КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"21" травня 2018 р. Справа№ 910/4518/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Верховця А.А.
Пантелієнка В.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2
на рішення господарського суду м. Києва від 14.03.2018
у справі № 910/4518/16
за позовною заявою ОСОБА_2
до приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь"
про стягнення заборгованості по заробітній платі
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 14.03.2018 у справі № 910/4518/16 задоволено частково позов; стягнуто з приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі 19 555, 64 грн., компенсацію за втрату частини заробітної плати 4 589,74 грн.; стягнуто з приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" в дохід Державного бюджету України 1 378 грн. 00 коп. судового збору; в решті позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції у відповідній частині, ОСОБА_2 звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на подання апеляційної скарги, відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги та скасувати рішення господарського суду м. Києва від 14.03.2018 у справі № 910/4518/16 в частині відмови ОСОБА_2 в задоволенні вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, Київський апеляційний господарський вирішив апеляційну скаргу залишити без руху на підставі наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються в тому числі докази сплати судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір", в редакції Закону України 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2018 становить 1 762,00 грн.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційних та касаційних скарг на судові рішення.
Розміри ставок судового збору встановлено ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у редакції, чинній до 01.09.2015, від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.
З 01.09.2015 ця категорія пільговиків звужена. Так, за пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у редакції, яка діє з 01.09.2015, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, починаючи з 01.09.2015, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Зазначеної позиції притримувався Верховний Суд України в постанові від 30.11.2016 у справі № 226/168/15-ц.
Як вже зазначалося вище, позивач звернувся з позовом, крім іншого, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Водночас, вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є вимогами про стягнення заробітної плати, а відтак позивач не звільняється від сплати судового збору за звернення до суду з такими вимогами.
Пунктом 1 частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній станом на час подання позовної заяви) передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 від сплати судового збору за вимогою про стягнення заробітної плати, у відповідності до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", звільнена. Проте, враховуючи норми Закону України "Про судовий збір" та вищевказану позицію Верховного Суду України, за вимоги щодо стягнення з ПАТ "Азовелектросталь" середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні заявниця мала б сплатити судовий збір у обсязі та порядку, передбаченому Законом України "Про судовий збір".
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, крім іншого, було заявлено до стягнення середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (за період з 27.02.2016 і по день ухвалення судового рішення) проте без визначення конкретної суми. Суд першої інстанції при дослідження та встановленні суми середнього заробітку за заявлений період, зазначив, що за відсутності відомостей щодо робочого графіку, за яким працював позивач неможливо здійснити розрахунок виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Проте, як вбачається з розрахунку, наданого представником боржника, що міститься в матеріалах справи, середній заробіток позивачки за час затримки розрахунку при звільненні становить 12 541,34 грн.
Так, в суді першої інстанції підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 378,00 грн. (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2016).
Відповідно до пп. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній станом на день подання апеляційної скарги) в даному випадку за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви до суду першої інстанції.
При поданні даної апеляційної скарги сплаті підлягає судовий збір у розмірі 2067,00 грн., однак апелянт не надав доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
При цьому, апелянтом в апеляційній скарзі викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Підстави для вчинення господарським судом дій щодо відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати викладені у ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з п. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Відтак, звільнення чи відстрочка сплати судового збору є правом суду, яке може бути реалізоване за наслідком оцінки судом доводів заявника апеляційної скарги щодо наявності підстав для такого звільнення, виходячи з майнового стану скаржника на момент звернення із апеляційною скаргою, при цьому, відповідне клопотання сторони розглядається, виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду із апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
Обґрунтовуючи неможливість сплати судового збору апелянт зазначає про обставини, які перешкоджали сплатити судовий збір, а саме у зв'язку з несплатою роботодавцем коштів, відсутні кошти для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, проте апелянтом не надано доказів, які підтверджують неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду м. Києва від 14.03.2018 у даній справі, скрутний майновий стан, відсутність коштів, відсутність роботи, відповідних доходів станом на день подання апеляційної скарги та ін. До того ж у разі заявлення вимог про відстрочку апелянт має підтвердити, що судовий збір буде сплачений до ухвалення відповідного судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що обставини, наведені апелянтом, як підстава для відстрочення йому сплати судового збору є необґрунтованими, не підтверджені документально та не є, з урахуванням положень Закону, підставою для відстрочення сплати судового збору в даному випадку.
Отже, судовий збір не сплачено у встановленому розмірі та порядку відповідно до Закону України ,,Про судовий збір".
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху для надання скаржнику можливості усунути недоліки: сплатити судовий збір в розмірі 2 067,00 грн.
Якщо апелянт не усуне вказані недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із апеляційною скаргою (ч. 4 ст. 174 ГПК України, з урахуванням ч. 4 ст. 260 цього Кодексу).
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків, тому розгляд клопотання заявника про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого на подання апеляційної скарги, є недоречним, у зв'язку з чим вказане клопотання буде розглянуте у подальшому.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України ,,Про судовий збір", ст. ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду м. Києва від 14.03.2018 у справі № 910/4518/16.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду м. Києва від 14.03.2018 у справі № 910/4518/16 залишити без руху.
3. Встановити ОСОБА_2 строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Київському апеляційному господарському суду доказів, що підтверджують сплату судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі - протягом 10 днів з дня вручення апелянту копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4. Роз'яснити ОСОБА_2, що при невиконанні вимог даної ухвали щодо надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді А.А. Верховець
В.О. Пантелієнко
