КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-1106/11 Головуючий у 1-й інстанції: Матвієнко М.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
У Х В А Л А
Іменем України
20 лютого 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Золотоніському районі Черкаської області на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Золотоніському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахування та виплати недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни,-
встановив:
15 лютого 2011 року позивач звернулась до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Золотоніському районі Черкаської області про визнання незаконними дій відповідача щодо виплати надбавки до пенсії як дитині війни за період з 27 липня 2010 року по 27 січня 2011 року в розмірі меншому ніж встановлено законом; зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплатити недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни за період з 27 липня 2010 року по 27 січня 2011 року виходячи з 30% мінімальної пенсії за віком, що встановлена за правилами ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на відповідний період виплат.
Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 березня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України у Золотоніському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахування та виплати недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни задоволено частково, а саме: визнано дії відповідача щодо виплати позивачу набавки до пенсії, як дитині війни, в розмірі меншому встановленого законом неправомірними; зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановленої на час виплат у серпні - грудні 2010 року та січні 2011 року з урахуванням раніше проведених виплат та провести відповідні виплати за період з 15 серпня 2010 року по 27 січня 2011 року. Позовні вимоги за період з 27 липня 2010 року по 14 серпня 2010 року залишено без розгляду.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України у Золотоніському районі Черкаської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01 січня 2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду, нарахування підвищення до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулась до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Золотоніському районі Черкаської області - залишити без задоволення.
Постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 березня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді В.П. Мельничук
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.
