус позивач відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року. Згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Згідно ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Протягом 2010 року дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не зупинялась.
Отже враховуючи зазначений статус позивача вона протягом 2010 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мала право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір - немає.
При цьому суддя вважає за можливе застосувати саме ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку судді, не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до Положення „Про Пенсійний фонд України» Пенсійний фонд України діє і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення, через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Автозаводському районі м. Кременчука. За таких обставин суддя прийшов до висновку, що нарахування та виплата підвищення до пенсії позивачу у розмірах встановлених законодавством, відноситься до повноважень відповідача - ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Автозаводському районі м. Кременчука.
На підставі викладеного суддя дійшов висновку що ОСОБА_3 пенсійного фонду України в Автозаводському районі м. Кременчука Полтавської області в 2010 році мало діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що відповідачем зроблено не було.
З метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним відновити порушені права позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності бездіяльність УПФ Автозаводського району м. Кременчука в частині не нарахування підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі, встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» , зобов’язавши суб'єкта владних повноважень нарахувати та виплатити недоотримані суми такого підвищення з 02 червня 2010 року по 13 січня 2011 року, тобто по день вирішення справи.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 6-14, 71, 86, 94, 99,100, 159-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в Автозаводському районі м. Кременчука - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в Автозаводському районі м. Кременчука в частині не нарахування та не виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у період з 02 червня 2010 року по 13 січня 2011 року.
Зобов'язати ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Автозаводському районі м. Кременчука здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 02 червня 2010 року по 13 січня 2011 року з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідачем.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Харківського Апеляційного Адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня її проголошення., а особою, яка не брала участь у справі, з моменту отримання копії постанови.
Суддя
