Головуючий І інстанції: О.М. Кунець
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2021 р. Справа № 818/716/15Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 28.08.2020, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 02.09.02 по справі № 818/716/15
за позовом ОСОБА_1
до НачальникаУправління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області , Міністерства внутрішніх справ України , Міністра внутрішніх справ Авакова Арсена Борисовича , Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області
про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі №818/716/15 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:
1) визнано протиправним та скасовано наказ МВС України №119-0/с від 30.01.2015 року, в частині звільнення полковника міліції ОСОБА_1 , начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області, з органів внутрішніх справ на підставі пп.1 п.2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року №1682-УІІ та п. 62 «а» Положення про проходження рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
2) визнано протиправним та скасовано наказ Управління МВС України в Сумській області №34 о/с від 02.02.2015 в частині звільнення ОСОБА_1 , начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області, з органів внутрішніх справ на підставі пп.1 п.2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року №1682-УІІ та п. 62 «а» Положення про проходження рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
3) поновлено ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області з 03.02.2015.
4) стягнено з Управління МВС України в Сумській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 03.02.2015 у сумі 561 592,57 гри.
Указане рішення, у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області та стягнення з Управління МВС України в Сумській області на користь ОСОБА_1 середньомісячного розміру грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць у сумі 8 978,47 грн. допущено до негайного виконання та встановлено судовий контроль, шляхом зобов`язання Управління МВС України в Сумській області надати в місячний строк (до 30.06.2020) звіт до Сумського окружного адміністративного суду про виконання судового рішення у справі №818/716/15 в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області.
Для забезпечення своєчасного, точного, неухильного та повного виконання указаного судового рішення було застосовано судовий контроль, підстави та порядок якого визначено ст.382 КАС України. Так, рішенням суду у даній справі було зобов`язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області надати в місячний строк (до 30.06.2020 року) звіт до Сумського окружного адміністративного суду про виконання судового рішення по справі №818/716/15 в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області.
25.06.2020р. відповідачем у даній справі - Управлінням МВС України в Сумській області було надано звіт про виконання судового рішення від 27.05.2020р. №818/716/15 (а.с. 55-56, ІІІ том). Згідно наданого звіту відповідач проінформував суд про те, що відповідно до Наказу УМВС України в Сумській області від 28.05.2020р. №1о/с полковника міліції ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Сумській області. Копія вказаного Наказу було додано відповідачем до матеріалів справи (57, том ІІІ).
02.07.2020р. представником позивача було подано до суду клопотання про розгляд звіту Управління МВС України в Сумській області. В зазначеному клопотанні представник позивача зазначає про те, що рішення суду в частині поновлення позивача на посаді неможливо вважати виконаним. Зважаючи на те, що рішення суду у справі №818/716/15 фактично не виконано, представник позивача просив суд:
1. За результатами розгляду звіту Управління МВС України в Сумській області про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі №818/716/15 накласти на голову ліквідаційної комісії Управління МВС України в Сумській області штраф у порядку визначеному ст. 382 КАС України;
2. Встановити Управлінню МВС України в Сумській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі №818/716/15 у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області;
3. Встановити судовий контроль за виконанням Управлінням МВС України в Сумській області рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі №818/716/15, шляхом зобов`язання Управління МВС України в Сумській області надати до Сумського окружного адміністративного суду з в і т про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі №818/716/15, у частині стягнення з Управління МВС України в Сумській області на користь ОСОБА_1 середньомісячного розміру грошового забезпечення, протягом 15 днів з моменту набрання таким рішенням законної сили.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28.08.2020 клопотання представника позивача від 02.07.2020 про розгляд звіту та встановлення судового контролю за виконанням рішення - задоволено частково.
Відмовлено у прийнятті звіту Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 24.06.2020 у справі №818/716/15.
Встановлено Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року у справі №818/716/15 в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області - тридцять днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.
За результатами розгляду звіту УМВС України в Сумській області від 24.06.2020 №19/61 (дата реєстрації 25.06.2020) про виконання рішення, накладено на голову Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ в Сумській області ОСОБА_2 штраф у сумі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 42040 (сорок дві тисячі сорок) грн.
Половину штрафу у розмірі 21020 (двадцять одна двадцять) грн. стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), іншу половину штрафу у розмірі 21020 (двадцять одна двадцять) грн. стягнути на користь Державного бюджету України.
У задоволенні іншої частини вимог клопотання представника позивача від 02.07.2020 - відмовлено.
Попереджено голову Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ в Сумській області про те, що відповідно до ч.7 ст.382 КАС України сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Не погодившись з зазначеною ухвалою, відповідачем - Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на безпідставність задоволенні клопотання, просив скасувати зазначену ухвалу в частині відмови у прийняті звіту від 24.06.2020 у справі №818/716/15 та в частині накладення на голову ліквідаційної комісії УМВС України в Сумській області штрафу.
Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу та виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення є законним та обґрунтованим, постановленим з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, в зв`язку з цим просить суду задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково клопотання представника позивача від 02.07.2020 про розгляд звіту та встановлення судового контролю за виконанням рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Управлінням МВС в Сумській області всупереч статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" рішення суду в частині негайного поновлення позивача - ОСОБА_1 на посаді фактично не виконане. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для накладення штрафу на голову ліквідаційної комісії Управління МВС України в Сумській області полковником міліції ОСОБА_2 штраф у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 42040 грн. у звязку із відсутністю доказів належного виконання відповідачем у встановлений судом строк рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі 818/716/15.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вже зазначалося вище, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі №818/716/15 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, а саме:
1)визнано протиправним та скасовано наказ МВС України №119-0/с від 30.01.2015 року, в частині звільнення полковника міліції ОСОБА_1 , начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області, з органів внутрішніх справ на підставі пп.1 п.2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року №1682-УІІ та п. 62 «а» Положення про проходження рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
2)визнано протиправним та скасовано наказ Управління МВС України в Сумській області №34 о/с від 02.02.2015 в частині звільнення ОСОБА_1 , начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області, з органів внутрішніх справ на підставі пп.1 п.2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року №1682-УІІ та п. 62 «а» Положення про проходження рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
3)поновлено ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області з 03.02.2015.
4)стягнено з Управління МВС України в Сумській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 03.02.2015 у сумі 561 592,57 гри.
Указане рішення, у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області та стягнення з Управління МВС України в Сумській області на користь ОСОБА_1 середньомісячного розміру грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць у сумі 8 978,47 грн. допущено до негайного виконання та встановлено судовий к о н т р о л ь , шляхом зобов`язання Управління МВС України в Сумській області надати в місячний строк (до 30.06.2020) звіт до Сумського окружного адміністративного суду про виконання судового рішення у справі №818/716/15 в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області.
У відповідності до вимог та з урахуванням положень ст.382 КАС України рішенням суду у даній справі було зобов`язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області надати в місячний строк (до 30.06.2020 року) звіт до Сумського окружного адміністративного суду про виконання судового рішення по справі №818/716/15 в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області.
25.06.2020р. відповідачем у даній справі - Управлінням МВС України в Сумській області було надано звіт про виконання судового рішення від 27.05.2020р. №818/716/15 (а.с. 55-56, ІІІ том). Згідно наданого звіту відповідач проінформував суд про те, що відповідно до Наказу УМВС України в Сумській області від 28.05.2020р. №1о/с полковника міліції ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Сумській області. Копія вказаного Наказу було додано відповідачем до матеріалів справи (57, том ІІІ).
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (ч. 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Case of Immobiliare Saffi v. Italy, Заява № 22774/93, п.п. 63, 66), Горнсбі проти Греції від 19.09.1997 (п.п. 40, 41), "Жовнер проти України", "Бурдов проти Росії", "Ясіун`єне проти Литви" (Jasiuniene c. Lituanie), "Руйану проти Румунії" (Ruianu c. Roumanie) наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним, на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.
У контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".
Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора вказав, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини).
Отже, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури виконання рішень суду.
У рішенні від 30 червня 2009 року N 16-рп/2009 Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин сьомої, дев`ятої, пункту 2 частини шістнадцятої статті 236-8 Кримінально-процесуального кодексу України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
З огляду на це, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права на судовий захист.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист судом було встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду в даній справі в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області.
З урахуванням правової позиції Верховного суду, викладеної у Постанові від 20.06.2018 у справі №825/203/16, належним виконанням рішення суду від 27.05.2020 у справі №818/716/15 у частині, що підлягає негайному виконанню, можуть вважатися наступні дії Управління МВС України в Сумській області :
1)видача наказу про поновлення Позивача на службі;
2)ознайомлення Позивача з наказом про поновлення на службі;
3)унесення відповідного запису до трудової книжки Позивача про поновлення на службі та ознайомлення Позивача із відповідним записом під розписку в особистій картці;
4)безпосереднє допущення Позивача до виконання ним службових обов`язків.
Відповідно до абзацу 4 резолютивної частини рішення від 27.05.2020 у справі №818/716/15 суд вирішив поновити ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ па посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області з 03.02.2015 . Отже, рішення суду у цій частині покладає на Управління МВС України в Сумській області обов`язок не тільки поновити Позивача на посаді, а й чітко визначає конкретну дату, з якої має відбутись вказане поновлення.
При цьому, як вбачаєжтьмя з матеріалів справи Наказ від 2805.2020р. №1ос про поновлення на посаді ОСОБА_1 на виконання рішення суду у даній справі не містить дати з якого позивача поновлено на посаді, тоді як рішенням суду було чітко визначено з якої дати має бути поновлено позивача.
Крім цього, Управлінням МВС України в Сумській області не доведено та не підтверджено дотримання вимог п.2.5. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова відомча форма N11-2, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року N277 (у0277202-95), в якій повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша). Як стверджує позивач та представник позивача, жодних дій на виконання п.2.5 Інструкції щодо ознайомлення працівника (позивача) під розписку в особистій картці (типова відомча форма N11-2, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року N277 (у0277202-95) про призначення на роботу відповідачем-3 вчинено не було.
Крім цього, докази, що містяться в матеріалах справи, свідчать про те, що записи «про визнання запису №28 (про звільнення Позивача 02.02.2015) недійсним», «про поновлення Позивача на службі» не засвідчені підписом голови ліквідаційної комісії Управління МВС України в Сумській області та не містять відтиску печатки Управління, що є порушенням п.2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Крім вищезазначеного, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідачем не надано жодних доказів того, що при поновленні позивача на роботі, для його роботи було створено належні умови .
Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 20.06.2018 у справі №825/203/16, виконання рішення суду вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника. Поновлення працівника не стоїть у залежності від наявності умов, ні від можливості надати роботу, ні від штатного розпису роботодавця, а фактично зобов`язує роботодавця поновити працівника на посаді та допустити його до роботи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Управлінням МВС в Сумській області всупереч статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" рішення суду в частині негайного поновлення позивача - ОСОБА_1 на посаді фактично не виконане. Факт існування лише Наказу Управління МВС України в Сумській області від 28.05.2020р. про поновлення на посаді позивача в даному випадку не може бути підтвердженням фактичного виконання рішення суду в даній частині.
Відповідно до частини 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів зазначає, що специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, що він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту, чи невиконання рішення суду. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішенння суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Вказаних висновків дійшов Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.04.2020 по справі 560/523/19, які з урахуванням ч.5 ст.242 КАС України підлягають обов`язковому застосуванню до спірних правовідносин.
Оскільки у даному випадку має місце невиконання Управлінням МВС України в Сумській області судового рішення у даній справі, то судом першої інстанції правомірно накладено штраф голову Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ в Сумській області ОСОБА_2 у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в сумі 42040 грн, при цьому, половину штрафу в розмірі 21020 грн. належить стягнути на користь позивача - ОСОБА_1 , іншу половину штрафу в розмірі 21020грн. - в дохід Державного бюджету України.
Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 28.08.2020 по справі № 818/716/15 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов
