Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 640/3693/15-к
н/п 1-кп/640/159/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" січня 2018 р.Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про продовження міри запобіжного заходу ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч.1 ст.115 КК України,-
В С Т А Н О В И Л А:
В ході розгляду кримінального провадження за обвинуваченям ОСОБА_8 , прокурор заяви клопотання про продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу тримання під вартою, посилаючись на існування у обвинуваченого ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які існували на момент обрання зазначеного запобіжного заходу і на даний час не відпали.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 проти продовження міри запобіжного заходу заперечували, зазначили, що ризики на які посилається прокурор не доведені. Обвинувачений тривалий час утримується під вартою, має постійне місце мешкання у м.Харкові і не має наміру переховуватись від суду, просили змінити обраний запобіжний захід на домашній арешт.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_8 строк тримання під вартою на 60 діб.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу, суд враховує, що ОСОБА_8 офіційно не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку, не має стійких соціальних зв`язків, а обставини інкримінованого йому умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Особлива тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 в разі визнання його винним, у сукупності із даними про його особу спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1,5ст. 177 КПК України, та можливість застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу.
Керуючись п. 1 ч. 4ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178 КПК України, про які зазначено вище, суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні при продовженні строку тримання ОСОБА_8 під вартою, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство).
Керуючись ст. ст. 177,178,183,369 КПК України, колегія суддів,- У Х В А Л И Л А :
Продовжити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міру запобіжного заходу тримання під вартою до 10 березня 2018 року.
В задоволені клопотання захисту та обвинуваченомго про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
