Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 640/3693/15-к
н/п 1-кп/640/548/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" листопада 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
предвника потерпілої ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про продовження міри запобіжного заходу ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч.1 ст.115 КК України,-
В С Т А Н О В И Л А:
В ході розгляду кримінального провадження за обвинуваченям ОСОБА_8 , судом в порядку ст. 331 КПК України поставлено на обговорення питання про продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу тримання під вартою.
Прокурор просив продовжити обвинуваченому міру запобіжного заходу, посилаючись на існування у обвинуваченого ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які існували на момент обрання зазначеного запобіжного заходу і на даний час не відпали.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 проти продовження міри запобіжного заходу заперечували, посилалися на те, що жодних підстав для застосування ризиків, передбачених ст.177 КПК України не має. Оскільки обвинувачений тривалий час утримується під вартою, просили змінити обраний запобіжний захід на домашній арешт.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_8 строк тримання під вартою на 60 діб.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_8 міру запобіжного заходу тримання під вартою, суд приймає до уваги, що обвинувачений підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, дані про його особу та вважає що відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, та його належну поведінку. Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкоджати встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, мотиви, які вказані в обвинувальному акті. Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачений, з огляду на його моральні якості, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).
На даний час по кримінальному провадженню суд перейшов до дослідження письмових доказів.
Таким чином, судова колегія не знаходить підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Суд при постановленні даної ухвали, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 при продовженні строку тримання його під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, тобто щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Продовжити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міру запобіжного заходу тримання під вартою до 13 січня 2018 року.
В задоволені клопотання захисту та обвинуваченомго про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
.
ОСОБА_3
