Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
______________________________________________________________________
УХВАЛА
10 січня 2022 року м. ХарківСправа № 913/869/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.
розглянувши матеріали скарги Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" на постанову приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича від 09.08.2021 ВП №66444884 про арешт майна боржника у справі
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот", м.Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення 317 908 182,52 грн. за участю представників:
від позивача: не з`явився
від відповідача: Шевченко Д.В.
від приватного виконавця: не з`явився
ВСТАНОВИВ:
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі за текстом - позивач, стягувач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" (далі за текстом - відповідач, боржник), в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просила стягнути 317908182,52грн., з яких 283198704,31грн. інфляційних втрат за період січень 2013-квітень 2015, 34709478,21грн. 3% річних за період з 07.12.2013 по 28.05.2015 за прострочення виконання зобов`язання за договором №06/09-1984 від 22.12.2009.
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.11.2015, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.02.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2016, позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 26102541,19грн. інфляційних втрат та 17933755,02грн. 3 % річних. В іншій частині позову відмовлено.
29 лютого 2016 року господарським судом Харківської області видано наказ про стягнення з відповідача на користь позивача 26102541,19грн. інфляційних втрат, 17933755,02 грн. 3% річних, 10122,96 грн. судового збору.
Постановою Верховного Суду України від 12.04.2017 вищевказані судові рішення скасовані в частині відмови у задоволенні позову ДК "Газ України" до ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" про стягнення 257096613,12грн. інфляційних втрат і 16775723,19грн. 3% річних. Справа №913/869/14 у цій частині передана на розгляд до господарського суду Харківської області.
За результатами нового розгляду господарським судом Харківської області прийнято рішення від 28.11.2017 у даній справі, яким позов в частині вимог про стягнення 257096613,12грн. інфляційних втрат і 16775723,19грн. 3% річних задоволено. Дане рішення було залишено без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 та Верховного Суду від 20.06.2018.
21 грудня 2017 року господарським судом Харківської області на виконання даного рішення видано наказ, яким з відповідача на користь позивача, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 25.01.2018, стягнуто 257096613,12грн. інфляційних втрат, 16775723,19грн. 3% річних, 327263,04грн. судового збору.
21 вересня 2021 року від Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" надійшла скарга на постанову приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича від 09.08.2021 ВП №66444884 про арешт майна боржника, в якій він просить вищевказану постанову визнати протиправною та скасувати. При цьому, боржником також заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення з даною скаргою.
Ухвалою від 21.09.2021 поновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на подання даної скарги; прийнято скаргу до розгляду; судове засідання призначено на 29.09.2021.
Ухвалою від 24.09.2021 провадження з розгляду скарги зупинено до набрання законної сили судовими рішеннями Східного апеляційного господарського суду, ухваленими за результатами розгляду апеляційних скарг Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" на ухвали господарського суду Харківської області від 09.09.2021 у справі №913/869/14.
Ухвалою від 31.12.2021 поновлено провадження з розгляду скарги; судове засідання призначено на 10.01.2022.
23 грудня 2021 року від стягувача надійшов відзив на вищевказану скаргу, в якому він просив у її задоволенні відмовити, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Представник боржника в судовому засіданні 10.01.2022 просив скаргу задовольнити.
Стягувач та приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильович своїх представників у судове засідання не направили, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час і місце засідання були повідомлені належним чином.
Розглянувши скаргу боржника на постанову приватного виконавця від 09.08.2021 ВП №66444884 про арешт майна боржника, суд зазначає наступне.
В провадженні приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича (надалі - приватний виконавець) перебуває зведене виконавче провадження з примусового виконання:
1) наказу №9/5014/969/202(5/65/2011) від 04.04.2016, виданого господарським судом Луганської області, про стягнення з боржника на користь стягувача 3% річних у сумі 8206220,26грн., пені у сумі 3411912,92грн., інфляційні нарахування у сумі 67926087,57грн., судовий збір за позовною заявою у розмірі 72801,99грн. (надалі - Наказ №1);
2) наказу №913/518/13-г від 07.12.2016, виданого господарським судом Луганської області, про стягнення з боржника на користь стягувача інфляційні нарахування у сумі 16629105,41грн., 3% річних у сумі 30577394,47грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 68820,00грн. (надалі - Наказ №2);
3) наказу №913/869/14 від 29.02.2016, виданого господарським судом Харківської області про стягнення з боржника на користь стягувача 26102541,19грн. інфляційних втрат, 17933755,02 грн. 3% річних, 10122,96 грн. судового збору (надалі - Наказ №3);
4) наказу №913/869/14 від 21.12.2017, виданого господарським судом Харківської області про стягнення з боржника на користь стягувача 257096613,12грн. інфляційних втрат, 16775723,19грн. 3% річних, 327263,04грн. судового збору (надалі - Наказ №4).
09 серпня 2021 року приватним виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження винесено постанову ВП№66444884 про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 489562179,85грн.
Статтею 339 ГПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
В постанові від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц (№ рішення в ЄДРСР 73001394) Велика Палата Верховного Суду зробила такі правові висновки.
За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 74 Закону №1404-VIII, з урахуванням вимог статей 447, 448 Цивільного процесуального кодексу України, статей 339, 340 Господарського процесуального кодексу України, частини п`ятої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України у редакціях від 03 жовтня 2017 року, у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, зазначена скарга розглядається судом, який ухвалив вказане рішення, за правилами цивільного судочинства.
Якщо скарга подається на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення, за правилами господарського судочинства.
Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Це правило діє і при виконанні зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднані судові рішення, ухвалені за правилами однієї юрисдикції.
У зв`язку з цим, боржник звернувся зі скаргою на постанову приватного виконавця від 09.08.2021 ВП №66444884 про арешт майна боржника до господарського суду Харківської області.
Дана скарга обґрунтована тим, що дії виконавця з винесення постанови ВП №66444884 від 09.08.2021 про арешт майна боржника на підставі Наказів №№1, 2, 3 та 4, строк пред`явлення яких до виконання сплинув ще у 2020 році, вчинені поза межами повноважень приватного виконавця, не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та є неправомірними.
Отже, фактично боржник оспорює постанову приватного виконавця від 09.08.2021 про арешт майна боржника з тих підстав, що виконавче провадження було відкрито за виконавчими документами, строк пред`явлення яких до виконання сплинув ще у 2020 році.
Суд вважає вказані доводи необґрунтованими, виходячи з наступного.
Боржник у межах даної справи №913/869/14 вже оспорював правомірність відкриття приватним виконавцем виконавчих проваджень з примусового виконання наказів господарського суду Харківської області №913/869/14 від 29.02.2016 (Наказ №3) та №913/869/14 від 21.12.2017 (Наказ №4), заявляючи при цьому ті ж самі доводи - про сплив строків пред`явлення наказів до виконання.
За наслідками розгляду його скарг на постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 09.08.2021 ВП№66444884 (щодо Наказу №4) та від 09.08.2021 року ВП№66440811 (щодо Наказу №3) господарським судом Харківської області були постановлені ухвали від 09.09.2021, якими у задоволенні скарг боржника відмовлено. В подальшому постановами Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 вказані ухвали від 09.09.2021 залишені без змін.
Зазначені судові рішення в силу положень статті 75 ГПК України мають преюдиціальне значення для вирішення даної скарги на постанову від 09.08.2021 про арешт майна боржника.
Так, при розгляді скарг на постанови від 09.08.2021 про відкриття виконавчих проваджень ВП№66444884 та ВП№66440811 судом було зазначено наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.
За змістом частини 5 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема, стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Пунктом 20 частини III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.
При цьому, згідно з частиною 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Разом з тим, зазначеною нормою не виключається та не обмежується переривання строку пред`явлення виконавчого документу до виконання у разі повернення його стягувачу з інших підстав.
Повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову.
Матеріалами справи встановлено, що у період з 16 липня 2020 року по 15 липня 2021 року наказ №3 перебував на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича (постанова про відкриття виконавчого провадження №62597739 від 16.07.2020 року; постанова про повернення виконавчого документу стягувачу в порядку, передбаченому пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 15 липня 2021 року).
Крім того, у період з 16 липня 2020 року по 15 липня 2021 року наказ №4 перебував на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича (постанова про відкриття виконавчого провадження №62597707 від 16.07.2020 року; постанова про повернення виконавчого документу стягувачу в порядку, передбаченому пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 15 липня 2021 року).
Оскільки з часу повернення вказаних виконавчих документів стягувачу строк для пред`явлення їх до виконання розпочав свій перебіг заново, то на підставі статті 12 згаданого Закону стягувач повторно 05 серпня 2021 року, тобто у встановлений законом строк, звернувся із заявами про відкриття виконавчого провадження до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича, яким винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №66440811 та №66444884.
З огляду на те, що позивачем пред`явлено виконавчі документи (Накази №3 та №4) до виконання у межах строку, встановленого статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження", враховуючи переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд дійшов висновку про те, що стягувачем, який повторно звернувся з виконавчим листом до приватного виконавця, не пропущений строк пред`явлення наказів до виконання.
Відтак, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильович у відповідності до вимог законодавства прийняв накази до виконання на виніс постанови про відкриття виконавчого провадження, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання їх неправомірними.
Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа на підставі заяви не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.
Зазначені норми спростовують доводи представника скаржника про те, що стягувач Дочірня компанія "Газ України", звертаючись із заявами про відкриття виконавчого провадження до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича діяв поза межами 3-річного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, а також спростовує доводи скаржника щодо неправомірності відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем.
Отже, при розгляді скарг на постанови приватного виконавця від 09.08.2021 про відкриття виконавчого провадження господарський суд Харківської області дійшов висновку, що стягувачем не було пропущено строк пред`явлення наказів №3 та №4 до виконання.
Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що господарським судом Луганської області також розглядалися аналогічні скарги ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання "Азот" на постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича:
- від 09.08.02021 про відкриття виконавчого провадження ВП №66441729 щодо примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 04.04.2016 №9/5014/969/2012 (5/65/2011) (Наказ №1). Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.09.2021 у справі №9/5014/969/2012 (5/65/2011) з аналогічних підстав також було відхилено доводи ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання "Азот" - про сплив строку пред`явлення даного виконавчого документу до виконання, на що посилається боржник і у даній скарзі. Дана ухвала залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі №9/5014/969/2012 (5/65/2011);
- від 09.08.02021 про відкриття виконавчого провадження ВП №66444877 щодо примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 07.12.2016 №913/518/13-г (Наказ №2). Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.09.2021 у справі №913/518/13-г з аналогічних підстав також було відхилено доводи ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання "Азот" - про сплив строку пред`явлення даного виконавчого документу до виконання, на що посилається боржник і у даній скарзі.
За таких обставин, вищевказаними ухвалами господарського суду Харківської області від 09.09.2021 у справі №813/869/14, а також ухвалами господарського суду Луганської області від 07.09.2021 у справі №9/5014/969/2012 (5/65/2011) та від 10.09.2021 у справі №913/518/13-г, було визнано правомірність відкриття приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком Павлом Васильовичем виконавчих проваджень щодо примусового виконання наказу №9/5014/969/202(5/65/2011) від 04.04.2016, виданого господарським судом Луганської області, №913/518/13-г від 07.12.2016, виданого господарським судом Луганської області, а також наказів №913/869/14 від 29.02.2016 та №913/869/14 від 21.12.2017, виданих господарським судом Харківської області, які в подальшому були об`єднані в зведене виконавче провадження.
Частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, оскільки вищевказаними судовими рішеннями встановлено хибність доводів боржника про те, що строк пред`явлення наказів №№1, 2, 3 та 4 до виконання сплинув на момент відкриття приватним виконавцем 09.08.2021 виконавчих проваджень, що в подальшому були об`єднані ним у зведене виконавче провадження, у суду відсутні підстави погодитися з доводами скаржника про те, що дії приватного виконавця щодо винесення постанови від 09.08.2021 про арешт майна боржника вчинені поза межами його повноважень та не відповідали вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з частиною 3 статті 343 ГПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись статтями 234, 240, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" на постанову приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича від 09.08.2021 ВП №66444884 про арешт майна боржника у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.
Повна ухвала складена 17.01.2022.
СуддяМ.В. Калантай
