Cправа № 515/2097/18
Провадження № 6/492/40/21
УХВАЛА
про відмову в задоволенні заяви про визнання виконавчого документа
таким, що не підлягає виконанню
20 вересня 2021 року м.Арциз
Арцизький районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Варгаракі С.М.,
при секретарі судового засідання Богдан А.І.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 05.08.2020 року вона добровільна виконала виконавчий лист, розібрала тимчасову споруду та засипала яму, про що повідомила Татарбунарський відділ державної виконавчої служби та направила їм заяву. Однак, по теперішній час виконавче провадження не закрито, у зв`язку з чим вона звернулася до суду із вказаною заявою.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали заяву, просили її задовольнити. Також, від ОСОБА_1 надійшли до суду письмові пояснення, відповідно до яких ОСОБА_1 зазначила, що виконати вимоги, зазначені у виконавчому листі неможливо, оскільки тимчасової споруди у вигляді дворової вбиральні з вигрібною ямою під нею ніколи не існувало, прибудова до капітального гаражу є капітальною спорудою, а не тимчасовою спорудою.
Представник Татарбунарського відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явилася, направила на адресу суду відзив на заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. У відзиві зазначила, що для перевірки факту виконання рішення боржником неодноразово було здійснено вихід на дільницю за адресою: АДРЕСА_1 , однак перевірити факт добровільного виконання рішення не можливо встановити, у зв`язку із тим, що ОСОБА_3 не надав дозволу державним виконавцям пройти на територію подвір`я. 10.03.2021 року під час здійснення перевірки виконання рішення суду державним виконавцем встановлено, що за вищезазначеною адресою на відстані 4 м від вікна сусідського житлового будинку знаходиться споруда, яка на час перевірки використовується зі слів боржника як сарай (складське приміщення) під ним знаходиться підвал, але входу до підвалу на час складання акту ще немає. Державний виконавець при розгляді заяви ОСОБА_1 покладалася на розсуд суду.
Від ОСОБА_4 надійшли до суду пояснення на заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не виконала рішення суду, а лише вводить суд в оману. Згідно заперечення на додаткові пояснення, ОСОБА_4 посилається на те, що надана боржником ОСОБА_1 довідка ПП «БВКФ «КулЕкспоБуд» № 10 від 10.08.2020 року не є належним доказом, що прибудова до капітального наражу є капітальною спорудою, а не тимчасовою, оскільки державним виконавцем не призначалась будь-яка експертиза з приводу визначення типу вбиральні (капітальна або тимчасова).
ОСОБА_3 в судовому засіданні просив заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Представник Татарбунарської міської ради Одеської області в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи без його участі не подавав.
Суд, розглянувши заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. (ч. 1 ст. 431 ЦПК України)
Суд, відповідно до ч. 1ст. 432 ЦПК України, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно ч. 2ст. 432 ЦПК Українисуд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Норма ч. 2ст. 432 ЦПК Українимає чітку конструкцію й передбачає, що у разі якщо виконавчий лист було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Так, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.
Зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
Судом встановлено, що постановою Одеського апеляційного суду від 31.07.2020 року задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , за участютретіх осіб: ОСОБА_3 ,Татарбунарської міськоїради Одеськоїобласті прозобов`язання вчинитипевні дії. Зобов`язано ОСОБА_1 за власний рахунок демонтувати (розібрати) дворову вбиральню та під нею засипати вигрібну яму, які розміщені на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 біля вікна сусіднього житлового будинку АДРЕСА_2 , власником якого являється ОСОБА_4 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судовий збір за подання до суду позову, а такожза подання апеляційної скарги узагальній сумі 1966,80 грн.
14.08.2020року видановиконавчі листи№515/2097/18.
03.09.2020 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа.
28.05.2020 року ОСОБА_1 звернулася до державного виконавця із заявою про закриття виконавчого провадження, посилаючись на те, що рішення суду виконано.
Також, 17.09.2020 року ОСОБА_1 зверталася до державного виконавця із заявою про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 03.09.2020 року, оскільки вона 05.08.2020 року самостійно виконала рішення суду.
З актів державного виконавця від 01.10.2020 року, від 10.03.2021 року, від 17.08.2021 року та від 31.08.2021 року вбачається, що державним виконавцем неможливо встановити виконання рішення суду ОСОБА_1 .
В судовому засіданні під час дослідження відеозапису, який містився на CD-R, долученого ОСОБА_1 до додаткових письмових пояснень, судом встановлено, що капітальна споруда із цементною підлогою не використовується як вбиральня, однак вказаний факт не встановлений державним виконавцем.
Верховний Суд України у постанові, від 22 березня 2017 року, по справі № 755/6665/15-ц, зазначив, що ухвала суду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перепоною у завершенні судового провадження та реалізації громадянином його «права на суд», гарантованогоКонвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Оскільки така ухвала унеможливлює виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора, то зазначене судове рішення перешкоджає подальшому розгляду та провадженню у справі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд» та ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (п. 40 рішення від 19.03.97 у справі «Горнсбі проти Греції»).
Заявниця вказала, що нею добровільно було виконано обовязок щодо демонтування дворової вбиральні та засипано вигрібну яму, однак заявницею не надано суду доказів про те, що обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його, добровільним виконанням боржником чи іншою особою.
Крім того, постановою Одеського апеляційного суду від 31.07.2020 року з ОСОБА_1 також стягнуто суму судового збору, що свідчить про те, що рішення суду не було виконано в повному обсязі, а тому відсутні підстави, за яких виданий 14.08.2020 року виконавчий лист підлягає визнанню судом таким, що не підлягає виконанню.
На підставі ст. ст. 258-261, 432 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження нарішення суду-якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 20 вересня 2021 року.
Суддя
Арцизького районного суду С.М. Варгаракі
