Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 640/3693/15-к
н/п 1-кп/640/548/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" серпня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про продовження міри запобіжного заходу ОСОБА_6 ,-
В С Т А Н О В И Л А:
В ході розгляду кримінального провадження за обвинуваченям ОСОБА_6 суд поставив на обговорення питання про продовження обвинуваченому міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки строк тримання останнього під вартою закінчується 13.08.2017 року.
Прокурор просив продовжити обвинуваченому міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на існування у обвинуваченого ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме вплив на свідків, можливість переховуватись від суду.
Захсники обвинуваченого та обвинувачений заперечували проти продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що обвинувачений тривалий час знаходиться під вартою і зазначені ризики прокурором не доведені, просили обрати більш м`який запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 діб.
Так, відповідно до ч. 2ст. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України.
Водночас,статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1ст. 5 Європейської конвенції з прав людинивизначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
На думку колегії суддів, обставинами, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини є непоправні наслідки вчиненого, оскільки відповідно дост. 3 Конституції України, людина, її життя та здоров`я є найвищими соціальними цінностями.
Крім того, при вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 колегія суддів виходить з необхідності уникнення ризиків, визначенихст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, про що відповідно до ч. 1ст. 178 КПКУкраїни свідчать такі обставини, як: тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованих йому злочинів, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України»).
Отже підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились та є триваючими.
Також колегія суддів враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, колегія суддів вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Враховуючи вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, колегія суддів вважає необхідним продовжити раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановленихст. 197 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178,331 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міру запобіжного заходу тримання під вартою до 30 вересня 2017 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
