Єдиний державний реєстр судових рішень
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2021 року Справа №818/716/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Воловика С.В.,
суддів - Соп`яненка О.В., Савицької Н.В.,
за участі секретаря судового засідання - Дараган Ю.П.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Кисіля А.В.,
представника відповідача - Давиденко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 818/716/15 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Міністра внутрішніх справ, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовною заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (далі відповідач-1, УМВС в Сумській області), Міністра внутрішніх справ Авакова Арсена Борисовича (далі - відповідач-2), Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач-3, МВС України), начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (далі - відповідач-4), у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30 січня 2015 року №119-0/с в частині звільнення полковника міліції ОСОБА_1 , начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області, з органів внутрішніх справ на підставі підпункту 1 пункту 2 "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року №1682-VII та пункту 62 "а" Положення про проходження рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 02 лютого 2015 року № 34 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 , начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області, з органів внутрішніх справ на підставі підпункту 1 пункту 2 "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року № 1682-VII та пункту 62 "а" Положення про проходження рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ;
- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області поновити ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області з 03 лютого 2015 року;
- стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 03.02.2015.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що звільнення відбулося за відсутності законних та правових підстав, оскільки посада, на якій позивач працював в період 2010 - 2011 роках (посада першого заступника начальника Управління податкової міліції ДПА у Сумській області), не відноситься до переліку посад, визначених у статті 3 Закону України "Про очищення влади". Також, позивач зауважив на тому, що відповідачами не було дотримано строки прийняття рішення про звільнення.
У розрахунку позовних вимог щодо стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 03 лютого 2015 року по 27 травня 2020 року, позивач вказав, що за 1939 календарних днів, з урахуванням розміру середньоденного розміру грошового забезпечення у сумі 289,63 грн, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 561 592 грн 57 коп. При цьому, ОСОБА_2 звертає увагу суду на те, що його було звільнено з посади начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області. В подальшому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ", Управління Міністерства внутрішніх справ України у Сумській області було ліквідовано, з одночасним утворенням Головного управління національної поліції в Сумській області. Тобто, на переконання позивача, відбулась реорганізація зазначеного правоохоронного органу, оскільки відповідна функція держави ліквідована не була, а навпаки відбулась передача функцій одного органу - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області іншому органу - Головному управлінню Національної поліції в Сумській області.
З огляду на зазначене, ОСОБА_1 просить суд врахувати, що станом на дату його звільнення (02.02.2015) розмір посадового окладу становив 1 350, 00 грн. В той же час, у період з 07.11.2015 по 14.05.2020, згідно з додатком 4 до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", розмір посадового окладу поліцейського на посаді начальника управління Головного управління національної поліції в Сумській області складав 3 600, 00 грн.
Беручи до уваги збільшення посадового окладу у 2,66 рази, на думку позивача, при розрахунку середнього заробітку, на виконання пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати", має враховуватись коефіцієнт підвищення.
З вищезазначених підстав, ОСОБА_1 вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з позовними вимогами, відповідачі зазначили, що оскаржуваний наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області № 34 о/с від 02.02.2015 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади є правомірним, оскільки прийнятий на виконання наказу Міністерства внутрішніх справ України № 119-0/с від 30.01.2015, на підставі пп. 1 п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про очищення влади" та п. 62 "а" Положення про проходження рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Заперечуючи проти розрахунку розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 1 360 359 грн. 30 коп., відповідачі зауважили на тому, що збільшення посадових окладів у начальницького складу ГУНП у Сумській області у порівнянні з посадовим окладом начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області не відбулось, оскільки Головне управління національної поліції в Сумській області є новоствореною установою, яка не є правонаступником Управління Міністерства внутрішніх справ України у Сумській області.
Ухвалами суду від 03.03.2015, відкрито провадження у справі № 818/716/15, розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 18.03.2015 о 16 год. 00 хв.
В судовому засіданні 18.03.2015, ухвалами суду у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено, розгляд справи відкладено на 07.04.2015 о 10 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 07.04.2015, задоволено клопотання сторін, провадження у справі № 818/716/15 зупинено до 29.04.2020, судове засідання призначено на 29.04.2015 о 10 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 29.04.2015, строк зупинення провадження у справі продовжено до 10 год. 00 хв. 14.05.2015, судове засідання призначено 14.05.2015 о 10 год. 00 хв.
Ухвалами суду від 14.05.2015 Міністерство внутрішніх справ України зобов`язано надати докази по справі, судове засідання відкладено на 10.06.2015 о 14 год. 15 хв.
Ухвалами суду від 10.06.2015, Міністерство внутрішніх справ України повторно зобов`язано надати докази по справі, судове засідання відкладено на 07.07.2015 об 11 год. 15 хв.
Ухвалою суду від 07.07.2015, на підставі клопотання ОСОБА_1 , провадження у справі №818/716/15 зупинено до прийняття Конституційним судом України рішення за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про очищення влади".
Ухвалою суду від 30.01.2020 провадження у справі № 818/716/15 поновлено, справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 26.02.2020 об 11 год. 00 хв. та, згодом, відкладено на 30.03.2020.
Ухвалою суду від 30.03.2020 підготовче провадження у справі № 818/716/15 закрито, справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 27.04.2020 о 14 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 27.04.2020, на підставі клопотань відповідачів, а також враховуючи тимчасову неможливість з 19.03.2020 проведення судових засідань в режимі відеоконференції Дарницьким районним судом м. Києва, розгляд справи відкладено на 27.05.2020 о 10 год. 00 хв.
Рішенням суду від 27.05.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, оскаржувані накази визнані протиправними та скасовані, позивача поновлено на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області з 03.02.2015, з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області стягнуто грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у сумі 561 592, 57 грн., у задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Додатковим рішенням від 10.06.2020, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, на користь позивача стягнуто 20 000, 00 грн. витрат на професійну правову допомогу.
Постановами Другого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021, в задоволенні апеляційних скарг позивача та відповідачів відмовлено, згадані рішення суду та додаткове рішення залишено без змін.
Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2021, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, на користь позивача стягнуто 20 000, 00 грн. витрат на професійну правову допомогу.
Постановами Верховного Суду від 22.07.2021, касаційні скарги ОСОБА_1 задоволені часткового, рішення, а також додаткові рішення судів І-ї та апеляційної інстанцій, в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та витрат на професійну правничу допомогу скасовані, справа № 818/716/15 направлена на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 09.08.2021, справа № 818/716/15 у вказаній частині позовних вимог прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 30.08.2021 о 14 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 30.08.2021, занесеною до протоколу, розгляд справи відкладено на 06.10.2021 об 11 год. 00 хв.
В судовому засіданні 06.10.2021 ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд в його задоволенні відмовити.
Заслухавши учасників справи, дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд встановив наступне.
З 16.04.2014 ОСОБА_1 обіймав посаду начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області.
Під час проходження служби позивачем, у зв`язку з набранням 16.10.2014 чинності Законом України "Про очищення влади", 30.01.2015 Міністром внутрішніх справ України Аваковим А.Б. було видано наказ № 119-о/с про його звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України (із постановленням на військовий облік) згідно з п.п. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" та з посиланням на пункт 62 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
На підставі вказаного наказу, 02.02.2015 начальником Управління МВС України в Сумській області Річкалем А.Я. видано наказ №34 о/с аналогічного змісту щодо звільнення позивача з органів внутрішніх справ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ", Управління Міністерства внутрішніх справ України у Сумській області, в тому числі і управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області, ліквідовано, та, одночасно, утворено Головне управління національної поліції в Сумській області.
При цьому, повноваження служби по боротьбі з організованою злочинністю були передані до управління карного розшуку, управління протидії злочинам у сфері економіки. У свою чергу, на підрозділи карного розшуку та боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми, територіальних органів поліції покладено завдання щодо припинення діяльності стійких суспільно небезпечних організованих груп і злочинних організацій. У структурі ГУНП в Сумській області такими підрозділами стали управління карного розшуку та відділ боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 по справі № 818/716/15, накази про звільнення ОСОБА_1 визнані протиправними та скасовані, останнього поновлено на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області з 03.02.2015.
Вирішуючи питання щодо стягнення на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд враховує таке.
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
На виконання частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Порядок обчислення середнього заробітку для визначення оплати вимушеного прогулу визначений у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Пунктом 10 Порядку № 100, зокрема передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV Порядку № 100, визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
Верховною Радою України, 02.07.2015 прийнято Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIІI, він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Закон № 580-VIІI опубліковано в газеті "Голос України" 06 серпня 2015 року, відтак він набрав чинності з 07 листопада 2015 року, а пункти 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону набрали чинності з 07 серпня 2015 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" (далі - Постанова № 730) утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції, зокрема Головне управління Національної поліції в Сумській області, та ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, зокрема Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1388 "Про організаційно-штатні питання" вирішено вважати такими, що втратили чинність штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств Міністерства внутрішніх справ України згідно з відповідним переліком змін у штатах, у тому числі скорочені всі посади в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області.
Суд приймає до уваги те, що в Законі № 580-VIII, Постанові № 730 чи інших нормативно-правових актах не зазначено про відмову держави від виконання завдань та функцій, які були покладені на органи міліції, а відтак, у цьому випадку фактично мала місце реорганізація зазначеного правоохоронного органу, оскільки відповідна функція держави ліквідована не була.
Аналогічність завдань міліції та поліції встановлена статтею 3 Закону України "Про міліцію" та статтею 2 Закону № 580-VIII, відповідно, ліквідація обласних управлінь Міністерства внутрішніх справ України з одночасним створенням аналогічних територіальних органів Національної поліції, використання органами Національної поліції в своїй діяльності нормативно-правових актів (наказів) Міністерства внутрішніх справ України свідчить про фактичну ліквідацію державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, та як наслідок, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.
За таких обставин, суд робить висновок про те, що приписи пункту 10 Порядку № 100 підлягають застосуванню при обчисленні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу позивача.
Як убачається зі змісту Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 138 від 17.02.2017, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2017 за № 348/30216 «Про затвердження Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських», посада начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України прирівняна до посади начальника управління ГУНП області.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію», посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції.
З огляду на зазначене, а також враховуючи те, що згідно з довідками УМВС України в Сумській області від 23.09.2021 та ГУ НП в Сумській області від 24.09.2021, граничне спеціальне звання за посадою начальника управління апарату УМВС встановлено «полковник міліції», а за посадою начальника управління ГУ НП - «полковник поліції», суд робить висновок про те, що рівнозначною посадою начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області є посада начальника управління ГУ НП в Сумській області.
У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з урахуванням коефіцієнту підвищення у сумі, згідно з наданим розрахунком, 1 360 359, 30 (один мільйон триста шістдесят тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн. 30 коп., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, вирішуючи питання відшкодування витрат ОСОБА_1 , пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, суд зазначає наступне.
Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) надано визначання терміну «представництво», як виду адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Іншими видами правової допомоги є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з пунктом 4 статті 1, частинами третьою та п`ятою статті 27 Закону № 5076-VI, договором про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
За змістом статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У цій справі судом встановлено, що з метою отримання правничої допомоги, в тому числі щодо представництва та захисту інтересів у адміністративній справі № 818/716/15, позивачем укладено Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 15.05.2018 з Адвокатським об`єднанням "АДВОС".
Відповідно до пункту 1.1 Договору, Об`єднання бере на себе зобов`язання по наданню професійної правничої допомоги позивачу (Замовник) під час розгляду у Сумському окружному адміністративному суді справи № 818/716/15.
Пунктом 1.2 Договору встановлено, що від імені Об`єднання правову (професійну правничу) допомогу буде надавати партнер Об`єднання - адвокат Архипенко О.І.
Договором від 02 квітня 2019 року № 18-2019 про внесення змін та доповнень до Договору сторони вирішили долучити до надання правової допомоги у справі № 818/716/15 заступника керуючого партнера Об`єднання - адвоката Жебу Д.М.
Договором від 07 червня 2019 року № 11-2019 про внесення змін та доповнень до Договору сторони вирішили долучити до надання правової допомоги у справі № 818/716/15 партнера Об`єднання - адвоката Кисіль А.В.
Пункт 4.1. Договору містить положення про те, що суму гонорару Об`єднання за надання правової (професійної правничої) допомоги за цим Договором визначено у Додатку № 1 до цього Договору.
Згідно з пунктом 1 Додатку №1 до Договору від 15 травня 2018 року сторони ще у 2018 році визначили, що розмір гонорару Об`єднання за надання правової (професійної правничої) допомоги під час розгляду Сумським окружним адміністративним судом справи № 818/716/15 становить у твердій грошовій формі - 62 000 грн. Крім цього, була обумовлена додаткова винагорода за досягнення позитивного рішення за результатами розгляду Сумським окружним адміністративним судом справи № 818/716/15 у розмірі 10% від розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 Додатку до Договору гонорар Об`єднання у розмірі визначеному пунктом 1 даного Додатку підлягає сплаті на розрахунковий рахунок Об`єднання не пізніше 5 календарних днів від дати ухвалення Сумським окружним адміністративним судом рішення у справі № 818/716/15, на підставі рахунку наданого Об`єднанням.
27 травня 2020 року на розрахунковий рахунок Об`єднання позивачем перераховані грошові кошти у розмірі:
- 62 000 грн за надання професійної правничої допомоги під час розгляду Сумським окружним адміністративним судом справи № 818/716/15 на підставі рахунку від 27 травня 2020 року № 66. Оплата зазначених грошових коштів підтверджується платіжним дорученням від 27 травня 2020 року № 4947010491;
- 56 139 грн. 25 коп. у вигляді додаткової винагороди Об`єднання за досягнення позитивного рішення у справі № 818/716/15 у розмірі 10% від розміру задоволених позовних вимог на підставі рахунку від 27 травня 2020 року № 67.
Оплата зазначених грошових коштів підтверджується платіжним дорученням від 27 травня 2020 року № 4947075346.
На підставі вказаного Додатку, 27 травня 2020 року між позивачем та Об`єднанням підписано Акти надання послуг та звіт про обсяг наданих послуг до вказаних актів, яким узгоджено перелік та обсяг наданої Об`єднанням правової допомоги у даній справі.
Згідно з наданого позивачем до матеріалів справи звіту вартість послуг за надання професійної правничої допомоги за період з 2018 -2020 роки становить саме 62 000 грн, як і було обумовлено між сторонами договору ще у 2018 році.
Отже, позивачем заявлено до стягнення (відшкодування) витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 118 159 грн. 25 коп. (62000 грн + 56139 грн. 25 коп. = 118 159 грн. 25 коп.).
Як уже зазначалось, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
При цьому, адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Водночас, відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Так, у Договорі від 15.05.2018р. про надання правової (професійної правничої) допомоги відсутній порядок обчислення розміру адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру).
Згідно звіту наданого до справи правову допомогу з вивчення та узагальнення практики надавали позивачу троє адвокатів (розділ 1 звіту), було витрачено 80 годин, вартість послуг визначена на рівні 10 000 грн.
За підрахунками суду, в даному випадку вартість однієї години за вищезгадані послуги становить 125 грн. (10000 : 80 = 125).
При цьому, представник позивача не зміг пояснити скільки годин витратив на послуги з вивчення практики та законодавства кожен з адвокатів окремо.
У розділі 2 Звіту зазначається про збирання (направлення 8 адвокатських запитів), вивчення та аналіз додаткових доказів. Дані послуги надано лише адвокатом Кисіль А.В. Копії адвокатських запитів було надано до заяви позивача від 01.06.2020р. (а.с.232-239, ІІ том). Проте суд вважає за доцільне зазначити, під час розгляду справи позивачем до матеріалів було долучено лише 3 адвокатських запита (а.с.24, 25, 161 ІІ том) і на один з запитів є посилання у відповідному листі відповідача -3 (а.с.30, ІІ том). Щодо інших запитів на які посилається позивач: запит від 19.03.202020р. (а.с.236, ІІ том) до матеріалів справи при розгляді справи не надавався і фактично дублює адвокатський запит від 11.03.2020р., що не заперечується представником позивача. При цьому, даний запит, як і запит від 20.05.2020р. не містить доказів їх відправлення або отримання (хоча, на деяких запитах проставлено штамп вхідної кореспонденції).
До того ж представник позивача не зміг чітко пояснити та довести суду який саме час ним було витрачено (з 40 годин зазначених у звіті) на: направлення адвокатських запитів, вивчення та аналіз додаткових доказів. Відсутність чіткого визначення витраченого часу на дані послуги та зважаючи на наявні сумніви у фактичному направленні деяких адвокатських запитів та доречність їх складання (йдеться про дублювання вже наявних адв.запитів), у суду відсутня можливість визначити чітко вартість та обсяг фактично наданих послуг визначених в розділі 2 Звіту.
Що стосується послуг визначених у розділах 3, 4, 5 Звіту (підготовка клопотання про поновлення провадження у справі), слід зазначити, що згідно Звіту дані послуги надавались адвокатами Жебою Д.М. та Архипенко О.І. , тоді як підписані дані заяви не адвокатами, а безпосередньо позивачем. Крім цього, Жеба Д.М. не мав законних підстав брати участь у підготовці клопотання про поновлення провадження у справі від 06 червня 2018 року оскільки право на надання правової допомоги у даної особи з`явилося лише 02 квітня 2019р. (а.с.218, ІІ том).
При цьому, слід зазначити, що як визначено у звіті ОСОБА_3 і ОСОБА_4 витратили на підготовку клопотань про поновлення провадження у справі 4 години, вартість послуг складає 25000 грн.
За підрахунком суду, вартість 1 години даних послуг складає 625 грн. (2500:4 = 625).
Представник позивача не зміг пояснити чому вартість однієї години наданих адвокатом послуг з вивчення практики (розділ 1) - 125 грн. так відрізняється від вартості послуг за підготовку клопотання про поновлення провадження у справі (розділи 3, 4, 5) - 625 грн.
Згідно розділу 6 наданого Звіту адвокати Жеба Д.М., Архипенко О.І. та Кисіль А.В. здійснювали підготовку заяви від 25.02.2019 про уточнення позовних вимог. Витратили на дану послугу 8 годин , вартість даної послуги визначено - 10 000 грн.
Фактично, в даному випадку вартість 1 години з надання даних послуг становить 1250 грн. (10000 : 8 = 1250). При цьому, чітко встановити хто адвокатів яку кількість годин витратив на надання даних послуг неможливо. До того ж дана заява також була підписана самим позивачем, а не його представниками.
Розділ 7 Звіту - підготовка заяви від 23.04.2020 про долучення доказів, узгоджено з довірителем, направлення заяви до суду (виконавець Кисіль А.В.). На виготовлення зави витрачено 2 години, вартість 500 грн.
Зазначена заява дійсно підписана Кисілем А.В., однак фактична вартість та фактично витрачений час на кожну з вказаних послуг в Звіті не вказано.
Розділ 8 - підготовка заяви про виправлення описок, узгодження з довірителем, направлення до суду. У звіті вказано два виконавці : Архипенко О.І. та Кисіль А.В., кількість витраченого час - 4 години. Однак дана заява від 18.05.2020 підписана лише Кисілем А.В. Який час і на які саме послуги з даного розділу витратив адвокат Архипенко О.І. з наданих до справи доказів встановити неможливо.
Розділ 9 - підготовка розрахунку середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та направлення його до суду - у Звіті зазначено, що витрачено 24 години, задіяно трьох адвокатів, вартість послуг 7000 грн.
При цьому, відповідна заява з розрахунком середньомісячного заробітку від 18.05.2020 була підписана позивачем. Який саме час було витрачено кожним з адвокатів і на які саме послуги з наданих доказів встановити неможливо.
Розділ 10 - підготовка заяви від 27.05.2020 про визначення способу , строку і порядку виконання рішення у справі - визначено трьох виконавців: адвокати Жеба Д.М., Архипенко О.І. та Кисіль А.В., витрачено 24 години на дану послугу, вартість послуги 5000 грн.
Слід зазначити, що дана заява (а.с.159-160, ІІ том) підписана лише Архипенком О.І. Яким чином до даних послуг причетні інші заявлені адвокати з наданих доказів у справі встановити неможливо. При цьому, неможливо і встановити який конкретно час витратив на дану послугу адвокат Архипенко О.І.
Розділ 11 - підготовка до участі у судових засіданнях, особисте представництво інтересів Довірителя під час розгляду справи - адвокати Архипенко О.І., Кисіль А.В. , витречено 8 годин, вартість 16000 грн.
Дані представники дійсно неодноразово брали участь у судових засіданнях. Однак звіт не містить чіткого підрахунку - яка кількість годин була витрачена на підготовку до участі у судових засіданнях, а яка кількість годин витрачена на безпосередню участь у розгляді справи.
Всі вищезазначені обставини свідчать про відсутність чіткої визначеності щодо співвідношення конкретної послуги до її вартості, оскільки за підрахунком суду вартість 1 години послуги обраховується від 125 грн. і сягає 2000 грн. за годину. Невизначеність та відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Отже, суд робить висновок про недоведеність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 118 159, 25 грн.
На переконання суду, справа № 818/716/15 є справою незначної складності, висновки стосовно застосування норм права, які регулюють спірні правовідносини, неодноразово викладались Верховним Судом у постановах, що свідчить про сталість судової практики у цій категорії спорів та відсутність потреби у докладанні значних зусиль та витрачанні значного часу для надання професійної правничої допомоги при вирішенні таких спорів.
У зв`язку з цим, суд погоджується з доводами відповідачів про не співмірність витрат на правничу допомогу, викладеними у клопотаннях про зменшення їх розміру та наявність підстав для зменшення їх розміру.
Беручи до уваги рівень складності справи, її значення для позивача та обсяг наданих послуг, з огляду на критерій пропорційності, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу (включаючи винагороду), що підлягає стягненню на користь позивача повинен становити 20 000 грн. При цьому, зважаючи на те, що в ході розгляду справи, судом було встановлено протиправність Наказів двох органів: Міністерства внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, витрати на правничу допомогу підлягають до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань обох відповідачів у даній справі у рівних частинах - по 10000 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Міністра внутрішніх справ, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 08592299) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 03.02.2015 по 27.05.2020 у сумі 1 360 359, 30 (один мільйон триста шістдесят тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн. 30 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000, 00 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 08592299) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000, 00 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя С.В. Воловик
Суддя Н.В. Савицька
Суддя О.В. Соп`яненко
