КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" жовтня 2016 р. Справа№ 910/4518/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Доманської М.Л.
Верховця А.А.
за участю секретаря Халько В.А.,
та представників:
від апелянта - Кошарський О.В. - дов. №4183 від 10.10.2016р.,
від ТОВ «Інтерхім - БВТ» - Тюрін А.В. - дов. б/н від 10.03.2016р.,
від арбітражного керуючого Нестеренка О.А. - Луб’янецький В.І. -
дов. б/н від 11.10.2016р.,
від ПАТ «Азовелектросталь» - Тилінський Д.В. - дов. №301/14Д від 25.03.16р.,
від ПАТ «Альфа-Банк» - Черей О.В. - дов. №002946 від 15.09.2016р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Верченка Дмитра Валерійовича
на ухвалу господарського суду м.Києва від 28.03.2016р.
у справі №910/4518/16 (суддя Яковенко А.В.)
заявник Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ)
«Інтерхім - БВТ»
до Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь»
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду м.Києва від 28.03.2016р. у справі №910/4518/16 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Азовелектросталь». Визнано грошові вимоги ТОВ «Інтерхім - БВТ» до ПАТ «Азовелектросталь» в розмірі 765 431,47 грн. Призначено розпорядником майна ПАТ «Азовелектросталь» арбітражного керуючого Нестеренка Олега Анатолійовича. Встановлено оплату послуг арбітражного керуючого Несстеренка О.А. (розпорядника майна) в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника (ініціюючого кредитора). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 23.05.2016р.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, арбітражний керуючий Верченко Дмитро Валерійович звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м.Києва від 28.03.2016р. в частині призначення розпорядником майна ПАТ «Азовелектросталь» арбітражного керуючого Нестеренка О.А. та постановити нове, яким призначити його розпорядником майна ПАТ «Азовелектросталь».
19.10.2016р. арбітражним керуючим Верченко Дмитром Валерійовичем було подано доповнення до апеляційної скарги, в якому він також просить апеляційний суд задовольнити скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016р. апеляційну скаргу арбітражного керуючого Верченка Д.В. було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 12.10.2016р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016р. продовжено строк розгляду справи на підставі ст.ст. 69, 99 ГПК України.
Колегією суддів на підставі ст. 77 ГПК України у судових засіданнях 12.10.2016р., 19.10.2016р. і 20.10.2016р. оголошувались перерви.
У відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях до відзиву представник ПАТ «Азовелектросталь» просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду м.Києва від 28.03.2016р. у справі №910/4518/16 залишити без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ «Альфа-Банк» просить суд скасувати ухвалу господарського суду м.Києва від 28.03.2016р. у справі №910/4518/16 та відмовити ТОВ «Інтерхім - БВТ» в задоволенні заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «Азовелектросталь».
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі про банкрутство, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
ТОВ «Інтерхім - БВТ» звернулося до місцевого суду із заявою про визнання банкрутом ПАТ «Азовелектросталь».
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2016р. №910/4518/16 заяву ТОВ «Інтерхім - БВТ» було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 28.03.2016р., визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого Верченка Д.В. зобов'язано подати заяву про участь у справі.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.06.2015р. у справі №908/2678/15 з ПАТ "Азовелектросталь" на користь Кредитора було стягнуто основного боргу у розмірі 424 734,87 грн., інфляційні втрати у розмірі 303 691,52 грн., 3% річних у розмірі 22 051,99 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 15 009,57 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.09.2015р. у справі №908/2678/15 рішення господарського суду Запорізької області від 18.06.2015р. було частково скасовано та постановлено, що в другому абзаці резолютивної частини рішення правильно читати 21 996,62грн. - 3% річних.
На виконання вказаного рішення та постанови господарським судом Запорізької області було видано наказ від 05.10.2015 року.
У подальшому заявник звернувся до Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського МУ юстиції з примусового виконання наказу № 908/2678/15 від 05.10.2015р., за наслідками чого було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №49285943 від 09.11.2015 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (абз. 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).
Отже, враховуючи викладені обставини, сума безспірних вимог до боржника становить 765 431,47 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч. 7 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених ч. 3 ст. 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених ст. 15 цього Закону.
Оскільки, 28.03.2016р. місцевим судом в підготовчому засіданні не було встановлено підстав для відмови в порушенні провадження у справі про банкрутство ПАТ "Азовелектросталь" перелічених у ч. 7 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд першої інстанції законно
порушив провадження у справі про банкрутство ПАТ "Азовелектросталь".
Згідно з ч. 9 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» питання введення розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна вирішується господарським судом в ухвалі підготовчого засідання.
До господарського суду м. Києва надійшли заяви про участь у справі арбітражних керуючих: Сиволобова Максима Макаровича, Верченка Дмитра Валерійовича і Нестеренка Олега Анатолійовича.
Приписами ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого надати заяву на участь у даній справі та, а разі неотримання судом від нього такої заяви, розпорядник майна призначається судом без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Вбачається, що автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство було визначено кандидатуру арбітражного керуючого Верченка Дмитра Валерійовича для призначення розпорядником майна ПАТ "Азовелектросталь", заява якого про участь у справі надійшла 28.03.2016.
Відповідно до п. 4.2.2. Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого постановою пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013р. № 1 (редакція якого діяла на момент прийняття місцевим судом оскаржуваної ухвали) справи за коефіцієнтом складності поділяються на п'ять категорій (за однією з ознак):
- перша категорія:
а) справи за спрощеним порядком провадження, передбаченим статтею 95 Закону;
б) справи про банкрутство суб'єктів господарювання, в яких розмір кредиторської заборгованість не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати (за наявності таких даних);
в) справи про банкрутство суб'єктів господарювання, в яких кількість працівників не перевищує 20 осіб (за наявності таких даних);
г) справи про банкрутство суб'єктів господарювання, у яких відсутні активи.
- друга категорія:
а) справи за загальним порядком провадження (за виключенням таких справ, які підпадають під інші категорії);
б) справи про банкрутство суб'єктів господарювання, в яких розмір кредиторської заборгованість не перевищує 1000 розмірів мінімальної заробітної плати (за наявності таких даних);
в) справи про банкрутство суб'єктів господарювання, в яких кількість працівників не перевищує 100 осіб (за наявності таких даних);
- третя категорія:
а) справи за спрощеним порядком провадження, передбаченим статтями 90-92 Закону;
б) справи за спеціальним порядком провадження, передбаченим статтею 94 Закону);
- четверта категорія:
а) справи про банкрутство суб'єктів господарювання, що мають суспільну та іншу цінність;
б) справи про банкрутство містоутворюючих суб'єктів підприємницької діяльності;
в) справи про банкрутство особливо небезпечних суб'єктів підприємницької діяльності;
- п'ята категорія;
а) справи про банкрутство великих платників податку;
б) справи про банкрутство державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків.
Віднесення справи до кожної наступної категорії виключає віднесення її до попередньої категорії.
Як правильно було встановлено місцевим судом, підприємство боржника відноситься до п'ятої категорії складності.
Пунктом 2.1 вказаного Положення, визначено, що з метою реалізації визначених Положенням принципів відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого арбітражним керуючим присвоюється рівень кваліфікації відповідно до їх професійних знань та визначається їх спеціалізація згідно з їх досвідом роботи та ефективністю виконання ними повноважень арбітражного керуючого.
Згідно п.п. 4.8.6. п. 4.8 Положення автоматизований відбір кандидата арбітражного керуючого для призначення у справу про банкрутство п'ятої категорії складності здійснюється з числа арбітражних керуючих, які відповідно до Реєстру відповідають п'ятому рівню кваліфікації, незалежно від принципу територіальності.
Водночас, арбітражний керуючий Верченко Д.В. має другий рівень кваліфікації арбітражного керуючого, що згідно вимог п. 4.2 Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство виключало можливість його призначення розпорядником майна боржника.
З огляду на викладені обставини, виникла конкуренція арбітражних керуючих, які звернулись до суду із відповідними заявами про участь у даній справі, у зв'язку з чим питання визначення розпорядника майна боржника підлягало вирішенню на загальних конкурентних засадах (оцінки рівня завантаженості, професійних та інших характеристик діяльності арбітражних керуючих, переваг одного перед іншим тощо) згідно чинного законодавства.
Згідно вищевикладеного, на адресу господарського суду м. Києва були надіслані заяви про участь у справі арбітражних керуючих Сиволобова М.М. та Нестеренка О.А., кандидатури яких відповідали п'ятому рівню кваліфікації.
Із заяви арбітражного керуючого Сиволобова М.М. вбачалося, що останній має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 451 від 12.03.2013р., професійну діяльність здійснює з 2004 року, має п'ятий рівень кваліфікації арбітражного керуючого, виконував повноваження розпорядника майна на двадцяти дев'яти підприємствах, повноваження керуючого санацією на одному підприємстві, а також повноваження ліквідатора у семидесяти восьми справах про банкрутство, судимостей за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не мав, управління боржником раніше не здійснював, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, не має конфлікту інтересів, має усю необхідну матеріально-технічну базу для здійснення повноважень у даній справі. Разом з тим, арбітражним керуючим не було надано інформації щодо його завантаженості, станом на день звернення до суду з відповідною заявою.
Арбітражний керуючий Нестеренко О.А. у заяві про участь у справі повідомив про наявність свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 15 від 27.02.2013р., п'ятого рівня кваліфікації арбітражного керуючого, судимостей за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не мав, управління боржником раніше не здійснював, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, має належні організаційні та технічні можливості для виконання обов'язків розпорядника майна у даній справі, за час здійснення діяльності арбітражного керуючого виконував повноваження розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора на аналогічних за профілем виробничої діяльності підприємствах, на державних підприємствах і підприємствах, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків. На час винесення оскаржуваної ухвали виконував повноваження арбітражного керуючого на шести підприємствах.
Тому судом першої інстанції було законно і обґрунтовано призначено розпорядником майна ПАТ «Азовелектросталь» арбітражного керуючого Нестеренка Олега Анатолійовича.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, ст.ст. 10, 16, 19, 22, 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Верченка Дмитра Валерійовича залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м.Києва від 28.03.2016р. у справі №910/4518/16 - без змін.
Справу №910/4518/16 повернути до господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді М.Л. Доманська
А.А. Верховець
