Єдиний державний реєстр судових рішень
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Провадження №11кп/790/151/17 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Справа №640/3693/15-к Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.119, ч.1 ст.125 КК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілої - ОСОБА_7 ,
представника потерпілої - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області, потерпілої ОСОБА_7 на вирок Київського районного суду м.Харкова від 08 липня 2016 року стосовно ОСОБА_9 , обвинуваченого за ч.1 ст.119, ч.1 ст.125 КК України, -
В С Т А Н О В И Л А:
Зазначеним вироком,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженець м.Харкова, громадянин України, українець,
із середньо спеціальною освітою, не одружений, не
працюючий, зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -
засуджений за ч.1 ст.125 КК України до 200 (двохсот) годин громадських робіт, за ч.1 ст.119 КК України до 3 (трьох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 3 (трьох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.
Вирішено питання про процесуальні витрати.
Постановлено стягнути з ОСОБА_9 витрати на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_12 в сумі 2000 (дві тисячі) гривень.
Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_9 , 28 листопада 2014 року, близько 22 години 29 хвилин, знаходячись у приміщенні ТРК «Караван», розташованому за адресою: м.Харків, вул.Г.Праці, 7, в ході конфлікту зі співробітником охорони ТРК «Караван» ОСОБА_12 , діючи умисно, наніс два удари кулаком правої руки в область голови та кінцівок ОСОБА_12 , в результаті чого ОСОБА_12 впав на підлогу, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді синця на голові і правій руці, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Крім того, ОСОБА_9 , 03 грудня 2014 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, перебуваючи в автомобілі марки ДЕУ «Сенс», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_13 , під час прямування від буд. АДРЕСА_2 , проїжджаючи поблизу кафе «Clumba», розташованого по вул.Н.Ужвій, 95, у м.Харкові, через заволодіння його телефоном ОСОБА_13 , діючи необережно, в процесі виниклого конфлікту, маючи при собі розкладний ніж та тримаючи його в правій руці,в процесі боротьби завдав ОСОБА_13 два удари в область грудної клітини кулаком правої руки, в якому знаходився ніж, чим заподіяв ОСОБА_13 поверхневу колото-різану рану передньої поверхні грудної клітини зліва, яка за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень; колото-різану рану грудної клітини, яка проникає в плевральну порожнину з ушкодженням лівої легені, серця та судин серця, яка за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Внаслідок отриманого проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини та його ускладненням травматичного шоку, ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у лікарні.
В апеляційних скаргах:
-із зміненими доводами прокурор просить вирок суду скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги прокурор посилається на те, що суд помилково встановив відсутність у діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, оскільки проникаюче колото-різане поранення, від якого помер ОСОБА_13 , було нанесено ОСОБА_9 , що свідчить про наявність в його діях умислу на подолання опору потерпілого. Також судом не прийнято до уваги наявність на тілі потерпілого ще двох ножових поранень, які утворилися від «штовхання» руки з ножем в область життєво важливого органу потерпілого, що також свідчить про умисел в діях ОСОБА_9 , відсутність тілесних ушкоджень у обвинуваченого ОСОБА_9 , не встановлення обставин загрози життю ОСОБА_9 .
Крім того, зазначає, що потерпіла ОСОБА_7 не була повідомлена належним чином про судові засідання, які відбулись 21 червня 2016 року та 08 липня 2016 року, в яких відбулися судові дебати, останнє слово та оголошення вироку;
-потерпіла ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_9 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.115 КК України та призначити покарання.
В обґрунтування апеляційної скарги потерпіла ОСОБА_7 зазначила, що суд помилково встановив відсутність у діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, оскільки ніж, яким ОСОБА_13 були нанесені ножові поранення, постійно перебував в руках ОСОБА_9 , показання обвинуваченого ОСОБА_9 , що він захищався від потерпілого, який наніс йому два удари в лице, не підтверджуються наявними доказами по справі, тому що на тілі ОСОБА_9 відсутні тілесні ушкодження.
Крім того вказує, що у вироку невірно зазначено, що їй повністю відшкодована матеріальна і моральна шкода, оскільки їй тільки частково відшкодована матеріальна шкода в сумі 10000 гривень.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення потерпілої ОСОБА_7 та її представника, думку прокурора, які підтримали апеляційні скарги, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги потерпілої та прокурора підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.404 КПК України апеляційний суд переглядає вирок стосовно ОСОБА_9 в межах поданих апеляційних скарг.
Суд першої інстанції при розгляді справи допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що тягне за собою скасування вироку.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, потерпіла ОСОБА_7 14 травня 2016 року подала клопотання про відкладення слухання справи, яке було призначено на 17 травня 2016 року, однак суд першої інстанції не повідомив потерпілу про дату та час наступного судового засідання.
Крім того, під час судового розгляду, 14 червня 2016 року, даного кримінального провадження, потерпіла ОСОБА_7 покинула зал судового засідання (т.5 а.с.89), судовий розгляд провадження було продовжено. Залишення зали судового засідання учасником судового провадження не позбавляє суд права належним чином повідомити його про дату, час і місце судового засідання. Однак, потерпіла ОСОБА_7 про судові засідання, які відбувалися 17 червня 2016 року, 21 червня 2016 року та 08 липня 2016 року, належним чином не була повідомлена.
Згідно вимог п.5 ч.2 ст.412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
За відсутності потерпілої, яка належним чином не повідомлена про дату, час і місце судового засідання, суд безпідставно розглянув справу та допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
За таких обставин, слід дійти до висновку, що судом першої інстанції було порушено вимоги процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а тому, відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.412 КПК України, вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
Згідно із вимогами ч.2 ст.415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, апеляційний суд не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому колегія суддів не дає оцінки доводам апеляційних скарг потерпілої та прокурора про неправильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
При новому судовому розгляді слід врахувати вимог ч.2, 3 ст.415 КПК України, розглянути доводи, які зазначені в апеляційних скаргах прокурора та потерпілої в частині необхідності кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_9 за ч.1 ст.115 КК України, дослідивши наявні докази по справі, та постановити законне та обґрунтоване рішення.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_9 тримання під вартою підлягає продовженню, оскільки підстави обрання такого запобіжного заходу не змінилися, а ризики не виконання ним процесуальних обов`язків тривають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, п.5 ч.2 ст.412, ст.ст.415, 419 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скарги прокурора та потерпілої задовольнити частково.
Вирок Київського районного суду м.Харкова від 08 липня 2016 року стосовно ОСОБА_9 в частині засудження за ч.1 ст.119 КК України скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_9 тримання під вартою продовжити до 15 травня 2017 року.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала в частині скасування вироку за ч.1 ст.119 КК України оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в частині залишення вироку без змін до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, що тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий суддя
Судді:
