10.06.2011
Справа № 2-74/11
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
25 травня 2011 року Цюрупинський районний
суд Херсонської області
в складі судді Сіденка С.І.
при секретарі Дорошенко Є.Ю.
представник позивача ОСОБА_1
представник відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Цюрупинську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу, –
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з позовом, у якому посилається на те, що 10 травня 2009 року позичила відповідачу по справі грошові кошти у сумі 330000 грн. 00 коп. Одержання відповідачем зазначеної суми підтверджується договором позики від 10 травня 2009 року, який вони уклали. Згідно п. 1 вказаного договору відповідач зобов’язаний повернути за вказаним договором позики 80000 грн. 00 коп. до 07.06.2009 року, решту позики в розмірі 250000 грн. 00 коп. зобов’язується виплатити 10.05.2010 року. Однак у зазначений договором позики термін відповідач грошей не повернув. Відповідач ухиляється від виконання зобов’язання по поверненню боргу. Позивач просить стягнути з відповідача борг за договором позики в розмірі 330000 грн. 00 коп. та судові витрати, пов’язані з сплатою судового збору та ІТЗ у сумі 1820 грн. 00 коп.
У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені вимоги, просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 330000 грн. 00 коп.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що відповідач договір позики від 10.05.2009 року з позивачем не укладав та грошей від неї не отримував. Наданий в якості доказів договір позики могла виготовити сама позивач, так як тривалий час проживала з відповідачем однією сім’єю, вона часто заповнювала бухгалтерські документи за відповідача як за приватного підприємця, коли той знаходився у відрядженнях, з цією метою він залишав їй чисті листи паперу із своїм підписом для того аби позивач могла здати від його імені звітність, писати листи. З квітня 2010 року позивач почала оговорювати відповідача, вони припинили спільне життя та зараз знаходяться у неприязних стосунках. Відповідач не знає чи його підпис стоїть в договорі позики. Ознака наявності підпису в низу листка на якому надруковано договір, розтягнутість пунктів договору по всьому листку з великими інтервалами, зроблені для того щоб підігнати текст під графу підписи. Наявність нумерації, як на підприємствах, відсутність розписки про отримання грошей вказує на те, що доказ вироблений для того, щоб висунути до відповідача матеріальні претензії після припинення спільного проживання та з метою помсти. Також графа –«свідки»вписана іншим чорнилом, ніж графа –«підписи», що також викликає сумніви в одночасному заповненні всіх граф одночасно. Звернено увагу на відмовний матеріал Цюрупинського РВ УМВС згідно якого позивач визнала,що відповідач частково повернув борг та залишився винним тільки 70000 грн...Вказані в договорі позики свідки знаходяться у неприязних відносинах з відповідачем з 2007 року, вони є друзями позивача та на її прохання можуть свідчити неправдиво. Представник просила суд відмовити у задоволені позову у повному обсязі за необґрунтованістю позовних вимог.
В судове засідання з’явився свідок ОСОБА_5, який пояснив, що 10.05.2009 року разом із своєю дружиною ОСОБА_6 приїхав в гості до позивача, яка на той час проживала з відповідачем. Знаходячись в їхньому будинку став свідком того, що відповідач разом з позивачем зайшли в окрему кімнату, повернувшись відповідач тримав в руці поліетиленовий пакет, а позивач повідомила, що це вона позичила йому гроші, після чого відповідач в присутності свідків на словах підтвердив факт отримання грошей та власноруч підписав договір позики в його присутності, крім нього були присутні позивачка та його дружина. Після чого він та його дружина поставили підписи у договорі позики, чим засвідчили факт отримання грошей відповідачем.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що 10.05.2009 року разом із чоловіком ОСОБА_5 приїхала в гості до позивача, яка на той час проживала з відповідачем. Знаходячись в їхньому будинку стала свідком того, що відповідач разом з позивачем зайшли в окрему кімнату, повернувшись відповідач тримав в руці поліетиленовий пакет, а позивач повідомила, що це вона позичила йому гроші в сумі 330000 грн. після чого відповідач підтвердив факт отримання ним грошей та власноруч підписав договір позики в двох екземплярах, та попросив її з чоловіком підписати вказаний договір з метою зафіксувати факт отримання грошей, після цього відповідач взявши один з двох договорів поїхав.
В судовому засіданні встановлено, що 10.05.2009 року між громадянкою ОСОБА_8 та громадянином ОСОБА_4 в присутності свідків було укладено договір позики, відповідно до якого гр. ОСОБА_4 позичив у гр. ОСОБА_3 330000 (триста тридцять тисяч) гривень строком до 10.05.2010 року. Із зазначеної суми ОСОБА_4 зобов’язується повернути позикодавцю 80000 (вісімдесят тисяч) гривень 07.06.2009 року, решту позики в розмірі 250000 (двісті п’ятдесят тисяч) гривень позичальник зобов’язується виплатити 10.05.2010 року. Сторонами обумовлено повернення позиченої суми грошей, а саме той факт, що після повернення позичальником зазначеної суми грошей позикодавець видає розписки про одержання певної суми грошей. Також судом встановлено, що відповідач власноруч підписав текст договору. Належних доказів повернення відповідачам позивачу обумовленої суми боргу у встановлені договором строки в порядку ч. 1 ст. 1049 ЦК України до суду не надано.
Заслухавши сторони, дослідивши надані докази, суд вважає заявлені позовні вимоги законними та обґрунтованими, у зв’язку з цим такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у
власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України, частиною першою зазначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. Частиною другою зазначеного Кодексу, визначено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Суд не бере до уваги, заперечення представника відповідача в частині, що договір позики міг бути підроблений позивачем, оскільки це є лише припущенням, а відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд критично відноситься до заперечень представника відповідача,що позивачка все ж таки не надавала гроші відповідачу у сумі 333 000 грн. так як відповідно до заяви позивачки до Цюрупинського РВ УМВС України остання вказувала про борг відповідача у сумі 70 000 грн. ця ж сума вказана і в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи дільничого інспектора Пензи М.В. від 24.05.2010 року, так як матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи не є предметом розгляду судового засідання та не можуть бути підтвердженням часткового повернення боргу позики чи ненадання вказаної суми позики взагалі.
Керуючись –ст.ст. 629, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст. 10, 60, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3 –задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики в сумі 330000 (триста тридцять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати: 1700 грн судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Цюрупинський районний суд Херсонської області протягом 10 днів.
Суддя С.І. Сіденко