УХВАЛА
23 липня2021 року
м. Київ
справа № 640/3693/15-к
провадження № 51-5737ск19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2020 року та вирок Харківського апеляційного суду від 01 липня 2021 року щодо нього,
встановив:
Вироком Київського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2020 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 115Кримінального кодексу України (далі КК), та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Вироком Харківського апеляційного суду від 01 липня 2021 року виключено ізмотивувальної частини вироку місцевого суду пом`якшуючу обставину щире каяття.
Вирок Київського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2020 року скасовано вчастині призначення покарання. Вироком апеляційного суду призначено ОСОБА_4 покарання за частиною 1 статті 115 КК у виді позбавлення волі на строк 12 років.
У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
У касаційній скарзі засуджений, не погоджуючись із судовими рішеннями, постановленими стосовнонього, порушує питання про їх перегляд.
Перевіривши касаційну скаргу на дотримання вимог кримінального процесуального закону, Суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху тавстановити строк дляусунення зазначених в ухвалі недоліків з наступних міркувань.
Статтею 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) встановлені вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга. Зокрема, укасаційній скарзі зазначаються вимоги особи до суду та їхобґрунтування, іззазначенням того, у чому полягає незаконність чинеобґрунтованість оскаржуваних судових рішень.
Проте вказаних вимог засудженим не дотримано.
Відповідно до частини 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (стаття 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (стаття 413 КПК) чиневідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (стаття 414КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, якаподає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, щоєпідставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції та навести зрозумілі аргументи вобґрунтування своєї позиції. Зкасаційної скарги вбачається, що засуджений не погоджується в тому числі з рішенням апеляційної інстанції, проте не обґрунтовує його незаконність зурахуванням статті 419 КПК та не зазначає, які саме доводи його апеляційної скарги залишилися поза увагою суду. Також засуджений непогоджується з вироком суду першої інстанції, проте не наводить підстав в чому полягає незаконність цього рішення.
Крім цього, засуджений, не погоджуючись із призначеним покаранням, своєї думки належним чином не обґрунтовує, з огляду на положення статті 414 КПК, та незазначає, яке саме покарання є необхідним для його виправлення, враховуючи, що ОСОБА_4 покарання призначено у межах санкції частини 1 статті 115 КК.
Згідно з пунктом 5 частиною 2 статті 427 КПК касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти судкасаційної інстанції.
Такі вимоги мають відповідати приписам статті 436 КПК, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1)залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу без задоволення; 2)скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3)скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Викладені у касаційній скарзі вимоги до касаційного суду не узгоджуються звищенаведеними положеннями в частині повноважень суду касаційної інстанції занаслідками касаційного розгляду. Так, засуджений в касаційній скарзі не погоджується з вироком першої та апеляційної інстанцій, проте просить скасувати лише вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Зазначені недоліки касаційної скарги перешкоджають Суду вирішити питання провідкриття провадження.
У зв`язку із зазначеним, керуючись вимогами частиною 1 статті 429 КПК, касаційну скаргу засудженого слід залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк здня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.
Окрім цього, засуджений долучає клопотання в якому просить зупинити виконання вироку Харківського апеляційного суду від 01 липня 2021року, однак дане клопотання може бути розглянуто Судом лише після вирішення питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою.
Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК, скаржник не надав усіх документів, якімають подаватися разом з касаційною скаргою.
Керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2020 року та вирок Харківського апеляційного суду від 01 липня 2021 року щодо нього без руху і встановити йому п`ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених унійнедоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3