Господарський суд Харківської області
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
УХВАЛА
"13" серпня 2018 р.
Справа № 906/1765/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
розглянувши
Drobiarstwo-Dzialy Specjalne Malec Lidia (Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець"
про визнання банкрутом
ФГ "Пустомитівське" , код ЄДРПОУ 33424916
ВСТАНОВИВ:
В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа № 906/1765/15 про банкрутство Фермерського господарства "Пустомитівське".
До господарського суду надійшли дві ідентичні заяви від ТОВ "Гал Райз" за вх. № 23247 та № 23339 від 13.08.18 р. про відвід судді Міньковського С.В. від розгляду справи №906/1765/15. В цих заявах ТОВ "Гал Райз" посилається на те, що дружина судді Міньковського С.В. має інтерес до сільськогосподарського бізнесу на Львівщині, в той час, як сам суддя розглядає справу про банкруство Фермерського господарства "Пустомитівське", майно якого територіально знаходиться у м. Пустомити Львівської області. В зв'язку з чим, на думку заявника є ознаки того, що суддя почав співпрацювати в не процесуальний спосіб з арбітражним керуючим Гонтою О.А. та бажає після завершення процедури банкрутства отримати (викупити з публічних торгів) приміщення ФГ "Пустомитівське". Крім того, заявник посилається на те, що суддя Міньковський С.В. призначає судові засіданні у цій справі з меншим часовим інтервалом, ніж засідання по інших справах, що, на думку заявника вказує на його зацікавленість в більш швидкому вирішенні справи. Також ТОВ "Гал Райз" зазначає, що суддя призначив справу до розгляду в судовому засіданні, в той час як матеріали справи (всі або їх частина) перебувають у Верховному суді. У своїх ідентичних заява ТОВ "Гал Райз" звертає увагу на необхідність при вирішенні питання про відвід судді перевірити додержання об'єктивного і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи.
Розглянувши заяву ТОВ "Гал Райз" про відвід судді Міньковського С.В., суд зазначає.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно зі ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як встановлено судом, справа №906/1765/15 про банкрутство ФГ "Пустомитівське" надійшла до господарського суду Харківської області 08.02.2016 р. за підсудністю з господарського суду Житомирської області.
Відповідно до ч. 3 ст. 2-1 ГПК України в редакції, яка була чинною до 14.12.2017 р. визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів.
Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, яке було затверджено рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30 (у редакції рішення Ради суддів України 02.04.2015 р. № 25), визначено правила здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями.
Результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 1), що автоматично створюється автоматизованою системою.
Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку автоматизованого розподілу; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація про визначення повноважень суддів; інформація про визначення головуючого судді (судді-доповідача) за випадковим числом; інформація про визначення складу колегії суддів (за наявності) за випадковим числом; версія автоматизованої системи; час закінчення автоматизованого розподілу; тривалість автоматизованого розподілу. Доступ для коригування протоколу та звіту щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою.
Звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями може бути роздрукований для службового використання в суді.
Ознайомившись зі звітом автоматизованого розподілу справи №906/1765/15 (коефіцієнт складності 1) від 08.02.2016 р. судом встановлено, що із загального списку суддів, які мали повноваження щодо розгляду судової справи на момент її автоматизованого розподілу визначено шість суддів, у яких встановлено відносний покажчик навантаження (впн), коефіцієнт навантаження (кн), порядковий номер та інтервал.
Суд зазначає, що автоматизованою системою здійснюється регенерація випадкового числа в діапазоні від мінімального до максимального значення інтервалів.
У даному випадку системою обрано випадкове число (маркер ВПНаван) - 65, яке належить до інтервалу судді Міньковського С.В.
Таким чином, із визначених шести суддів, які мали повноваження щодо розгляду судової справи №906/1765/15, шляхом генерації випадкового числа в загальному діапазоні значень обрано число 65, яке входило в інтервал судді Міньковського С.В., у зв'язку з чим для розподілу даної справи за допомогою випадкового числа з врахуванням коефіцієнту навантаження було обрано саме цей склад суду.
Суд зазначає, що вказані заявником підстави щодо швидкого вирішення справи по суті відносяться суто до процесуальних питань здійснення правосуддя суддею, які не можуть бути підставою для відводу, що прямо передбачено ч. 4 ст. 35 ГПК України та жодним чином не свідчить про упередженість або відсутність об'єктивності судді Міньковського С.В.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно ч. 1 ст. 14 ГПК України (в редакції від 15.12.17 р.) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Безумовно, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (заява N 21722/11) від 09.01.2013 висловлено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (їi) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 (заява N33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Нормами діючої редакції ГПК України також внормовано питання складу суду, в тому числі стосовно відводів.
За статтею 38 Закону, відвід повинен бути вмотивованим та заявленим впродовж визначеного кодексом строку (ч. 3 даної статті). Отже, із вимог процесуального законодавства випливає, що відвід повинен бути вмотивований та обґрунтований з одного боку, з іншого - заявлений в межах визначеного процесуальною нормою строку на подання таких заяв. В сукупності це означає, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах та який заявлено впродовж визначеного кодексом строку. При цьому, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Розглядаючи конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону. Крім того, законом встановлено право учасників судового процесу на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення у випадку незгоди з прийнятим судовим рішенням з мотивів саме невірного застосування матеріального чи (або) процесуального права.
Разом з тим, в порушення приписів ст. 74 ГПК України, відповідно до якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, заявником не надано жодного доказу на підтвердження тих обставин, на які він вказує в заяві або підтверджували наявність будь-яких інших обставин, які б вказували на небезсторонність судді Міньковського С.В.
Відсутність таких доказів унеможливлює висновок про те, що такі побоювання є об'єктивно обґрунтованими, а не власними суб'єктивними припущеннями заявника.
Суд вважає, що заявником у заяві про відвід судді Міньковського С.В. не наведено жодної з підстав для відводу судді, які містяться у статтях 35, 36 ГПК України.
Виходячи з викладеного вище та керуючись ч. 2 та ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, суддя Міньковський С.В. дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість відводу (заяви за вх. №№ 23247, 23339 від 13.08.18 р.), вирішення питання про відвід судді Міньковського С.В. має бути здійснено іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
При цьому, враховуючи приписи ч. 5 п. 1 ст. 228 ГПК України, якими унормовано саме право суду на зупинення провадження у справі у разі надходження заяви про відвід судді, суд на даний час не вбачає підстав для зупинення провадження у справі № 906/1765/15, оскільки по ній судове засідання призначене на 16.08.2018 р., тобто після закінчення строку, встановленого для вирішення питання про відвід судді.
Керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 233-235 ГПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Питання про відвід cудді Міньковського С.В. у справі № 906/1765/15 передати на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, якого буде визначено в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 13.08.2018 року.
Суддя Міньковський С.В.
