ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
16.04.2018
справа № 910/4518/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Паська М.В, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (87500, АДРЕСА_1) до приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" (87500, м. Маріуполь, проспект. Миру, буд. 83)
про стягнення заборгованості по заробітній платі
Представники сторін: не викликались
ВСТАНОВИВ:
В провадженні судді Пасько М.В. перебуває справа № 910/4518/16 про банкротство приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" на стадії процедури розпорядження майном.
В межах справи № 910/4518/16 про банкрутсво позивачем було подано позов до боржника про стягнення заборгованості по заробітній платі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.18 призначено позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Станом на 16.04.18 від представників сторін не надходили додаткові документи та матеріали.
Розглянувши матеріали справи в спрощеному провадженні без виклику сторін, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з боржника компенсацію за втрату частини заробітної плати в розмірі 9.058, 82 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в день звільнення, всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України, відповідач не провів повного розрахунку з позивачем.
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав суду неналежним чином засвідчену копію розрахункового листа в якому зазначена заборгованість по заробітній платі за вересень 2015 року на суму 5.372, 03 грн.
Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні вимоги по стягненню компенсації за втрату частини заробітної плати в розмірі 9.058, 82 грн. з боржника, оскільки в матеріалах справи відсутня довідка про наявну заборгованість, а неналежним чином засвідчена копія розрахункового листа, надана позивачем, не є належним доказом.
Також, позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені по день постановлення рішення.
За змістом статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.
В той же час, середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України " Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, з подальшими змінами та доповненнями (далі - Порядок).
Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутня довідка про отримання позивачем виплат за останні два місяці роботи, що передували звільненню, що унеможливлює здійснення розрахунку виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Крім того, як вбачається з поданої заяви, позивач просить суд стягнути з боржника моральну шкоду в розмірі 1.000, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 237-1 Кодексу Законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Таким чином, вимога позивача про відшкодування моральної шкоди не є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки ним не надано доказів того, що йому було нанесено маральних страждань.
Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Керуючись ст. ст. 116, 117 Кодексу Законів про працю України та ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Відмовити в задоволенні позову.
2.Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та строк визначені розділом ІV ГПК України.
Суддя М.В. Пасько
