ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" травня 2021 р. Справа№ 910/4518/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Полякова Б.М.
суддів: Отрюха Б.В.
Гарник Л.Л.
за участю секретаря судового засідання Михайлюченко О.Г.
розглянувши апеляційну скаргу Кальміуського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)
на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.01.2021р.
у справі №910/4518/16 (суддя Пасько М.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхім-БТВ"
до Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь"
про банкрутство
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 19.05.2021
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2017 порушено провадження у справі № 910/4518/16 та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Паніотова О.К.
19.02.2019 Кальміуським відділом державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області подано заяву про надання дозволу на реалізацію майна боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 заяву Кальміуського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 23.09.2019 про надання дозволу на реалізацію майна боржника за вимогами на які не поширюються дія мораторію залишено без задоволення.
Ключовим мотивом ухвали є:
- продаж майна підприємства - боржника поза межами процедур у справі про банкрутство суперечить принципу черговості та пропорційності задоволення вимог у справі про банкрутство, порушить права та законні інтереси кредиторів і боржника та унеможливить відновлення платоспроможності боржника.
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2021, Кальміуський відділ державної виконавчої служби м. Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого суду скасувати та ухватили нове рішення, яким надати дозвіл Кальміуському відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на реалізацію майна, яке належить боржнику за вимогами, на які не поширюється дія мораторію.
Ключовим аргументом скарги є:
- кошти, одержані від продажу майна банкрута будуть спрямовані на погашення заборгованості по заробітній платі, які мають задовольнятися в першу чергу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколів передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді апеляційну скаргу Кальміуського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Поляков Б.М., суддів: Отрюх Б.В., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 заяву судді Північного апеляційного господарського суду Сотнікова С.В. про самовідвід у справі №910/4518/16 задоволено. Справу №910/4518/16 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень п.п.17.4 п.17 ч.1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до витягу з протоколу повторного передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 16.03.2021 апеляційну скаргу Кальміуського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Поляков Б.М., суддів: Отрюх Б.В., Гарник Л.Л. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.
Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (який діяв на час поданої заяви, 19.02.2019), мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2017 відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Азовелектросталь" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 14.03.2017.
Звертаючись до суду з заявою, скаржник просив суд звернути стягнення на рухоме майно боржника для погашення заборгованості за зведеним виконавчим провадженням.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство", закон про банкрутство містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.
Таким чином, приймаючи до уваги ті обставини, що у справі про банкрутство боржника триває процедура розпорядження майном, органом ДВС майно боржника не було продане до порушення провадження у справі про банкрутство і розподілу грошових сум від його продажу не відбувається, зведене виконавче провадження підлягає до обов`язкового зупинення, а тому відсутні підстави для надання дозволу на продаж майна боржника.
Звернення стягнення у виконавчому провадженні на основні фонди та оборотні засоби боржника, які безпосередньо задіяні у виробничому та технологічному процесі виробництва, може мати наслідком перешкоджання веденню господарської діяльності боржника на стадії розпорядження майном, зокрема, виготовленню продукції, а також ускладнить в цілому проведення боржником погашення як поточної, так конкурсної заборгованості перед кредиторами. Тобто, необхідно враховувати інтереси усіх кредиторів та самого боржника у справі про банкрутство, а також враховувати норми Закону про банкрутство як такого, що є спеціальним та підлягає переважному застосуванню.
Таким чином, як правильно було встановлено судом першої інстанції, продаж майна підприємства - боржника поза межами процедур у справі про банкрутство суперечить принципу черговості та пропорційності задоволення вимог у справі про банкрутство, порушить права та законні інтереси кредиторів і боржника та унеможливить відновлення платоспроможності боржника.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильності застосування судом першої інстанції норм матеріального закону, апеляційний суд відхиляє у зв`язку з їх недоведеністю.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що Європейський Суд з прав людини у рішенні, прийнятому у справі «Проніна проти України» зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
За таких обставин судова колегія прийшла до висновку, що ухвала Господарського суду м. Києва від 19.01.2021 у справі №910/4518/16 постановлена відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Кальміуського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.01.2021р. у справі №910/4518/16 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.01.2021р. у справі №910/4518/16 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу № 910/4518/16 повернути до Господарського суду м. Києва.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Б.М. Поляков
Судді Б.В. Отрюх
Л.Л. Гарник
Повний текст складено 24.05.2021
