Справа № 2-74/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.01.2011 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Шавирыної Л.П.
при секретарі - Киркач Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красний Лиман справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд -
ВСТАНОВИВ:
27 вересня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
В судове засідання позивач не зявився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином, позов підтримав повністю, просив його задовольнити, а справу розглянути у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином, позов визнав, просив розглянути справу у його відсутності.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано вперше відділом реєстрації актів громадянського стану Краснолиманського міського управління юстиції Донецької області 15 серпня 2003 року (актовий запис № 113) а.с.6.
Від сумісного життя сторони мають неповнолітню дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, якай проживає з відповідачем(а.с.5).
Сімя розпалася у липні місяці 2010 року з тих причин, що сторони втратили порозуміння та почуття любові один до одного.
Майнового спору та спору про виховання дитини сторони не мають.
Статті 21 та 24 СК України передбачають, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану і ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.ст.104,105 СК України шлюб припиняється в наслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню у звязку з тим, що сторони не підтримують шлюбні відносини, втратили порозуміння та почуття любові один до одного, позивач наполягає на розлученні та не згоден на примирення, як і відповідач, застосовані судом заходи до збереження сімї позитивних результатів не мали. Тому суд вважає, що подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Крім того, враховуючи те, що при реєстрації шлюбу відповідач змінив своє дошлюбне прізвище з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2» і наполягає після розірвання шлюбу іменуватися прізвищем «ОСОБА_2», його клопотання слід задовольнити бо відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у звязку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Керуючись ст.ст.21,24,104,105,110,112,113 СК України, ст.ст.10,11,60,212-214 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 15 серпня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Краснолиманського міського управління юстиції Донецької області (актовий запис № 113) між ОСОБА_1, 1979 року народження, та ОСОБА_2, 1973 року народження, розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити дружині прізвище «ОСОБА_2".
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд в 10-денний строк з дня отримання його копії.
Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті у 1 примірнику.
Суддя -