ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/1903/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.,
за участі секретаря судового засідання Купрейчук С.П.
за участю представників: не з`явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м.Дніпрі
на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.09.2019 (щодо розгляду заяви АТ "Укрексімбанк" про кредиторські вимоги до боржника)
(суддя - Яризько В.О.)
та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2019
(Колегія суддів: Крестьянінов О.О. - головуючий, Фоміна В.О., Шевель О.В.)
у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Індевер"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
1. В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю".
2. АТ "Укрексімбанк" звернулось до суду з заявою про кредиторські вимоги до боржника на суму 554 777 952,15 грн., в т.ч. пеня 220 632 178,30 грн. заявник також просить включити до реєстру вимог кредиторів витрати щодо сплати судового збору в сумі 3524,00 грн.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
3. Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.09.2019, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2019, визнано вимоги публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" частково в загальній сумі 235 546 216,32 грн., з яких в сумі 230 118 640,18 грн. включити до четвертої черги погашення реєстру вимог кредиторів; 5 427 576,14 грн. - до шостої черги погашення реєстру вимог кредиторів; витрати щодо сплати судового збору в сумі 3 524,00 грн. включено до першої черги погашення реєстру вимог кредиторів; решту вимог відхилено.
4. Оскаржувані судові рішення мотивовані наступним:
4.1. Судами встановлено, що заявлені грошові вимоги АТ "Укрексімбанк" складаються з заборгованості за договором факторингу №50513Y8 від 04.06.2013:
- прострочена заборгованість за відступленими кредитору правами грошової вимоги по сплаті за поставлений товар (основний борг) - 103847797,25 грн,
- пеня за простроченим основним боргом станом на 29.07.2018 - 153992410,28 грн.,
- прострочена плата за фінансування, що діє в період після дати виконання зобов`язань боржника за угодами, нарахована за період з 01.05.2014 по 29.07.2018 - 94271049,32 грн.,
- пеня за прострочення плати за фінансування, що діє в період після дати виконання зобов`язань боржника за угодами, за період з 08.04.2014 по 29.07.2018 - 66639768,02 грн.,
- 3% річних згідно ст. 625 ЦК України від суми простроченої заборгованості за основним боргом за період з 28.04.2014 по 29.07.2018 - 13043836,54 грн.,
- 3% річних згідно ст. 625 ЦК України від простроченої суми за фінансування, що діє в період після дати виконання зобов`язань боржниками за угодами, за період з 10.06.2014 по 29.07.2018 - 5919655,00 грн.,
- інфляційні втрати від прострочення основного боргу за період з 28.04.2014 по 29.07.2018 - 88174573,66 грн.,
- інфляційні втрати від прострочення суми плати за фінансування, що діє в період після дати виконання зобов`язань боржниками за угодами, за період з 10.06.2014 по 29.07.2018 - 28814752,64 грн.,
- сума судового збору, стягнута з ТОВ "Рекуперація свинцю" на користь АТ "Укрексімбанк" в розмірі 74109,44 грн. за рішеннями суду у справах №904/8666/14, 904/8418/14, 904/8580/14, 904/7748/14.
4.2. Також суди попередніх інстанцій встановили, що розпорядником майна разом боржником надано повідомлення про розгляд заяви з кредиторськими вимогами АТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Рекуперація свинцю", відповідно до якого визнано грошові вимоги на загальну суму 20638497,86 грн., в тому числі - 17641011,63 грн. - вимоги четвертої черги, пеня на суму 2997486,23 грн., - вимоги шостої черги задоволення, судовий збір у сумі 3524,00 грн. Також, боржником та розпорядником майна заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до вимог кредитора.
4.3. З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Укрексімбанк" зверталось до суду з позовами про стягнення заборгованості щодо боржників, поручителем яких є ТОВ "Рекуперація свинцю", а саме: ФОП Линчевського І.В. (справа №904/8418/14), ФОП Кузьменка І.С. (справа №904/8666/14), ТОВ "Веста Ритейл" (справа №904/8580/14), ТОВ "ІН-Веста" (справа №904/8079/14), ТОВ "Автокомплект" (справа №904/7504/14), ТОВ "Фарммаркет" (справа №904/7748/14), ТОВ "І.Г.Л." (справа №904/8171/14), ПАТ "Веста-Дніпро" (справа №904/7081/14), ТОВ "Т.Л.Авто" (справа №904/7351/14), ТОВ "ТД "Веста-Маркет" (справа №904/7367/14), ТОВ "Оріон - Київ ЛТД" (справа №904/8272/14).
4.4. Суд першої інстанції також встановив, що провадження у справах №904/8079/14 (основний боржник - ТОВ "Ін-Веста"), №904/7504/14 (основний боржник - ТОВ "Автокомплект"), №904/7748/14 (основний боржник - ТОВ "Фарммаркет") в частині позовних вимог ПАТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Рекуперація свинцю", як до поручителя за вищевказаним договором факторингу, було припинено.
4.5. Підставою для припинення провадження у справах було те, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2015 у справі №904/3781/15 визнано грошові вимоги ПАТ "Укрексімбанк" у сумі 185034211,73 грн. - 4 черга задоволення, у сумі 37334850,74 грн. - 6 черга задоволення та у сумі 1 218,00 грн. - 1 черга задоволення, у тому числі і заборгованість ТОВ "Рекуперація Свинцю" перед ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".
4.6. Постановою Вищого господарського суду України від 22.10.2015 по справі №904/3781/15 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2015 р., якою порушено провадження у справі №904/3781/15 про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю", скасовано.
4.7. 23.12.2015 постановою Вищого господарського суду України касаційна скарга ПАТ "ВТБ Банк" залишена без задоволення; постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 у справі № 904/3781/15 залишена без змін.
4.8. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2016 у справі №904/3781/15 відмовлено ПАТ "ВТБ Банк" у порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю". Суд зазначив, що враховуючи той факт, що рішення господарського суду по справі №904/8439/14 від 11.12.2014, яким було стягнуто з боржника на користь кредитора суму заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів №6139 БВ від 31.12.2013 було скасовано рішенням господарського суду від 14.12.2015 по справі №904/8439/14, грошові вимоги ПАТ "ВТБ Банк" не є безспірними, а відтак відсутні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю".
4.9. Оскільки господарськими судами було припинено провадження у справах стосовно стягнення з поручителя заборгованості за такими дебіторами ТОВ "ІН-ВЕСТА", ТОВ "Автокомплект", ТОВ "Фарммаркет" на загальну суму 11829656,74 грн. основного боргу, вищевказані рішення господарських судів набули законної сили, то суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що відповідні вимоги до ТОВ "Рекуперація свинцю", як поручителя вказаних дебіторів, не можуть вважатися пред`явленими належним чином і не створюють юридичних наслідків, внаслідок чого строк на їх пред`явлення кредитором пропущено, а порука у відповідній частині припинилася. Кредитором не надано доказів подання заяв про перегляд вказаних рішень господарських судів за нововиявленими обставинами.
4.10. Суд першої інстанції встановив, що провадження у справах №904/8171/14 (основний боржник - ТОВ "І.Г.Л."), №904/7081/14 (основний боржник - ПАТ "Веста-Дніпро"), № 904/7351/14 (основний боржник - ТОВ "Т.Л.Авто"), № 904/7367/14 (основний боржник - ТОВ "ТД "Веста-Маркет", № 904/8272/14 (основний боржник - ТОВ "Оріон - Київ ЛТД") зупинено.
4.11. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що з матеріалів справи вбачається, що позов про стягнення з ТОВ "Рекуперація свинцю" заборгованості основного боржника ТОВ "І.Г.Л." подано 20.10.2014, при цьому заборгованість у сумі 854192,64 грн. виникла в період по 15.04.2014, тобто на час звернення з позовною заявою строк пред`явлення вимоги (шість місяців) сплив, а відповідно, порука щодо даної суми припинилась. Аналогічно припинилась порука і по вимогах до ТОВ "Рекуперація свинцю" щодо основного боржника ТОВ "Оріон-Київ ЛТД" в сумі 713954,52 грн. (позов подано 22.10.2014, заборгованість виникла до 12.04.2014).
4.12. З наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що є неправомірними інші нарахування на вказані суми (ТОВ "І.Г.Л." на суму 854192,64 грн., ТОВ "Оріон-Київ ЛТД" на суму 713954,52 грн.).
4.13. Враховуючи викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції погодилася з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості грошових вимог АТ "Укрексімбанк" щодо стягнення основної суми заборгованості за договором факторингу в частині 90449993,35 грн.
4.14. З врахуванням зменшення суми основного боргу, на який нараховується плата за фінансування і строків позовної давності (про застосування якої заявляв боржник) щодо стягнення (визнання) такої плати сума плати за фінансування, що діє у період після дати виконання зобов`язань, яка підлягає визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів, становить 71364086,49 грн.
4.15. У зв`язку із вищезазначеним, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про визнання і включення до реєстру вимог кредиторів лише в межах строків позовної давності суми інфляційних втрат кредитора від прострочення основного боргу ТОВ "Рекуперація свинцю" за договором факторингу в розмірі 57354403,63 грн. та суми інфляційних втрат від прострочення суми плати за фінансування, що діє в період після дати виконання зобов`язань боржниками за угодами, за договором в розмірі 10616563,73 грн. (які складаються, в тому числі, із сум заявлених у вищезазначених позовних провадженнях).
4.16. Оскільки договором факторингу встановлено інший розмір процентів у вигляді плати за фінансування, що діє у період після дати виконання зобов`язань, то вимоги кредитора щодо 3% річних підлягають включенню до реєстру лише в сумах, що були стягнуті за рішеннями судів, а саме 249676,04 грн.
4.17. Оскільки частиною 2 статті 625 ЦК України не передбачено нарахування додатково 3% річних на інший розмір процентів, який встановлений договором, 3% або інший розмір процентів за ч. 2 ст. 625 ЦК України підлягають стягненню альтернативно, а не в сукупності, з чого суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що вимоги кредитора щодо 3% річних від суми плати за фінансування, що діє в період після виконання зобов`язань боржника за угодами, підлягають визнанню і включенню до реєстру лише в сумах, що були стягнуті за рішеннями судів, а саме 9807,50 грн.
4.18. Також, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що підлягають визнанню і включенню до реєстру вимоги кредитора щодо сум судового збору, який був стягнутий на користь кредитора з боржника за рішеннями судів, а саме 74109,44 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
5. До Верховного Суду від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м.Дніпрі (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 19.09.2019 (щодо розгляду заяви АТ "Укрексімбанк" про кредиторські вимоги до боржника) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 і ухвалити нове рішення про визнання кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" у повному обсязі.
6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги наведено наступні доводи:
6.1. При розгляді справи, суди попередніх інстанцій не застосували Закон № 2478-VIII від 03.07.2018, яким встановлено строк для звернення до поручителя три роки з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання на пред`явлення позову до поручителя, та не вірно застосовано ч. 4 ст. 559 ЦК України.
6.2. Суди попередніх інстанцій не врахували приписів ст. ст. 1054, 1077 ЦК України щодо розгляду кредиторських вимог, які становлять плату за фінансування за договором факторингу.
6.3. Суди попередніх інстанцій не правильно застосували приписи ст. ст. 251, 267 ЦК України, щодо застосування позовної давності.
6.4. Суди попередніх інстанцій не правильно застосували приписи ч. 6 ст. 232 ГК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
7. До Верховного Суду від арбітражного керуючого Коновия О.С. надійшов відзив на касаційну скаргу у якому учасник справи просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Провадження у Верховному Суді
8. 13.01.2020 Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" (далі - АТ "Укрексімбанк") звернулось безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою
(вх. №438/2020 від 20.01.2020) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.09.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі № 922/1903/18.
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/1903/18 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.01.2020.
10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2020 поновлено АТ "Укрексімбанк" строк на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі №922/1903/18, відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ "Укрексімбанк" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.09.2019 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2019, розгляд призначено на 26.02.2020 о 12:00 год.
11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2020 відкладено розгляд касаційної скарги АТ "Укрексімбанк" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.09.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі № 922/1903/18
на 18 березня 2020 року о 12:00 год.
12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2020 відкладено розгляд касаційної скарги АТ "Укрексімбанк" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.09.2019 (щодо розгляду заяви АТ "Укрексімбанк" про кредиторські вимоги до боржника) та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі № 922/1903/18 та зазначено, що про дату і час судового засідання з розгляду касаційної скарги АТ "Укрексімбанк" учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.
13. У зв`язку з перебуванням судді Білоуса В.В. у відпустці з 06.04.2020 по 10.04.2020 (згідно наказу КГС ВС від 06.04.2020 № 18-к), розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату КГС ВС від 06.04.2020 № 29.3-02/521 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №922/1903/18.
14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/1903/18 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Ткаченко Н.Г., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2020.
15. Ухвалою господарського суду від 06.04.2020 призначено до розгляду касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.09.2019 (щодо розгляду заяви АТ "Укрексімбанк" про кредиторські вимоги до боржника) та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі № 922/1903/18 на 15 квітня 2020 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.
16. Заслухавши 15.04.2029 у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, виходячи з наступного.
17. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
18. Щодо доводу касаційної скарги про те, що при розгляді справи, суди попередніх інстанцій не застосували Закон № 2478-VIII від 03.07.2018, яким встановлено строк для звернення до поручителя три роки з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання на пред`явлення позову до поручителя, та не вірно застосовано ч. 4 ст. 559 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.
19. Відповідно до п. 2 Прикінцевих і перехідних положень вказаного Закону № 2478-VIII від 03.07.2018 він застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.
20. Закон №2478-VІІІ від 03.07.2018 введено в дію 04.02.2019.
21. Заява з кредиторськими вимогами ПАТ "Укрексімбанк" надійшла до суду першої інстанції 30.08.2018, що встановлено в ухвалі господарського суду Харківської області від 03.09.2018.
22. Довід щодо незастосування судами попередніх інстанцій Закону №2478-VІІІ від 03.07.2018 стосується відмови у визнанні зобов`язань боржника як поручителя за зобов`язаннями ТОВ «Ін-Веста», ТОВ «І.Г.Л.», ТОВ «Оріон-Київ ЛТД».
23. Судами попередніх інстанцій встановлено наступні фактичні обставини справи:
- З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Укрексімбанк" зверталось до суду з позовами про стягнення заборгованості щодо боржників, поручителем яких є ТОВ "Рекуперація свинцю", а саме: ФОП Линчевського І.В. (справа №904/8418/14), ФОП Кузьменка І.С. (справа №904/8666/14), ТОВ "Веста Ритейл" (справа №904/8580/14), ТОВ "ІН-Веста" (справа №904/8079/14), ТОВ "Автокомплект" (справа №904/7504/14), ТОВ "Фарммаркет" (справа №904/7748/14), ТОВ "І.Г.Л." (справа №904/8171/14), ПАТ "Веста-Дніпро" (справа №904/7081/14), ТОВ "Т.Л.Авто" (справа №904/7351/14), ТОВ "ТД "Веста-Маркет" (справа №904/7367/14), ТОВ "Оріон - Київ ЛТД" (справа №904/8272/14).
- Суд першої інстанції також встановив, що провадження у справах №904/8079/14 (основний боржник - ТОВ "Ін-Веста"), №904/7504/14 (основний боржник - ТОВ "Автокомплект"), №904/7748/14 (основний боржник - ТОВ "Фарммаркет") в частині позовних вимог ПАТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Рекуперація свинцю", як до поручителя за вищевказаним договором факторингу, було припинено.
- Позов про стягнення з ТОВ "Рекуперація свинцю" заборгованості основного боржника ТОВ "І.Г.Л." подано 20.10.2014, при цьому заборгованість у сумі 854192,64 грн. виникла в період по 15.04.2014, тобто на час звернення з позовною заявою строк пред`явлення вимоги (шість місяців) сплив, а відповідно, порука щодо даної суми припинилась. Аналогічно припинилась порука і по вимогах до ТОВ "Рекуперація свинцю" щодо основного боржника ТОВ "Оріон-Київ ЛТД" в сумі 713954,52 грн. (позов подано 22.10.2014, заборгованість виникла до 12.04.2014).
24. Відповідно до приписів ч. 4 ст.559 ЦК України (редакція, яка була чинна станом на момент звернення Скаржника з позовними заявами по справах зазначених вище), порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.
25. Колегія суддів суду касаційної інстанції беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, які свідчать, що порука боржника у справі про банкрутство як поручителя за зобов`язаннями ТОВ «Ін-Веста», ТОВ «І.Г.Л.», ТОВ «Оріон-Київ ЛТД» припинилася до набрання чинності Закону №2478-VІІІ від 03.07.2018, дійшла до висновку про обґрунтованість позиції судів попередніх інстанцій, щодо застосування положень ч. 4 ст. 559 ЦК України в редакції чинній до набрання законної сили Закону №2478-VІІІ від 03.07.2018.
26. За таких обставин, довід касаційної скарги про те, що при розгляді справи, суди попередніх інстанцій не застосували Закон № 2478-VIII від 03.07.2018, яким встановлено строк для звернення до поручителя три роки з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання на пред`явлення позову до поручителя, та не вірно застосовано ч. 4 ст. 559 ЦК України, колегією суддів суду касаційної інстанції вважається необґрунтованим та таким, що спростовується встановленими фактичними обставинами справи.
27. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не врахували приписів ст. ст. 1054, 1077 ЦК України щодо розгляду кредиторських вимог, які становлять плату за фінансування за договором факторингу, колегія суддів зазначає наступне.
28. Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з п.2.4. договору факторингу клієнт сплачує фактору за цим договором плату за фінансування, яка складається з таких складових:
- 2.4.1. плата за фінансування, що діє в період до дати виконання зобов`язань за угодою (включно) - винагорода фактору за надані послуги за цим договором, розмір якої визначається у процентах від суми фінансування;
- 2.4.2. плата за фінансування, що діє в період після дати виконання зобов`язань за угодою - винагорода яку клієнт сплачує фактору у разі невиконання боржником зобов`язань по сплаті грошових коштів фактору за будь-яким правом грошової вимоги до дати виконання зобов`язань за угодою (включно).
30. Також суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до п.п. 5.3.5. договору факторингу клієнт сплачує фактору плату за фінансування, що діє в період після дати виконання зобов`язань за угодою на рахунок фактора № 2038404015506 у філії АТ "Укрексімбанк" в м. Дніпропетровську, код банку 305675 щомісяця до 7 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, за який вона була нарахована. Протягом цього періоду сплачується плата за фінансування, що діє в період після дати виконання зобов`язань за угодою, за попередній місяць. За місяць у якому відбулося погашення заборгованості у повному обсязі (останній період нарахування) - не пізніше наступного банківського дня після повного погашення заборгованості за відповідним правом грошової вимоги. Плата за фінансування, що діє в період після дати виконання зобов`язань за угодою, нараховується щомісячно, починаючи з дати, наступної за датою виконання зобов`язань за угодою, до дати повного погашення заборгованості перед фактором за відповідним правом грошової вимоги.
31. Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що кредитор не позбавляється права на отримання належної йому плати за фінансування, що діє в період після дати виконання зобов`язань за угодою, у вигляді процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих за підвищеною ставкою на підставі п. 2.4.2 договору факторингу у зв`язку з простроченням виконання позичальником грошового зобов`язання, оскільки ці проценти охоплюються диспозицією норми частини 2 статті 625 ЦК України.
32. Також колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується тим, що плата за фінансування, що діє в період після дати виконання зобов`язань за угодою, відповідно до умов договору факторингу обраховується за кожен день прострочення боржником виконання положень відповідної угоди, не підлягає визнанню вимога кредитора щодо плати за фінансування на суми, за якими припинилося право кредитора вимагати від ТОВ "Рекуперація свинцю" сплати простроченого за боржників, право вимоги до яких було відступлено кредитору.
33. За таких обставин є правомірним висновок судів попередніх інстанцій про те, що з врахуванням зменшення суми основного боргу, на який нараховується плата за фінансування і строків позовної давності (про застосування якої заявляв боржник) щодо стягнення (визнання) такої плати сума плати за фінансування, що діє у період після дати виконання зобов`язань, яка підлягає визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів, становить 71364086,49 грн.
34. З наведеного, можна дійти до висновку про вірне застосування судами попередніх інстанцій приписів ч. 1 ст. 1077 ЦК України, щодо часткового визнання кредиторських вимог, які є платою за фінансування, що діє в період після дати виконання зобов`язань за угодою з врахуванням зменшення суми основного боргу, на який нараховується плата за фінансування і строків позовної давності (про застосування якої заявляв боржник) щодо стягнення (визнання) такої плати.
35. За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необґрунтованість доводу касаційної скарги щодо того що суди попередніх інстанцій не врахували приписів ст. ст. 1054, 1077 ЦК України щодо розгляду кредиторських вимог, які становлять плату за фінансування за договором факторингу.
36. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не правильно застосували приписи ст. ст. 251, 267 ЦК України, щодо застосування позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.
37. Відповідно до приписів ч. ч. 3,4,5 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
38. Положеннями ст. 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
39. Судами попередніх інстанцій встановлено такі фактичні обставини справи:
- Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2016 у справі №904/3781/15 відмовлено ПАТ "ВТБ Банк" у порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю". Суд зазначив, що враховуючи той факт, що рішення господарського суду по справі №904/8439/14 від 11.12.2014, яким було стягнуто з боржника на користь кредитора суму заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів №6139 БВ від 31.12.2013 було скасовано рішенням господарського суду від 14.12.2015 по справі №904/8439/14, грошові вимоги ПАТ "ВТБ Банк" не є безспірними, а відтак відсутні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю".
- Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2015 року у справі №922/6378/15 за заявою ТОВ «Інкод» порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю"; визнано розмір безспірних вимог ТОВ "Інкод"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна ТОВ "Рекуперація свинцю" арбітражного керуючого Бабенка Е.В.
- Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 у справі № 922/6378/15 апеляційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.12.2015 року у справі № 922/6378/15 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.12.2015 року у справі № 922/6378/15 залишено без змін.
- Постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2016 у справі №922/6378/15 касаційні скарги ПАТ "ВТБ Банк" та ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволені частково; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 року у справі № 922/6378/15 скасовано; справу № 922/6378/15 передано на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.
- При цьому, Вищий господарський суд України, зокрема, вказав на те, що суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив доводів, наведених в апеляційній скарзі ПАТ "ВТБ Банк" та доповненнях до неї, зокрема щодо наявності (на момент порушення провадження у справі № 922/6378/15) провадження у справі №904/3781/15 про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю"; не надав належної правової оцінки підставам порушення провадження у справі №922/6378/15 про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю", тобто того ж боржника; не дослідив належним чином та в повному обсязі документи та обставини, що визначені ТОВ "Інкод" (в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю") та господарським судом першої інстанції в якості підстави порушення справи про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю", зокрема щодо виконавчих проваджень №47470862, 46722691, 48368170; не надав належної правової оцінки доводам, викладеним у поясненнях №15/02-2 від 15.02.2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" до апеляційної скарги ПАТ "ВТБ Банк".
- Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2016 у справі №922/6378/15 апеляційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" задоволено частково; ухвалу господарського суду Харківської області від 18.12.2015 у справі №922/6378/15 скасовано; провадження у справі припинено.
- Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.08.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю", визнано вимоги ТОВ "Інкод" в розмірі 777447,76 грн. основного боргу, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Боржника на строк 115 календарних днів, призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Севостьянова Є.В. тощо.
- Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2018 задоволено заяву ТОВ "Рекуперація свинцю" про перегляд ухвали суду від 01.08.2016 за нововиявленими обставинами (вх.№ 15 від 23.06.2018 р.); скасовано ухвалу господарського суду Харківської області від 01.08.2016 р. про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю"; відмовлено ТОВ "Інкод" у порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю". Підставою відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство стало скасування рішення суду, яким підтверджено безспірність вимог ініціюючого кредитора.
40. Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що внаслідок скасування ухвал підготовчого засідання у вищенаведених справах про банкрутство вся подальша процедура банкрутства в таких справах є такою, що проведена необґрунтовано, а всі прийняті процесуальні документи втрачають юридичну силу.
41. Внаслідок зазначеного ухвали про порушення провадження у вказаних справах про банкрутство не мають правових наслідків, зокрема у вигляді мораторію на задоволення вимог кредиторів, як не мають правових наслідків і дії вчинені будь-якими особами у зв`язку з їх постановленням, в т.ч. подання кредиторами заяв у справах про банкрутство з вимогами до боржника, повідомлення боржника про результати розгляду вказаних вимог.
42. Вищевикладені висновки узгоджуються з висновками про застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду України від 10.06.2015 №6-449цс15 та від 24.06.2015 у справі № 907/544/14 (якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення).
43. Наведені обставини свідчать про вірне застосування судами попередніх інстанцій положень ст. ст. 251, 267 ЦК України, щодо застосування позовної давності заявленої боржником у справі про банкрутство.
44. Кредитор не був позбавлений можливості подати позовні заяви про стягнення боргу з боржника в періодах між здійсненням провадження у справах про банкрутство, подати позовні заяви щодо стягнення поточної кредиторської заборгованості, оскільки мораторій у справі про банкрутство зупиняє виконання лише конкурсних вимог кредиторів, однак не поширюється на поточні вимоги кредитора, тобто періоди нарахування, які настали після порушення провадження у справі про банкрутство.
45. Крім того, суд першої інстанції врахував, що кредитор неодноразово подавав заяви про збільшення позовних вимог щодо стягнення коштів з боржника у справах, провадження в яких на даний час зупинено, і не був обмежений у здійснені зазначеного права.
46. За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необґрунтованість доводу касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не правильно застосували приписи ст. ст. 251, 267 ЦК України, щодо застосування позовної давності.
47. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не правильно застосували приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, колегія суддів зазначає наступне.
48. Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
49. Згідно п. 7.1.5 договору факторингу за невиконання або неналежне виконання умов п. 7.1.2 цього договору, клієнт сплачує факторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплачених коштів за кожен день прострочення.
50. За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 Цивільного кодексу України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
51. Суди попередніх інстанцій встановили, що пунктом 10.1 Договору факторингу передбачено термін дії договору - до 03.06.2014 і зазначено, що зобов`язання сторін, що виникли за договором (протягом строку його дії), залишаються чинними до дати їх повного виконання сторонами.
52. Поняття "строк договору", "строк виконання зобов`язання" та "термін виконання зобов`язання" згідно з положеннями ЦК України мають різний зміст. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина 1 статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина 2 вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина 3 цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина 4 статті 631 ЦК України).
53. Відтак закінчення строку договору, належно виконаного лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.
54. Поняття "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання" охарактеризовані у статті 530 ЦК України, згідно з частиною 1 якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
55. Зі спливом строку (терміну) дії договору зобов`язання змінюється і після зазначеного терміну лише продовжують існувати права та обов`язки сторін, які виникли до відповідного моменту, а нові права та обов`язки у сторін не виникають, якщо це прямо не передбачено умовами договору або законодавства.
56. З урахуванням наведеного, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в зазначеному контексті умова п. 10.1 договору факторингу стосовно того, що договір припиняє свою дію тільки після того, як сторони зроблять усі розрахунки за раніше відступленими правами грошової вимоги за угодами, передбачає продовження дії договору в частині прав і обов`язків, які виникли протягом терміну його дії, але не передбачає виникнення нових обов`язків, зокрема щодо сплати пені, після сплину вказаного терміну.
57. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
58. Наведені обставини та висновки свідчать про відсутність неправильного застосування судами попередніх положень ч.2 ст. 232 ГК України.
59. За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції визнає необґрунтованим довід касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не правильно застосували приписи ч. 6 ст. 232 ГК України.
60. Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
61. Згідно положень ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
62. Колегія суддів суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м.Дніпрі дійшла до висновку що ухвала господарського суду Харківської області від 19.09.2019 (щодо розгляду заяви АТ "Укрексімбанк" про кредиторські вимоги до боржника) та постанова Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
63. За таких обставин, касаційна скарга Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м.Дніпрі підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду Харківської області від 19.09.2019 (щодо розгляду заяви АТ "Укрексімбанк" про кредиторські вимоги до боржника) та постанова Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 - залишенню без змін.
64. Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.
Керуючись ст. ст. 240, 296, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м.Дніпрі залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Харківської області від 19.09.2019 (щодо розгляду заяви АТ "Укрексімбанк" про кредиторські вимоги до боржника) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 по справі № 922/1903/18 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді К.М. Огороднік
Н.Г. Ткаченко
