Справа № 2-568/10
4-с/275/2/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2024 року с-ще Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого суддіМиколайчука П.В.,
із секретарем судового засідання Довгаленко О.І.,
з участю скаржника-боржника ОСОБА_1 ,
стягувача ОСОБА_2 ,
представника стягувача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України, -
ВСТАНОВИВ:
В березні 2024 року скаржник ОСОБА_1 звернувся до Андрушівського районного суду Житомирської області зі скаргою на дії державного виконавця. Скарга мотивована тим, що у провадженні державного виконавця Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України (далі державний виконавець) перебуває ВП №22557484 про стягнення з ОСОБА_1 (далі скаржник) на користь стягувача ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу на підстав рішення суду про стягнення аліментів на двох дітей ОСОБА_4 , 2010 р.н. та ОСОБА_5 , 2002 р.н. Вказує, що здійснений 27.02.2024 розрахунок заборгованості по сплаті аліментів не відповідає вимогам законодавства. Так, при розрахунку заборгованості виконавець нараховував базу по сплаті аліментів на підставі ст.195 СК України виходячи з середньої заробітної плати працівника даної місцевості, хоча боржник (скаржник ОСОБА_1 ) не є фізичною особою-підприємцем. Крім того, всупереч вимог ст. 183 СК України після повноліття одно з дітей, ОСОБА_5 , база по аліментам нараховувалась також в розмірі 1\3 частки від доходів, а не було зменшена до 1/6 частини. Враховуючи вказане, скаржник просив визнати неправомірними дії державного виконавця в частині нарахування заборгованості та визнати недійсним розрахунок заборгованості по сплаті аліментів від 26.02.2024 та зобов`язати державного виконавця вчинити дії по виключенню заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні за виконавчим листом № 2-568 від 16.04.2010 .
24.06.2024 скарга за підсудністю надійшла до Брусилівського районного суду Житомирської області, суддя Миколайчук П.В.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 доводи скарги підтримав. Пояснив, що є адвокатом, перебуває на податковому обліку з 2010 року як самозайнята особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не є фізичною особою-підприємцем ще з 2005 року, щорічно звітує до органів ДПС, декларує свої доходи та витрати, і саме з чистого прибутку і мають вираховуватися аліменти. Вказав на безпідставність застосування ст. 195 СК України до нього, так як він не є ФОПом та не перебуває на спрощеній системі оподаткування. Також вказав, що після повноліття старшої дитини виконавець мав би зменшити розмір аліментів з 1/3 частини на 1/6, як того вимагає ст. 183 СК України, чого зроблено не було. Вказане вище призводить до неналежності розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, здійсненого у виконавчому провадженні № 22557484. Просив заяву задовольнити.
В судовому засіданні стягувач ОСОБА_2 проти скарги заперечила, вказала, що задекларовані витрати скаржника є заниженими, а доходи заниженими, тому розмір аліментів у виді частки від доходів є замалим. Вказала, що після повноліття старшої дитини зверталась до суду та з боржника стягувались аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжила навчання.
В судовому засіданні представник стягувача адвокат Тітарчук О.І. проти скарги заперечив, вказав, що оскільки боржник не звертався з заявами про перерахунок аліментів після повноліття старшої дитини, то у виконавця були відсутні підстави для зменшення розміру аліментів з 1/3 частини доходів до 1/6. Також вказав, що задекларовані боржником доходи та витрати не є правдивими, дохід є заниженим, що впливає на розмір аліментів.
Також в судовому засіданні судом було відмовлено в задоволені клопотання представника стягувача про витребування доказів первинних документів щодо задекларованих витрат боржника та інформації про суми одержаного доходу боржника з 01.01.2023 по 29.02.2024.
Особа, дії якої оскаржуютьсястарший державний виконавець Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України Комаровська І.Д. у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи (ч. 1ст. 447 ЦПК України).
Судом встановлено, що на виконанні у Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України перебуває виконавчий лист №2-568 від 16.04.2010, виданий Андрушівським районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 06 квітня 2002 року і до повноліття дітей, рішення суду від 16.04.2010 у справі № 2-568/10.
27.02.2024 старшим державним виконавцем Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України було здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у ВП № 22557484, за яким базою для вирахування доходу боржника є середня заробітня плата працівника для даної місцевості (стовпчик 2), а розмір аліментів 33 % (тобто 1/3), (а.с.6).
Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 не є фізичною особою-підприємцем з 01.12.2005 (а.с.7).
Відповідно до Форми ОК-5 з бази даних Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 має щомісячні задекларовані доходи, зокрема за 2010-2011, 2014-2022 роки (а.с. 8-10).
Порядок стягнення аліментів визначений ст. 71 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Згідно ч.1 ст.2 цього Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням в тому числі таких засад, як: верховенства права, обов`язковості виконання рішень та законності.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статті 447 ЦПК України та статті 74 ЗУ "Про виконавче провадження"встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи, що відповідає поданий скарзі та свідчить про належність скаржника.
Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами скарги суд постановляє ухвалу, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Згідно ч. ч. 1 та 3 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.
Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, ст.195 СК України, відповідно до ч.1 якої заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Відповідно ч. 2 цієї статті, заборгованість зааліментами платникааліментів,який непрацював начас виникненнязаборгованості абоє фізичноюособою -підприємцем іперебуває наспрощеній системіоподаткування,або єгромадянином України,який одержуєзаробіток (дохід)у державі,з якоюУкраїна немає договорупро правовудопомогу,визначається виходячиіз середньоїзаробітної платипрацівника дляданої місцевості. Відповідно до положень ч.3 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Верховним Судом сформована стала судова практика щодо застосування частини другоїстатті 195 СК України, що підтверджується постановами від 05 серпня 2020 року у справі № 464/6206/18 (провадження № 61-18142св19), від 05 серпня 2021 року у справі № 757/35562/18-ц (провадження № 61-19631св20), від 03 листопада 2021 року № 521/260/20 (провадження № 61-6091св21).
Судом встановлено та не оспорюєтсья учасниками справи, що боржник ОСОБА_1 не є фізичною особою-підприємцем, не перебуває на спрощеній системі оподаткування, а тому відсутні законні підстави для вирахування розміру аліментів, які стягуються з нього у виконавчому провадженні, на підставі ч. 2 ст. 195 СК України, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, а розмір аліментів має розраховуватись за правилами ч. 1 ст. 195 СК України.
Інші підстави для розрахунку розміру аліментів виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, передбачені в ч. 2 ст. 195 СК України щодо ОСОБА_1 також відсутні.
Що стосується частки від доходів боржника у виді 1/3 частини доходу, яка застосована державним виконавцем у розрахунку від 27.02.2024, то суд також погоджується з доводами скаржника про її безпідставність.
Так, ч. 3 ст. 183 СК України, вказує, що якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Судом встановлено, що після повноліття дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ніхто з батьків не звертався до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину, ОСОБА_4 , 2010 р.н., вказане підтвердила і стягувач.
Тому, положення ч. 3 ст. 183 СК України статті безальтернативно визначають, що рівна частка аліментів після повноліття старшої дитини ОСОБА_5 мала б бути вирахована з загального розміру аліментів, тобто 1/3 : 2 = 1/6, що і є рівною часткою аліментів на утримання ОСОБА_4 .
Доводи стягувача та її представника щодо неправдивого чи завищеного розміру задекларованих витрат боржника не є предметом розгляду у даному провадженні, оскільки питання перевірки звітності платника податків та боржника у виконавчому провадженні відносяться до компетенції податкових органів та державного виконавця відповідно.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановивши з наведених вище підстав, що при здійсненні розрахунку заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів державний виконавець допустив порушення вимог ч. 2 ст. 195 та ч. 3 ст. 183 СК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги .
Враховуючи висновки суду щодо неналежності чинного розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, за результатами розгляду скарги на підставі ст. 451 ЦПК України суд також зобов`язує державного виконавця здійснити належним чином розрахунок заборгованості у даному виконавчому провадженні у відповідності до вимог законодавства.
Водночас, скаржник просить суд саме зобов`язати старшого державного виконавця вчинити дії по виключенню заборгованості по сплаті аліментів у виконавчому провадженні № 22557484.
Однак, оскільки визначення розміру заборгованості зі сплати аліментів є виключним повноваженням виконавця у відповідності дост.71Закону України«Про виконавчепровадження» і вказані дії передбачають врахування матеріалів виконавчого провадження, суд приходить до висновку про безпідставність скарги в частині зобов`язання старшого державного виконавця вчинити дії по виключенню заборгованості у виконавчому провадженні, оскільки такі висновки суду були б передчасними й необґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 259, 260, 268, 450, 451 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України, -задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії державного виконавця щодо нарахування розміру аліментів та скасувати розрахунок заборгованості боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №22557484 від 27.02.2024, виконаний державним виконавцем Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України Комаровською І.Д.
Зобов`язати державного виконавця Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України здійснити розрахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №22557484 відповідно до вимог законодавства.
У задоволенні іншої частини скарги відмовити.
Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Повний текст ухали складено та підписано 16.07.2024.
Суддя П. В. Миколайчук
