ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
УХВАЛА
"26" грудня 2018 р.
Справа № 906/1765/15 вх. № 322/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
при секретарі судового засідання Черновою В.О.
за участю сторін: не з'явились,
розглянувши заяву ліквідатора про забезпечення позову.
По справі за заявою Drobiarstwo-Dzialy Specjalne Malec Lidia (Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець"
до ФГ "Пустомитівське"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду від 29.11.2016 р. Фермерське господарство "Пустомитівське" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Гонту Оксану Анатоліївну, зобов'язавши її виконати ліквідаційну процедуру.
До господарського суду на електронну адресу надійшла заява ліквідатора ФГ "Пустомитівське", в якій ліквідатор просить суд: 1) задовольнити клопотання про відстрочення сплати судового збору; 2) накласти арешт на об'єкти нерухомого майна: будівлі, що знаходяться за адресою: с. Сулятичі Жидачівського району Львівської області, вул. Шевченка, буд. №2 "б", "в", "г", "д", "е", "ж", "з", посилаючись на те, що в зв'язку з тим, що суд відмовив у задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсним договору іпотеки, ліквідатор припускає, що заходи, вжиті судом ухвалою суду від 30.05.2018 р. по справі №906/1765/15 можуть бути вилучені з Державного реєстру речових прав в будь-яку хвилину.
Ухвалою господарського суду від 18.12.18 р. господарським судом було прийнято до розгляду заяву ліквідатора та зобов'язано ліквідатора надати суду докази виконання ухвали суду від 30.05.2018 р., яка набрала законної сили та є чинною, а також правове обґрунтування необхідності забезпечення заяви, з урахуванням того, що спірне майно знаходиться під обтяженням на підставі ухвали господарського суду Харківської області.
Крім того, ліквідатор надала суду клопотання, в якому просить суд відстрочити сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову, обґрунтовуючи тим, що банкрут ФГ "Пустомитівське перебуває у неплатоспроможному стані, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором, тому, враховуючи відсутність активів банкрута за рахунок яких можливо сплатити судовий збір, ліквідатор ФГ "Пустомитівське" не має змоги за рахунок власних коштів сплатити судовий збір за подання заяви до суду.
Ліквідатор в судове засідання 26.12.18 р. не з'явився, на виконання вимог ухвали суду на електронну адресу суду надіслала докази виконання ухвали суду від 30.05.2018 р., зазначила, що в Державному реєстрі зареєстровані обтяження на майно банкрута відповідно до ухвали суду від 30.05.18 р., проте, свою заяву про накладення арешту на майно підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути заяву без участі ліквідатора, в зв'язку з неможливістю прибути особисто в судове засідання.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Судом встановлено, що всіх учасників даного судового засідання повідомлено про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Розглянувши 26.12.2018 р. заяву ліквідатора ФГ "Пустомитівське" та перевіривши її відповідність вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), суд встановив, що заява ліквідатора про забезпечення позову підлягає залишенню без розгляду з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після 19.01.13 р., яка застосовується до цієї справи) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
У відповідності до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у редакції, чинній на момент подання заяви, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розрахунку на місяць станом на 01.01.2018, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", складає - 1762,00 грн.
Отже, заявник повинен був сплати судовий збір, виходячи зі ставок, що визначені Законом, тобто - 6167,00 грн (за кожен об'єкт).
Разом з тим, відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
За ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд.
Згідно ст.ст. 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до приписів ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Євпропейського суду з прав людини як джерело права.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності заяв (скарг); оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 ГПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Такі приписи кореспондуються з вимогами ч. 1 ст. 164 ГПК України, які передбачають надання до заяви документів, що підтверджують сплату судового збору.
Відповідно ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
У п.3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013, зі змінами і доповненнями, роз`яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.
Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану заявника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст. 76-77 ГПК України.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У даному випадку заявником є арбітражний керуючий, який виконує функції ліквідатора у справі про банкрутство ФГ "Пустомитівське".
У відповідності до ст. 41 Закону про банкрутство визначено повноваження ліквідатора, одним з яких є вжиття всіх заходів, спрямованих на пошук і повернення майна банкрута, що знаходяться у третіх осіб, у тому числі й грошових коштів, що знаходяться у третіх осіб. Зазначене кореспондується з ч.2 ст. 98 Закону про банкрутство, яка зобов'язує арбітражного керуючого здійснювати заходи щодо захисту майна боржника. Також, Законом про банкрутство передбачено першочергове відшкодування витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство і виконанням постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, ще до задоволення вимог кредиторів (ст. 45 Закону про банкрутство в редакції після 19.01.13 р.).
В зв'язку з цим посилання ліквідатора на те, що банкрут неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором та у банкрута відсутні активи, не можуть вважатися підставою для звільнення ліквідатора такого банкрута від сплати судового збору.
Водночас, звертаючись до господарського суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, заявник не надав належних доказів на підтвердження неможливості сплати ним судового збору.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
В цій справі, Європейський суд з прав людини конкретизує, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Господарський суд Харківської області під час дослідження всіх обставин, наведених ліквідатором у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, дійшов висновку, що ліквідатор не довела суду про наявність в неї обставин, що перешкоджають сплаті судового збору.
За таких обставин клопотання ліквідатора про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову в межах справи про банкрутство №906/1765/15 задоволенню не підлягає.
Пунктом 2.23 ч. 2 постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.13 р. передбачено, що якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви, суд може залишити заяву без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України, що кореспондується з положенням п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України в редакції від 15.12.2017 р.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 164 ГПК України в редакції від 15.12.17 р. до заяви подаються документи, зокрема, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України в редакції від 15.12.17 р., суд залишає позов (заяву) без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд залишає заяву ліквідатора ФГ "Пустомитівське" про забезпечення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 2, 37-48, 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.13 р., ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", ст. 12, п. 8 ч. 1 ст. 226, ст. 233-234 ГПК України,
УХВАЛИВ:
1. Відмовити ліквідатору ФГ "Пустомитівське" арбітражному керуючому Гонті О.А. у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
2. Залишити заяву ліквідатора ФГ "Пустомитівське" арбітражного керуючого Гонти О.А. про забезпечення позову без розгляду.
3. Ухвалу направити ліквідатору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня підписання її суддею.
Ухвала підписана 26.12.2018 р.
Суддя Міньковський С.В.
