Лисянський районний суд Черкаської області
Справа № 2а-1106/11
Категорія
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.02.2011 Лисянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого(ої)-судді: Борисенко Петро Іванович
судді
:
при
секретарі:
Суддя Лисянського районного суду Черкаської області Борисенко П.І. розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Лисянського районного суду Черкаської області справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання неправомірною відмови щодо виплати доплати до пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
В С Т А Н О В И В :
До суду з адміністративним позовом звернулася ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області та просить визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі щодо перерахунку та виплати їй доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та 15% мінімальної пенсії за віком неправомірною. В позовній заяві позивач вказала, що є потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 4-ї категорії. На підставі поданих нею документів відповідач по справі призначив їй пенсію за віком, а також доплату за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, проте розмір цієї доплати і додаткової пенсії є меншим, ніж передбачено чинним законодавством. Вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання доплати до пенсії як непрацюючий пенсіонер в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Вказує також, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» нарахування і виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, оскільки особам, віднесеним до категорії 4, така додаткова пенсія призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком. Обов’язок проведення перерахунку покладено на органи пенсійного забезпечення незалежно від заяви пенсіонера про проведення такого перерахунку. Вказана доплата до пенсії повинна також постійно коригуватися у відповідності до збільшення мінімальної зарбітної плати та розміру мінімальної пенсії за віком. Відповідач не виплачує їй належні суми повністю, що змусило звернутися до суду.
У справі постановлено ухвалу про відкриття скороченого провадження. Відповідач надав суду письмові заперечення на позов, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки доплата до пенсії в розмірі, в якому вимагає позивач, не проводилася, так як постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України від 11 жовтня 1995 року, встановлено розміри виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розмір виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначений постановою КМУ від 26.07.1996 р. №836, відповідає вимогам стст.62, 67 даного Закону. Частиною 2 пункту 2 цієї постанови передбачено, що громадянам, які працюють або проживають на території посиленого радіологічного контролю, установлено доплату у розмірі 520 тис. карбованців, що в перерахунку відповідно до грошової реформи 02.09.1996 р. становить 5,20 грн., які й виплачуються позивачеві в повному обсязі. Відповідно до ст.2 Закону України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік» від 13 грудня 2001 р., згідно з якою до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, Кабінет Міністрів України здійснює перегляд цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України на поточний рік. Отже, в межах існуючих фінансових можливостей держава гарантує виплату окремих видів компенсацій і допомоги, в т.ч. тих, що є предметом позову, у розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. №836. Крім того, статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. На даний час є чинною постанова КМУ від 26.07.1996 №836, згідно з якою Управління виплачувало і виплачує допомогу за проживання в зоні радіоекологічного контролю. За таких обставин в задоволенні позову просить відмовити.
Суддя, вивчивши докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до повного задоволення, виходячи із наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ої категорії. Територія, на якій проживає позивач, відповідно до «Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року з наступними змінами та доповненнями – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується посвідченням потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС, довідкою з місця проживання.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.96, непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 4 призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.
Позивач є непрацюючим пенсіонером, проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю та є потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії, а тому має право на отримання доплати до пенсії, як проживаючий на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та право на додаткову пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Згідно ст. 92 п. 6 ч. 1 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту.
Отже, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу, ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому суд вважає, що підлягають застосуванню норми ст.ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які передбачають щомісячну доплату в розмірі мінімальної заробітної плати та 15% мінімальної пенсії за віком.
Крім того, слід зазначити, що встановлений ще в 1996 році Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір доплат і компенсацій протягом тривалих років не змінювався, не зважаючи на постійне підвищення мінімальної зарплати і не відповідає розміру встановленим іншими законами. Також Закони України «Про розмір мінімальної заробітної плати» не містили обмежень до застосування ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а саме положення статті 67 розділу І, пунктів 2 - 4, 6 - 8, 10 - 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20 - 22, 24 - 34, підпунктів 1 - 6, 8 - 12 пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до цього внесення змін до ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаним рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішені даного спору підлягає застосуванню ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, та ч.3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» – з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком.
Згідно постанови від 11 листопада 2008 року колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, положення ч. 3 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті.
Частиною 3 ст.22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
В статті 152 ч. 3 Конституції України визначено, що матеріальна шкода, завдана фізичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Суд вважає, помилковим посилання відповідача на те, що розмір виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначений постановою КМУ від 26.07.1996р. № 836, відповідає вимогам ст.ст. 62, 67 цього Закону, оскільки даною постановою Кабінет Міністрів України значно звужує зміст та обсяг прав позивача, встановлених цим же Законом.
Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, а тому вважає, що бездіяльність відповідача щодо нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірах, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не може бути визнана такою, що вчинена на підставі, у межах повноважень, неупереджено та добросовісно.
З огляду на викладене, дії управління Пенсійного Фонду України в Лисянському районі Черкаської області щодо невиплати позивачу доплат до пенсії, передбачених ст.ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає неправомірними.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 21, 22, 24, 46, 55, 75, 92 Конституції України, ст.ст. 1, 13, 39, 51, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 6-11, 86, 159-163,183-2 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання неправомірною відмови щодо виплати доплати до пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», задоволити.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку, виплати додаткової пенсії у відповідності зі ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України від 06.06.1996 р. №230-96/ВР, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату доплати до пенсії в розмірі мінімальної заробітної плати, з урахуванням її змін, та щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України від 06.06.1996 р. №230-96/ВР, розмір якої встановлено ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 14.08.2010 року по 14.02.2011 року з врахуванням раніше отриманих виплат.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Лисянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя
П
. І. Борисенко
судді
