2-533-421-2012
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2012 року м. Мар`їнка
Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Ліпчанського С.М.
при секретарі Лахно Т.Г.
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Степанюк Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мар'їнки Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Мар»їнському районі Донецької області, третя особа: архівний відділ Мар»їнської районної державної адміністрації про зобов'язання провести перерахунок щомісячної страхової суми, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, стягнення недоотриманої страхової суми-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом і просив зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України перерахувати ОСОБА_3 розмір щомісячної страхової суми, відповідно до підвищення розміру мінімальної заробітної плати, починаючи із 01.06.2001 року до теперішнього часу; стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на користь ОСОБА_3 суму недоотриманої ним щомісячної страхової суми, починаючи із червня 2007 року та по теперішній час.
Свій позов обґрунтовує тим, що він починаючи із 1973 року працював у колгоспі імені Ілліча. У 1980 році, працюючи шофером на автомобілі ЗІЛ-130, під час виконання трудових обов'язків тримав травму. Відповідно до висновку ЛТЕК ОСОБА_3 втратив професійну працездатність на 70 % і загальну працездатність на 50 %. У жовтні 1991 року висновком ЛТЕК було встановлено, що у ОСОБА_3 ступінь втрати професійної працездатності становить 80 %. У листопаді 1992 року висновком ЛТЕК було також встановлено ступінь втрати працездатності 80 % безстроково, а висновком МСЕК встановлена друга група інвалідності безстроково. Тобто на даний момент позивач ОСОБА_3 є інвалідом другої групи. Рішенням Мар»їнського районного суду Донецької області від 18.11.1985 року постановлено: стягувати з колгоспу імені Ілліча Мар»їнського району Донецької області на користь ОСОБА_3 з 24.09.1985 року щомісяця по 39 рублів протягом життя, якщо не змінить середній заробіток позивача. До 2011 року ОСОБА_3 отримував щомісячну страхову суму у розмірі частини втраченого заробітку в колгоспі імені Ілліча (в подальшому реорганізовано у СТОВ «Максимільянівське»).
В процесі розгляду справи від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до яких позивач вказує, що під час розгляду справи було встановлено, що не дивлячись на те, що у відповідача маються підтвердження того. Що із жовтня 1992 року ОСОБА_3 є інвалідом другої групи у зв'язку із отриманим трудовим каліцтвом і ступінь втрати професійної працездатності складає 80 % , а ОСОБА_3 нараховуються щомісячні страхові суми як інваліду третьої групи, тому просять зобов'язати відповідача перерахувати розмір щомісячної страхової суми, відповідно до підвищення розміру мінімальної заробітної плати, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності у розмірі 80 %, починаючи із 01.06.20101 року і до теперішнього часу. Дані дії відповідача вважає незаконними та безпідставними.
Від представника відповідача до суду надійшли заперечення на позовну заяву, у якій зазначено, що з позовними вимогами ОСОБА_3 не погоджується, оскільки особова справа ОСОБА_3 відділенням Фонду була отримана у червні 2001 році від підприємства СТОВ «Максимільянівське»для продовження йому виплати щомісячної страхові суми, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, згідно акту про нещасний випадок на виробництві від 15.06.1981 року, на підставі довідки підприємства про розмір втраченого заробітку станом на 01.04.2001 року, розмірів 33,34 гривен. Вважають посилання позивача на ч. 2 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-Х1У та пункти 22,38 Кабінету міністрів України № 472 від 23.06.1993 року є неправомірними та безпідставними. Щорічно, згідно законодавства, ОСОБА_3 проводився перерахунок щомісячної страхової виплати. Але у зв'язку з тим, що у потерпілого сума перерахованої щомісячної страхової виплати та сума пенсії по інвалідності перевищували середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров»я, скоригований на коефіцієнти перерахунку, то сума страхової виплати не підвищувалась і станом на 01.04.2010 року вона становить 33,34 гривен. Крім того, вважає, що він є неналежним відповідачем.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 та позивач ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на їх задоволенні. Вважають, що позивач ОСОБА_3 має усі законні підставі для задоволення його позовних вимог, які підтверджуються окрім того матеріалами справи.
Представник відповідача за довіреністю Степанюк Р.В. суду пояснив, що з позовними вимогами не погодився, суду надав пояснення аналогічні тим, що викладені у запереченнях на позовну заяву. Інших пояснень від представника не надано.
Ухвалою Мар»їнського районного суду від 24 січня 2011 року по справі за клопотанням представника відповідача було залучено у якості зацікавленої особи -архів Мар»їнської районної державної адміністрації Мар»їнського району Донецької області.
Від представника зацікавленої особи надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника, рішення просять винести на власний розсуд суду.
Суд вислухавши думку сторін по справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до акту № 2 про нещасний випадок на виробництві вбачається, що у с. Максимільянівка у колгоспі імені Ілліча ОСОБА_3 отримав виробничу травму при виконанні трудових обов'язків.
Відповідно до довідки серії 2-18 АЕ № 016288 вбачається, що ОСОБА_3 була встановлена 2 група інвалідності на підставі отримання трудової травми безстроково.
Відповідно до рішення Народного суду Мар»їнського району Донецької області від 09 квітня 1984 року вбачається, що з колгоспу імені Ілліча Мар»їнського району на користь ОСОБА_3 було стягнуто спричинену йому шкоду за виною відповідача. Рішення набуло законної сили.
Відповідно до рішення Народного суду Мар»їнського району Донецької області від 18 листопада 1985 року з колгоспу імені Ілліча Мар»їнського району Донецької області на користь ОСОБА_3 з 24 вересня 1985 року щомісячно по 39 рублів та нараховувати дану суму по життєво, у разі якщо не зміниться заробіток позивача.
У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 ніде не працює, оскільки є інвалідом другої групи. Отримує пенсію по інвалідності.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»страховими внесками є грошові суми, які Фонду соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають не це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються: 1)страхові виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.
Відповідно до статті 29 Закону перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу провадиться у разі:… 3) підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством. (Пункт 3 статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2272-3 від 22 лютого 2001 року). Перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 01 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Відповідно до п.18 ст. 34 Закону індексація суми страхової виплати провадиться відповідно законодавства. Відповідно до ч.7 статті 40 Закону, якщо потерпілому або особам. Які мають право на одержання страхової виплати. З вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановлено статтею 34 Закону України «Про оплату праці».
Відповідно до статті 34 Закону України «Про оплату праці»компенсація працівником втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Також, суд вважає посилання представника відповідача на той факт, а саме, що ОСОБА_3 проводився перерахунок щомісячної страхової виплати. Але у зв'язку з тим, що у потерпілого сума перерахованої щомісячної страхової виплати та сума пенсії по інвалідності перевищували середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров»я, скоригований на коефіцієнти перерахунку, то сума страхової виплати не підвищувалась і станом на 01.04.2010 року вона становить 33,34 гривен безпідставними.
Відповідно до статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків,показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко-і -відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до статті 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У даному випадку представником відповідача ніяких підтверджень (у документальному вигляді) не було надано щодо їх посилань, саме чому вважає позовні вимоги ОСОБА_3 безпідставними, тобто не було надано підтверджуючих даних того, що ОСОБА_3 сума перерахованої щомісячної страхової виплати та сума пенсії по інвалідності перевищували середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров»я, скоригований на коефіцієнти перерахунку.
Пунктом 1 Постанови Кабінету міністрів України «Про перерахунок розміру відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом або іншим ушкодження здоров»я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків»від 31.12.1991 року № 391 визначено наступне: «Підприємством, установам, організаціям здійснити з 01 січня 1992 року перерахунок раніше визначених розмірів відшкодування шкоди працівників, які постраждали внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров»я, пов'язаного з виконанням ними трудових обов'язків, виходячи з рівня середньої заробітної плати відповідних категорій працівників по підприємству, установі, організації за жовтень -грудень 1991 року. При цьому якщо розмір відшкодування шкоди зменшується проти раніше визначеного, то зберігається попередній його рівень».
Позивач і відповідач звільнені за законом від сплати судового збору, тому суд вважає необхідним ці витрати віднести на рахунок держави.
На підставі норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(в редакції Закону станом на 30.07.2003р.), керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Мар»їнському районі Донецької області про зобов'язання провести перерахунок щомісячної страхової суми, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, стягнення недоотриманої страхової суми частково.
Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України перерахувати ОСОБА_3 розмір щомісячної страхової суми, відповідно до підвищення розміру мінімальної заробітної плати, починаючи із 01.06.2001 року до теперішнього часу.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на користь ОСОБА_3 суму недоотриманої ним щомісячної страхової суми, починаючи із 01.06.2001 року та по теперішній час .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
28.04.2012
