справа № 515/2097/18
провадження № 4-с/492/1/23
УХВАЛА
про відмову у задоволенні заяви про відвід
13 березня 2023 року м. Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Гусєва Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представниці скаржниці адвоката Паюл Тетяни Іванівни про відвід судді у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Лісецької А.В. про закінчення виконавчого провадження № 62929422 від 25 жовтня 2021 року, -
встановив:
В провадженні Арцизького районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Лісецької А.В. про закінчення виконавчого провадження № 62929422 від 25 жовтня 2021 року.
09 березня 2023 року до суду від представниці скаржниці адвоката Паюл Т.І. надійшла заява про відвід головуючої судді Гусєвої Н.Д., яка передана головуючій судді Гусєвій Н.Д. згідно з Реєстром вхідної кореспонденції 13 березня 2023 року.
В обґрунтування заяви про відвід судді ГусєвоїН.Д. заявницею зазначено, що суддя Гусєва Н.Д. розглядає скаргу з 17 листопада 2021 року; копія ухвали суду про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів від 16 січня 2023 року направлена ОСОБА_1 на електронну адресу без особистого підпису судді; зазначена ухвала постановлена з порушенням норм ЦПК України щодо надсилання заяв учасникам справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалів, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 5 ст. 40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відповідно до штатної чисельності у Арцизькому районному суді Одеської області передбачено п`ять посад судді. Станом на 13 березня 2023 року фактично здійснює правосуддя один суддя.
З урахуванням викладеного, керуючись ч. 5 ст. 40 ЦПК України, заява про відвід судді вирішується суддею, в проваджені якого знаходиться цивільна справа, у порядку письмового провадження так як заява про відвід судді надійшла поза межами судового засідання.
Розглянувши заяву про відвід судді Гусєвої Н.Д., дослідивши матеріали цивільної справи, прихлджу до висновку, що зазначена заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Судом встановлено, що ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 16 січня 2023 року було відмовлено у задоволенні заяви представниці скаржниці адвоката Паюл Т.І. про витребування доказів. Копію ухвали було направлено для відома заявниці за вих. № 612/23 від 17 січня 2023 року.
Із заяви про відвід судді Гусєвої Н.Д. вбачається, що заявниця не погоджується з ухвалою суду від 16 січня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки ознайомившись з зазначеною ухвалою зрозуміла, що суддя прямо чи побічно, заінтересована в розгляді справи; справа розглядається з 17 листопада 2021 року і досі не розглянута, що викликає у заявниці сумнів в неупередженості або об`єктивності судді Гусєвої Н.Д.
Наявність безсторонності, відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як зазначає Європейський суд з прав людини в рішенні від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України», повинна визначатися як за суб`єктивним критерієм, коли особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного, так і за об`єктивним критерієм, який обґрунтовується фактами, які б могли свідчити про безсторонність судді.
Відповідно до «Бангалорських принципів поведінки суддів» від 19 травня 2006 року схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 - об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Відповідно до роз`яснень, що викладені у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», судам роз`яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Отже, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Також,посилання заявниціна те,що скарга розглядається тривалий час є безпідставними, оскільки відповідно до матеріалів справи судові засідання не відбулися в тому числі з вини заявниці (заяви скаржниці про відкладення розгляду справи).
Звертаю увагу на те, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Отже, скаржниця зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Вищевикладені доводи заявниці у заяві про відвід судді, не можуть свідчити про упередженість судді Гусєвої Н.Д. та не можуть вважатися достатнім аргументом для її відводу.
Вважаю, що презумпція особистої неупередженості судді чинна, доки немає доказів протилежного.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що обставини, які зазначені в заяві про відвід судді Гусєвої Н.Д., не можуть розцінюватись як підстава для відводу, оскільки вони не містять обґрунтувань, які вказували б на упередженість, необ`єктивність або зацікавленість судді при розгляді справи, а зводяться лише до незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді, приходжу до висновку, що в задоволенні заяви про відвід судді Гусєвої Н.Д. слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 7, 36, 39, 40, 260, 356 ЦПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні заяви представниці скаржниці адвоката Паюл Тетяни Іванівни про відвід судді у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Лісецької А.В. про закінчення виконавчого провадження № 62929422 від 25 жовтня 2021 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя
Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.
