ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
УХВАЛА
"19" лютого 2019 р.
Справа № 906/1765/15 вх. № 322/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
при секретарі судового засідання Черновій В.О.
за участю сторін: пр-к ліквідатора - Семенюк Н.П. (в режимі відеоконференції),
пр-к ТОВ "Гал Райз" - не з'явився,
гр. ОСОБА_3 - не з'явився,
розглянувши заяву ліквідатора про витребування майна
По справі за заявою Drobiarstwo-Dzialy Specjalne Malec Lidia (Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець"
до ФГ "Пустомитівське"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду від 25.06.2018р. господарським судом було призначено до розгляду заяву ліквідатора Гонти О.А. у справі №906/1765/15 про банкрутство ФГ "Пустомитівське" про визнання недійсним договору іпотеки від 12.01.2018р., що був укладений між ТОВ «Гал Райз», м. Львів та гр. ОСОБА_5
Ухвалою господарського суду від 18.12.2018р. господарським судом було прийнято заяву ліквідатора Гонти О.А. про зміну предмету позову без зміни підстав позову у порядку ст.46 ГПК України з визнання недійсним договору іпотеки нерухомого майна, а саме: приміщення комплексу №3 моноблоку №26, загальною площею 6388,5 кв.м. та приміщення трансформаторної будівлі, загальною площею 68,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на витребування та повернення із незаконного володіння гр. ОСОБА_6 нерухомого майна, а саме: приміщення комплексу №3 моноблоку №26, загальною площею 6388,5 кв.м. та приміщення трансформаторної будівлі, загальною площею 68,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, яке знаходилося у власності банкрута ФГ "Пустомитівське".
Гр. ОСОБА_6 відзив на заяву ліквідатора не надав, в судове засідання не з'явився, поважні причини неявки суду не надав, вимог ухвали суду не виконав, хоча про час та місце розгляду заяви ліквідатора був повідомлений належним чином, про що, зокрема, свідчать поштові повідомлення про вручення, одно з яких було вручено особисто гр. ОСОБА_6 02.01.2019р., а поштове повідомлення гр. ОСОБА_6 щодо призначення судового засідання 19.02.2019р. не було повернуто до місцевого господарського суду, оскільки згідно поштового відстеження від 14.02.2019р. є відмітка: "відправлення не вручене під час доставки: інші причини".
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За змістом п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Отже, лише факт неотримання гр. ОСОБА_6 кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17)
Суд зазначає, що умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників процесу та суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на створення перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, необхідно звернути увагу на те, що саме за письмовим клопотанням гр. ОСОБА_6 суд ухвалою суду від 08.02.2019р. відклав розгляд заяви ліквідатора про витребування майна з володіння ОСОБА_6 на 19.02.2019р.
Враховуючи викладене, суд констатує, що всіх учасників даного судового засідання було повідомлено про дату, час та місце розгляду заяви ліквідатора належним чином, в зв'язку з чим суд розглядає заяву ліквідатора про витребування майна по суті.
Суд, розглянувши матеріали поданої заяви ліквідатора, наданий суду письмовій відзив «ТОВ «Гал Райз», заслухавши усні пояснення представника ліквідатора, здійснивши оцінку всіх доказів у їх сукупності, дійшов висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення заяви ліквідатора про витребування нерухомого майна у добросовісного набувача гр. ОСОБА_6 виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні в справі "Занд проти Австрії" висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті першому статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".
Відповідно до положень ч. 6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України в редакції після 15.12.2017р. господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно до частини 4 статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції після 19.01.2013р. суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
У відповідності до п.8 ч.1 ст. 30 ГПК України в редакції після 15.12.2017р. визначено виключна підсудність при розгляді справ про банкрутство. Так, п.8. та п.9 ч.1 ст.20 цього Кодексу передбачено, що такі спори, розглядаються судом за місцезнаходженням боржника.
Отже особливістю вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна та коштів боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. (Постанова ВСУ за у справі за № 910/10829/17 від 20.02.2018р.).
Матеріалами заяви та справи підтверджується, що 29.11.2016 року ФГ «Пустомитівське» було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Отже, при розгляді заяви ліквідатора про витребування та повернення із незаконного володіння гр. ОСОБА_6 нерухомості повинні застосовуватися положення, які регулюють хід ліквідаційної процедури в редакції Закону про банкрутство після 19.01.2013 року. В зв'язку з чим заява ліквідатора про витребування частини нерухомого майна банкрута з гр. ОСОБА_6, а саме: приміщення комплексу №3 моноблоку №26, загальною площею 6388,5 кв.м. та приміщення трансформаторної будівлі, загальною площею 68,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належали банкруту ФГ «Пустомитівське» та повернення цих об'єктів нерухомості ФГ «Пустомитівське» повинно бути розглянуто в межах провадження за № 906/1765/15 у справі про банкрутство ФГ «Пустомитівське».
Суд зазначає, що в межах провадження у справі про банкрутство ухвалою суду від 25.11.2016р. було визнано недійсним договір купівлі-продажу будівлі від 10.07.2015 року, а саме: приміщення комплексу №3 моноблоку №26 загальною площею 6388,5 кв.м., та приміщення трансформаторної будівлі, загальною площею 68,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ФГ "Пустомитівське" та ТОВ «А-Женс».
В подальшому постановою апеляційного господарського суду Харківської області від 11.12.2017р., що набрала законної сили, було визнано недійсним договір купівлі-продажу будівлі від 10.07.2015 року приміщення комплексу №3 моноблоку №26, загальною площею 6388,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ФГ "Пустомитівське" та ТОВ "А-Женс", посвідчений приватним нотаріусом Моісєєвою О.Я. та зареєстрованого за №861. Також, судом визнано недійсним договір купівлі-продажу будівлі від 10.07.2015 року (трансформаторної будівлі), загальною площею 68,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ФГ «Пустомитівське» та ТОВ «А-Женс», посвідчений приватним нотаріусом Моісєєвою О.Я. та зареєстрованого за №870.
Проте, вказана вище нерухомість ТОВ "А-Женс" (в подальшому на підставі державної реєстрації відповідних змін до установчих документів найменування ТОВ «Мідея плюс») на підставі договорів купівлі-продажу від 22.03.2016р. за номером 547 та 542 була продана ТОВ «Гал Райз», м. Львів.
26.03.2018р. ухвалою суду у справі № 906/1765/15 про банкрутство ФГ «Пустомитівське» , яка набрала законної сили, було витребувано у ТОВ "Гал Райз" (м.Львів) на користь ФГ "Пустомитівське" будівлю (приміщення комплексу №3 моноблоку №26), загальною площею 6388,5 кв.м. та будівлю (приміщення трансформаторної будівлі), загальною площею 68,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належали банкруту Фермерському господарству "Пустомитівське" та зобов'язано ТОВ "Гал Райз" (м.Львів) повернути будівлю (приміщення комплексу №3 моноблоку №26), загальною площею 6388,5 кв.м. та будівлю (приміщення трансформаторної будівлі), загальною площею 68,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належали банкруту Фермерському господарству "Пустомитівське".
Проте ТОВ «Гал Райз» вищевказану нерухость банкрута ФГ «Пустомитівське» відповідно до приписів ухвали господарського суду від 26.03.2018р. повернуто не було.
Навпаки, 12.01.2018р. між ТОВ «Гал Райз» та гр.ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки, відповідно до якого будівлю (приміщення комплексу №3 моноблоку №26), загальною площею 6388,5 кв.м. та будівлю (приміщення трансформаторної будівлі), загальною площею 68,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належали банкруту Фермерському господарству "Пустомитівське", ТОВ «Гал Райз» (іпотекодавець) передав, а гр.ОСОБА_5 (іпотекадержатель) прийняв в заставу вищевказану нерухомість, в якості забезпечення зобов'язань за договором поворотної фінансової допомоги № 03/17 від 04.01.2017р., який був укладений між цими сторонами (п.1.1.договору іпотеки).
За змістом п.1.1.1 договору іпотеки ТОВ «Гал Райз» був зобов'язаний повернути позику у розмірі 1500000 грн. у строк до 31.01.2018р.
П. 4.1. договору іпотеки визначає підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. При порушенні умов ТОВ «Гал Райз» оплати основного зобов'язання та строків оплати позики у гр.ОСОБА_5 виникає право звернення стягнення на предмет іпотеки.
П. 4.2.2 договору іпотеки визначає підстави передачі права власності на предмет іпотеки, відповідно до якого (п.п.1.4.2.2.1 та п.п.1.4.2.2.2. договору іпотеки) право власності на вищевказану нерухомість переходить до гр.ОСОБА_5, якщо протягом тридцяти календарних днів ТОВ «Гал Райз» не задоволить вимогу гр. ОСОБА_5 або на наступний день після закінчення строку відповіді на вимогу гр.ОСОБА_5 (іпотекодержателя).
П.п.4.2.2.8. договору іпотеки визначає, що перехід права власності на вищевказане нерухоме майно, що є предметом іпотеки не потребує додаткового оформлення та є правовою підставою для реєстрації права власності за гр. ОСОБА_5 (іпотекодержателем).
Як свідчить актуальна інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно за реєстраційними номерами (25944603 та 25944648) об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: будівля (приміщення комплексу №3 моноблоку №26), загальною площею 6388,5 кв.м. та будівля (приміщення трансформаторної будівлі), загальною площею 68,3 кв.м. належать на праві власності гр. ОСОБА_5.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постановах від 17.10.2011р. у справі №5002-8/5447-2010, від 17.12.2014 р. у справі № 6-140цс14 встановлено, що за положеннями статей 330, 387, 388 ЦК України власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи добросовісного набувача, який є останнім набувачем майна, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. ВСУ також було наголошено, що розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди мають встановити всі юридичні факти, які визначені статтями 387 та 388 ЦК України, зокрема: чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.
Як було зазначено вище, 26.03.2018р. ухвалою суду було витребувано у ТОВ "Гал Райз" (м.Львів) на користь ФГ "Пустомитівське" будівлю (приміщення комплексу №3 моноблоку №26), загальною площею 6388,5 кв.м. та будівлю (приміщення трансформаторної будівлі), загальною площею 68,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належали банкруту Фермерському господарству "Пустомитівське" та зобов'язано ТОВ "Гал Райз" (м.Львів) повернути будівлю (приміщення комплексу №3 моноблоку №26), загальною площею 6388,5 кв.м. та будівлю (приміщення трансформаторної будівлі), загальною площею 68,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належали банкруту Фермерському господарству "Пустомитівське". Вказане засвідчує, що вищезазначена нерухомість знаходилась у власності ТОВ "Гал Райз" не на обґрунтованих підставах і підлягало поверненню власнику майна ФГ «Пустомитивське» в особі ліквідатора.
На час розгляду заяви ліквідатора, вищезазначена нерухомість знаходиться у гр. ОСОБА_5, що є добросовісним набувачем.
За положеннями п.3 ч.1 ст.388 ЦК України визначено, що у разі придбання майна за оплатним договором у добросовісного набувача (особи, яка не знала і не могла знати про те, що набуває майно в особи , яка не має права на його відчуження) власник має право витребувати від набувача це майно, якщо майно вибуло з його володінні не по його волі іншим шляхом.
Отже для захисту свого права власник вищевказаного нерухомого майна ФГ «Пустомитівське», який очолює ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Гонта О.А., має право витребувати вищевказане майно відповідно до п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України у добросовісного набувача (володіючого невласника) гр. ОСОБА_5, право на майно (нерухомість) у якого виникла на підставі договору іпотеки від 12.01.2018р., що був укладений з ТОВ «Гал Райз» наслідком звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки будівля (приміщення комплексу №3 моноблоку №26), загальною площею 6388,5 кв.м. та будівля (приміщення трансформаторної будівлі), загальною площею 68,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, вибуло з володіння власника ФГ "Пустомитівське" не за його волею.
Щодо частини заяви ліквідатора про повернення вищенаведених об'єктів нерухомості, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 1212 ЦК України визначено загальні положення про зобов'язання особи, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно). Така особа зобов'язана повернути законному власнику це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не грунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичного змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Таким чином, в даному спорі також має місце кондикційне зобов'язання.
Положення з повернення безпідставно набутого майна застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення Глави 83 ЦК застосовуються, зокрема, при витребуванні майна власником у разі наявності правовідносин речово-правового характеру, що виникають між власником та володільцем майна.
Отже, юридичний склад зобов'язання за статтею 1212 ЦК України виникає за наявності сукупності таких юридичних фактів: а) факту придбання або збереження майна боржником (боржником в даному випадку є особа яка отримала (придбала) майно; б) факту набуття або збереження майна іншої особи, що є титульним власником; в) факту відсутності (або відпадіння в майбутньому) визначених законом підстав набуття права власності на спірне майно. Для виникнення зобов'язання за наслідком безпідставного набуття (збереження майна) майна за рахунок іншої особи, вина боржника не має юридичного значення. Факт відсутності підстав набуття (збереження) майна у боржника має наслідком неправомірність наслідків з набуття майна та породжує зобов'язання відповідно до статті 1212 ЦК України з повернення такого майна.
Крім того, у кондикційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно з володіння власника за його волі чи всупереч волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.
З вищенаведеною правовою позицією про застосування положень ст. 388 і ст. 1212 ЦК України, в сукупності, як підстав виникнення зобов'язань з повернення безпідставно набутого майна, погодився Верховний Суд України у Постановах від 10.06.2015 року у справі №6-348цс15, у справі № 6-2723цс16, у справі №3-905гс17 від 25.10.2017 р.
Враховуючи зазначене, перепродаж спірного майна банкрута фізичній особі ОСОБА_9 означає виникнення права законного власника ФГ "Пустомитівське" на витребування майна від цієї особи в порядку глави 83 ЦК України і повернення майна законному власнику відповідно до статей 1212, 388 ЦК України.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що заява ліквідатора про витребування майна банкрута та повернення майна банкруту підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 37-48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.2013 року, ст.ст. 16, 388, 1212 ЦК України, ст.ст. 232- 235 ГПК України в редакції від 15.12.17 р.
УХВАЛИВ:
1. Заяву ліквідатора ФГ "Пустомитівське" задовольнити.
2. Витребувати у ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2 та повернути у власність Фермерському господарству "Пустомитівське" (62416, Харківська обл., Харківський р-н, смт Пісочин, вул. Крупської, 15-А, код ЄДРПОУ 33424916) приміщення комплексу №3 моноблоку №26 загальною площею 6388,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 44442246236), та приміщення трансформаторної будівлі, загальною площею 68,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 677710346236).
3. Стягнути з гр.ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2 на користь Фермерського господарства "Пустомитівське" (код ЄДРПОУ 33424916, 62416 Харківська обл., Харківський р-н, смт Пісочин, вул. Крупської, 15-А) в особі ліквідатора Гонти Оксани Анатоліївни 3524,00 гривень судового збору.
Видати наказ.
4. Скасувати заходи забезпечення, накладені ухвалою господарського суду від 12 червня 2018 р.
5. Ухвалу направити ліквідатору, банкруту, гр. ОСОБА_3, ТОВ "Гал Райз".
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала підписана 25.02.2019 р.
Суддя Міньковський С.В.
