Справа № 640/3693/15-к
н/п 1-кп/640/548/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" вересня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про продовження міри запобіжного заходу ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч.1 ст.115 КК України,-
В С Т А Н О В И Л А:
В ході розгляду кримінального провадження за обвинуваченям ОСОБА_6 , судом в порядку ст. 331 КПК України поставлено на обговорення питання про продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу тримання під вартою.
Прокурор просив продовжити обвинуваченому міру запобіжного заходу, посилаючись на існування у обвинуваченого ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які існували на момент обрання зазначеного запобіжного заходу, а саме: переховуватись від суду.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 проти продовження міри запобіжного заходу заперечували, посилалися на те, що жодних підстав для застосування ризиків, передбачених ст.177 КПК України не має. Оскільки обвинувачений тривалий час утримується під вартою, просили змінити обраний запобіжний захід на домашній арешт.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 діб.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.
На даний час по кримінальному провадженню суд перейшов до дослідження письмових доказів.
При вирішенні питання доцільності продовження міри запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
ОСОБА_6 не одружений, не працює, не має постійного джерела доходів, то суд приходить до висновку, що не має обґрунтованих підстав для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, оскільки ризики не зменшились та є триваючими.
Суд при постановленні даної ухвали, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 при продовженні строку тримання його під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, тобто щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міру запобіжного заходу тримання під вартою до 19 листопада 2017 року.
В задоволені клопотання захисту та обвинуваченомго про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
.
ОСОБА_3