Дата документу 05.07.2017
Справа№ 554/8023/15-ц
Справа № 554/8023/15-ц
Номер провадження 2/554/1023/2017
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.07.2017 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого – судді Січиокно Т.О.
за участю: секретаря Ромахової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 про відвід судді,-
у с т а н о в и в:
04.07.2017 року відповідачем ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді, який мотивований тим, що ніби – то суд під головуванням судді Січиокно Т.О. є упередженим, так як у судовому засіданні, які відбулося 22.06.2017 року було розглянуто лише заяву про відвід і не розглянуто подані ним інші клопотання, а саме клопотання від 21.06.2017 року про надання можливості прослухати запис фіксування судового засідання від 31.05.2017 року; видачі копії технічного запису судового засідання від 31.05.2017 року;, здійснення роздрукування даного запису, клопотання щодо постановлення окремої ухвали від 21.06.2017 року щодо вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України; клопотання про зупинення кримінального провадження від 21.06.2017 року. Суд в повному обсязі не дослідив надані ним докази, не з’ясовував причини неявки у судове засідання третьої особи та свідків, про допит яких він заявляв тощо.
Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 заперечила проти задоволення заяви про відвід судді, вважаючи її необґрунтованою та безпідставною та намаганням затягнути розгляд справи. Представник третьої особи ОСОБА_6 при прийнятті рішення покладається на розсуд суду. Представник третьої особи ОСОБА_6 покладається на розсуд суду.
Ст.20 ЦПК України наведено вичерпний перелік підстав для відводу судді, а саме суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.
Частиною 3 ст. 23 ЦПК України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявленим до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з’являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об’єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об’єктивної перевірки.
У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь – яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об’єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Оцінивши доводи заявника, вважаю, що в поданій заяві не містяться підстави для її задоволення з огляду на положення ст.20 ЦПК України та доводи ґрунтуються виключно на припущеннях, а також направлені на затягування розгляду справи. Дані доводи неодноразово досліджувалися судом, їм надавалася оцінка та вони ніяким чином не вказують на упередженість судді та носять надуманий характер. Відмова головуючого судді у задоволенні ряду клопотань відповідача ОСОБА_1, з обґрунтуванням судом прийняття таких рішень, не може розцінюватися як упередженість. Окрім цього, з огляду на положення ч. 3 ст. 23 ЦПК України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявленим до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.
Заяви про відвід судді заявлялися відповідачем ОСОБА_1 після з’ясування обставин у справі та не перевірені доказами, ґрунтувалися виключно з надуманих підстав.
При цьому, відповідач ОСОБА_1 справи неодноразово заявляв клопотання про відкладення судових засідань, не надаючи доказів щодо поважності причин , які б вказували на його неможливість з’явитися до суду.
Маючи право на ознайомлення з матеріалами справи, їх копіювання, фотографування, отримання записів судових засідань на відповідних носіях та достатній час для цього, останній не скористався наданим йому правом, натомість безпідставно заявляв клопотання про відкладення судових засідань. Будь – яких перешкод і зволікань у ненаданні відповідачу ОСОБА_1 для ознайомлення матеріалів справи судом допущено не було.
У судових засіданнях судом неодноразово вирішувалися заяви про відвід судді та інші подані ним клопотання, які надійшли до суду у письмовому вигляді та були долучені до матеріалів справи, в тому числі і про відмову на даній стадії судового розгляду постановити окремі ухвали. Одночасно судом неодноразово роз’яснювалося право ОСОБА_1, надане йому ст.214 КПК України право звернутися з відповідними заявами про вчинення кримінальних правопорушень до слідчого або прокурора.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Приймаючи до уваги, що розгляд даної справи проходить тривалий час, суд неодноразово звертав увагу сторін на недопущення безпідставного затягування розгляду справи.
Таким чином, в ході розгляду заяви про відвід не встановлено будь – яких даних, які б свідчили про упередженість судді, а відтак вона до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.20,23-24 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
заяву відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 про відвід судді – залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.О. Січиокно
