-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа №2-568 /10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2010 року
Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Єрохіної І.В.
при секретарі - Приходько Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чорноморське Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Чорноморської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з позовом у якому просить визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь заборгованість по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку. Свої вимоги мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила доньку ОСОБА_2, у звязку з чим перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Чорноморської РДА з 29.05.2009 року, та отримує допомогу по догляду за дитиною до трьох років у розмірі 130 грн. щомісяця.
Однак відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», та рішень Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року та №26-рп/2008 від 27.11.2008 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку повинна дорівнюватися встановленому законом прожитковому мінімумі для дітей віком до 6 років.
У звязку з чим, позивачка просить суд стягнути з Управління праці та соціального захисту населення ЧРДА заборгованість по виплаті щомісячної соціальної допомоги за період з 29.05.2009 по 01.04.2010 року у розмірі 5055,32 грн.
Позивачка надала доповнення до позовної заяві, в частині вимог щодо стягнення суми, просить суд стягнути державну допомогу по догляду за дитиною до трьох років за період з 29.05.2009 по 01.06.2010 року, остаточно просить суд стягнути державну допомогу до погляду за дитиною у розмірі 6966, 32 коп., судові витрати та витрати на правову допомогу.
В судове засідання позивачка не з'явилась, просила розглянути справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Чорноморської районної державної адміністрації у судове засідання не зявилася, та надала суду свої заперечення проти позову з яких вбачається, що вони виплачують допомогу у розмірі, що виділяється бюджетом.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивачка має доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.10).
Позивачці була призначена та виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130,00 грн. щомісяця, що підтверджується довідкою.
Відповідно до довідки відповідача щомісячні виплати позивачці здійснювалися в розмірі 130 грн. (а.с.12).
Статтею 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (зі змінами та доповненнями) передбачено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що при встановленні розміру виплати вказаної допомоги необхідно керуватися саме Постановою Кабінету Міністрів України № 13 від 11 січня 2007 року, з наступних підстав.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить закону, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Таким чином, починаючи 29.05.2009 по 30.06.2010 року при здійсненні виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідач повинен був керуватись зазначеною нормою закону.
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» передбачено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, а, зокрема, дітей віком до 6 років, становить в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто 557 гривень.
Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» передбачено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, а, зокрема, дітей віком до 6 років, становить в розмірі з 01.01.2010 року 755 гривень, з 01.04.2010 року 767 гривень.
З урахуванням вже отриманої позивачкою допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розмір не доплаченої допомоги з 29.05.2009 по 30.06.2010 року, складає 6966,32 грн.
Суд не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Також суд вважає, що у відповідності до вимог ч.3 ст.88 ЦПК України судовий збір в розмірі 69,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивачки.
Що стосується позовних вимог про зобовязання відповідача і в подальшому сплачувати позивачці допомогу у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки суд приймає рішення тільки щодо порушеного права, права позивачки на майбутнє не вважаються порушеними.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 19, 21, 22, 68, 152 Конституції України, ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. ст. 12, 14, 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», , П.п. 12 п. 25 розділу 2, ст. 58 Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10рп-2008, ст.ст.10, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Чорноморської районної державної адміністрації неправомірними щодо розмірів виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною неправомірними.
Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Чорноморської районної державної адміністрації, за рахунок коштів Державного бюджету України нарахувати на виплатити на користь ОСОБА_1, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 29.05.2009 по 30.06.2010 року.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Чорноморської районної державної адміністрації за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 69,67 грн., та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн., витрати, повязані з наданням правової допомоги в сумі 200 грн., всього стягнути з відповідача на користь позивачки 389,67 грн.
В решті інших позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуючий суддя: Єрохіна І.В.
скопійовано
-
скопійовано
-
