УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2013 р.
Справа № 115884/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Клюби В.В., Носа С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду в Буському районі Львівської області на постанову Буського районного суду Львівської області від 20 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в Буському районі Львівської області про стягнення недоплаченої суми щомісячної соціальної допомоги як дитині війни,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася 12.05.2009 року в суд з адміністративним позовом та просила зобов'язати відповідача нарахувати їй недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 01.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідно до рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року.
Вимоги мотивовані тим, що вона належить до категорії громадян, на яких поширюються соціальні пільги та категорії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». У зв'язку з тим, що 09.07.2007 року та 22.05.2008 року Рішеннями Конституційного Суду України було визнано такими, що не відповідають Конституції України відповідні положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007-2008 роки», якими була зупинена дія положень чинного законодавства України, на підставі якого держава зобов'язувалась доплачувати щомісячну соціальну допомогу, відповідач зобов'язаний був здійснити їй перерахування пенсії за 2007-2008 роки, однак подібного ним зроблено не було.
Постановою Буського районного суду Львівської області від 20 липня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачці надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року (ст. 99 КАС України). В решті вимог відмовлено.
Суд виходив з того, що з огляду на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 позивачці повинна була нараховуватись доплата до пенсії, однак безпідставно із-за відсутності належного фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, цього відповідачем зроблено не було, хоча подібне не доведено останнім, а також невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати державної соціальної підтримки дітям війни.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням управління Пенсійного фонду в Буському районі Львівської області подало апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити позивачці в задоволенні позову.
Покликання маються на те, що законодавчо не вирішено величину мінімальної пенсії за віком, щодо застосування для обчислення підвищення пенсій особам, яким встановлений статус дітей війни. Також не внесені зміни в Закон України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік» в частині збільшення видатків для забезпечення державних соціальних гарантій, які були предметом розгляду в рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачка, є дитиною війни, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що вбачається з відмітки в її пенсійному посвідченні.
Згідно ст. 6 згаданого Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, судом першої інстанції підставно враховано норму ч.1 ст.99 КАС України, в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції, згідно з якою адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суд при задоволенні позовних вимог позивачки за 2008 рік вірно виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, у відповідності до якого положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», що обмежувало дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційним, відтак починаючи з 22.05.2008 року вимоги підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду в Буському районі Львівської області залишити без задоволення, постанову Буського районного суду Львівської області від 20 липня 2011 року по справі № 2а-1106/11/1303 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді В.В. Клюба
С.П. Нос
