Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 640/3693/15-к
н/п 1-кп/640/67/16
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" лютого 2016 р. Київський районний суд м. Харкова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судового засідання кримінальне провадження № 12014220490005693 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, освіта середня технічна, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 115 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 115 КК України, які мали місце в період з 28.11.2014 р. по 03.12.2014 р.
Ухвалою суду від 03.03.2015 р. призначений судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , міра запобіжного заходу залишена без змін у вигляді тримання під вартою у Харківському слідчому ізоляторі та визначена сума застави у розмірі 150 мінімальних заробітних плат, передбачених КПК України, тобто в сумі 182700 грн.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі до 60 діб.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилався на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та просив застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Суд, вислухавши думки учасників процесу, вважає клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 115 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким правопорушенням.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею встановлені існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, можливість запобігання спробам: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливати на свідків, продовження вчинення кримінальних правопорушень та визначена сума застави у розмірі 150 мінімальних заробітних плат, передбачена КПК України, тобто в сумі 182700 грн.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключено у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Так, в судовому засіданні прокурор наполягав, що застосування жодного із більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, які існують, а також просив суд врахувати ступень тяжкості інкримінованого злочину та прийняти до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під варту не відпали, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.
Суд, досліджуючи вищевказані посилання виходить з того, що доводи сторони захисту на відсутність перелічених ризиків є безпідставними, оскільки підставою для зміни запобіжного заходу може бути лише обґрунтоване підтвердження того, що ризики, які були зазначені в ухвалі слідчого судді при його обранні на теперішній час відпали, що в свою чергу доведено не було.
При цьому суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.
Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Згідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушень, у вчинені яких він підозрюється; ті обставини, що обвинувачений ніде не працює, офіційних джерел існування не має, зміна на більш м`який запобіжний захід є неможливим, а тому залишає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовжує строк цього запобіжного заходу до 60 діб.
Яких-небудь обставин, які б виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, які б могли бути прийняті судом при зміні запобіжного заходу на більш м`який, суду не надано.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331, 369 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без змін у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27), продовживши строк цього запобіжного заходу до 24.04.2016 року.
В судовому засіданні оголосити перерву до 01 квітня 2016 р. 12-00 год.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя - ОСОБА_1
Судді - ОСОБА_2
- ОСОБА_3
