Номер провадження: 22-ц/813/8501/22
Справа № 2-74/11
Головуючий у першій інстанції Федчишена Т. Ю.
Доповідач Полікарпова О. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі
головуючого судді Полікарпової О.М.,
суддів: Базіль Л.В., Ігнатенко П.Я.,
за участю секретаря Кузьміч Г.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Досковського Віталія Геннадійовича, діючого від імені ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2022 року про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту міського господарства Одеської міської ради, КП «Міське агентство з приватизації житла», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації,
встановив
До Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_1 , від імені якої діє її представник адвокат Досковський В.Г., у зазначеній справі надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Заява обґрунтована тим, що у провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 2-74/11 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту міського господарства Одеської міської ради, КП «Міське агентство з приватизації житла», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації.
Ухвалою від 10 лютого 2011 року у даній справі вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням від09червня 2011року,яке набралозаконної сили20червня 2011року,позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено уповному обсязі. Визнано недійсним та скасовано Розпорядження органу приватизації, яке видано 18.02.2010 року за № 215607 Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, стосовно квартири АДРЕСА_1 , про приватизацію останньої ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 , видане 18.02.2010 року Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частках на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення відмовлено з тих підстав, що така заява належним чином не вмотивована.
У липні 2022 року адвокат Досковський В.Г., який діє від імені ОСОБА_1 повторно звернувся до суду з тим же клопотанням.
Ухвалою суду від 15 липня 2022 року вказане клопотання про скасування заходів забезпечення позову залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, адвокат Досковський В.Г., який діє від імені ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та постановити нову, якою скасувати заходи забезпечення позову.
Вимоги апеляційної скарги апелянт мотивував наступним:
- виконавче провадження щодо примусового виконання рішення від 09.06.2011 року у даній справі не відкривалось, а тому безпідставним є посилання суду на вимоги абзацу 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України;
- рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13.03.2018 року по справі №522/21462/17 ОСОБА_2 визнаний таким, що втратив право користування спірною квартирою. У зв`язку з цим інтерес ОСОБА_2 , з метою охорони якого вживалися у справі заходи забезпечення позову, наразі вже відпав;
- сплив передбаченого ч. 7 ст. 158 ЦПК України 90-денного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання сам по собі є юридичним фактом, з яким пов`язується припинення дії заходів забезпечення позову, а у даній справі цей строк сплив ще у вересні 2011 року, оскільки рішення суду набрало законної сили 20.06.2011 року, тобто більше, ніж 10 років тому;
- станом на теперішній час вже сплив і трирічний строк давності пред`явлення даного рішення до виконання.
28 листопада 2022 року на електрону пошту апеляційного суду адвокатом Досковським В.Г. було направлено клопотання про витребування доказів та про проведення судового засідання без його участі.
Відповідно до ч.1 ст. 361 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Залишаючи без розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у порушення абзацу 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК заявником до клопотання не додано доказів надіслання (надання) заяви іншим учасникам справи (провадження), а саме: ОСОБА_2 та Департаменту міського господарства Одеської міської ради, КП "Міське агентство з приватизації житла". Крім того, у клопотанні заявником не зазначено відомостей щодо вказаних осіб.
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99).
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
Відповідно доч.1,2 ст.158ЦПК Українисуд можескасувати заходизабезпечення позовуз власноїініціативи абоза вмотивованимклопотанням учасникасправи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.
Загальні вимоги щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення встановлені положеннями ст. 183 ЦПК України.
Так, у абзаці другому частини другої статті 183 ЦПК України йдеться про те, що до заяви,скарги,клопотання чизаперечення,які подаютьсяна стадіївиконання судовогорішення,в томучислі впроцесі здійсненнясудового контролюза виконаннямсудових рішень,додаються доказиїх надіслання(надання)іншим учасникамсправи (провадження).
У відповідності до ч.4 статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дії суду, як особливого суб`єкта владних повноважень, регламентовані процесуальним кодексом, дискреція на обрання варіантів дій судом має бути прямо передбачена в процесуальному законі.
Як зазначено у абзаці 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України передбачена нею необхідність подання до суду доказів надіслання (надання) заяви, скарги, клопотання чи заперечення іншим учасникам справи (провадження) встановлена виключно до випадків звернення особи із такими документами до суду на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.
Виходячи з цих вимог процесуального закону, суд першої інстанції, приходячи до висновку про порушення заявником наведених вище вимог ЦПК України, повинен був встановити обставини, що обумовлювали обов`язок заявника дотримуватись таких вимог, а саме встановити, що судове рішення, по якому забезпечені позовні вимоги і про скасування яких йдеться у клопотанні, перебуває на стадії виконання.
Однак, матеріали справи не місять жодних доказів наведених обставин, а тому висновок суду першої інстанції на порушення заявником абзацу 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК є такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи та є передчасним.
Згідно з п.1-3 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Оскільки оскаржувана ухвала суду перешкоджає подальшому провадженню у справі, а також не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, апеляційний суд, з метою дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України), а також основоположних засад (принципів) цивільного судочинства (частина третя статті 2 ЦПК України) дійшов висновку про наявність підстав для її скасування з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду для повного, всебічного та об`єктивного дослідження і встановлення фактичних обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, апеляційний суд звертає увагу на таке.
В порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, перевіряючи посилання скаржника на те, що виконавче провадження щодо примусового виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 червня 2011 року не відкривалось, апеляційним судом з Автоматизованої системи виконавчого провадження було встановлено, що 23 серпня 2016 року Другим Приморським ВДВС м Одеса ГТУЮ в Одеській області було відкрито виконавчі провадження № АСВП: 52033191 та № АСВП: 52033281, де боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем - ОСОБА_2 . Стадія виконавчого провадження завершене.
Однак з наведеного витягу неможливо встановити підстави відкриття виконавчих проваджень № АСВП: 52033191 та № АСВП: 52033281, а також те, яке саме судове рішення виконувалось і чи виконане воно фактично.
Також, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власниками квартири АДРЕСА_1 станом на 25 листопада 2022 року досі є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
На переконання апеляційного суду, наведені обставини є такими, що мають значення для справи та підлягають перевірці судом першої інстанції під час розгляду клопотання адвоката Досковського В.Г. від імені ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову.
Також встановленню та перевірці підлягає факт смерті ОСОБА_2 , про який було заявлено ОСОБА_4 у поданому 28 листопада 2022 року до апеляційного суду клопотанні.
Щодо клопотання адвоката Досковського В.Г. про витребування доказів то, на думку колегії суддів, воно задоволенню не підлягає, зважуючи на те, що на даний час перевірці підлягає законність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо повернення клопотання адвоката Досковського В.Г. без розгляду, а тому обставини, для з`ясування яких було заявлено таке клопотання, не підлягають встановленню на даній стадії судового розгляду.
Оскільки оскаржувана ухвала суду є передчасною та перешкоджає подальшому провадженню у справі, а також не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, апеляційний суд на підставі ст. 379 ЦПК України задовольняє апеляційну скаргу, оскаржувану ухвалу скасовує та направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного апеляційний суд
ухвалив
Апеляційну скаргу адвоката Досковського Віталія Геннадійовича, діючого від імені ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2022 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду О.М. Полікарпова
Л.В. Базіль
П.Я. Ігнатенко
