Номер провадження: 22-з/813/211/23
Справа № 515/2097/18
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Драгомерецький М. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
27.04.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової колегії судової палати з розгляду цивільних справах Драгомерецького М.М., розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Комлевій О.С.,Сегеді С.М. по цивільній справі за апеляційною скаргою Євчева Василя Петровича представника ОСОБА_1 на ухвалу Арцизького районного суду Одеської області від 20 вересня 2021 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Одеського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою адвоката Євчева В.П. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Арцизького районного суду Одеської області від 20 вересня 2021 року.
24 квітня 2023 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява, про відвід суддям Комлевій О.С., Сегеді С.М..
Заява мотивована тим, що судді Сегеда С.М. та Комлева О.С. вже брали участь у розгляді цивільної справи №515/2097/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Євчева В.П. , Татарбунарської міської ради Одеської області, про зобов`язання вчинити певні дії. В результаті перегляду апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 23 грудня 2019 року, було ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 23 грудня 2019 року скасовано. Прийнято постанову, якою позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Євчева В.П. , Татарбунарської міської ради Одеської області, про зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 за власний рахунок демонтувати (розібрати) дворову вбиральню та під нею засипати вигрібну яму, які розміщені на земельній ділянці біля вікна сусіднього житлового будинку, власником якого являється ОСОБА_3 ..
На думку заявниці, вищевказана постанова є незаконною оскільки прийнята з порушенням норм ЦПК України та Основного Закону України і принципу верховенства права. Тому, з метою зняття у сторін будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості суддів при розгляді даної справи, запобігання нарікань на необ`єктивність та неупередженість, а також звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість суддів вважає, що є підстави для відводу в порядку ст. 36 ЦПК України.
Згідно із ч. 8, ч. 11 ст. 40 ЦПК України питання про відвід суду вирішується суддею без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи, викладені в заяві про відвід, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід суддів з наступних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Як зазначено в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року N 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому, суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це, навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому, коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 фактично підставою для відводу суддів Комлевої О.С. та Сегеди С.М. є незгода заявника з постановою Одеського апеляційного суду від 31 липня 2020 року, якою позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Євчева В.П. , Татарбунарської міської ради Одеської області, про зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 за власний рахунок демонтувати (розібрати) дворову вбиральню та під нею засипати вигрібну яму, які розміщені на земельній ділянці біля вікна сусіднього житлового будинку, власником якого являється ОСОБА_3 ..
Крім того, слід звернути увагу, на те, що ОСОБА_1 оскаржувала постанову Одеського апеляційного суду до суду касаційної інстанції, проте ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Таким чином, розглянувши питання, з точки зору національного закону - ст. 36 ЦПК України, в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо безсторонності суду слід зазначити, що суд не вбачає об`єктивного та суб`єктивного критерію, а саме: наявності будь-якого правомірного сумніву в безсторонності суддів при вирішенні процесуальних питань, вказані у заяві обставини свідчать про незгоду заявника із процесуальними рішеннями суддів, що відповідно до положень п. 4 ст. 36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу.
Узаяві про відвід не наведеного жодного належного доказу, на підставі якого можна було б зробити висновок про нібито упередженість суддів Одеського апеляційного суду Комлевої О.С.та Сегеди С.М. при розгляді даної цивільної справи.
Згідно зі ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Крім того, слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи (апеляційної чи касаційної скарги), що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.
Враховуючи, що вказані підстави для відводу суддів, належним чином не доведені та у встановленому порядку не підтверджені заявником, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Комлевої О.С. та Сегеди С.М. слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати у цивільних справах,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддям Комлевій О.С.,Сегеді С.М. у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Повернути матеріали справи для розгляду апеляційної скарги Євчева Василя Петровича представника ОСОБА_1 на ухвалу Арцизького районного суду Одеської області від 20 вересня 2021 року у встановленому законом порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 27 квітня 2023 року.
Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький
