Справа № 515/2097/18
провадження № 4-с/492/6/21
У К Р А Ї Н А
АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про залишення скарги без руху
30 листопада 2021 року м. Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Гусєва Н.Д.,
ознайомившись із скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Білик М.М. № 67303861 від 29 жовтня 2021 року про примусове виконання постанови № 62929422 від 03 вересня 2020 року, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеною вище скаргою на постанову державного виконавця Білик М.М. № 67303861 від 29 жовтня 021 року про примусове виконання постанови № 62929422 від 03 вересня 2020 року, посилаючись на те, що 08 лютого 2021 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 515/2097/18 про стягнення з ОСОБА_1 судового збору за подання до суду позову, а також за подання апеляційної скарги на загальну суму 1966,80 грн. закінчено, однак 29 жовтня 2021 року державний виконавець М.М. другий винесла постанову про відкриття виконавчого провадження при примусовому виконанні постанови № 62929422 від 03 вересня 2021 року.
Ознайомившись зі скаргою, поданою заявницею, а також документами, доданими до неї, вважаю, що зазначена скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». Суддя вважає за необхідне застосувати саме ці норми ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження» при вирішенні питання про залишення скарги без руху, оскільки відповідно до роз`яснень, що викладені у п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», судам роз`яснено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України та містити відомості, зазначені в пунктах 3-5 ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що діями державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Відповідно до роз`яснень, що викладені в п. 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз`яснено, що згідно зістаттею 42 ЦПК Українисторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов`язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.
Згідно з п. п. 2, 5, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Однак, в порушення вищевказаних вимог закону заявниця, звертаючись до суду з вказаною скаргою, не зазначає:
- її реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта, офіційної електронної адреси та адресу електронної пошти;
- точне місце проживання чи перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти ОСОБА_2 ;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта ОСОБА_3 ;
- повне найменування відділу державної виконавчої служби, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Крім того, заявниця, звертаючись із вказаною скаргою, не дотрималася вимогЦПК України, а саме нею неправильно визначено процесуальний статус учасників справи (у справах за скаргою на дії державного або приватного виконавця беруть участь стягувачі, боржники та суб`єкти оскарження, якими є державний або приватний виконавець), у зв`язку з чим заявниці слід уточнити процесуальний статус учасників справи та зазначити державного виконавця, дії якого оскаржуються.
Звертаю увагу, що такої організації як Татарбунарський відділ державної виконавчої служби Одеської області, не існує, тому заявниці необхідно уточнити коло осіб по справі.
Відповідно до п. п. 4, 5, 8, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин,якими позивачобґрунтовує своївимоги;зазначення доказів,що підтверджуютьвказані обставини;зазначення щодонаявності упозивача абоіншої особиоригіналів письмовихабо електроннихдоказів,копії якихдодано дозаяви; підтвердженняпозивача проте,що нимне поданоіншого позову(позовів)до цьогож відповідача(відповідачів)з тимсамим предметомта зтих самихпідстав, однак заявниця не зазначає свої вимоги з чітким врахуванням викладених фактів та підстав, які вказані у скарзі, не конкретизований зміст заявлених вимог; докази, що підтверджують обставини, якими скаржниця обґрунтовує свої вимоги, зокрема перебування виконавчого листа на виконанні; своєчасного подання до суду скарги на дії державного виконавця; не вказано норму закону, яку порушив державний виконавець; не викладено змісту оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця; не деталізовано пред`явлені вимоги, зокрема, не вказано яке саме рішення державного виконавця вона просить визнати протиправним; які саме дії просить зобов`язати вчинити державного виконавця задля поновлення її порушених прав; не зазначає щодонаявності уінших осіборигіналів письмовихабо електроннихдоказів,копії якихдодано дозаяви; підтвердження заявниці про те, що нею не подано іншої скарги з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні має містити реквізити виконавчого документа (зокрема, його резолютивну частину), однак в порушення зазначеної норми подана до суду скарга не містить такого реквізиту виконавчого документа, як його резолютивна частина.
Разом з тим, подана до суду скарга носить неконкретний та чітко невизначений характер, а саме:предметскарги тазміст вимог за поданою скаргою містить суттєві протиріччя. При цьому, заявниця не просить визнати певне рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця під час виконання судового рішення, неправомірними та такими, що порушують, на думку заявниці, її права чи свободи.
Заявниця просить визнати неправомірними дії державного виконавця Білик М.М. щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 67303861 від 29 жовтня 2021 року винесену при примусовому виконанні постанови № 62929422 від 03 вересня 2020 року та скасувати постанову державного виконавця Білик М.М. № 67303861 від 29 жовтня 2021 року, тоді як згідно вимог ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Заявницею до скарги не долучено жодних доказів, які б дозволяли ідентифікувати особу, яка її подала.
Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 449 ЦПК України скарга може бути подана до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Так, заявниця вказує, що постанову № 67303861 про відкриття виконавчого провадження при примусовому виконанні постанови № 62929422 від 03вересня 200року отримала 04 листопада 2021 року, але доказів на підтвердження цих обставин суду не надано, що позбавляє суд можливості визначити строк звернення до суду зі скаргою на рішення державного виконавця (не надано копію конверта із зазначенням дати вручення поштової кореспонденції).
Також, предметом оскарження заявниця зазначає постанову державного виконавця Білик М.М. № 67303861 від 29 жовтня 2021 року, проте до скарги долучена копія постанови про закінчення виконавчого провадження № 62929727 від 08 лютого 2021 року, яка не є предметом оскарження, а копія постанови № 67303861 від 29 жовтня 2021 року взагалі не долучена до матеріалів скарги.
В силу ч. 1 ст. 177 ЦПК України заявник повинен додати до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Згідно зі ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 160/7887/18 в постанові від 08 травня 2019 року.
Суддею встановлено, що до скарги додані копії документів не засвідчені з дотриманням вищенаведених вимог, тому скаржниці необхідно надати копії всіх документів, що додаються до неї, належним чином засвідчені.
Вказані недоліки скарги унеможливлюють вирішення питання про призначення по ній судового засідання та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Як вбачається зі скарги та матеріалів, доданих до неї, всупереч вимогам ч. 2ст. 183 ЦПК України, до скарги не долучено докази, які підтверджують направлення її копії учасникам провадження.
Згідно зі ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, вважаю, що скарга ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Білик М.М. № 67303861 від 29 жовтня 021 року про примусове виконання постанови № 62929422 від 03 вересня 2020 року підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище, протягом десяти днів з дня отримання скаржницею копії наявної ухвали.
Крім того, вважаю за необхідне попередити заявницю, що в разі не усунення порушень закону, допущенних при подачі скарги, скарга буде вважатися не поданою, та повернута заявниці.
Спосіб усунення недоліків заяви полягає в поданні скарги у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Білик М.М. № 67303861 від 29 жовтня 021 року про примусове виконання постанови № 62929422 від 03 вересня 2020 року залишити без руху.
Повідомити заявницю про необхідність виправити недоліки скарги протягом десяти днів з дня отримання копії наявної ухвали.
Роз`яснити, що інакше скарга буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.
