Справа № 2-568/10
Номер провадження 0
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2010 року Кіровський районний суд міста Кіровограда в складі:
головуючого судді Куценка О.В.
при секретарі: Панковій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області, Управління державної автомобільної інспекції в Кіровоградській області про визнання права власності на автомобіль за набувальною давністю, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності на автомобіль НОМЕР_1.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і пояснив, що 25.07.1997 року було придбано даний автомобіль та зареєстровано на прізвище ОСОБА_2. Бажаючи змінити свідоцтво про реєстрацію ТЗ на прізвища "Сініка" в 1999 році звернулася до МРЕВ ДАІ та було виявлено, що автомобіль ввезений на територію України без належної сплати мита, більш того, наявна митна декларація є підробленою. В подальшому, позивач змінила своє прізвище на "Кутюк" у зв'язку з укладенням шлюбу. В лютому 2009 року звернулася до МРЕВ ДАІ з наміром оформити транспортний засіб на нове прізвище їй було відмовлено в перереєстрації у зв’язку з наявністю митного обмеження.
Вважає, що оскільки з 1997 року вона та її чоловік відкрито користуються автомобілем, проходити періодичні технічні огляди, тому набула право власності на автомобіль за набувальною давністю. Відтак, МРЕВ має зареєструвати даний автомобіль за позивачем.
Представник ГУДКУ в Кіровоградській області в судове засідання не з’явився, надав свої заперечення проти позову, вказуючи як на відсутність вимог до казначейства та будь-якого відношення до спірних правовідносин. просить розглянути справу без участі представника.
Представник УДАІ в Кіровоградській області в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, причини неявки в суд не сповістив.
Представник третьої особи, прийнявши участь в попередніх судових засіданнях з вимогами не погодився. Пояснив, що позивач не має будь-яких правових підстав для визнання права власності на автомобіль. В дане судове засідання не з’явився, причини неявки в суд не сповістив.
Заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ ЕІС №095150 від 25.07.1997 року належить автомобіль НОМЕР_1 1984 року випуску.
Згідно свідоцтва про одруження 06.10.2001 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та позивач змінила прізвище на ОСОБА_3.
Статтею 12 Закону України "Про власність", що діяла на час виникнення правовідносин передбачено, що громадянин набуває права власності на на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом. Аналогічна норма міститься в ст. 328 ЦК України згідно якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Статтею 344 ЦК України визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно ст. 44 ЦК УРСР, яка діяла на час виникнення правовідносин, повинні укладатись у письмовій формі угоди громадян між собою на суму понад сто карбованців, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та інших угод, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР. Подібна ж норма міститься в ст. 208 ЦК України.
Таким чином, при придбанні позивачем автомобіля повинен бути укладений письмовий договір.
Суду не було надано будь-які докази добросовісного набуття права власності на автомобіль позивачем.
Так, з тексту позовної заяви вбачається факт укладення договору-купівлі продажу автомобіля, однак, такий договір суду надано не було. Більш того, представник позивача в своїх поясненнях зазначив, що договір не укладався, а ОСОБА_4 самостійно переоформив в МРЕВ ДАІ документи на ОСОБА_2 Рішенням Ленінського районного суду від 29.06.2005 року встановлено, що договір міни автомобілями також не укладався. Таким чином, суду не було надано будь-які докази правових підстав набуття позивачем прав на спірний автомобіль.
Більш того, свідоцтво про реєстрацію ТЗ вже свідчить про наявність такого права власності на автомобіль. Додаткове визнання права власності на автомобіль законодавством не передбачено.
Згідно п. 32, 34 Постанови КМУ від 21 жовтня 1993 p. № 873 "Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок" яка діяла на час реєстрації транспортного засобу" транспортні засоби, завезені в Україну громадянами для особистого користування, відчуження підлягають реєстрації на підставі заяв власників і виданих митними органами посвідчень про реєстрацію в підрозділах ДАІ з урахуванням митних обмежень (сплата мита, заборона відчуження, дата зворотнього вивезення). На зареєстровані транспортні засоби видаються державні номерні знаки і реєстраційні документи, до яких вносяться митні обмеження (якщо вони є).
При реєстрації спірного автомобіля було внесено таке митне обмеження у вигляді необхідності дозволу митниці.
Відповідно до п. 8 Постанови КМУ №1388 від 7 вересня 1998 р. №1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів,
В процесі розслідування кримінальної справи по факту підробки документів встановлено, що митна декларація є підробленою. Таким чином, даних про належне оформлення митних зобов’язань суду надано не було. Відтак, даний автомобіль не підлягає реєстрації в МРЕВ ДАІ.
Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.
Судові витрати слід залишити по фактично понесеним.
На підставі ст. 44 ЦК УРСР, ст. 208, 344 ЦК України, ст. 12 Закону України "Про власність", п. 32, 34 Постанови КМУ від 21 жовтня 1993 p. № 873 "Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок", п. 8 Постанови КМУ №1388 від 7 вересня 1998 р. №1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", керуючись. ст. 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області, Управління державної автомобільної інспекції в Кіровоградській області про визнання права власності на автомобіль за набувальною давністю –відмовити.
Судові витрати залишити по фактично понесеним.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кіровського О. В. Куценко
районного суду
м.Кіровограда
