Справа№ 640/3693/15-к
н/п 1-кп/953/360/20
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2020 Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
представника потерпілого ОСОБА_10 ,
потерпілої ОСОБА_11 ,
перекладачів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
обвинуваченого ОСОБА_15 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження №12014220490005643 за обвинуваченням:
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
в скоєні злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -
встановив :
03 грудня 2014 р. приблизно о 21 год. 30 хв. ОСОБА_15 , перебуваючи в автомобілі марки ДЕУ «Сенс» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_16 під час прямування від буд. 84 по вул. Гв. Широнінців у м. Харкові, проїжджаючи поблизу кафе «Clumba», розташованого по вул. Н.Ужвій, 95 у м. Харкові, маючи раптово виниклий умисел, спрямований на протиправне позбавлення життя ОСОБА_16 , на ґрунті особистих неприязних відносин через заволодіння, ОСОБА_16 його телефоном, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді смерті особи та бажаючи їх настання, використовуючи розкладний ніж, який знаходився у ОСОБА_15 , тримаючи його в правій руці, наніс ОСОБА_16 два удари ножем в область грудної клітини, яка є життєво важливим органом людини, чим заподіяв останньому, поверхневу колото-різану рану передньої поверхні грудної клітини зліва, яка за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень; колото-різану рану грудної клітини, яка проникає в плевральну порожнину з ушкодженням лівої легені, серця та судин серця, яка за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Внаслідок отриманого проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини та його ускладненням травматичного шоку, ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_2 о 8-00 год. помер у приміщенні відділення політравми ХМКЛШНМД ім. О.Ф.Міщанінова.
Таким чином, ОСОБА_15 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України- умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_15 (з урахуванням пояснень наданих в ході судового розгляду та відповідей на питання ) винним себе в інкримінуємому злочину визнав і показав, що десь 01.12.2014 року у вечірній час він разом зі своїм другом ОСОБА_17 , знаходячись поблизу станції метро "Героїв Праці" викликали таксі, а саме водія ОСОБА_16 , послугами якого раніше користувались, щоб доїхати додому. По дорозі додому він попросив ОСОБА_16 підзарядити свій мобільний телефон марки "Iphone 4s" чорного кольору, на що останній погодився . ОСОБА_17 вийшов раніше, а він поїхав далі до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . В ході поїздки він заснув в автомобілі, оскільки перебував у стані алкогольного сп`яніння. Прибувши за вказаною адресою ОСОБА_16 розбудив його та сказав, щоб він виходив. Вийшовши з автомобіля на вулицю він виявив, що його мобільного телефону немає та почав шукати його в салоні автомобіля ОСОБА_16 , на що останній сказав що мобільного телефону немає та поїхав. Він через програму заблокував свій телефон та встановив, що як тільки його включать здійснюється одразу дзвінок та телефон його матері. 03.12.2014 йому на телефон, який він взяв у своєї матері, зателефонував незнайомий чоловік, який сказав, що телефон знаходиться у нього і він поверне його за грошову винагород, він погодився, домовились зустрітися. 03.12.2014 близько 21:30 год. біля перехрестя Гв.Широнінців та вул. Блюхера до нього під`їхав автомобіль марки "Деу Сенс" за кермом якого перебував ОСОБА_16 . Зупинившись перед ним він відкрив передні пасажирські двері та запропонував сісти в машину, він сів, автомобіль почав рух. В автомобілі ОСОБА_16 дістав його мобільний телефон "Iphone 4s" та почав за повернення телефону вимагати 1000 грн. Він не хотів давати кошти, оскільки вважав, що ОСОБА_16 неправомірно заволодів його телефоном, вихопив у ОСОБА_16 свій телефон та хотів вийти з авто , відкривши двері. ОСОБА_16 схопив його за капюшон куртки, який був надітий на голову та наніс йому кулаком два удари в голову. Він у відповідь хотів нанести удари, для чого для посилення удару хотів дістати запальничку, однак дістав розкладний ніж, який знаходився у правій зовнішній кишені куртки. Ніж завжди носив із собою. Утримуючи нерозкритий ніж в кисті руки він замахнувся правою рукою у бік ОСОБА_16 , однак попав у дзеркало. Між ними почалася боротьба, в ході якої ніж розкрився (розкривається натисненням кнопки). ОСОБА_16 намагався вихопити ніж, в цей час він наніс ОСОБА_16 два удари ножом у тулуб. Після чого ОСОБА_16 вихватив у нього ніж, а він вистрибнув з автомобіля. Автомобіль зупинився на декілька секунд, потім поїхав.
Він зателефонував другу ОСОБА_18 та розповів йому про подію, яка сталася, вони зустрівшись та поїхали разом на таксі до 4-й тої невідкладної допомоги, по дорозі побачили машину ОСОБА_16 , припарковану на Журавлівському мосту. Зупинившись, вони дізналися, що ОСОБА_16 забрала швидка медична допомога та повезла до лікарні швидкої невідкладної медичної допомоги №4. Не ставши їхати до лікарні, розуміючи, що із ОСОБА_16 все буде добре, він та ОСОБА_18 вирішили поїхати вранці наступного дня, та роз`їхалися по своїх домівках. Вранці дізнався що ОСОБА_16 помер у лікарні і він прийшов сам до поліції.
Окрім визнання обвинуваченим своєї вини, його винність в інкримінованому кримінальному правопорушенні підтверджується дослідженими судом належними та допустимими доказами.
Показаннями потерпілої ОСОБА_19 - дружини ОСОБА_16 , яка в судовому засіданні зазначила, що приблизно 27-28 листопада 2014 року вона із чоловіком посварилася, він зібрав свої речі і пішов жити до своєї матері ОСОБА_11 .. В червні 2014 р. чоловік придбав автомобіль «Део», д.р.н. НОМЕР_1 , який був оформлений на її ім`я, а чоловік мав право керування. З лютого 2014 р. він почав працювати водієм таксі «Любимое», однак офіційно не був працевлаштований.
03.12.2014 р. біля 22-00 год. їй на мобільний телефон зателефонувала матір чоловіка, яка повідомила, що ОСОБА_16 поранено та було доставлено до лікарні і він знаходиться у реанімації. Спитала про запасні ключі від автомобіля «Део». Оскільки на той час дитині було 2.5 міс., вона у лікарню до чоловіка не поїхала. В подальшому дізналась, що чоловік помер у лікарні.
Показаннями потерпілої ОСОБА_11 матері ОСОБА_16 , яка в судовому засідання зазначила, що ОСОБА_16 був її сином. Він працював водієм таксі «Любимое». 26.11.2014 р. син став проживати у неї вдома, оскільки посварився зі своєю дружиною.
03.12.2014 р. приблизно 18-00 год. син поїхав на роботу. Приблизно 21-50 год. він їй зателефонував та повідомив, що його підрізали. Його доставили в 4-ту лікарню невідкладної хірургії, зробили операцію, а наступного дня о 8-й годині ранку він помер.
За даними, що містяться в протоколі огляду від 03.12.2014 р., проведеного слідчим СВ Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області в період з 23 год. 40 хв. до 00 год. 10 хв., в приміщенні Харківської лікарні швидкої та невідкладної допомоги за адресою: м. Харків, вул. Балакірева, 3-А, були оглянути та вилучені речі потерпілого ОСОБА_16 паспорт, посвідчення, ключі, мобільний телефон та перочинний ніж(том 1, а.с. 99-105).
Згідно протоколів огляду місця події від 04.12.2014 р., від 09.12.2014р. та ілюстративного матеріалу до нього, з письмового дозволу власника ОСОБА_19 , оглядався автомобіль марки «Део» держ.номер НОМЕР_1 , який знаходився на перехресті вул. Шевченко та вул. Гер. Праці в м. Харкові. В ході огляду автомобіля в салоні було виявлено та вилучено, в тому числі - розкладний ніж із дерев`яним руків`ям, який знаходився на пасажирському передньому сидінні, а також пачку цигарок, серветку, два мобільні телефони Nokia, Wvavеі, зарядний пристрій, змив з керма, а також 6 фрагментів ліпкої стрічки з мікрооб`єктами, два підголівника (том 1, а.с. 106-111; 112-122).
За даними висновку експерта імунологічної експертизи № 4506-И/14 від 11.12.2014 р., кров ОСОБА_15 відноситься до групи А з ізогемагглютинином анті-В. (том 2, а.с. 108).
Згідно проведених цитологічних експертиз № 1422-Ц/15 від 13.01.2015 р., № 1423-Ц/15 від 06.01.2015 р., № 1424-Ц/14 від 06.01.2015 р. , № 1421-Ц/14 від 06.01.2015 р., № 4 Ц/2015 від 22.01.2015 р. - групова належність крові від трупа ОСОБА_16 О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В. Групова належність крові ОСОБА_15 А (ІІ) з ізогемагглютинином анті-В. В результаті проведення судово-медичної експертизи пачки з-під цигарок «Вінстон», яка вилучена при огляді автомобілю «Део», д.р.н. НОМЕР_1 , виявлені сліди крові людини. При серологічному дослідженні, в крові виявлений антиген Н. Антиген Н властивий групі крові О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В. Таким чином, враховуючи результати дослідження та групову властивість крові осіб, які проходять по справі, можна припустити, що дані сліди крові могли виникнути від любої людини з груповою діфференціровкою крові О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В, в тому числі від потерпілого ОСОБА_16 . Від ОСОБА_15 дані сліди крові виникнути не могли.
В результаті проведення судово-медичної експертизи «вологої» серветки, яка вилучена 04.12.2014 р. із автомобілю «Део», д.р.н. НОМЕР_1 при огляді місця події за адресою: м. Харків, перехрестя вул. Шевченко та вул. Г. Праці, виявлена кров людини групи О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В, походження якої від ОСОБА_16 не виключається. Від ОСОБА_15 ця кров походити не могла.
В результаті проведення судово-медичної експертизи тампону-змиву, який вилучений 04.12.2014 р. при огляді місця події за адресою: м. Харків, перехрестя вул. Шевченко та вул. Г. Праці, виявлена кров людини, в якої виявлений тільки антиген Н, притаманній групі крові О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В, ізогемагглютинини анті-А, анті-В не виявлені. Таким чином, сліди крові в даному об`єкті можуть походити від любої особи з групової належністю крові О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В, в тому числі від ОСОБА_16 . Від ОСОБА_15 ця кров походити не могла.
При проведенні судово-медичної експертизи складного ножа, вилученого при огляді місця події, на клинку виявлені сліди крові людини, в якої виявлений антиген Н. Отже, сліди крові можуть виникнути від любої людини з груповою дифференціровкою крові О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В, в тому числі і від ОСОБА_16 . Від ОСОБА_15 сліди крові виникнути не могли. В результаті дослідження рукоятки складного ножа сліди крові не виявлені (том 2, а.с. 112- 114, а.с. 117 121, 125-130, 133-137, т. 3 а.с. 28-32).
За даними, що містяться в протоколі пред`явлення речей для впізнання від 04.12.2014 р. ОСОБА_15 серед пред`явлених йому чотирьох ножів, впізнав ніж, яким він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_16 (том 1, а.с. 176-180).
Згідно висновку експерта № 594 від 22.12.2014 р., складний ніж, який був вилучений 04.12.2014 р. з місця події, до категорії холодної зброї не відноситься. Даний ніж виготовлений заводським способом та відноситься до складних ножів господарсько-побутового призначення (том 2, а.с. 90-92).
За даними карти виїзду швидкої невідкладної допомоги, виклик на підстанцію до ОСОБА_16 за адресою провулок Гер.Праці (журавлівський міст) надійшов 03.12.2014р. о 21:42 год.(т. 3 а.с.73)
Згідно довідки Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладеної допомоги ім.проф ОСОБА_20 , ОСОБА_16 03.12.2014р. о 22:05 год. було доставлено до лікарні з ножовим пораненням (том 1, а.с. 132).
За даними, що містяться у висновку судово-медичного експерта № 395-Ат/14 від 04.12.2014 р., у зв`язку з подіями 03.12.2014 р. у ОСОБА_16 мали місце наступні ушкодження: синьці та садна на обличчі, які утворилися від дії тупих твердих предметів та по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, стосовно живої людини; поверхнева колото-різана рана передньої поверхні грудної клітини зліва, яка утворилася від дії гострого колюче-ріжучого предмету та по ступеню тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, стосовно живої людини; колото-різана рана, яка проникає в плевральну порожнину з ушкодженням лівої легені, серця та судин серця, яка утворилася від дії гострого колюче-ріжучого предмету та по ступеню тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, стосовно живої людини.
Всі ушкодження, які мали місце у ОСОБА_16 , носять прижиттєвий характер. Причиною смерті ОСОБА_16 з`явилось проникаюче колото-різане поранення грудної клітини та його ускладнення травматичний шок. Смерть ОСОБА_16 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 08-00 год. У момент отримання тілесних ушкоджень потерпілий та нападник, вірогідніше за все, були розташовані обличчям один до одного чи близьким до цього положенням. Ушкодження, які мали місце у ОСОБА_16 на обличчі, утворилися від дії тупих твердих предметів. Поранення грудної клітини ОСОБА_16 отримав від дії гострого колюче-ріжучого предмету. Проникаюче колото-різане поранення грудної клітини має наступний характер: спереду назад зліва направо, практично горизонтально, довжина ранового каналу 11 см. В області обличчя у ОСОБА_16 встановлено чотири садна та один синець. Це свідчить, що йому було нанесено 5 ударів по обличчю. В області грудної клітини встановлено дві колото-різані рани, що свідчить про нанесення йому двох ударів гострим колюче-ріжучим предметом. Найвірогідніше проникаюче колото-різане поранення було нанесено останнім. Ушкодження грудної клітини, які мали місце у ОСОБА_16 , були нанесені гострим колото-різаним предметом, не виключено ножом, який був наданий на експертизу (том 3, а.с. 48).
За даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 11.12.2014 р., із відеозаписом, за участю обвинуваченого ОСОБА_15 , спеціаліста лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_21 , ОСОБА_15 розказав та показав, механізм спричинення потерпілому ОСОБА_16 двох ножових поранення (том 2, а.с. 32-60, т. 6 а.с. 211-212).
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 6/395-Ат/14 від 17.01.2015 р., за даними слідчого експерименту у ОСОБА_16 мали місце наступні ушкодження: поверхнева колото-різана рана передньої поверхні грудної клітини зліва; колото-різана рана, яка проникає в плевральну порожнину з ушкодженням лівої легені, серця та судин серця. Наявні ушкодження утворилися від дії гострого колюче-ріжучого предмету, можливо, у термін, на який вказано в постанові слідчого та відомо зі слідчого експерименту. Механізм утворення ушкоджень грудної клітини, які мали місце у ОСОБА_16 , не суперечить засобу їх спричинення, на який вказує ОСОБА_15 в ході проведення слідчого експерименту. Ушкодження обличчя, які мали місце у ОСОБА_16 , утворилися від дії тупих твердих предметів, найімовірніше, за 2-3 дні до вищевказаних подій (том 3, а.с. 50-53).
За даними, що містяться у висновку комісійної судово-медичної експертизи №393-КЕ/2015 від 14.12.2015 року, підтверджені кількість,характер колото-різаних ушкоджень встановлениху ОСОБА_22 ,а такожзазначено,що характер проникаючого колото-різаного ушкодження ОСОБА_16 , а саме ушкодження вінцевої артерії та стінки лівого шлуночка серця (без проникнення у його порожнину) обумовив темп внутрішньої кровотечі, який завдяки захисним нейрогуморальним механізмам деякий час був компенсований та зберігав гемодинамічні показники на такому рівні, котрі дозволяли потерпілому на протязі десятків хвилин здійснювати певні активні дії (здійснювати захист, пересуватися, керувати автомобілем тощо). Їх об`єм, безумовно, обмежувався з поступовим зростанням об`єму крововтрати та серцевої недостатності, що й було відображено в наданій медичній документації. Тобто клінічна картина гемотампонади, тим більше, декомпенсованого травматичного шоку у даному випадку могла і не розгорнутися у потерпілого миттєво або за хвилини.
Об`єктивно судово-медичних даних, які б вказували на спричинення ОСОБА_16 проникаючого колото-різаного поранення з великою силою, немає.
Конструкційні особливості клинка ножа, вилученого з місця події (профіль, ступень загострення кінця та леза) враховуючи анатомо-фізіологічні особливості тіла, що ушкоджувались у ОСОБА_16 , щільність м`яких тканин по ходу проникаючого колото-різаного ранового каналу, наявність та щільність шарів плечової одежі (трикотажна куртка спортивна та дві трикотажні фуфайки (футболки)) в момент заподіяння ушкоджень, дозволяли зануренню цього клинка майже на всю довжину і без значного прикладення сили. При цьому різницю у довжинах ранових каналів можна пояснити як різницею у прикладанні сиди, так і можливим зовнішнім перешкоджанням траєкторії руху правої руки нападаючого, яка утримувала ножа, що можливо в ході боротьби.
Колото-різане поранення ОСОБА_16 , враховуючи взаємне розташування потерпілого та нападника у салоні автомобіля «Део Ланос», могли бути спричинені як від активних дій нападника двох послідовних ударів ножом, так і в процесі боротьби між учасниками події, як вказує ОСОБА_15 при слідчому експерименті (том 5, а.с. 30-37, 71).
Комісійна судово-медична експертиза №393-КЕ/2015 від 14.12.2015 року, яка проведена чотирма фахівцями однієї галузі, які усі погодились із висновком, уточнює виниклі під час розгляду справи питання, при цьому відповівши на усі поставлені їй судом питання. Даних які б свідчили про упередженість експертів комісійної експертизи, чи інших причин вважати проведений ними висновок неповний або неправильний, під час судового розгляду не встановлено.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 706-МК від 20.02.2015 р., на представлених предметах одягу ОСОБА_16 виявлені наступні пошкодження: куртки спортивної - два наскрізних колото-різаних пошкодження трикотажу на лівому полі, в грудному відділі; фуфайок - по два наскрізних колото-різаних ушкоджень трикотажу на передах зліва, в грудних відділах. Інших яких-небудь свіжих механічних пошкоджень, крім слідів побутового зносу, на наданих предметів одягу ОСОБА_16 не виявлено. Виявлені колото-різані пошкодження одягу ОСОБА_16 за характером, кількістю та особливостями розташування співпадають між собою, утворюючи єдині колото-різані канали. Всі виявлені на одязі ОСОБА_16 колото-різаних ушкоджень трикотажу утворились від дворазових впливів загостреним односторонньо-гострим клинком колючо-ріжучого знаряддя, з "П"-образним поперечним перерізом обушка, ребра якого були не виражені. Інші будь-які конструктивні особливості колючо-ріжучого предмета в пошкоджень не відобразилися. Такими властивостями володіє клинок наданого на експертизу розкладного ножа. Утворення колото-різаних ушкоджень на наданих предметах одягу ОСОБА_16 клинком наданого на експертизу розкладного ножа не виключено. Колото-різаним ушкодженням одягу відповідають колото-різані ушкодження тіла ОСОБА_16 (том 3, а.с. 58-60).
Проведені судово-медичні експертизи надали відповіді на усі поставлені питання.
За висновком криміналістичної експертизи № 38 від 23.01.2015 р., на поверхні двох чохлів підголівників сидінь автомобіля виявлені волокна-нашарування, а саме волокна вовни, бавовни і хімічні волокна, із яких не виявлено волокон, що мають однакові морфологічні ознаки з волокнами, які входять до складу за волокном куртки і спортивних брюк ОСОБА_15 . На поверхні восьми фрагментів липкої стрічки з мікрооб`єктами, вилученими з поверхні сидінь і дверей автомобіля «Део», д.р.н. НОМЕР_1 , виявлені волокна-нашарування, однак провести їх повне порівняльне дослідження не виявляється можливим.(том 2, а.с. 209-212).
За висновком імунологічної експертизи № 4594-И/14 від 17.01.2015 р., згідно до якого кров трупа ОСОБА_16 відноситься до групи О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В. Згідно до висновку експерта № 4506-И/14 р. від 11.12.2014 р., кров ОСОБА_15 відноситься до групи А (ІІ) з ізогемагглютинином анті-В. На спортивних брюках, які належать ОСОБА_16 , вилучених в ході досудового розслідування в об`єкті № 10, виявлена кров людини в якій виявлений антіген Н. Таким чином, можна вважати, що кров відноситься до групи О з ізогемагглютининами анті-А, анті-В, і виникнення її від ОСОБА_16 не виключається. Кров в об`єкті № 10 від ОСОБА_15 виникнути не могла. На цих же брюках, в об`єкті № 13, виявлена кров людини групи А з ізогемагглютинином анті-В, виникнення якої від ОСОБА_15 не виключається. Від ОСОБА_16 кров в цьому об`єкті виникнути не могла. На спортивних брюках ОСОБА_16 в об`єктах №1-9,11,12 кров не виявлена (том 3, а.с. 35 - 37).
За даними, що містяться в протоколі огляді предметів від 15.12.2014 р., від 16.12.2014р., був оглянутий телефон обвинуваченого «Айфон S 4» в корпусі чорного кольору - вхідні та вихідні дзвінки. Також оглянутий телефон Nokia 3500 (наданого добровільно ОСОБА_15 ) де вбачається, що на телефон ОСОБА_23 НОМЕР_2 02.12.2014р. о 09:10 год. надійшло смс повідомлення із телефона НОМЕР_3 про прохання повернути телефон. (т.1, а.с. 127, том 2, а.с. 28-30).
За даними протоколу огляду предметів речових доказів від 24.02.2015 р., слідчим в присутності двох понятих, оглядались речі потерпілого ОСОБА_16 та обвинуваченого ОСОБА_15 , а саме: куртка чорного кольору, брюки спортивні, куртка спортивна з воросистого трикотажу жовтого кольору з капюшоном, футболка з трикотажу чорного кольору з рукавами сірого кольору, футболка з трикотажу чорного кольору з коротким рукавом, які належали ОСОБА_16 ; куртка з капюшоном, спортивні брюки, які належать ОСОБА_15 ; два чохла для підголовника автомобільного сидіння з натписом «DAEWOO», ніж розкладний складається з ручки і клинка загальною довжиною 23,8 см., з фігурною ручкою, мобільний телефон Самсунг Доус в корпусі білого кольору (том 3, а.с. 87-91).
Оглянуті згідно протоколу огляду предметів речові докази надані суду під час судового розгляду не були. Разом з тим наявність зазначених речових доказів сторонами, потерпілими та представником потерпілої, під час судового розгляду не оспорювались.
За висновком судово-медичної експертизи № 1178-А/14 від 15.12.2014 р. у зв`язку з подіями 03.12.2014 р. у ОСОБА_15 , мали місце наступні ушкодження: рубці на обох кистях, які утворились від за живлення поверхневих різаних ран, які утворилися від гострого колюче-ріжучого предмету; садна та синець нижніх кінцівок утворилися від дії тупих твердих предметів. Наявні ушкодження утворилися, можливо, за тих обставин, на які вказує оглянутий (в ході боротьби із ОСОБА_16 ). По ступеню важкості це легкі тілесні ушкодження. Локалізація ушкоджень, які мали місце у ОСОБА_15 доступні для спричинення їх власною рукою. Утворення ушкоджень, які мали місце у ОСОБА_15 в умовах самовільного падіння з висоти росту малоймовірне. (том 3, а.с. 25)
За даними судово-психіатричної експертизи №37 від 19.01.2015р., ОСОБА_15 на теперішній час ознак психозу і недоумства та інших хворобливих психічних розладів не виявляє.За своїмпсихічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, до якого відносить правопорушення, ОСОБА_15 перебував поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. (т.2 а.с.216-218).
Приведені докази у їх сукупності, в тому числі показання надані самим обвинуваченим, а також знаряддя злочину - ніж, який був у ОСОБА_15 , кількість ударів завданих ножом ОСОБА_24 , які нанесені у грудну клітину, де розташовані життєво важливі органи легені, серце, свідчать про умисні дії обвинуваченого, направлені на протиправне позбавлення життя ОСОБА_24 .
Під час судового розгляду суду не надано доказів, того, що ОСОБА_15 взяв ніж заздалегідь для нанесення ним ударів ОСОБА_24 .
Місцескоєння злочину автомобільДЕУ «Сенс»д.н.з. НОМЕР_1 , підтверджується показамиобвинуваченого, якіузгоджуються ізвиявленими слідамикрові в автомобілі,яка за груповим диференціюваннямналежить догрупі кровіпомерлого ОСОБА_16 , а також розкладним ножом виявленим і вилученим в автомобілі та в подальшому впізнаний ОСОБА_15 як знаряддя злочину.
Також за показами ОСОБА_25 , які нічим не спростовані, вбачається і наявність мотиву, в даному випадку на ґрунті особистих неприязних відносин через заволодіння ОСОБА_16 його мобільним телефоном та не бажанням віддавати без винагороди.
Оцінивши наведені по справі докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_15 в скоєні злочину по за розумним сумнівом та кваліфікує дії ОСОБА_15 за ч.1 ст. 115 КК України - умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині.
Підстави для перекваліфікації дій обвинуваченого на п.7 ч.2 ст.115 КК України , як-то зазначає потерпіла відсутні.
За приписами ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_15 встановлено, що він має постійне місце проживання, характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, не одружений.
ОСОБА_15 вироком Київського районного суду м.Харкова від 08.07.2016р. був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, до 200 год. громадських робіт.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 26.11.2019р. ОСОБА_15 був звільнений від відбуття покарання у вигляді громадських робіт, призначеного за вироком Київського районного суду м.Харкова від 08.07.2016р. за ч.1 ст. 125 КК України , у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Відповідно до ч.2 ст. 90 КК України якщо вирок не було виконано, судимість погашається по закінченні строків давності виконання вироку.
Виходячи з наведеного ОСОБА_15 є не судимим.
Згідно правової позиції ВС, висловленої у справі № 166/1065/18 від 18.09.2019- розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Матеріали справи свідчать, що обвинувачений факт вчинення злочину визнав, самостійно з`явився до міліції на наступний день 04.12.2014р., що підтверджується його письмовими поясненнями від 04.12.2014р. та відсутності будь-яких викликів слідчим, чи інших розшукових дій, направлених на його пошуки. Також ОСОБА_15 сприяв у розкритті злочину, що підтверджується добровільною вдачею ним слідчому свого телефону та одягу, в якому він був одягнутий в момент скоєння злочину (т.1 а.с. 126-131). Частково відшкодувавшкоду потерпілій ОСОБА_11 всумі 10000грн.,що підтвердилапотерпіла.Під чассудового розглядувисловив щирийжаль ускоєному ,зазначив,що наданий часне можеу зв`язкуіз розглядомданої справи найтиповноцінну роботу,однак бажаєта будев подальшомувідшкодовувати спричиненупотерпілим шкоду,що підтверджуєтьсязаписом судовихзасідань. Вказане свідчать про щире каяття обвинуваченого, у скоєні ним злочину, що є обставиною, яка пом`якшує покарання.
При призначенні покарання ОСОБА_15 суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, конкретні обставини за яким вчинений злочин, особу винного, наявність обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, із дотриманням принципу індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції встановленої ч.1 ст. 115 КК України у вигляді позбавлення волі , яке буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
За правовою позицією ВП ВС у постанові від 18.06.2019 №398/3940/14-к , якщо особа скоїла злочин у період до 23.12.2015 (включно) застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК в редакції закону №838-VIII (зворотна дія закону як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи»).
Враховуючи, що ОСОБА_15 скоїв злочин у період до 23.12.2015, з урахуванням положень ст.5 КК України, суд вважає за необхідне застосувати ч.5 ст.72 КК в редакції закону №838-VIII та строк попереднього ув`язнення з 04.12.2014р. (з моменту затримання) до 12.08.2019р. (день звільнення внаслідок внесення застави) рахувати - один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Строк відбуття покарання, слід рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_26 , зарахувавши у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 04.12.2014р. по 12.08.2019р. із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Обвинуваченому ухвалою суду від 15.07.2019р. обраний запобіжний захід у вигляді застави, підстав для його зміни які передбачені ст.ст.200, 201, 331 КПК України, суд не вбачає.
Потерпілою ОСОБА_11 заявлений цивільний позов, в якому вона просить стягнути з обвинуваченого шкоду спричинену злочином, а саме матеріальну шкоду в сумі 36110 грн., моральну шкоду в сумі 352190 грн., а також процесуальні витрати, пов`язані із розглядом даного кримінального провадження в загальній сумі 2260,14 грн.
В обґрунтування матеріальної шкоди зазначає, що вона витратила на поховання сина та встановлення пам`ятнику кошти в сумі 14250 грн. Також 410 грн. сплатила за звукозаписи, 91 грн. зняття копій документів, 5759 грн. витрати на ліки , 5000 грн. сплата за послуги адвоката ОСОБА_27 , 10600 грн. оплата послуг адвоката ОСОБА_28 ..
В обґрунтування моральної шкоди зазначає, що смерть сина спричинила їй душевне потрясіння, стрес та страждання, погіршилося її здоров`я , змінився її звичай ритм життя. При цьому, оцінює розмір моральної шкоди в сумі 352190 грн., яка складається: з моральної шкоди та матеріальної шкоди, які заявлені у позові від 05.06.2017р. в загальній сумі 340000 грн.; коефіцієнту інфляції нарахованих на матеріальну та моральну шкоду, та вираховує сплачені 10000 грн.
ОСОБА_15 стосовно заявленого позову зазначив, що сума заявлена в ньому є завеликою. Захисник просив вирішити позов за доведеністю.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Статтею 1201 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробили необхідні витрати на похованні та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_11 сплачені кошти за договором замовлення на організацію та поховання ОСОБА_16 в сумі 6850 грн., а також на виготовлення надгробного пам`ятника в сумі 5400 грн. , що підтверджується наданими копіями договорів та квитанціями (т.5 а.с. 83-85).
З урахуванням наведеного, є доведений розмір матеріальної шкоди в сумі 12250 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_15 на користь ОСОБА_11 .
Доказів того, що внаслідок вбивства ОСОБА_15 сина потерпілої ОСОБА_11 їй спричинена матеріальна шкода у вигляді витрат на своє лікування, а також наявності причинного зв`язку між вчиненим і шкодою, суду не надано. Надані виписки з медичних карт ОСОБА_11 та чеки на придбання ліків вказані обставини не доводять.
Витрати на сплату за надання дисків звукозаписів, зняття копій документів, сплата послуг адвоката не є матеріальною шкодою, яка спричинена ОСОБА_15 внаслідок вбивства сина ОСОБА_11 .
Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
Частиною 2 ст.1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її батькам.
Відшкодування моральної шкоди проводиться відповідно до правил ст.1167 ЦК України, яка передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно роз`яснень, які містяться в п.3 ПП ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Сам факт вбивства ОСОБА_15 сина потерпілої ОСОБА_11 спричинив їй підвищене психологічне навантаження, вона також зазнала моральних страждань внаслідок втрати близької людини, змінився звичайний уклад її життя .
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про наявність спричиненої ОСОБА_11 , внаслідок винних дій ОСОБА_15 моральної( немайнової) шкоди, однак при визначені її розміру суд виходить з конкретних обставин справи, характеру спричинених їй моральних страждань, їх наслідки й інших негативних впливів, а також виходить з принципів розумності та справедливості, визначає розмір такої шкоди в сумі 300000 грн., за вирахуванням сплачених коштів в сумі 10000 грн., відшкодування яких покладає на ОСОБА_15 .
Моральна шкода це втрати немайнового характеру, внаслідок чого матеріальна шкода не відноситься до моральної.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За ч.1, ч.2 ст. 509 ЦК України Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11цього Кодексу.
За положенням ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникненняцивільних правта обов`язків,зокрема,є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Враховуючи, що лише даним судовим рішенням встановлюється наявність та розмір спричиненої матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_11 , підстави для застосування ч.2 ст. 625 ЦК України та стягнення інфляційних втрат, на теперішній час відсутні.
З урахуванням викладеного цивільний позов підлягає частковому задоволенню, в частині доведення матеріальної шкоду в сумі 12250 грн. та моральної шкоди в сумі 300000 грн.
Стосовно процесуальних витрат, пов`язаних із розглядом даної справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із:
1) витрат на правову допомогу;
2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;
3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів;
4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
ОСОБА_11 обґрунтовує процесуальні витрати, як витрати пов`язані із розглядом даного кримінального провадження та включає в їх розмір: витрати на отримання дисків із записами, ксерокопіювання документів, пересилання скарг та клопотань до голови суду, ВККС України, ВС , Уповноваженого з прав людини, Жовтневого районного суду м.Полтави, керівнику Київського відділу поліції.
Сплата за диск із записами, ксерокопіювання документів не є процесуальними витратами в розумінні ст. 118 КПК України.
Необхідності подання для розгляду даного кримінального провадження скарг та клопотань - до голови суду, ВККС України, ВС , Уповноваженого з прав людини, Жовтневого суду м.Полтави, керівнику Київського відділу поліції, ОСОБА_11 не доведено, тому компенсації вони не підлягають.
Також не підлягають компенсації витрати на квитки до ВС України, оскільки ОСОБА_11 оскаржувалась ухвала суду, яка потерпілою окремому оскарженню не підлягає.
ОСОБА_11 заявляє до стягнення витрати на правову допомогу, визначаючи, що це матеріальна шкода, однак в розумінні ст. 118 КПК України це є процесуальні витрати.
За ч.1 , ч.2 ст. 124 КПК України разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
В матеріалах справи міститься угоди про надання правової допомоги, укладені між ОСОБА_11 та адвокатом ОСОБА_27 від 28.04.2017р., а також від 05.06.2018р., від 15.11.2018р., від 26.02.2019р. між ОСОБА_11 та адвокатом ОСОБА_28 , від 13.06.2018р. між ОСОБА_11 та адвокатом ОСОБА_29 . Разом з тим, у зазначених договорах відсутня вартість наданих послуг, не надані такі докази і суду, відсутній перелік послуг які здійснювались адвокатами. З урахуванням викладеного, у зв`язку із не наданням документально підтверджених витрат на правову допомогу, підстави для їх стягнення відсутні.
Документально підтверджені витрати на залучення експертів, в загальній сумі 3198, 30 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Доля речових доказів вирішується судом у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 100, 118, 124, 182, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_15 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 10 років.
Строк відбуття покарання ОСОБА_15 рахувати з дня фактичного його затримання, після набрання вироком законної сили.
Зарахувати ОСОБА_15 в строк відбуття покарання, строк його попереднього ув`язнення з 04.12.2014 року по 12.08.2019 року , з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст.72 КК України, в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 р.
Стягнути з ОСОБА_15 на користь держави витрати на проведення судових експертиз у розмірі 3198 грн. 30 коп.
Цивільний позов ОСОБА_11 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_15 на користь ОСОБА_11 матеріальну шкоду у сумі 12250 грн., моральну шкоду в сумі 300000 грн. В решті позову відмовити.
Речові докази :
- куртку чорного кольору, спортивні брюки, два чохли для підголовника автомобільного сидіння, куртку спортивну з капюшоном, футболку чорного кольору з рукавами, футболку чорного кольору з коротким рукавом, мобільний телефон Самсунг Дуос в корпусі білого кольору, які належали ОСОБА_16 повернути потерпілій ОСОБА_11 , в разі її відмови в їх отриманні знищити;
- куртку з капюшоном, спортивні брюки, кросівки Merrell які належать ОСОБА_15 повернути останньому, в разі його відмови в їх отриманні знищити;
- 4 ВЛС з мікро частинами з сидінь та 4 ВЛС з мікро частинами з дверей зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- два мобільні телефони «Айфон S 4» , Nokia 3500 - вважати повернутими за розспискою.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Київський районний суд м.Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку суду негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Головуючий суддя ОСОБА_1
судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
