ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.11.2020 року м.Дніпро Справа № 904/2104/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач)
суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.
секретар судового засідання: Вітко Г.С.
розглянувши апеляційні скарги :
- Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ", Дніпропетровська область, м. Кам`янське (в частині грошових вимог компанії ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД (INDUMET LIMITED) за кредитними договорами №DNI-22-734/13 від 06.08.2013 (враховуючи Договір про внесення змін від 31.10.2013) та №K-DNI-15 від 07.07.2014 (враховуючи Договір про внесення змін від 11.07.2014), в частині грошових вимог ОСОБА_1 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі "Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів", в частині грошових вимог ОСОБА_2 за Договором про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі " Універсальний пристрій для налаштування роликів зони вторинного охолодження "
- ОСОБА_3 в частині грошових вимог за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі "Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів"),
- Антонова Юрія Григоровича в частині грошових вимог за Договором про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі " Універсальний пристрій для налаштування роликів зони вторинного охолодження " на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 (ухвала підписана 19.11.2019, суддя Владимиренко І.В.) у справі 904/2104/19
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУДМОНТАЖ ГРУП", м. Київ
до боржника : публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ", Дніпропетровська область, м. Кам`янське
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
1. Розгляд справи у суді першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 відкрито провадження у справі №904/2104/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" (далі - ПАТ "ДМК", Боржник). Визнані грошові вимоги ТОВ "ТЕХНОБУДМОНТАЖ ГРУП" до ПАТ "ДМК" в загальній сумі 2456 762,72 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів в порядку статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п`ятнадцять календарних днів. Розпорядником майна ПАТ "ДМК" призначено арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича. Призначено попереднє засідання суду на 07.08.2019 о 10:00 год.
31.05.2019 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі інтернет Господарським судом Дніпропетровської області здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "ДМК" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул.Соборна, 18-Б; ЄДРПОУ 05393043).
4 липня 2019 року до господарського суду Дніпропетровської області звернувся з заявою про визнання грошових вимог кредитор ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД (INDUMET LIMITED), в якій, поміж іншого, посилаючись на те, що він набув право вимоги за кредитними договорами , в тому числі, №DNI-22-734/13 від 6 серпня 2013 року (13.4М)та №K-DNI-15 від 7 липня 2014 року( 57М ( т. 1 а.с. 1 Грошових вимог)), просив визнати його грошові вимоги , що ґрунтуються на наявності заборгованості боржника за цими договорами. Кредитор надав грошову вимогу по вищезазначеним договорам, а саме: по договору 13.4 М вимагав визнати його грошові вимоги у розмірі заборгованості 13398 210.30 дол США, 7 578 027,76 дол США відсотки, 334 621,69 дол США неустойку, та за договором 57М- вимагав визнати грошові вимоги у сумі основної заборгованості 57 000 000 дол США та 27 573 116 дол США відсотки.
25 липня 2019 року боржник заперечив грошові вимога кредитора, вказуючи, що :
- відсутні докази здійснення кредитування, а також за його вимогами пропущений строк позовної давності.
13.08.2019 року кредитором заявлено клопотання про приєднання до справи доказів здійснення кредитування, до якого були приєднані меморіальні ордери, виписки з особового рахунку, розрахунки заборгованості, на підставі яких місцевим господарським судом і було прийнято рішення про обґрунтованість грошових вимог боржника. Кредитор також зазначив про переривання строків позовної давності.
Місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі від 14.11.2019 року встановлено, що 06.08.2013 року між Публічним акціонерним товариством "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (ПАТ "ПУМБ", Банк), як кредитором та Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського", як позичальником, укладено кредитний договір № DNI-22-734/13 (надалі - Договір 3).
31.10.2013 року між Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського", як позичальником, ПАТ "ПУМБ", як початковим кредитором та ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД (INDUMET LIMITED) укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № DNI-22-734/13 від 6 серпня 2013 року. (надалі - Договір 4).
Відповідно до пункту 1.1. статті 1 Договору 3 Банк зобов`язується надати Позичальнику Кредит у розмірі 13 398 210,30 доларів США, а Позичальник зобов`язується прийняти Кредит, використовувати його за цільовим призначенням, сплатити Плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядку та у строк, обумовлені цим Договором.
Згідно п. 6.1. статті 6 Договору 3 позичальник зобов`язується повернути кредит та виконати боргові зобов`язання за кредитом в повному обсязі в строк не пізніше 05 (п`ятого) вересня 2013 року.
За умовами Договору 4 кредитора замінено з ПАТ "ПУМБ" на Компанію ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД .
Згідно п. 2.1. статті 2 Договору 4 Початковий кредитор і Новий Кредитор погоджуються на передачу у Дату набуття чинності Початковим Кредитором до Нового Кредитора (або іншої особи, що може бути визначена Новим Кредитором шляхом повідомлення Початкового Кредитора та Позичальника; така третя особа, визначена Новим Кредитором надалі іменується як "особа, якій передаються права") всіх прав Початкового кредитора за Договором позики.
Відповідно до умов п. 14.2. Договору 3 та п. 9.1. статті 9 Договору 4 відносини сторін регулюється правом України.
Посилаючись на укладення Договору 3 та Договору 4 ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД (INDUMET LIMITED)заявив до ПАТ "ДМК" кредиторські вимоги у розмірі 13 398 210,30 доларів США основного боргу, 7 578 027,75 доларів США заборгованість за нарахованими, але повністю не погашеними процентами, а також неустойку у розмірі 334 621,69 доларів США.
Також встановлено, що 07.07.2014 року між Публічним акціонерним товариством "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (ПАТ "ПУМБ". Банк), як кредитором та Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського", як позичальником, укладено Кредитний договір №DNI-15 (надалі - Договір 5).
11.07.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", як позичальником, ПАТ "ПУМБ", як початковим кредитором та ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД (INDUMET LIMITED), як Новим кредитором, укладено Договір про внесення змін до кредитного договору № K-DNI-15 від 07 липня 2014 р. (надалі - Договір 6).
За умовами Договору 5 ПАТ "ПУМБ" зобов`язався надати ПАТ "ДМК" кредит у розмірі 57 000 000 доларів США.
Згідно п. 6.1. Договору 5 позичальник зобов`язується повернути кредит та виконати боргові зобов`язання за кредитом в повному обсязі в строк не пізніше 01 (першого) вересня 2014 (дві тисячі чотирнадцятого) року.
Згідно умов Договору 6 замінено кредитора за Договором 5 з ПАТ "ПУМБ" на ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД (INDUMET LIMITED).
Згідно п. 2.1. статті 2 Договору 6 Початковий кредитор і Новий кредитор погоджуються на передачу у Дату набуття чинності Початковим Кредитором до Нового Кредитора всіх прав Початкового Кредитора за договором позики.
Згідно п. 14.2. Договору 5 та п. 9.1. статті 9 Договору 6 зазначені договори регулюється правом України.
Посилаючись на Договір 5 та Договір 6, Кредитор звернувся з вимогами до Боржника у розмірі 57 000 000,00 доларів США основного боргу та 27 573 116,90 доларів США - заборгованість за нарахованими, але повністю не погашеними процентами.
Як вбачається з копії меморіального ордеру № TR.6005863.1229.9019 від 09.08.2013 р. ПАТ "ПУМБ", копії виписки з рахунку обліку основної суми кредиту за період з 06.08.2013 р. по 09.08.2013 р. ПАТ "ПУМБ" з особового рахунку Боржника № НОМЕР_1 .USD, ПАТ "ПУМБ", як позичальником було видано Боржнику кредит у сумі 13 398 210,30 доларів США за кредитним Договором № DNI-22-734/13 від 06.08.2013 р. (Договір 3).
Як вбачається з копії меморіального ордеру № TR.7331895.5011.9019 від 10.07.2014р. ПАТ "ПУМБ", копії виписки з особового рахунку Боржника № НОМЕР_2 .USD за період з 07.07.2014 р. по 18.07.2014 р. ПАТ "ПУМБ", як позичальником було видано Боржнику кредит у сумі 57 000 000,00 доларів США за кредитним Договором № DNI-15 від 07.07.2014 р. (Договір 5).
Таким чином, господарський суд прийшов до висновку, що Кредитором підтверджено грошові вимоги до Боржника за Договором 5 та Договором 6 на суму 57 000 000,00 доларів США основного боргу та 27 573 116,90 доларів США - заборгованість за нарахованими, але повністю не погашеними процентами.
Господарський суд вирішив про часткову доведеність вимог Кредитора до Боржника у сумі 105 549 354,95 доларів США основного боргу, включаючи заборгованість за нарахованими, але повністю не погашеними процентами (вимоги, що ґрунтуються на Договорі 3, Договорі 4, Договорі 5 та Договорі 6), що за офіційним курсом НБУ на дату звернення до суду з вимогами до Боржника складає еквівалент 2 761 844 741,48 грн. (четверта черга) та 334 621,69 доларів США неустойки (вимоги, що ґрунтуються на Договорі 3 та Договорі 4), що складає, що за офіційним курсом НБУ на дату звернення до суду з вимогами до Боржника складає еквівалент 8 755 838,97 грн. (шоста черга), а також 3 842,00 грн. судового збору (перша черга).
Решта вимог Кредитора у загальній сумі 13 808 570 110,16 грн. судом відхилено. Доводи щодо застосування строків позовної давності і про їх переривання залишилися без відповіді суду.
Кредитор ОСОБА_3 звернувся до суду з грошовими вимогами до боржника , в тому числі, на підставі Договору № 1/15 про уступку права на отримання патенту України на корисну модель від 26.03.2015 (Договір -9).
Судом встановлено, що 26.03.2015 між Боржником та групою фізичних осіб, зазначених як автори, в тому числі Кредитором був укладений Договір "Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів".
Згідно п. 5 Договору 9 комбінат зобов`язується сплатити авторам корисної моделі винагороду за перший рік її використання у власному виробництві в розмірі 2 700 000,00 грн. не пізніше 185 календарних днів від дати початку використання корисної моделі.
За Угодою про розподіл авторської винагороди за використання на комбінаті корисної моделі "Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів", патент №101449 вирішено, що винагорода кожного автора корисної моделі дорівнює 10% від загальної суми винагороди.
Додатковою угодою від 17.03.16 до Договору 9 передбачено, що Боржник зобов`язується сплатити Авторам моделі винагороду за другий рік її використання в 2 700 000 грн. та за кожен наступний рік її використання у власному виробництві - 1 350 000,00 грн. не пізніше 31 грудня кожного року, в якому використовувалась модель.
До заяви 2 по Договору 9 додано: Акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності від б/н, який підтверджує, що патент №101449 введено в експлуатацію (10.04.2015); Доповнення до Акту щодо використання у конвеєрному цеху корисної моделі (патент №101449) перший рік використання ), Доповнення до Акту щодо використання у конвеєрному цеху корисної моделі (патент №101449) у другому році користування.
Відповідно до позиції Боржника вимоги Кредитора за Договором 9 (по сплаті винагороди за перший рік використання патенту у розмірі 270 000,00 грн.) - заявлені з порушенням строку позовної давності, оскільки зобов`язання за Договором 9 настали 12.10.2015 (185 календарних днів від початку використання корисної моделі -10.04.2015).
Суд встановив, що строк позовної давності по Договору 9 (винагорода за перший рік використання патенту) почався з дня, коли Кредитор дізнався про порушені зобов`язання за Договором 9, тобто з 12.10.2015. Відтак трирічний строк позовної давності по зобов`язанням, що ґрунтуються на Договорі 9 (винагорода за перший рік використання патенту) - сплинув.
Згідно результатів комплексної перевірки, проведеної на підставі Наказу від 30.08.2019 р.№ 1086 "Про проведення комплексної перевірки (інвентаризації), використання об`єктів інтелектуальної власності (корисних моделей)" було документально підтверджено:описані у патентах 101789, 10449 корисні моделі "пристрій для розвантаження контейнерів", "пристрій для розтарювання одноразових контейнерів", "пристрій для розтарювання мішків із сипким матеріалом" є конструктивно абсолютно ідентичними між собою, що видно на кресленнях даних пристроїв. Описані у патентах вказані корисні моделі фактично повністю дублюють опис наявного у Боржника обладнання, що було введено в експлуатацію в вересні 2014 року за результатами проведеної реконструкції обладнання глиномяльного відділення доменного цеху, а саме: пристосування для різання мешків, що були виготовлені в 2013 році в ЦЛАМ за замовленнями доменного цеху № 02.511.5 від 26.12.2013 р., № 02.495.5. від 13.06.2012 р.; від 05.10.2012 р. № 02.608.5. (копії додані). За наведених обставин не підтверджується факт впровадження у використання нових за рівнем техніки пристроїв: "пристрій для розвантаження контейнерів" - з 23.07.2015 р. згідно копії Акту про використання об`єкта права інтелектуальної власності від 27.10.2015 р.по патенту № 105975; "пристрій для розтарювання одноразових контейнерів" - з 10.04.2015р. згідно Акту про використання об`єкта права інтелектуальної власності від 14.04.2015 р. по патенту № 101499; "пристрій для розтарювання мішків із сипким матеріалом" - з 08.05.2015 згідно Акту про використання об`єкта права інтелектуальної власності від 12.05.2015 р. по патенту № 101789.
За даними бухгалтерського обліку та технічної документації не встановлено факту виготовлення та введення в експлуатацію в 2015 році інших пристроїв для розтарювання одноразових контейнерів, мішків із сипким матеріалом чи пристроїв для розвантаження контейнерів.
У зв`язку із переходом в 2015 році на покупну продукцію, що виготовлялась у глиномяльному відділенні, з 2015 року взагалі було припинено експлуатацію обладнання глиномяльного відділення, на даний час дане відділення знаходиться у консервації.
За ініціативою комбінату дію патентів №101789, 10449 було припинено, внаслідок чого з дати припинення дії патентів припинили свою дію договори про уступку права на отримання патенту на корисну модель 101789, 10449.
Розпорядник майна відхилив грошові вимоги Кредитора за Договором 9 у розмірі 270 000, 00грн. та визнав грошові вимоги у розмірі 270 000,00 грн.
Судом відхилено вимоги Кредитора на суму 540 000,00 грн. за Договором 9 з підстав пропуску строку позовної давності (винагорода за перший рік використання корисної моделі) та недоведення факту використання корисної моделі (зважаючи на долучені до матеріалів справи докази Боржника).
Кредитор ОСОБА_2 звернувся до суду з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 23 691 058,27 грн. (заява 1, заява 2).
Відповідно до Заяви Кредитора вимоги до Боржника виникли на підставі, у тому числі, Договору № 18/15 про уступку права на отримання патенту України на корисну модель від 07.12.2015 (надалі - "Договір 22") з вимогами на загальну суму 693 000,00 грн.
На підтвердження вимог за Договором 22 Кредитор надав копію Договору 22, копію патенту № 107525, додаткового договору (угоди) № 1 від 19.07.2016 до Договору 22, копію угоди про розподіл авторської винагороди (патент № 107525), копію акту за формою № 1В-б від 13.06.2016 (патент 107525), копію наказу № 1621 від 29.11.2016 про виплату авторської винагороди за використання корисної моделі за патентом № НОМЕР_3 .
Акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності підписано 13.06.2016.
Боржником заперечувався факт використання корисної моделі на виробництві. Згідно результатів комплексної перевірки, проведеної на підставі Наказу ПАТ "ДМК" від 30.08.2019 р. № 1086 "Про проведення комплексної перевірки (інвентаризації) використання об`єктів інтелектуальної власності (корисних моделей)" не встановлено факту впровадження у використання в конверторному цеху універсального пристрою для налаштування роликів зони вторинного охолодження.
Судом встановлено, що з 2018 року припинили свою дію договір № 18/15, № 18/5-1 про уступку права на отримання патенту на корисну модель від 07.12.2015 - з дати припинення дії патенту №107525.
Розпорядником майна відхилені вимоги Кредитора за Договором 21 у повному обсязі.
В підтвердження факту використання корисної моделі Кредитором надано Акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності від 13.06.2016 та наказ Боржника від 29.11.2016 про виплату винагороди авторам у розмірі 3 000 000,00 грн. У зв`язку з цим, суд прийшов до висновку про визнання вимог Кредитора по авторській винагороді за перший рік використання. Доказів використання корисної моделі у другому, третьому, четвертому роках Кредитором не надано. У зв`язку з цим, судом відхилено вимоги Кредитора у розмірі 393 000,00 грн.
Кредитором не надано належних доказів в підтвердження переривання строку позовної давності по частині заявлених грошових вимог. Судом не прийнято доводи Кредитора в частині обґрунтування поважності пропуску строку позовної давності у зв`язку з наявністю конфлікту між Кредитором та Боржником та побоювання щодо звільнення Кредитора з роботи; з причин звернення до Боржника щодо виплати винагороди та отримання відповіді про відсутність грошових коштів у Боржник для виплати винагороди.
Кредитором не доведено наявності обставин, з якими ст.264 ЦК України пов`язує переривання строку позовної давності. Суд не визнав поважними причини пропущення позовної давності, що наведені Кредитором.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд вирішив, визнати частково грошові вимоги ОСОБА_2 по авторській винагороді у сумі 3 529 939,12 грн. (внести окремо до и реєстру вимог кредиторів ).
Грошові вимоги ОСОБА_2 по авторській винагороді у сумі 20 161 119,15 грн. ((у зв`язку з припиненням зобов`язання Боржника; у зв`язку з відсутністю підтверджуючих заявлені вимоги доказів та пропуском строку позовної давності) відхилено.
Кредитор ОСОБА_1 звернувся до суду з грошовими вимогами до боржника на підставі того, що 26.03.2015 між Боржником та групою фізичних осіб, зазначених як автори, в тому числі Кредитором був укладений Договір 6 ("Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів")
Судом встановлено, що згідно п. 5 Договору 6 комбінат зобов`язується сплатити авторам корисної моделі винагороду за перший рік її використання у власному виробництві в розмірі 2 700 000,00 грн. не пізніше 185 календарних днів від дати початку використання корисної моделі.
За Угодою про розподіл авторської винагороди за використання на комбінаті корисної моделі Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів ", патент № НОМЕР_4 вирішено, що винагорода кожного автора корисної моделі дорівнює 10% від загальної суми винагороди.
Додатковою угодою від 17.03.16 до Договору 6 передбачено, що Боржник зобов`язується сплатити Авторам моделі винагороду за другий рік її використання в 2 700 000 грн. та за кожен наступний рік її використання у власному виробництві - 1 350 000,00 грн. не пізніше 31 грудня кожного року, в якому використовувалась модель.
До Заяви по Договору 6 додано: Акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності від б/н, який підтверджує, що патент №101449 введено в експлуатацію (10.04.2015); Доповнення до Акту щодо використання у конвеєрному цеху корисної моделі (патент № НОМЕР_4 ) перший рік використання ), Доповнення до Акту щодо використання у конвеєрному цеху корисної моделі (патент № НОМЕР_4 ) у другому році користування .
Відповідно до позиції Боржника вимоги Кредитора за Договором 6 (по сплаті винагороди за перший рік використання патенту у розмірі 270 000,00 грн.) - заявлені з порушенням строку позовної давності, оскільки зобов`язання за Договором 6 настали 12.10.2015 (185 календарних днів від початку використання корисної моделі -10.04.2015).
Строк позовної давності по Договору 6 (винагорода за перший рік використання патенту) почався з дня, коли Кредитор дізнався про порушені зобов`язання за Договором 6, тобто з 12.10.2015. Відтак трирічний строк позовної давності по зобов`язанням, що ґрунтуються на Договорі 6 (винагорода за перший рік використання патенту) - сплинув.
Крім того, за даними бухгалтерського обліку та технічної документації Боржника не встановлено факту виготовлення та введення в експлуатацію в 2015 році інших пристроїв для розтарювання одноразових контейнерів, мішків із сипким матеріалом чи пристроїв для розвантаження контейнерів.
У зв`язку із переходом в 2015 році на покупну продукцію, що виготовлялась у глиномяльному відділенні, з 2015 року взагалі було припинено експлуатацію обладнання глиномяльного відділення, на даний час дане відділення знаходиться у консервації.
За ініціативою Боржника дію патентів № 101789, 10449 було припинено, внаслідок чого з дати припинення дії патентів припинили свою дію договори про уступку права на отримання патенту на корисну модель № НОМЕР_5 , НОМЕР_6 .
Розпорядник майна Боржника відхилив грошові вимоги Кредитора за Договором 6 у розмірі 270 000, 00 грн. та визнав грошові вимоги у розмірі 270 000,00 грн.
Судом встановлено, що Акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності від б/н, який підтверджує, що корисну модель за патентом № НОМЕР_4 введено в експлуатацію, підписано 10.04.2015. Відтак Боржник повинен був виконати зобов`язання по виплаті винагороди за перший рік використання корисної моделі до 11.10.2015 року. У зв`язку з цим Кредитором заявлені вимоги по винагороді по першому року використання корисної моделі з пропуском строку позовної давності. У зв`язку з чим, Суд відмовляє у визнанні грошових вимог по авторській винагороді у розмірі 270 000,00 грн. за перший рік використання корисної моделі.
Судом відхилено доводи Боржника щодо не використання у виробництві корисної моделі у другому році, оскільки Доповненням до Акту щодо використання у конвеєрному цеху підтверджено використання корисної моделі (патент № НОМЕР_4 ) у другому році користування. Доповнення затверджено в.о.директора технічного відділу ОСОБА_4 .
У зв`язку з цим, судом відхилено вимоги Кредитора у розмірі 270 000,00 грн. - винагорода за перший рік використання корисної моделі, та визнано вимоги у розмірі 270 000,00 грн. - за другий рік використання корисної моделі.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 року , поміж іншого,
- визнано частково грошові вимоги ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД (INDUMET LIMITED) у сумі 3 842,00 грн (1 черга задоволення), 2 761 844 741,48 грн (4 черга задоволення), 8 755 838,97 грн (6 черга задоволення). Грошові вимоги Indumet Limited (Індумет Лімітед) у сумі 13808 570 110,16 грн відхилено.
- визнано частково грошові вимоги ОСОБА_1 у сумі 10 640,61 грн - (4 черга задоволення), 3 477,47 грн - пеня (6 черга). Визнано та окремо внесено до реєстру вимог кредиторів ПАТ "ДМК" вимоги ОСОБА_1 по авторській винагороді у розмірі 2 948 250,00 грн. Грошові вимоги ОСОБА_1 у сумі 3 655 662,64 грн (авторська винагорода) відхилено.
- визнано та окремо внесено до реєстру вимог кредиторів ПАТ "ДМК" вимоги ОСОБА_2 по авторській винагороді у розмірі 3 529 939,12 грн. Грошові вимоги ОСОБА_2 у сумі 20 161 119,15 грн (авторська винагорода) відхилено.
- визнано та окремо внесено до реєстру вимог кредиторів ПАТ "ДМК" вимоги ОСОБА_3 по авторській винагороді у розмірі 3 303 000,00 грн. Грошові вимоги ОСОБА_3 у сумі 7 945 967,56 грн (авторська винагорода) відхилено.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2020 виправлено описку в мотивувальній частині ухвали від 14.11.2019, вказано вірну суму відхилених вимог INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД), а саме: "Решта вимог кредитора у загальній сумі 13 808 610 110,16 грн підлягають відхиленню." Виправлено описку в резолютивній частині ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019, вказавши вірну суму відхилених вимог INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД), а саме: "Грошові вимоги ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД (INDUMET LIMITED) у сумі 13 808 610 110,16 грн відхилити".
2. Короткі та узагальнені доводи апеляційних скарг.
Боржник - ПАТ "ДМК" звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у даній справі, в якій просив:
1) ухвалу в частині визнання грошових вимог компанії INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) в розмірі 2 761 844 741,48 грн (четверта черга), 8 755 838,97 грн (шоста черга), а також 3 842,00 грн (перша черга) та їх внесення до реєстру вимог кредиторів ПАТ "ДМК" скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відхилення грошових вимог компанії INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) у загальній сумі 1 6579 214 532,61 грн, оскільки кредитор пропустив строк позовної давності за його вимогами.
2) ухвалу в частині визнання грошових вимог ОСОБА_1 в сумі 2948250,00 грн та внесення їх окремо до реєстру вимог кредиторів скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відхилення вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, оскільки грошові вимоги в розмірі 270 000,00 грн., визнано необґрунтовано.
3) ухвалу в частині визнання грошових вимог ОСОБА_2 в сумі 3 529 939,12 грн та внесення їх окремо до реєстру вимог кредиторів скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відхилення грошових вимог ОСОБА_2 у повному обсязі, оскільки Наказом №1086 від 30.08.2019 року не встановлено факту використання пристроїв.
ОСОБА_2 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у даній справі, в якій просить ухвалу господарського суду в частині відхилення грошових вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" у розмірі 15 795 637,11 грн. скасувати; прийняти в цій частині нову ухвалу, якою визнати та окремо внести до реєстру вимог кредиторів боржника вимоги ОСОБА_2 у розмірі 15 795 637,11 грн., оскільки вважає, що розмір невиконаного зобов`язання комбінату перед ОСОБА_2 по виплаті авторської винагороди за використання у виробництві корисних моделей, автором яких останній є згідно договорів про уступку права на отримання патенту України та отриманих на підставі них патентів, визначена з урахуванням повідомлених боржником дат припинення дії патентів, становить 19 325 576,23 грн.
- звертає увагу на те, що як приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі про банкрутство комбінату та подання ОСОБА_2 заяви про визнання його грошових вимог до боржника), так і положення Кодексу України з процедур банкрутства не визначають такої підстави для відмови у визнанні вимог щодо виплати заробітної плати, а відтак, і виплати авторської винагороди, які є прирівняними законодавцем, зі збігом строків позовної давності.
- окрім цього, в поданих до суду поясненнях кредитором було наведено причини поважності пропуску строку позовної давності.
- стосовно частки грошових вимог, що наразі розглядається , скаржник зазначає про розмір його вимог 693 000 грн, висновок суду щодо невикористання пристрою суперечить матеріалам справи.
ОСОБА_3 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду в частині відхилення вимог ОСОБА_3 : за договором № 11/15 від 09.07.2015 (4) у розмірі 570 821,92 грн.; за договором №10/15 від 09.07.2015 (5) у розмірі 799 150,68 грн.; за договором №9/15 від 02.07.2015р. (7) у розмірі 904 438,36 грн.; за договором №4/15 від 24.04.2015 (8) у розмірі 126 191,78 грн.; за договором №1/15 від 26.03.2015 (9) у розмірі 270 000 грн.; за договором №2/15 від 26.03.2015 (10) у розмірі 495 000 грн.; за договором №2/14 від 28.03.2014 (14) у розмірі 177 739,73 грн.; за договором №6/13 від 23.12.13 (15) у розмірі 35 902,46 грн.; за договором №3/14 від 10.07.2014 (12) у розмірі 180 753,42 грн. Постановити нову ухвалу про визнання грошових вимог ОСОБА_3 в розмірі 6 862 998,35 грн. та включення їх до 2 (другої) черги задоволення вимог кредиторів, оскільки в частині, що розглядається, наявний акт використання та доповнення до акта. Крім того, при розгляді аналогічних вимог ОСОБА_1 за цим договором, факт використання встановлено та підтверджено судом.
3.Результати першого апеляційного розгляду.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2020 (з урахуванням ухвал про виправлення описки від 20.02.2020 та від 04.03.2020), серед іншого, апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , компанії INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД), компанії INDUMET SA (ІНДУМЕНТ СА), PROMERITUM FUND SPС (ПРОМЕРІТУМ ФАНД ЕсПіСі), VITKOVICE STEEL, a.s. ( Вітковіце Стіл , а.с.), ПАТ "АЛЧЕВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД", LANDMONT LIMITED залишено без задоволення.
Апеляційні скарги, зокрема, ПАТ "ДМК", ДБК-ДОНАУ БРЕННШТОФФКОНТОР ГМБХ (DBK-DONAU BRENNSTOFFKONTOR GMBH) задоволено частково.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі №904/2104/19 (в частині грошових вимог, зокрема, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , компанії INDUMET SA (Індумет СА), PROMERITUM FUND SPС (ПРОМЕРІТУМ ФАНД ЕсПіСі), VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.), ПрАТ "МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "АЗОВСТАЛЬ", ТОВ "ЗЕТА ІНВЕСТ", ТОВ "ТАФФІ ПЛЮС", КОМПАНІЇ NERSELIA HOLDING LTD, ТОВ "ОПТИМАЛ ТРЕЙД", ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС", ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ", ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ХОЛДИНГ", ПАТ "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", ПРАТ "ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ", ПРАТ "ЄНАКІЄВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД", ТОВ "АЗОВ КОНТРОЛЗ", ТОВ "ВТС-УКРСНАБПРОМ", ТОВ "ФК "ПРИОРИТЕТ", ПАТ "АЛЧЕВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД", LANDMONT LIMITED - залишено без змін.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі №904/2104/19 (в частині грошових вимог компанії INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) змінено та викладено в наступній редакції: "Визнати грошові вимоги компанії INDUMET LIMITED у сумі 3 842,00 грн. (1 черга задоволення), 288 721 063,16 грн. (4 черга); грошові вимоги у розмірі 16 290 489 627,45 грн - відхилити".
Вмотивовуючи прийняту постанову , апеляційний суд зазначив, що слід зменшити розмір заборгованості за кредитними договорами, приймаючи до уваги інформацію аудиторської компанії ( т. 25 Матеріалів оскарження, а.с. 37 на звороті). Суд вказав про відсутність доказів переривання строків позовної давності за договором 13.4 М, тобто строк позовної давності пропущений. Враховуючи лист аудиторської компанії від 27.03.2017 року, суд вважав вірним вказаний у ньому розмір заборгованості і за договором 57М (т. 25 Матеріалів оскарження а.с. 39). В частині вищенаведених грошових вимог фізичних осіб апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
4. Правова позиція Верховного Суду щодо розгляду касаційних скарг, які частково задоволено.
Переглядаючи справу у касаційному порядку, Верховний Суд скасував постанову Центрального апеляційного господарського суду і направив справу на новий апеляційний розгляд, зазначивши про наступні свої правові висновки у цій справі.
4.1. Щодо апеляційної скарги ПАТ «ДМК» в частині задоволення грошових вимог компанії ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД.
Переглядаючи ухвалу місцевого господарського суду від 14.11.2019 за апеляційною скаргою ПАТ "ДМК" в частині задоволення грошових вимог компанії INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД), судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що задовольняючи вимоги даного кредитора, які ґрунтуються на кредитних договорах 3, 4, 5 та 6, суд першої інстанції помилково не з`ясував обставини спливу строків позовної давності щодо вказаних вимог кредитора, враховуючи заявлене боржником відповідне клопотання.
Як зазначалось вище, дослідивши умови договорів та наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції задовольнив грошові вимоги кредитора до Боржника за Договорами 3, 4 в повному обсязі. Водночас, при розгляді справи в цій частині господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що боржником частково сплачена заборгованість станом на 31.12.2015, а тому зробив власний перерахунок заборгованості за відсотками. При цьому, встановивши обставини щодо звернення кредитором з вимогами за кредитним договором DNI-22-734/13 (Договір 3) від 06.08.2013 з пропуском строку позовної давності та враховуючи відсутність доказів переривання позовної давності за цими вимогами, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про відхилення грошових вимог за Договорами 3, 4.
Разом з тим, на переконання Верховного Суду, такий висновок суду апеляційної інстанції є передчасним, враховуючи той факт, що при встановленні обставин спливу строків позовної давності щодо вказаних вимог, судом не надано належної юридичної оцінки доводам кредитора щодо наданих до матеріалів справи доказів переривання цього строку, як то копії договору від 31.10.2013 про внесення змін до кредитного договору DNI-22-734/13 від 06.08.2013 (том 3 грошових вимог компанії INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД), а.с. 181-186) та копії Інформаційного листа від 28.10.2016 (т.г.в. 3, а.с. 197-198), чим порушено вимоги статей 86, 282 ГПК України.
Щодо зміни судом апеляційної інстанції ухвали суду від 14.11.2019 в частині вимог компанії INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) за Договорами 5, 6 Суд зазначає наступне.
Дослідивши умови договорів та наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції задовольнив грошові вимоги кредитора до Боржника за Договорами 5, 6 в повному обсязі. Водночас, за апеляційним переглядом справи в цій частині Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що боржником частково сплачена заборгованість станом на 31.12.2015, а тому визнав грошові вимоги у розмірі встановленого залишку, зробивши власний перерахунок заборгованості за відсотками. Таким чином, судом апеляційної інстанції визнано частково грошові вимоги за основним зобов`язанням у розмірі 8 239 360,04 доларів США, що зазначений у відповіді Боржника на лист компанії "LOUCAS&LOUCAS AUDITOR LTD" (т.г.в. 3, а.с. 166), та за відсотками, що перераховані судом із вказаної суми основного боргу, у розмірі 2 794 695,98 доларів США.
Разом з тим, Суд касаційної інстанції вважає такий висновок Центрального апеляційного господарського суду передчасним, враховуючи наступне.
З огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України господарський суд при розгляді питання щодо обсягу заявлених кредитором грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення таким кредитором розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок кредитором здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного кредитором періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов`язання (враховуючи дату відкриття провадження у справі про банкрутство боржника), та зазначеного кредитором максимального розміру відповідних нарахувань.
Отже, встановивши обставини щодо наявності доказів у справі про часткове погашення основного боргу та відповідно визнання судом грошових вимог кредитора у розмірі залишку такої заборгованості, логічним є здійснення судом перерахунку заборгованості за відсотками, нарахованими на суму основного боргу.
Зі змісту Постанови від 05.02.2020 вбачається, що вказаного висновку про часткову сплату заборгованості станом на 31.12.2015 (що також стало підставою для перерахунку відсотків) суд апеляційної інстанції дійшов на підставі оцінки відповіді Боржника на лист компанії "LOUCAS&LOUCAS AUDITOR LTD" (т.г.в. 3, а.с. 166).
Проте, всупереч вимогам статей 86, 236, 269, 282 ГПК України судом апеляційної інстанцій під час встановлення обставин часткового погашення основного боргу не досліджено усіх зібраних у справі доказів, зокрема відповіді Боржника на лист компанії "LOUCAS&LOUCAS AUDITOR LTD" (т.г.в. 3, а.с. 169) щодо залишків заборгованості на 31.12.2016, якщо така відповідь Боржника щодо залишків заборгованості на 31.12.2015 (т.г.в.3, а.с.166) покладена в основу висновку суду про часткове погашення заборгованості за кредитними договорами 3, 4, 5, 6; а при встановленні обставин спливу строків позовної давності щодо вказаних вимог та наявності у матеріалах справи доказів переривання такого строку, зокрема копії листа аудиторської компанії "LOUCAS&LOUCAS" від 27.03.2017, судом не спростовано доводи Боржника про те, що вказаний лист не є належним доказом переривання строку позовної давності, оскільки адресований не кредитору, а третій стороні - аудиторській компанії, судом також не надано належної юридичної оцінки доводам кредитора щодо наявних у матеріалах справи інших доказів переривання вказаного строку.
Оскільки судом апеляційної інстанції під час розгляду справи допущено порушення норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що наявні підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції у вказаній частині.
Під час нового розгляду справи господарському суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене у цій постанові, повно та всебічно дослідити усі зібрані у справі докази, надати їм правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
4.2. Касаційна скарга ОСОБА_3 на судові рішення в частині відхилення грошових вимог ОСОБА_3 .
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 звернувся до суду з грошовими вимогами до Боржника, зокрема, на загальну суму 11 210 804,92 грн (заява 2).
Як встановлено апеляційним господарським судом, ПАТ "ДМК" оскаржував в апеляційному порядку ухвалу господарського суду в частині визнання вимог ОСОБА_3 за договорами 1, 6, 11, 12, 16, а в іншій частині щодо відхилення грошових вимог за договорами 4, 5, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 15 апеляційний перегляд було здійснено за апеляційною скаргою самого кредитора - ОСОБА_3 .
За результатами розгляду апеляційних скарг ПАТ "ДМК" та ОСОБА_3 , судом апеляційної інстанції було ухвалено постанову від 05.02.2020, якою, зокрема, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі №904/2104/19 в частині грошових вимог ОСОБА_3 залишено без змін.
Суд касаційної інстанції погоджується з доводами скаржника щодо суперечливості висновків, зокрема, суду апеляційної інстанції про відхилення грошових вимог ОСОБА_3 за Договором №1/15 з підстав не доведення кредитором факту використання корисної моделі у виробництві Боржника, та зазначає наступне.
Так, здійснивши апеляційний перегляд ухвали місцевого господарського суду від 14.11.2019 за скаргою ОСОБА_3 в частині відмови останньому у визнанні грошових вимог за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України на корисну модель № НОМЕР_4 " Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів " від 26.03.2015, суд апеляційної інстанції погодився з висновком господарського суду про відхилення вказаних грошових вимог, враховуючи не доведення кредитором факту використання корисної моделі у спірний період.
При цьому, зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що здійснивши апеляційний перегляд ухвали місцевого господарського суду від 14.11.2019 за скаргою ПАТ "ДМК" в частині визнання грошових вимог ОСОБА_1 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України на корисну модель № НОМЕР_4 " Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів " від 26.03.2015, апеляційний господарський суд підтримав висновки суду першої інстанції та зазначив, що доводи апелянта (ПАТ "ДМК") про невикористання у виробництві корисної моделі за договорами 5, 6 спростовуються відповідними актами, складеними, комісійно підписаними та затвердженими боржником.
Таким чином, на переконання Верховного Суду, висновки суду апеляційної інстанції в частині відхилення грошових вимог ОСОБА_3 за Договором №1/15 через відсутність доказів факту використання корисної моделі у виробництві є суперечливими, враховуючи той факт, що при встановленні обставин використання цієї ж моделі за цим же договором при розгляді грошових вимог іншого кредитора, суд дійшов висновку про доведеність таких вимог.
Під час нового розгляду справи господарському суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене у цій постанові, повно та всебічно дослідити усі зібрані у справі докази, надати їм правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
4.3.Касаційна скарга боржника - ПАТ "ДМК" (оскарження судових рішень в частині визнання грошових вимог компанії Indumet Limited (Індумет Лімітед), ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ).
Щодо визнання грошових вимог компанії Indumet Limited (Індумет Лімітед).
Як було зазначено вище (за розглядом касаційної скарги компанії INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) в частині грошових вимог компанії до Боржника), судом першої інстанції постановлено ухвалу від 14.11.2019 (з урахуванням ухвали від 16.01.2020 про виправлення описки), якою, зокрема, було відхилено грошові вимоги компанії INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) у розмірі 13 808 610 110,16 грн та частково визнано грошові вимоги у розмірі:
- 3 842,00 грн (1 черга задоволення) - судовий збір;
- 2 761 844 741,48 грн (4 черга задоволення) - основний борг та відсотки за кредитними договорами №DNI-22-734/13 від 06.08.2013 (враховуючи Договір від 31.10.2013) та №K-DNI-15 від 07.07.2014 (враховуючи Договір від 11.07.2014),
- 8 755 838,97 грн (6 черга задоволення) - неустойка за кредитним договором №DNI-22-734/13 від 06.08.2013 (враховуючи Договір від 31.10.2013).
За результатами розгляду апеляційної скарги ПАТ "ДМК", судом апеляційної інстанції ухвалено постанову від 05.02.2020 (з урахуванням ухвали від 04.03.2020 про виправлення описки), якою, зокрема, було частково задоволено апеляційну скаргу Боржника та змінено оскаржувану ухвалу в частині грошових вимог компанії INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД), а саме було відхилено грошові вимоги у розмірі 16290489627,45 грн та частково визнано грошові вимоги у наступному розмірі:
- 3 842,00 грн (1 черга задоволення) - судовий збір,
- 288 721 063,16 грн (4 черга задоволення) - частково основний борг та відсотки за кредитним договором №K-DNI-15 від 07.07.2014 (враховуючи Договір від 11.07.2014).
Зі змісту поданої касаційної скарги вбачається, що ПАТ "ДМК" оскаржує вказані ухвалу та постанову в частині визнання грошових вимог компанії INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД), заявлених кредитором на підставі кредитного договору №K-DNI-15 від 07.07.2014 (враховуючи Договір від 11.07.2014) - за наведеними скороченнями в тексті оскаржуваних судових рішень - відповідно Договір 5 та Договір 6.
При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, оскільки за викладених вище обставин в результаті касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги компанії INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД), зокрема і в частині визнання грошових вимог вказаного кредитора за кредитним договором №K-DNI-15 від 07.07.2014 (враховуючи Договір від 11.07.2014), то відповідно касаційна скарга ПАТ "ДМК", подана на ухвалу та постанову в частині задоволення вимог компанії INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД), підлягає частковому задоволенню.
Разом з тим, основні доводи скаржника щодо не належної правової оцінки поданого листа аудиторської компанії "Loucas&Loucas" від 27.03.2017 як доказу переривання строку позовної давності, враховуючи той факт, що висновки суду апеляційної інстанції про задоволення/відхилення грошових вимог кредитора ставились в залежність від встановлення цим судом обставин пропуску строку позовної давності та оцінки доказів переривання такого строку, заслуговують на увагу та враховані Судом за розглядом касаційної скарги компанії INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД).
Щодо визнання грошових вимог ОСОБА_2 .
Судами попередніх інстанцій визнано частково вимоги Кредитора за Договором 22 по авторській винагороді за перший рік використання корисної моделі, однак встановлено, що кредитором не надано доказів використання корисної моделі у другому, третьому та четвертому роках, тому грошові вимоги в цій частині відхилено. При цьому, за розрахунками суду першої інстанції задоволено вимоги у розмірі 300000, 00 грн та відхилено 393 000, 00 грн.
Вимоги ОСОБА_2 за Договором 22, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, заявлені у розмірі 693 000, 000 грн. Дослідивши умови договору та наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції частково визнав грошові вимоги кредитора до Боржника за Договором 22 по авторській винагороді за перший рік використання корисної моделі, а за наступні роки використання - вимоги відхилені за недоведеністю. При цьому, з тексту ухвали від 14.11.2019 вбачається, що судом першої інстанції визнано вимоги кредитора за перший рік використання на підставі наступних доказів: Акта про використання об`єкта права інтелектуальної власності від 13.06.2016 та наказу Боржника від 29.11.2016 про виплату винагороди авторам у розмірі 3 000 000,00 грн. Оскільки судом відхилено вимоги у розмірі 393 000, 00 грн за 2, 3, 4 роки використання, логічним є факт визнання вимог на загальну суму 300 000, 00 грн за перший рік використання, що підтверджується загальним розміром визнаних грошових вимог кредитора (як суми вимог за певними договорами) у резолютивній частині ухвали.
За апеляційним переглядом справи при дослідженні вимог ОСОБА_2 по авторській винагороді за Договором 22 (патент №107525 на корисну модель " Універсальний пристрій для налаштування роликів зони вторинного охолодження ") за апеляційною скаргою ПАТ "ДМК" судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до угоди про розподіл авторської винагороди, ОСОБА_2 визначена авторська винагорода у розмірі 7,7% (т.с. 112, а.с. 46). При цьому, апеляційний суд дійшов висновку про залишення ухвали від 14.11.2019 в частині грошових вимог ОСОБА_2 без змін.
Водночас, за результатом апеляційного перегляду справи при дослідженні вимог ОСОБА_2 по авторській винагороді за Договором 22 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 судом апеляційної інстанції зазначено, оскільки кредитором не надано доказів використання корисної моделі у другому, третьому та четвертому роках, судом першої інстанції правомірно відхилено вимоги у розмірі 462 000,00 грн (т.с. 112, а.с. 62).
Разом з тим, вказані висновки суду апеляційної інстанції є суперечливими, враховуючи той факт, що за результатом апеляційного перегляду справи в частині грошових вимог ОСОБА_2 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі №904/2104/19 було залишено без змін, тобто за Договором 22 визнані вимоги у розмірі 300 000, 000 грн та відхилені - 393 000, 00 грн.
При цьому, за встановлених судом обставин щодо частки ОСОБА_2 у розмірі 7,7% від загальної суми винагороди авторам у розмірі 3 000 000,00 грн, арифметично вірним буде підрахунок авторської винагороди кредитора у розмірі 231 000, 00 грн, що в сумі з розміром у 462 000,00 грн (зазначеним апеляційним судом в мотивувальній частині постанови) складе 693 000,00 грн.
Оскільки судом апеляційної інстанції під час розгляду справи допущено порушення норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що наявні підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції у вказаній частині та передачі справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене у цій постанові, перевірити правильність розрахунку заборгованості щодо авторської винагороди ОСОБА_2 за договором 22 (патент №107525 на корисну модель " Універсальний пристрій для налаштування роликів зони вторинного охолодження ") на підставі повного та всебічного дослідження усіх зібраних у справі доказів та прийняти законне та обґрунтоване рішення у вказаній частині.
Щодо визнання грошових вимог ОСОБА_1 .
Як було зазначено вище (за розглядом касаційної скарги ОСОБА_1 ) апеляційним господарським судом встановлено, що ПАТ "ДМК" оскаржував в апеляційному порядку ухвалу господарського суду в частині визнання вимог ОСОБА_1 за договорами 1, 4, 5, 6, 8, 10, а в частині щодо відхилення грошових вимог за договорами 7, 9, 10 апеляційний перегляд було здійснено за апеляційною скаргою самого кредитора - ОСОБА_1 .
За результатами розгляду апеляційних скарг ПАТ "ДМК" та ОСОБА_1 , судом апеляційної інстанції було ухвалено постанову від 05.02.2020, якою, зокрема, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі №904/2104/19 в оскаржуваній частині грошових вимог ОСОБА_1 залишено без змін.
При цьому, Суд касаційної інстанції погоджується з доводами скаржника щодо суперечливості висновків, зокрема, суду апеляційної інстанції в частині визнання грошових вимог ОСОБА_1 за Договором №1/15, та зазначає наступне.
Здійснивши апеляційний перегляд ухвали місцевого господарського суду від 14.11.2019 за скаргою ПАТ "ДМК" в частині визнання грошових вимог ОСОБА_1 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України на корисну модель № НОМЕР_4 " Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів " від 26.03.2015, апеляційний господарський суд підтримав висновки суду першої інстанції та зазначив, що доводи апелянта (ПАТ "ДМК") про невикористання у виробництві корисної моделі за договорами 5, 6 спростовуються відповідними актами, складеними, комісійно підписаними та затвердженими боржником.
Водночас, зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що здійснивши апеляційний перегляд ухвали місцевого господарського суду від 14.11.2019 за скаргою ОСОБА_3 в частині відмови останньому у визнанні грошових вимог за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України на корисну модель № НОМЕР_4 " Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів " від 26.03.2015, суд апеляційної інстанції погодився з висновком господарського суду про відхилення вказаних грошових вимог, враховуючи не доведення кредитором факту використання корисної моделі у спірний період.
Таким чином, на переконання Верховного Суду, висновки суду апеляційної інстанції в частині визнання грошових вимог ОСОБА_1 за Договором №1/15 є суперечливими, враховуючи той факт, що при встановленні обставин використання цієї ж моделі за цим же договором при розгляді грошових вимог іншого кредитора - ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про недоведеність таких вимог.
Оскільки судом апеляційної інстанції під час розгляду справи допущено порушення норм процесуального права, зокрема статей 86, 236, 269, ГПК України, Верховний Суд вважає, що наявні підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції у вказаній частині.
Під час нового розгляду справи господарському суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене у цій постанові, повно та всебічно дослідити усі зібрані у справі докази, надати їм правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Щодо визнання грошових вимог ОСОБА_3 .
Як було зазначено вище (за розглядом касаційної скарги ОСОБА_3 ) апеляційним господарським судом встановлено, що ПАТ "ДМК" оскаржував в апеляційному порядку ухвалу господарського суду в частині визнання вимог ОСОБА_3 за Договорами 1, 6, 11, 12, 16, а в іншій частині щодо відхилення грошових вимог за Договорами 4, 5, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 15 апеляційний перегляд було здійснено за апеляційною скаргою самого кредитора - ОСОБА_3 .
За результатами розгляду апеляційних скарг ПАТ "ДМК" та ОСОБА_3 , судом апеляційної інстанції було ухвалено постанову від 05.02.2020, якою, зокрема, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі №904/2104/19 в частині грошових вимог ОСОБА_3 залишено без змін.
Переглянувши в касаційному порядку винесені у справі ухвалу та постанову судів в оскаржуваній частині, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ПАТ "ДМК" в цій частині не підлягає задоволенню, а тому касаційна скарга ПАТ "ДМК" в цій частині підлягає залишенню без задоволення, а ухвала та постанова судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині визнання грошових вимог ОСОБА_3 - залишенню без змін.
Верховний Суд прийшов до висновку, що оскаржувані судові рішення в частинах розгляду грошових вимог ПАТ "АЛЧЕВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД", КОМПАНІЇ PROMERITUM FUND SPС (ПРОМЕРІТУМ ФАНД ЕсПіСі), компанії LANDMONT LIMITED, компанії VITKOVICE STEEL, a.s. (Вітковіце Стіл, а.с.), компанії INDUMET SA (Індумет СА), ПрАТ "МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "АЗОВСТАЛЬ", ТОВ "ЗЕТА ІНВЕСТ", ТОВ "ТАФФІ ПЛЮС", компанії NERSELIA HOLDING LTD, ТОВ "ОПТИМАЛ ТРЕЙД", ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС", ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ", ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ХОЛДІНГ", ПАТ "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", ПрАТ "ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ", ПрАТ "ЄНАКІЄВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД", ПрАТ "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА", ТОВ "АЗОВ КОНТРОЛЗ", ТОВ "ВТС-Укрснабпром", ТОВ "ФК "ПРИОРИТЕТ", ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД" є законними та обґрунтованими, а тому касаційні скарги в цих частинах не підлягають задоволенню.
Враховуючи допущені господарським судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права за переглядом оскаржуваної ухвали від 14.11.2019 в частинах грошових вимог компанії INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД), ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ВС прийшов до висновку ухвалену у справі постанову від 05.02.2020 слід скасувати частково у вищевказаних частинах із направленням справи на новий апеляційний розгляд до апеляційного господарського суду.
Касаційні скарги компанії INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) в частині грошових вимог компанії INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД), Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ", ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2020 в частині грошових вимог компанії Indumet Limited (Індумет Лімітед) за кредитними договорами №DNI-22-734/13 від 06.08.2013 (враховуючи Договір про внесення змін від 31.10.2013) та №K-DNI-15 від 07.07.2014 (враховуючи Договір про внесення змін від 11.07.2014) у справі №904/2104/19 скасувати.
Справу №904/2104/19 в скасованій частині передати на новий апеляційний розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2020 в частині грошових вимог ОСОБА_1 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі " Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів " у справі №904/2104/19 скасувати.
Справу №904/2104/19 в скасованій частині передати на новий апеляційний розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2020 в частині грошових вимог ОСОБА_3 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі " Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів " у справі №904/2104/19 скасувати.
Справу №904/2104/19 в скасованій частині передати на новий апеляційний розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2020 в частині грошових вимог ОСОБА_2 за договором про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі " Універсальний пристрій для налаштування роликів зони вторинного охолодження " у справі №904/2104/19 скасувати.
5. Новий апеляційний розгляд.
Таким чином, при новому апеляційному розгляді його предметом є грошові вимоги:
- компанії INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) за кредитними договорами №DNI-22-734/13 від 06.08.2013 (враховуючи Договір про внесення змін від 31.10.2013) та №K-DNI-15 від 07.07.2014 (враховуючи Договір про внесення змін від 11.07.2014) у справі №904/2104/19;
- ОСОБА_1 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі " Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів " у справі №904/2104/19;
- ОСОБА_3 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі " Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів " у справі №904/2104/19;
- ОСОБА_2 за договором про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі " Універсальний пристрій для налаштування роликів зони вторинного охолодження " в частині, що була скасована Верховним Судом за результатами розгляду постанови ЦАГС від 5.02.20 р. та відповідно апеляційні скарги ДМК в частині вимог кредиторів компанії INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також апеляційні скарги самих ОСОБА_3 , і ОСОБА_2 у межах, визначених Верховним Судом.
6.Рух справи у судів апеляційної інстанції.
Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2020 року у складі колегії суддів головуючого судді Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б. Верхогляд Т.А., прийнято до свого провадження справу № 904/2104/19:
- за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" (в частині грошових вимог ОСОБА_1 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі " Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів ", в частині грошових вимог компанії Indumet Limited (Індумет Лімітед) за кредитними договорами №DNI-22-734/13 від 06.08.2013 (враховуючи Договір про внесення змін від 31.10.2013) та №K-DNI-15 від 07.07.2014 (враховуючи Договір про внесення змін від 11.07.2014), в частині грошових вимог ОСОБА_2 за договором про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі " Універсальний пристрій для налаштування роликів зони вторинного охолодження ") на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 (ухвала підписана 19.11.2019, суддя Владимиренко І.В.) у справі 904/2104/19;
- за апеляційною скаргою ОСОБА_2 (в частині грошових вимог ОСОБА_2 за договором про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі " Універсальний пристрій для налаштування роликів зони вторинного охолодження " ) на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 (ухвала підписана 19.11.2019, суддя Владимиренко І.В.) у справі 904/2104/19;
- за апеляційною скаргою ОСОБА_3 (в частині грошових вимог ОСОБА_3 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі " Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів ") на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 (ухвала підписана 19.11.2019, суддя Владимиренко І.В.) у справі 904/2104/19;
- об`єднано апеляційні скарги ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ", ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 (ухвала підписана 19.11.2019, суддя Владимиренко І.В.) у справі 904/2104/19 до спільного розгляду:
- розгляд апеляційних скарг призначено до розгляду у судове засідання на 03.11.2020.
03.11.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 12.11.2020 року о 10.00 год.
12.11.2020 розгляд апеляційних скарг відкладено на 26.11.2020 року.
26.11.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У судовому засіданні присутні представники учасників справи про банкрутство надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посилання на норми законодавства.
Інші учасники справи про банкрутство у судове засідання не з`явилися, про час дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Від представника ТОВ «ТАФФІ ПЛЮС» надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Від представника кредиторів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з наданням письмових заперечень щодо пояснень боржника. Також представник кредиторів зазначає про раптову поломку транспортного засобу, що перешкоджає йому прибути у судове засідання.
Колегія суддів вважає, що клопотання представника кредиторів ОСОБА_1 О.О. та ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню з огляду на наступне:
- явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов`язковою;
- представник кредиторів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надавав пояснення по справі у попередньому судовому засіданні;
- судом апеляційної інстанції було надано сторонам достатньо часу для подання ними пояснень по справі.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням приписів ст.120, ст.202, ст.270, ч.2 ст.273 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника кредиторів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за наявними матеріалами.
6.1.Встановлені та неоспорені обставини справи і відповідні їм правовідносини.
6.1.1. По апеляційній скарзі ПАТ «ДМК»:
Отже, стосовно грошових вимог компанії INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) за кредитними договорами №DNI-22-734/13 від 06.08.2013 (враховуючи Договір про внесення змін від 31.10.2013) та №K-DNI-15 від 07.07.2014 (враховуючи Договір про внесення змін від 11.07.2014) у справі №904/2104/19, колегією суддів встановлено:
Всього вимоги Кредитора до Боржника у сумі 105 549 354,95 доларів США основного боргу, включаючи заборгованість за нарахованими, але повністю не погашеними процентами (вимоги, що ґрунтуються на Договорі 3, Договорі 4, Договорі 5 та Договорі 6), що за офіційним курсом НБУ на дату звернення до суду з вимогами до Боржника складають еквівалент 2 761 844 741,48 грн. (четверта черга) та 334 621,69 доларів США неустойки (вимоги, що ґрунтуються на Договорі 3 та Договорі 4), складають за офіційним курсом НБУ на дату звернення до суду з вимогами до Боржника еквівалент 8 755 838,97 грн. (шоста черга), а також 3842,00 грн. судового збору (перша черга).
Так, 06.08.2013 року між Публічним акціонерним товариством "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (ПАТ "ПУМБ", Банк), як кредитором та Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського", як позичальником, укладено Кредитний договір № DNI-22-734/13 (надалі - Договір 3, поіменований сторонами 13.4 М)( т.1 а.с.60 Грошових вимог цього кредитора).
31.10.2013 року між Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського", як позичальником, ПАТ "ПУМБ", як початковим кредитором та ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД (INDUMET LIMITED) укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № DNI-22-734/13 від 6 серпня 2013 року. (надалі - Договір 4)( т.1 а.с. 75 Грошових вимог).
Відповідно до пункту 1.1. статті 1 Договору 3 Банк зобов`язується надати Позичальнику Кредит у розмірі 13 398 210,30 доларів США, а Позичальник зобов`язується прийняти Кредит, використовувати його за цільовим призначенням, сплатити Плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядку та у строк, обумовлені цим Договором.
Згідно п. 6.1. статті 6 Договору 3 позичальник зобов`язується повернути кредит та виконати боргові зобов`язання за кредитом в повному обсязі в строк не пізніше 05 (п`ятого) вересня 2013 року.
Договір кредитування виконано . Як вбачається з копії меморіального ордеру № TR.6005863.1229.9019 від 09.08.2013 р. ПАТ "ПУМБ", копії виписки з рахунку обліку основної суми кредиту за період з 06.08.2013 р. по 09.08.2013 р. ПАТ "ПУМБ" з особового рахунку Боржника № НОМЕР_1 .USD, ПАТ "ПУМБ", як позичальником було видано Боржнику кредит у сумі 13 398 210,30 доларів США за кредитним Договором № DNI-22-734/13 від 06.08.2013 р. (Договір 3).
За умовами Договору 4 кредитора замінено з ПАТ "ПУМБ" на Компанію ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД.
Згідно п. 2.1. статті 2 Договору 4 Початковий кредитор і Новий Кредитор погоджуються на передачу у Дату набуття чинності Початковим Кредитором до Нового Кредитора (або іншої особи, що може бути визначена Новим Кредитором шляхом повідомлення Початкового Кредитора та Позичальника; така третя особа, визначена Новим Кредитором надалі іменується як "особа, якій передаються права") всіх прав Початкового кредитора за Договором позики.
Відповідно до умов п. 14.2. Договору 3 та п. 9.1. статті 9 Договору 4 відносини сторін регулюється правом України.
Посилаючись на укладення Договору 3 та Договору 4, ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД заявив до ПАТ "ДМК" кредиторські вимоги у розмірі 13 398 210,30 доларів США основного боргу, 7 578 027,75доларів США заборгованість за нарахованими, але повністю не погашеними процентами, а також неустойку у розмірі 334 621,69 доларів США.
Договір 4 був зареєстрований НБУ 13.11.2013 року( т. 1 а.с.87 Грошових вимог).
На думку боржника, строк позовної давності за даною вимогою почав спливати 6.09.2016 року.
Як вбачається з пояснення кредитора (т.9 грошових вимог а.с. 1), строк спливання позовної давності перервано діями, що свідчать про визнання кредитором боргу, якими за договорами 3,4 є, на думку боржника,:
- підписання договору про внесення змін до кредитного договору, в преамбулі якого і у п. 3.3 чітко зафіксований розмір основної заборгованості по кредитному договору;
- погодження Нової редакції Інформаційного листа від 28.10. 2016 року, в якому зазначено розмір заборгованості, і підписавши цей Інформаційний лист , боржник визнав суму боргу , включаючи відсотки і неустойку;
- надання відповіді аудиторській компанії 27.03.2017 року щодо своєї згоди з сумою боргу по заборгованості і відсоткам за користування кредитними коштами.
Посилаючись на Договір 5 та Договір 6, Кредитор звернувся з вимогами до Боржника у розмірі 57 000 000,00 доларів США основного боргу та 27 573 116,90 доларів США - заборгованість за нарахованими, але повністю не погашеними процентами.
Так, 07.07.2014 року між Публічним акціонерним товариством "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (ПАТ "ПУМБ". Банк), як кредитором та Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського", як позичальником, укладено Кредитний договір №DNI-15 (надалі - Договір 5).
11.07.2014 року між Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського", як позичальником, ПАТ "ПУМБ", як початковим кредитором та ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД (INDUMET LIMITED), як Новим кредитором, укладено Договір про внесення змін до кредитного договору № K-DNI-15 від 07 липня 2014 р. (надалі - Договір 6).
За умовами Договору 5 ПАТ "ПУМБ" зобов`язався надати ПАТ "ДМК" кредит у розмірі 57 000 000 доларів США.
Згідно п. 6.1. Договору 5 позичальник зобов`язується повернути кредит та виконати боргові зобов`язання за кредитом в повному обсязі в строк не пізніше 01 (першого) вересня 2014 (дві тисячі чотирнадцятого) року.
Договір кредитування виконано його сторонами: як вбачається з копії меморіального ордеру № TR.7331895.5011.9019 від 10.07.2014р. ПАТ "ПУМБ", копії виписки з особового рахунку Боржника № НОМЕР_2 .USD за період з 07.07.2014 р. по 18.07.2014 р. ПАТ "ПУМБ", як позичальником було видано Боржнику кредит у сумі 57 000 000,00 доларів США за кредитним Договором № DNI-15 від 07.07.2014 р. (Договір 5).
У подальшому, право вимоги за Договором 5 до Боржника було набуто Кредитором згідно Договору 6.
Згідно умов Договору 6 замінено кредитора за Договором 5 з ПАТ "ПУМБ" на ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД (INDUMET LIMITED).
Згідно п. 2.1. статті 2 Договору 6 Початковий кредитор і Новий кредитор погоджуються на передачу у Дату набуття чинності Початковим Кредитором до Нового Кредитора всіх прав Початкового Кредитора за договором позики.
Згідно п. 14.2. Договору 5 та п. 9.1. статті 9 Договору 6 зазначені договори регулюється правом України.
Боржник заперечував проти наданих вимог, посилаючись на пропуск кредитором строку позовної давності, перебіг якої починається з 2 вересня 2017 року.
Кредитор зазначав, що боржник вчинив дії, які свідчать про переривання строку позовної давності, визнавши свої боргові зобов`язання за цими договорами, шляхом вчинення наступних дій:
- підписанням договору від 11.07.2014 року, зареєстрованого НБУ 22.07.2014 року, в преамбулі якого чітко вказана сума заборгованості.;
- листом аудиторської компанії, погодженим з боржником, від 27.03.2017 року, у якому вказано про розмір заборгованості.
Також кредитор у своїх поясненнях у суді першої інстанції зазначав, що якщо суд першої інстанції прийде до висновку про те, що строк позовної давності все ж таки пропущений , то він просить врахувати поважність причин його пропуску з урахуванням принципу розумності і справедливості, що боржник вчиняв дії, що свідчили про визнання ним боргу, і вважати пропуск строку позовної давності пропущеним з поважної причини (т.9 Грошових вимог , а.с.6).
6.1.2 По апеляційній скарзі ОСОБА_3 щодо його звернення з грошовими вимогами до боржника на підставі Договору № 1/15 про уступку права на отримання патенту України на корисну модель від 26.03.2015 (Договір -9).
З матеріалів грошових вимог ОСОБА_3 вбачається, що 26.03.2015 між Боржником та групою фізичних осіб, зазначених як автори, в тому числі Кредитором був укладений Договір "Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів".
Згідно п. 5 Договору 9 Боржник зобов`язується сплатити авторам корисної моделі винагороду за перший рік її використання у власному виробництві в розмірі 2 700 000,00 грн. не пізніше 185 календарних днів від дати початку використання корисної моделі.
За Угодою про розподіл авторської винагороди за використання на комбінаті корисної моделі "Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів", патент №101449 вирішено, що винагорода кожного автора корисної моделі дорівнює 10% від загальної суми винагороди.
Додатковою угодою від 17.03.16 до Договору 9 передбачено, що Боржник зобов`язується сплатити Авторам моделі винагороду за другий рік її використання в 2 700 000 грн. та за кожен наступний рік її використання у власному виробництві - 1 350 000,00 грн. не пізніше 31 грудня кожного року, в якому використовувалась модель.
До заяви 2 по Договору 9 додано: Акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності від б/н, який підтверджує, що патент №101449 введено в експлуатацію (10.04.2015); Доповнення до Акту щодо використання у конвеєрному цеху корисної моделі (патент № НОМЕР_4 ) перший рік використання ), Доповнення до Акту щодо використання у конвеєрному цеху корисної моделі (патент №101449) у другому році користування.
Відповідно до позиції Боржника вимоги Кредитора за Договором 9 (по сплаті винагороди за перший рік використання патенту у розмірі 270 000,00 грн.) - заявлені з порушенням строку позовної давності, оскільки зобов`язання за Договором 9 настали 12.10.2015 (185 календарних днів від початку використання корисної моделі -10.04.2015).
Строк позовної давності по Договору 9 (винагорода за перший рік використання патенту) почався з дня коли Кредитор дізнався про порушені зобов`язання за Договором 9, тобто з 12.10.2015. Відтак трирічний строк позовної давності по зобов`язанням, що ґрунтуються на Договорі 9 (винагорода за перший рік використання патенту) - сплинув.
Згідно результатів комплексної перевірки, проведеної на підставі Наказу від 30.08.2019 р.№ 1086 "Про проведення комплексної перевірки (інвентаризації) використання об`єктів інтелектуальної власності (корисних моделей)" було документально підтверджено:описані у патентах 101789, 10449 корисні моделі "пристрій для розвантаження контейнерів", "пристрій для розтарювання одноразових контейнерів", "пристрій для розтарювання мішків із сипким матеріалом" є конструктивно абсолютно ідентичними між собою, що видно на кресленнях даних пристроїв. Описані у патентах вказані корисні моделі фактично повністю дублюють опис наявного у Боржника обладнання, що було введено в експлуатацію в вересні 2014 року за результатами проведеної реконструкції обладнання глиномяльного відділення доменного цеху, а саме: пристосування для різання мешків, що були виготовлені в 2013 році в ЦЛАМ за замовленнями доменного цеху № 02.511.5 від 26.12.2013 р., № 02.495.5. від 13.06.2012 р.; від 05.10.2012 р. № 02.608.5. (копії додані). За наведених обставин не підтверджується факт впровадження у використання нових за рівнем техніки пристроїв: "пристрій для розвантаження контейнерів" - з 23.07.2015 р. згідно копії Акту про використання об`єкта права інтелектуальної власності від 27.10.2015 р.по патенту № 105975; "пристрій для розтарювання одноразових контейнерів" - з 10.04.2015р. згідно Акту про використання об`єкта права інтелектуальної власності від 14.04.2015 р. по патенту № 101499; "пристрій для розтарювання мішків із сипким матеріалом" - з 08.05.2015 згідно Акту про використання об`єкта права інтелектуальної власності від 12.05.2015 р. по патенту № 101789.
За даними бухгалтерського обліку та технічної документації не встановлено факту виготовлення та введення в експлуатацію в 2015 році інших пристроїв для розтарювання одноразових контейнерів, мішків із сипким матеріалом чи пристроїв для розвантаження контейнерів.
У зв`язку із переходом в 2015 році на покупну продукцію, що виготовлялась у глиномяльному відділенні, з 2015 року взагалі було припинено експлуатацію обладнання глиномяльного відділення, на даний час дане відділення знаходиться у консервації.
За ініціативою комбінату дію патентів №101789, 10449 було припинено, внаслідок чого з дати припинення дії патентів припинили свою дію договори про уступку права на отримання патенту на корисну модель 101789, 10449.
Розпорядник майна відхилив грошові вимоги Кредитора за Договором 9 у розмірі 270 000, 00грн. та визнав грошові вимоги у розмірі 270 000,00 грн.
Судом відхилено вимоги Кредитора на суму 540 000,00 грн. за Договором 9 з підстав пропуску строку позовної давності (винагорода за перший рік використання корисної моделі) та недоведення факту використання корисної моделі (зважаючи на долучені до матеріалів справи доказа Боржника).
6.1.3 По апеляційній скарзі ПАТ «ДМК» і ОСОБА_2 в частині договору № 18/15 про уступку права на отримання патенту України на корисну модель від 07.12.2015 (надалі - "Договір 22") з вимогами на загальну суму 693 000,00 грн.
На підтвердження вимог за Договором 22 Кредитор надав копію Договору 22, копію патенту № 107525, додаткового договору (угоди) № 1 від 19.07.2016 до Договору 22, копію угоди про розподіл авторської винагороди (патент № 107525), копію акту за формою № 1В-б від 13.06.2016 (патент 107525), копію наказу № 1621 від 29.11.2016 про виплату авторської винагороди за використання корисної моделі за патентом № НОМЕР_3 .
Акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності підписано 13.06.2016.
Боржником заперечувався факт використання корисної моделі на виробництві. Згідно результатів комплексної перевірки, проведеної на підставі Наказу ПАТ "ДМК" від 30.08.2019 р. № 1086 "Про проведення комплексної перевірки (інвентаризації) використання об`єктів інтелектуальної власності (корисних моделей)" не встановлено факту впровадження у використання в конверторному цеху універсального пристрою для налаштування роликів зони вторинного охолодження.
З 2018 року припинили свою дію договір № 18/15, № 18/5-1 про уступку права на отримання патенту на корисну модель від 07.12.2015 - з дати припинення дії патенту №107525.
Розпорядником майна відхилені вимоги Кредитора за Договором 21 у повному обсязі.
В підтвердження факту використання корисної моделі Кредитором надано Акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності від 13.06.2016 та наказ Боржника від 29.11.2016 про виплату винагороди авторам у розмірі 3 000 000,00 грн. У зв`язку з цим, суд прийшов до висновку про визнання вимог Кредитора по авторській винагороді за перший рік використання. Доказів використання корисної моделі у другому, третьому, четвертому роках Кредитором не надано. У зв`язку з цим, судом відхилено вимоги Кредитора у розмірі 393 000,00 грн.
Кредитором не надано належних доказів в підтвердження переривання строку позовної давності по частині заявлених грошових вимог. Судом не прийнято доводи Кредитора в частині обґрунтування поважності пропуску строку позовної давності у зв`язку з наявністю конфлікту між Кредитором та Боржником та побоювання щодо звільнення Кредитора з роботи; з причин звернення до Боржника щодо виплати винагороди та отримання відповіді про відсутність грошових коштів у Боржник для виплати винагороди.
Кредитором не доведено наявності обставин, з якими ст.264 ЦК України пов`язує переривання строку позовної давності. Суд не визнав поважними причини пропущення позовної давності, що наведені Кредитором.
Отже, розпорядником майна не визнані грошові вимоги Кредитора у повному обсязі. Боржником визнані грошові вимоги Кредитора на загальну суму 515 575,12 грн.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд вирішив, визнати частково грошові вимоги ОСОБА_2 по авторській винагороді у сумі 3 529 939,12 грн. (внести окремо до и реєстру вимог кредиторів ).
Грошові вимоги ОСОБА_2 по авторській винагороді у сумі 20 161 119,15 грн. ((у зв`язку з припиненням зобов`язання Боржника; у зв`язку з відсутністю підтверджуючих заявлені вимоги доказів та пропуском строку позовної давності) відхилити.
6.1.4. По апеляційній скарзі ПАТ «ДМК» щодо грошових вимог ОСОБА_1
ОСОБА_1 звернувся до суду з грошовими вимогами до боржника на підставі того, що 26.03.2015 між Боржником та групою фізичних осіб, зазначених як автори, в тому числі Кредитором був укладений Договір 6 ("Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів")
Судом встановлено, що згідно п. 5 Договору 6 комбінат зобов`язується сплатити авторам корисної моделі винагороду за перший рік її використання у власному виробництві в розмірі 2 700 000,00 грн. не пізніше 185 календарних днів від дати початку використання корисної моделі.
За Угодою про розподіл авторської винагороди за використання на комбінаті корисної моделі Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів ", патент № НОМЕР_4 вирішено, що винагорода кожного автора корисної моделі дорівнює 10% від загальної суми винагороди.
Додатковою угодою від 17.03.16 до Договору 6 передбачено, що Боржник зобов`язується сплатити Авторам моделі винагороду за другий рік її використання в 2 700 000 грн. та за кожен наступний рік її використання у власному виробництві - 1 350 000,00 грн. не пізніше 31 грудня кожного року, в якому використовувалась модель.
До Заяви по Договору 6 додано: Акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності від б/н, який підтверджує, що патент №101449 введено в експлуатацію (10.04.2015); Доповнення до Акту щодо використання у конвеєрному цеху корисної моделі (патент № НОМЕР_4 ) перший рік використання ), Доповнення до Акту щодо використання у конвеєрному цеху корисної моделі (патент № НОМЕР_4 ) у другому році користування .
Відповідно до позиції Боржника вимоги Кредитора за Договором 6 (по сплаті винагороди за перший рік використання патенту у розмірі 270 000,00 грн.) - заявлені з порушенням строку позовної давності, оскільки зобов`язання за Договором 6 настали 12.10.2015 (185 календарних днів від початку використання корисної моделі -10.04.2015).
Строк позовної давності по Договору 6 (винагорода за перший рік використання патенту) почався з дня коли Кредитор дізнався про порушені зобов`язання за Договором 6, тобто з 12.10.2015. Відтак трирічний строк позовної давності по зобов`язанням, що ґрунтуються на Договорі 6 (винагорода за перший рік використання патенту) - сплинув.
Крім того за даними бухгалтерського обліку та технічної документації Боржника не встановлено факту виготовлення та введення в експлуатацію в 2015 році інших пристроїв для розтарювання одноразових контейнерів, мішків із сипким матеріалом чи пристроїв для розвантаження контейнерів.
У зв`язку із переходом в 2015 році на покупну продукцію, що виготовлялась у глиномяльному відділенні, з 2015 року взагалі було припинено експлуатацію обладнання глиномяльного відділення, на даний час дане відділення знаходиться у консервації.
За ініціативою Боржника дію патентів № 101789, 10449 було припинено, внаслідок чого з дати припинення дії патентів припинили свою дію договори про уступку права на отримання патенту на корисну модель № НОМЕР_5 , НОМЕР_6 .
Розпорядник майна Боржника відхилив грошові вимоги Кредитора за Договором 6 у розмірі 270 000, 00 грн. та визнав грошові вимоги у розмірі 270 000,00 грн.
Судом встановлено, що Акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності від б/н, який підтверджує, що корисну модель за патентом № НОМЕР_4 введено в експлуатацію підписано 10.04.2015. Відтак Боржник повинен був виконати зобов`язання по виплаті винагороди за перший рік використання корисної моделі до 11.10.2015 року. У зв`язку з цим Кредитором заявлені вимоги по винагороді по першому року використання корисної моделі з пропуском строку позовної давності. У зв`язку з чим, Суд відмовляє у визнанні грошових вимог по авторській винагороді у розмірі 270 000,00 грн. за перший рік використання корисної моделі.
Судом відхилено доводи Боржника щодо не використання у виробництві корисної моделі у другому році, оскільки Доповненням до Акту щодо використання у конвеєрному цеху підтверджено використання корисної моделі (патент № НОМЕР_4 ) у другому році користування. Доповнення затверджено в.о.директора технічного відділу Ю.А. Волошиним.
Судом відхилено вимоги Кредитора у розмірі 270 000,00 грн. - винагорода за перший рік використання корисної моделі, та визнано вимоги у розмірі 270 000,00 грн. - за другий рік використання корисної моделі.
7. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився і не погодився з висновками суду першої інстанції.
7.1. Апеляційна скарга ПАТ «ДМК» стосовно грошових вимог INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД).
Отже, враховуючи висновки Верховного Суду у цій справі, також і обставини справи, доводи учасників щодо пропуску/непропуску строку позовної давності за кредитними договорами, колегія суддів приходить до таких висновків.
Інститут позовної давності у законодавстві і судовій практиці є важливим і дієвим інструментом, завдяки якому боржник має законну і легальну можливість не виконувати «задавнене» зобов`язання, тобто таке, вимога щодо якого надана з порушенням строку позовної давності.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто, позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, в силу частини третьої статті 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено, що 06.08.2013 між ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» та ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» укладено Кредитний договір №DNI-22-734/13, відповідно до пункту 6.1. якого, Позичальник (ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ») зобов`язаний повернути Кредит та виконати боргові зобов`язання за кредитом в повному обсязі в строк не пізніше 05.09.2013.
31.10.2013 між ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ», ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) укладено Договір про внесення змін до договору, відповідно до якого INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) набуває прав вимоги до ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ.
Як вбачається з пункту 9.1. Договору про внесення змін, цей Договір регулюється законодавством України.
В доведення обґрунтованості заявлених вимог за Договором 1, 2 з боку INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) було надано копію меморіального ордеру №TR.6005863.1229.9019 від 09.08.2013, копію виписки по рахунку № НОМЕР_7 за період з 06.08.2013 по 09.08.2013, з чого встановлено факт отримання коштів.
07.07.2014 між ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» та ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» укладено Кредитний договір №К-DNI-15, відповідно до пункту 6.1. якого, Позичальник (ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ») зобов`язаний повернути Кредит та виконати боргові зобов`язання за кредитом в повному обсязі в строк не пізніше 01.09.2014.
11.07.2014 між ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ», ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) укладено Договір про внесення змін до Договору, відповідно до якого INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) набуває прав вимоги до ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» за Договором 3.
Як вбачається з пункту 9.1. Договору , правовідносини регулюються законодавством України.
В доведення обґрунтованості заявлених вимог за Договорами INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) було надано копію меморіального ордеру №TR.7331895.5011.9019 від 10.07.2014, копію виписки по рахунку № НОМЕР_8 за період з 07.07.2014 по 18.07.2014, що свідчить про реальність господарської операції щодо отримання коштів.
На цій підставі колегія суддів не може погодитися з доводами скаржника в особі боржника щодо неотримання ним кредитних коштів за кредитними договорами. Також , враховуючи презумпцію дійсності правочинів, колегія не поділяє думку боржника, щодо неправильності та/або невизначеності суми заборгованості по кредитним коштам, зокрема, у договорі про внесення змін до кредитного договору , у якому зазначено шляхом рукопису про суму основної заборгованості, та ця ж сума хоча і продубльована пізніше друкованим способом, проте вона значиться як зроблена доступною, а не видана позичальникові в особі боржника.
В обґрунтування підстав переривання перебігу строків позовної давності за Договором №DNI-22-734/13, кредитор INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) посилається на Договір про внесення змін до нього , Інформаційний лист від 04.11.2013, Нову редакцію інформаційного листа від 28.10.2016, листи аудиторської компанії «LOUCAS&LOUCAS» від 27.03.2017.
Щодо Договору про внесення змін від 31.10.2013 року.
Відповідно до змісту пункту В Преамбули Договору про внесення змін ( т. 3 а.с. 182 Грошових вимог), Позичальник планує сплатити у повному обсязі належні від нього до сплати суми не пізніше 01.12.2013. Задля уникнення сумнівів, остання дата виконання боргових зобов`язань не переноситься на пізніший строк на підставі цього договору та залишається незмінною, як передбачено у Договорі Позики.
Тобто, строк виконання зобов`язання за Договором, не зважаючи на внесення змін, залишається незмінним, а саме: не пізніше 05.09.2013.
Таким чином, посилання INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) про зміну строку виконання зобов`язання за Договором з 05.09.2013 на 01.12.2013 спростовуються безпосередньо умовами Договору про внесення змін.
Крім того, відповідно до статті 262 ЦК України, заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
З огляду на зазначене, саме по собі укладання Договору про внесення змін (та наступна його реєстрація у НБУ 13.11.2013) також не змінює перебіг строку позовної давності, який почався з наступного дня порушення зобов`язання, а саме: 06.09.2013.
Як вбачається із змісту «Сторінки для підписів» Договору про внесення змін, за та від імені Початкового кредитора (ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК») договір підписано від імені заступника голови правління Школяренко К.О., за та від імені Нового кредитора (INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) договір підписано директором Ірене Еврівіадоу, директором ОСОБА_7 , за та від імені Позичальника (ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ») договір підписано особою, посаду та ПІБ якої не зазначено. Тотожні обставини вбачаються й за змістом англомовної версії.
При цьому, з боку представників ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» в судових засіданнях заперечувався факт підписання Договору про внесення змін уповноваженою на це особою, які вважали, що кредитором INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) не було надано доказів, що дії з підписання Договору про внесення змін, в тому числі визнання боргових зобов`язань, здійснено від імені ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.
Апеляційний суд прийшов до висновку, що підписання спірного правочину уповноваженою особою підтверджується наявністю на спірному договорі відтисків печаток як юридичної особи боржника. Колегія суддів зазначає, що печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин. При цьому боржником не доведено фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само як і не надано доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку із втратою чи викраденням печатки. Тому в суду відсутні підстави вважати, що в даному випадку печатка використовувалася проти волі боржника.
А відтак, у силу вимог статей 73, 74 ГПК України боржником не доведено, що підписи на оскаржуваних правочинах вчинено не уповноваженими особами.
Отже, Договір про внесення змін від 31 жовтня 2013 року може бути прийнятий як належний та достатній доказ, що свідчить про переривання перебігу строку позовної? давності за Кредитним договором, враховуючи наявний у ньому факт визнання боргу Боржником.
Заповнення частини його змісту рукописним текстом не свідчить про його недійсність.
Відповідно до пункту 3.3 Договору про внесення змін, пункт 1.1. Початкового Договору повністю видаляється та змінюється наступним: « 1.1. Позикодавець зробив доступною для Позичальника Позику на загальну суму 13.398.210,30 … доларів США», що свідчить про визнання ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» факту отримання ним позики станом на момент або до укладання Договору і про визнання ним боргу перед INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) у зазначеній сумі, яка повністю співпадає і підтверджується первинними банківськими документами, про що вірно вказує місцевий господарський суд.
Отже, відповідно до пункту 6.1. Кредитного договору, Позичальник (ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ») зобов`язаний повернути Кредит та виконати боргові зобов`язання за кредитом в повному обсязі в строк не пізніше 05.09.2013, а отже з 06.09.2013 почався перебіг трирічного строку позовної давності для звернення до суду для стягнення суми грошового зобов`язання, який закінчився 06.09.2016.
Відповідно до першого речення пункту В Преамбули Договору про внесення змін, Позичальник планує сплатити у повному обсязі належні від нього до сплати суми не пізніше 01.12.2013, а отже, за умови залишення без уваги другого речення пункту В Преамбули, з 02.12.2013 почався перебіг трирічного строку позовної давності для звернення до суду для стягнення суми грошового зобов`язання, який закінчився 02.12.2016.
Провадження у справі про банкрутство відкрито 31.05.2019, а кредитор INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) 04.07.2019 звернувся до суду першої інстанції із заявою з вимогами до боржника, отже, вимоги є такими, що заявлені з пропуском строку позовної давності.
Щодо Інформаційного листа від 04.11.2013.
Як вбачається із наданої копії Інформаційного листа від 04.11.2013 та підтверджено сторонами у засіданні апеляційного суду, останній складений від імені третьої особи (INDUMET S.A.), а не від імені INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) та йому не адресований.
Крім того, зміст даного листа не підтверджує вчинення з боку ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» дій, які свідчать про визнання боргу за Договором кредитування.
Також, відсутні належні докази, які підтверджують надіслання такого листа та його отримання ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ», а також взагалі відсутні відомості щодо його підписання його з боку Боржника.
Таким чином, Інформаційний лист від 04.11.2013, не може бути прийнятий як належний та достатній доказ, що свідчить про переривання перебігу строку позовної? давності за Договором кредитування.
Щодо Нової редакції Інформаційного листа від 28.10.2016.
Як вже зазначалось вище, за змістом статей 264, 267 ЦК України, переривання строку позовної давності може мати місце виключно у випадку вчинення особою відповідних дій в межах цього строку, тобто до моменту спливу первинно встановленого строку позовної давності.
Нова редакція Інформаційного листа датована 28.10.2016.
Відповідно до пункту 6.1 Кредитного Договору , з врахуванням положень пункту В преамбули Договору про внесення змін, відповідно до якого задля уникнення сумнівів, остання дата виконання боргових зобов`язань не переноситься на пізніший строк на підставі цього договору та залишається незмінною, як передбачено у Договорі Позики, ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» зобов`язаний повернути Кредит та виконати боргові зобов`язання за кредитом в повному обсязі в строк не пізніше 05.09.2013, а отже з 06.09.2013 почався перебіг трирічного строку позовної давності для звернення до суду для стягнення суми грошового зобов`язання, який закінчився 06.09.2016.
Отже, Нова редакція інформаційного листа від 28.10.2016 в будь-якому випадку не може вплинути на переривання строку позовної давності за Договором, оскільки даний лист вчинений вже після спливу первинно встановленого строку позовної давності, тобто поза межами трирічного строку.
Крім того, колегія суддів поділяє думку ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ», який обґрунтовано заперечує щодо отримання даного листа.
Так, згідно з п. 14.1 Кредитного договору ( т. 3 а.с.178 Грошових вимог) будь-які повідомлення та/або документи, що направляються Сторонами одна одній у зв`язку з цим Договором, повинні бути викладені в письмовій формі та будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу сторін. Повідомлення та/або документи вважаються надісланими з дати їх відправлення однією Стороною іншій за адресою, зазначеною у цьому Договорі. Сторони погодились, що повідомлення та/або документи вважаються отриманими Позичальником на сьомий календарний день з дати реєстрації Банком рекомендованого листа у відділені поштового зв`язку або в день особистого вручення Позичальнику.
Зазначені положення та вимоги щодо здійснення повідомлення не були змінені в подальшому, в тому числі у зв`язку із внесенням змін до Кредитного Договору. Більш того, сторони Договору про внесення змін визнали зміст та дію пункту 14.1 Кредитного Договору , оскільки як вбачається із змісту пункту 3.12 Договору, пункт 14.1. Договору кредитування було доповнено новим другим абзацом, який не змінює суті попереднього абзацу, зміст якого наведено вище.
Колегія суддів зазначає, що у справі відсутні жодні докази доставки цього Інформаційного листа Боржникові способом, узгодженим в кредитному договорі (кур`єром або рекомендованим листом), і так само відсутні докази доставки його назад від Боржника до нерезидента.
Досліджуючи зміст цього Інформаційного листа від 28.10.2016р., (т.3 а.с. 197 Грошових вимог) колегією суддів встановлено, що він є новою редакцією Інформаційного листа від 04.11.2013р., який ніби-то надісланий Боржнику, але колегією встановлено, що цього листа надіслала зовсім інша компанія - ІНДУМЕНТ С.А. (INDUMET S.A.), що свідчить про недостовірність листа від 28.10.2016р.
Механізм реалізації передачі прав за Договором про внесення змін визначений розділом 2 «Передача права». Так, у п. 2.1 зазначено, що Початковий кредитор та Новий кредитор погоджуються на передачу у Дату набуття чинності Початковим Кредитором до Нового кредитора (або іншої особи, що може бути визначена Новим кредитором шляхом повідомлення Початкового кредитора та позичальника; така третя особа, визначена Новим кредитором надалі іменується як «Особа, які передаються права») всіх прав Початкового кредитора за договором Позики. Особа, якій передаються права, включається у визначення Нового кредитора в тій мірі, якій це застосовується, починаючи з дати визначеної Новим кредитором у відповідному повідомленні (надалі - «Повідомлення про відступлення»).
Адреса, номер телефону Нового кредитора та реквізити осіб, яким направляється відповідне повідомлення до Нового кредитора, для цілей кореспонденції за цим Договором та Договором Позики, та у зв`язку з ним, вказані у пункті 14.1 Договору Позики. (п.2.2 Договору про внесення змін).
Тобто для цілей кореспонденції сторони застосовують п. 14.1 Договору позики, чого у цій справі зроблено не було, і що є неспростованою перешкодою вважати вказаний Інформаційний лист належним доказом переривання строку позовної давності.
Такими чином, з огляду на зазначене, Нова редакція Інформаційного листа від 28.10.2016 не може бути прийнята як належний та достатній доказ, що свідчить про переривання перебігу строку позовної? давності за Кредитним договором з урахуванням внесених змін до нього.
Щодо Листів аудиторської компанії «LOUCAS&LOUCAS» від 27.03.2017.
Як вбачається із наданих копій Листів аудиторської компанії «LOUCAS&LOUCAS» від 27.03.2017, останні складені від імені третьої особи (аудиторської компанії «LOUCAS&LOUCAS»), а не від імені INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) та йому не адресовані, а отже зміст даних листів не може підтверджувати вчинення з боку ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» дій, які свідчать про визнання боргу за Договором перед кредитором INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД).
Крім того, зазначені листи не є претензією або вимогою INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) до ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ», не є договором про зміни, а також не є листом або відповіддю ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» до INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) про визнання боргу за Договором , тобто вони не стосуються правовідносин між боржником і кредитором у розумінні дій, що свідчать про визнання боржником боргу перед кредитором, а не перед третіми особами.
Обставини переривання строку позовної давності за Кредитним договором № K-DNI-15 від 7 липня 2014 року з урахуванням внесення змін до цього Кредитного Договору від 11 липня 2014 року.
В обґрунтування підстав переривання перебігу строків позовної давності за Договором , кредитор INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) посилається на Договір про внесення змін, Листи аудиторської компанії «LOUCAS&LOUCAS» від 27.03.2017 та на дані бухгалтерського обліку ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ».
Відповідно до пункту 6.1 Кредитного Договору , Позичальник (ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ») зобов`язаний повернути Кредит та виконати боргові зобов`язання за кредитом в повному обсязі в строк не пізніше 01.09.2014.
Договір про внесення змін укладений 11.07.2014 (та наступна його реєстрація у НБУ 22.07.2013), тобто до спливу строку для виконання основного зобов`язання (01.09.2014), що відповідно не вливає на перебіг строку позовної давності за вимогами по Кредитному Договору , а отже, починаючи з 02.09.2014 почався перебіг трирічного строку позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення суми грошового зобов`язання, який сплинув 02.09.2017.
Щодо Листів аудиторської компанії «LOUCAS&LOUCAS» від 27.03.2017.
Як вбачається із наданих копій Листів аудиторської компанії «LOUCAS&LOUCAS» від 27.03.2017, вони складені від імені третьої особи (аудиторської компанії «LOUCAS&LOUCAS»), а не від імені INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) та йому не адресовані, а отже зміст даних листів не може підтверджувати вчинення з боку ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» дій, які свідчать про визнання боргу за Договором кредитування перед INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД).
Крім того, зазначені листи не є претензією або вимогою INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) до ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ», не є договором про зміни, а також не є листом або відповіддю ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» до INDUMET LIMITED (ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) про визнання боргу за Кредитним Договором у контексті правовідносин боржника і кредитора.
Отже, листи аудиторської компанії «LOUCAS&LOUCAS» від 27.03.2017 не можуть бути прийняті як належні та достатні докази обставин визнання боргу, що свідчить про переривання перебігу строку позовної? давності за Кредитним Договором .
Щодо бухгалтерського обліку ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ».
Наявність заборгованості, що рахується в балансі, або за балансом господарюючих суб`єктів сама по собі не вказує на переривання перебігу строку позовної давності за вимогами про стягнення зазначеної заборгованості.
Зазначені висновки кореспондуються з позицією Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, що викладена у Постанові від 22.05.2018 по справі №825/1468/17.
Все вищевикладене стосовно застосування строку позовної давності до вимог за Кредитними Договорами з урахуванням внесених до них змін залишилося поза увагою суду першої інстанції, який не надав належної оцінки доводам учасників провадження в цій частині і доказам, що наводилися в обґрунтування цих доводів, що свідчить про порушення норм матеріального і процесуального права в цій частині, а відтак і про підстави для скасування постановленого судового рішення у справі.
Колегія суддів погоджується з абсолютною обґрунтованістю вимог кредитора в цій частині , але приходить до висновку про те, що ним пропущено строк позовної давності для його вимог.
Зважаючи на його заяву про врахування як поважних причин пропуску ним строку позовної давності з огляду на принцип добросовісності його дій та їх розумності , колегія суддів не знаходить підстав вважати їх поважними, оскільки вони не конкретизовані, не наведено жодних обставин об`єктивного характеру, які б свідчили про те, що дійсно існують якісь важкі або непереборні обставини, що перешкодили кредитору вчасно надати свої вимоги до боржника. І покладати за таких обставин відповідальність на боржника порушуватиме баланс інтересів сторін або може свідчити про упереджене ставлення до нього.
7.2. Апеляційна скарга ПАТ «ДМК» в частині визнаних грошових вимог ОСОБА_1 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015.
За змістом апеляційної скарги Боржника, судом першої інстанції при розгляді грошових вимог ОСОБА_1 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015 не прийнято до уваги ту обставину, що корисна модель («Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів») не використовувалась Боржником у зв`язку із припиненням експлуатації обладнання глиномяльного відділення з 2015 року, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для виплати відповідної винагороди винахідникам.
Судом встановлено, що 26.03.2015 між Боржником та групою фізичних осіб, зазначених як автори, в тому числі Музиріним О.О. був укладений Договір №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі (« Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів »).
Пунктом п. 5 Договору №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі встановлено, що комбінат зобов`язується сплатити авторам корисної моделі винагороду за перший рік її використання у власному виробництві в розмірі 2 700 000,00 грн. не пізніше 185 календарних днів від дати початку використання корисної моделі.
За Угодою про розподіл авторської винагороди за використання на комбінаті корисної моделі «Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів», патент №101449 вирішено, що винагорода кожного автора корисної моделі дорівнює 10% від загальної суми винагороди.
Додатковою угодою від 17.03.16 до Договору №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі встановлено, що Боржник зобов`язується сплатити Авторам моделі винагороду за другий рік її використання в 2 700 000 грн. та за кожен наступний рік її використання у власному виробництві - 1 350 000,00 грн. не пізніше 31 грудня кожного року, в якому використовувалась модель.
Кредитором заявлені вимоги по авторській винагороді за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі у загальному розмірі 540 000,00 грн. за 2015, 2016 роки.
В підтвердження заявлених вимог ОСОБА_1 надано: копію Акту про використання об`єкта права інтелектуальної власності від б/д, який підтверджує, що патент №101449 введено в експлуатацію (10.04.2015); копію доповнення до Акту щодо використання у доменному цеху корисної моделі (патент № НОМЕР_4 ) від 10.09.2015; копію доповнення (без дати) до Акту щодо використання у доменному цеху корисної моделі (патент № НОМЕР_4 ) у другому році користування; копію патенту № НОМЕР_4 та копію опису до патенту на корисну модель ( т. 1 Грошових вимог , а с. 1,8, 66, 68, 69, 70,72, 73).
Боржником під час судового розгляду у суді першої інстанції подано заяву про застосування строків позовної давності за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015 ( там само, а.с. 137).
Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції від 14.11.2019 року вимоги кредитора ОСОБА_1 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015 визнані у розмірі 270 000,00 грн. за другий рік використання корисної моделі та відхилені вимоги у розмірі 270 000,00 грн. за перший рік використання корисної моделі.
Судом першої інстанції застосовані строки позовної давності за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015 за перший рік використання корисної моделі у зв`язку з чим відхилені вимоги у розмірі 270 000,00 грн.
В даній частині ні Боржник, ні Кредитор не оскаржують ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 року.
Грошові вимоги ОСОБА_1 за другий рік використання корисної моделі у розмірі 270 000,00 грн. визнані судом першої інстанції з підстав прийняття до уваги в якості доказів використання корисної моделі у виробництві Боржником у другому році - доповнення (без дати) до Акту щодо використання у доменному цеху корисної моделі (патент № НОМЕР_4 ).
Апеляційний господарський суд у постанові від 05.02.20 погодився з висновками суду першої інстанції.
Верховний Суд у постанові від 28.07.2020, скасовуючи постанову апеляційного господарського суду, звернув увагу на факт суперечливості результатів розгляду судом першої та апеляційної інстанції аналогічних вимог кредиторів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015, зокрема грошові вимоги ОСОБА_1 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі за другий рік використання у розмірі 270 000,00 грн. - визнані, грошові вимоги ОСОБА_3 за цим же договором за другий рік використання у розмірі 270 000,00 грн.- відхилені. Скасовуючи Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2020 у справі №904/2104/19 та направляючи справу №904/2104/19 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в частині грошових вимог ОСОБА_1 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015 Верховний Суд зазначив про необхідність під час нового розгляду справи господарському суду апеляційної інстанції врахувати викладене у постанові, повно та всебічно дослідити усі зібрані у справі докази, надати їм правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
При повторному розгляді грошових вимог ОСОБА_1 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Так Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015 встановлений обов`язок Боржника сплачувати авторам корисної моделі винагороду за кожен рік використання корисної моделі у виробництві Боржником.
Отже, до обов`язку кредитора належить доведення факту використання корисної моделі « Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів » у виробництві Боржником.
В доведення обставин використання корисної моделі «Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів» у виробництві Боржником, ОСОБА_1 надав Акт (без дати) про використання об`єкта права інтелектуальної власності (патент № НОМЕР_4 ), Доповнення (без дати) до Акту щодо використання у конвеєрному цеху корисної моделі (патент № НОМЕР_4 ) у другому році користування.
Боржник вважає, що Кредитором не доведено належним чином факту використання корисної моделі « Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів » у 2015, 2016 роках, та Акт (без дати) про використання об`єкта права інтелектуальної власності (патент № НОМЕР_4 ) є лише первинним обліковим документом, що фіксує виключно дату початку використання корисної моделі, проте не є документом, що підтверджує її використання в подальшому; доповнення до Акту про використання об`єкта права інтелектуальної власності не визначаються як документ, яким оформлюється документально факт використання корисної моделі у певному періоді, а тому в розумінні закону не є належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує факт використання корисної моделі у власному виробництві Боржника, зокрема у 2016 році.
За даними бухгалтерського обліку та технічної документації Боржника, останнім не підтверджено факту виготовлення та введення в експлуатацію в 2015 році «Пристрою для розтарювання одноразових контейнерів» в доменному цеху; не встановлено перебування на балансі підприємства такого нематеріального активу як право інтелектуальної власності на корисну модель за патентом № НОМЕР_4 . Відсутній в бухгалтерському обліку факт нарахування авторської винагороди за Договором №1/15. Згідно наказу ПАТ «ДМК» від 30.08.2019 № 1086 «Про проведення комплексної перевірки (інвентаризації) використання об`єктів інтелектуальної власності (корисних моделей)» на підприємстві ПАТ «ДМК» було проведено комплексну комісійну перевірку фактичного стану впровадження та використання у власному виробництві корисних моделей за декларативними патентами. В ході даної перевірки було встановлено факт відсутності впровадження у використання корисної моделі за патентом № НОМЕР_4 як об`єкту матеріального світу в квітні 2015.
У відзиві керуючого санацією Боржника на апеляційну скаргу, останній вважає, що судом першої інстанції невірно прийнято за доказ використання корисної моделі у виробництві Боржника - Доповнення (без дати) до Акту щодо використання у доменному цеху корисної моделі (патент № НОМЕР_4 ) як належний та достатній доказ в підтвердження використання корисної моделі у виробництві, у зв`язку з чим просить задовольнити апеляційну скаргу боржника та скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 в частині визнаних грошових вимог ОСОБА_1 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015 у розмірі 270 000,00 грн. та в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у визнанні грошових вимог ОСОБА_1 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015 у повному обсязі.
Наказом Державного комітету статистики України від 10.08.2004 N 469, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.08.2004 за N 1054/9653 (надалі Наказ N 469), затверджено форми первинної облікової документації з обліку об`єктів права інтелектуальної власності і введено форму №ІВ-6 «Акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності»
Так у матеріалах справи №904/2104/19 міститься Акт (без дати) про використання об`єкта права інтелектуальної власності, яким зафіксовано дату початку використання корисної моделі (патент № НОМЕР_4 ) - 10.04.2015 рік.
Відповідно до ч.2 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» використанням винаходу (корисної моделі) визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.
Міністерство юстиції України листом від 24.03.2010 року N 2609-0-33-10-34 щодо чинності Інструкції про порядок виплати винагороди за відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції від 15 січня 1974 року повідомило, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року N 1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Відповідно до п.9 Інструкції про порядок виплати винагороди за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, що затверджена постановою Державного комітету у справах винаходів і відкриттів Ради Міністрів СРСР від 15 січня 1974 року «выплата вознаграждения производится на основании следующих документов: а) предприятиями, организациями и учреждениями: авторского свидетельства на изобретение или удостоверения на рационализаторское предложение; акта использования предложения или иного равнозначного документа, подтверждающего факт использования изобретения или рационализаторского предложения; расчета экономии от использования изобретения или рационализаторского предложения, составляемого техническими и экономическими службами; расчета - обоснования действительной ценности изобретения или рационализаторского предложения по предложениям, не создающим экономии; соглашения соавторов о распределении между ними вознаграждения».
Пунктом 5 Договору №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі комбінат встановлено обов`язок боржника сплатити авторам корисної моделі винагороду за перший рік її використання у власному виробництві в розмірі 2 700 000,00 грн. не пізніше 185 календарних днів від дати початку використання корисної моделі. Отже, грошова винагорода повинна бути сплачена авторам за перший рік використання корисної моделі не пізніше 12.10.2015 року.
Боржником заявлено про пропуск строку позовної давності за вимогами ОСОБА_1 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015 у розмірі 270 000,00 грн. за перший рік використання корисної моделі у власному виробництві. Кредитором не наведено поважних причин пропуску строку позовної давності.
Згідно із статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Частинами 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Кредитором заявлені вимоги за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі за перший рік використання корисної моделі з порушенням трирічного строку позовної давності, відтак ухвала суду першої інстанції в частині відхилення грошових вимог ОСОБА_1 у розмірі 270 000,00 грн. - є законною.
Довід про те, що позовна давність не застосовується до виплати винагороди спростовується тим, що вимога позивача стосується захисту особистого майнового права, для захисту яких встановлено трирічний строку позовної давності.
Доказами використання корисної моделі «Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів» у другому році за змістом заяви з грошовими вимогами є Акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності від б/д, доповнення (без дати) до Акту щодо використання у доменному цеху корисної моделі (патент № НОМЕР_4 ).
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
За приписами п. 18 (абзац 3) Інструкції про порядок виплати винагороди за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, що затверджена постановою Державного комітету у справах винаходів і відкриттів Ради Міністрів СРСР від 15 січня 1974 року «дата начала использования изобретения должна быть подтверждена актом или другим равнозначным документом. При этом считается, что изобретения, использование которых началось в первом полугодии, считаются использованными с 1 января данного года, а изобретения, использование которых началось во втором полугодии, - с 1 января следующего года».
Початок використання корисної моделі «Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів» - 10.04.2015, відтак в силу приписів Інструкції про порядок виплати винагороди за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, оскільки використання корисної моделі у виробництві почалось у першому півріччі 2015 року, вважається використання корисної моделі з 1 січня 2015, та відповідно перший рік використання корисної моделі закінчується 31.12.2015, а другий рік використання корисної моделі з 01.01.2016 по 31.12.2016 року.
Дія патенту №101449 закінчилась - 25.11.2016. Доповнення до акту щодо використання у доменному цеху корисної моделі не містить дати підписання та затвердження т.в.о. директора ОСОБА_4 .
Відповідно до наказу ПАТ «ДМК» від 26.11.2015 року №278к ОСОБА_4 призначено тимчасово виконуючим обов`язки директора з 26.11.2015 року, з 29.03.2016 року відповідно до наказу ПАТ «ДМК» №106к ОСОБА_4 призначено на посаду директора технічного ПАТ «ДМК». Отже, обов`язки т.в.о. директора технічного ОСОБА_4 виконував з 26.11.2015 по 31.03.2016, та відповідно лише у зазначений період міг підписати Доповнення до акту щодо використання у доменному цеху корисної моделі.
Оскільки другий рік використання корисної моделі закінчується 31.12.2016 року , Доповнення до акту щодо використання у конвеєрному цеху корисної моделі (підписане т.в.о. директора технічного ОСОБА_4 , який перебував на зазначеній посаді три місяця 2016 року) не підтверджує використання корисної моделі ні протягом 12 місяців, ні протягом 11 місяців (до 26.11.2016). Даний документ не містить інформацію щодо конкретного періоду використання корисної моделі у виробництві, а відтак не є належним доказом в підтвердження використання корисної моделі у другому році (з 01.01.2016 по 25.11.2016)
В частині доводів представника кредитора про те, що Акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності від б/д є належним доказом в підтвердження використання корисної «Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів» у всіх наступних роках після першого, суд приймає до уваги, що відповідні висновки не підтверджені змістом Наказу №469, оскільки даним наказом лише затверджено форми первинної облікової документації з обліку об`єктів права інтелектуальної власності, та порядок їх заповнення та не регламентовано, що Акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності підписується лише у першому році при фіксуванні факту початку користування корисною моделлю та не потребує підтвердження використання корисної моделі у наступних роках, в інакшому випадку сторонами (боржником та кредитором) не складались би доповнення до актів.
Враховуючи наведене, Суд приходить до висновку про недоведеність ОСОБА_1 факту використання Боржником корисної моделі у виробництві у другому році.
Судом відхиляються доводи боржника стосовно відсутності факту використання корисної моделі в виробництві в цілому, оскільки в матеріалах справи наявний акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності, яким зафіксовано початок використання корисної моделі у першому році.
За результатами розгляду апеляційної скарги, суд приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги ПАТ «ДМК» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.19 у справі №904/2404/19 в частині грошових вимог ОСОБА_1 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015, змінити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.19 у справі №904/2404/19 в частині визнаних грошових вимог ОСОБА_1 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі « Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів » у розмірі 270 000,00 грн., виклавши в наступній редакції «Відмовити у визнанні грошових вимог ОСОБА_1 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі « Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів » у розмірі 540 000,00 грн.»
7.2.1. Щодо грошових вимог ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015.
За змістом апеляційної скарги Боржника судом першої інстанції при розгляді грошових вимог ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015 не прийнято до уваги ту обставину, що корисна модель («Універсальний пристрій для налаштування роликів зони вторинного охолодження») не використовувалась Боржником у виробництві; судом першої інстанції не взято до уваги відсутність доказів досягнення економічного ефекту боржником від використання корисної моделі (патент № НОМЕР_3 ).
Вимоги ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015 заявлені у розмірі 693 000, 000 грн. Дослідивши умови договору та наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції частково визнав грошові вимоги кредитора до Боржника за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015 по авторській винагороді за перший рік використання корисної моделі, а за наступні роки використання - вимоги відхилені за недоведеністю. При цьому, з тексту ухвали від 14.11.2019 вбачається, що судом першої інстанції визнано вимоги кредитора за перший рік використання на підставі наступних доказів: Акта про використання об`єкта права інтелектуальної власності від 13.06.2016 та наказу Боржника від 29.11.2016 про виплату винагороди авторам у розмірі 3 000 000,00 грн.
За апеляційним переглядом справи при дослідженні вимог ОСОБА_2 по авторській винагороді за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015 (патент N НОМЕР_3 на корисну модель « Універсальний пристрій для налаштування роликів зони вторинного охолодження ») за апеляційною скаргою ПАТ «ДМК» судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до угоди про розподіл авторської винагороди, ОСОБА_2 визначена авторська винагорода у розмірі 7,7 % (т.с. 112, а. с. 46). При цьому, апеляційний суд дійшов висновку про залишення ухвали від 14.11.2019 в частині грошових вимог ОСОБА_2 без змін.
За результатом апеляційного перегляду справи при дослідженні вимог ОСОБА_2 по авторській винагороді за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 судом апеляційної інстанції зазначено, оскільки кредитором не надано доказів використання корисної моделі у другому, третьому та четвертому роках, судом першої інстанції правомірно відхилено вимоги у розмірі 462 000,00 грн (т.с. 112, а. с. 62).
Верховний Суд у постанові від 28.07.20, скасовуючи Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2020 у справі №904/2104/19 та направляючи справу №904/2104/19 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в частині грошових вимог ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015, зазначив, що висновки суду апеляційної інстанції є суперечливими, враховуючи той факт, що за результатом апеляційного перегляду справи в частині грошових вимог ОСОБА_2 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі N 904/2104/19 було залишено без змін, тобто за Договором визнані вимоги у розмірі 300 000, 000 грн та відхилені - 393 000, 00 грн.
При цьому, за встановлених судом обставин щодо частки ОСОБА_2 у розмірі 7,7 % від загальної суми винагороди авторам у розмірі 3 000 000,00 грн. арифметично вірним буде підрахунок авторської винагороди кредитора у розмірі 231 000, 00 грн. що в сумі з розміром у 462 000,00 грн (зазначеним апеляційним судом в мотивувальній частині постанови) складе 693 000,00 грн.
Верховний Суд у постанові від 28.07.2020 зазначив, що під час нового розгляду справи господарському суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене у цій постанові, перевірити правильність розрахунку заборгованості щодо авторської винагороди ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015 (патент НОМЕР_9 на корисну модель « Універсальний пристрій для налаштування роликів зони вторинного охолодження ») на підставі повного та всебічного дослідження усіх зібраних у справі доказів та прийняти законне та обґрунтоване рішення у вказаній частині.
При повторному розгляді грошових вимог ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015 колегією суддів встановлено наступне.
07.12.2015 між Боржником та групою фізичних осіб, зазначених як автори, в тому числі ОСОБА_2 , був укладений Договір №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі (« Універсальний пристрій для налаштування роликів зони вторинного охолодження »).
Відповідно до п.5 Договору при умові використання корисної моделі у власному виробництві, комбінат гарантує, згідно зі ст.9 Закону України» про охорону прав на винаходи і корисні моделі», виплату авторської винагороди протягом дії строку патенту, а також винагороди особам (в тому числі непрацюючим на даному підприємстві), які сприяли створенню, одержанню правової охорони і використанню корисної моделі. Умови виплат винагороди визначаються додатковою угодою.
Додатковою угодою від 19.07.2016 до Договору №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі передбачено, що Боржник зобов`язується сплатити Авторам моделі винагороду за перший рік використання корисної моделі в розмірі 3 000 000,00 грн., за другий та кожний наступний роки її використання у власному виробництві - 2 000 000,00 грн.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Так Договором 18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі встановлений обов`язок Боржника сплачувати авторам корисної моделі винагороду за кожен рік використання корисної моделі у виробництві Боржником.
Отже, до обов`язку кредитора належить доведення факту використання корисної моделі « Універсальний пристрій для налаштування роликів зони вторинного охолодження » у виробництві Боржником.
На підтвердження вимог за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі ОСОБА_2 надає: копію Договору №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі, копію патенту № НОМЕР_3 , копію опису до патенту додатковий договір (угоду) № 1 від 19.07.2016 до Договору №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі, копію угоди про розподіл авторської винагороди (патент № 107525) (7,7 %), копію акту за формою № 1В-б від 13.06.2016 (патент 107525) (дата початку використання 06.05.2015), копію наказу № 1621 від 29.11.2016 про виплату авторської винагороди за використання корисної моделі за патентом № НОМЕР_3 .
Боржник посилається на відсутність підстав для визнання заявлених кредитором грошових вимог за договором з підстав відсутності належних доказів в підтвердження використання корисної моделі у виробництві. Згідно наказу ПАТ «ДМК» від 30.08.2019 № 1086 «Про проведення комплексної перевірки (інвентаризації) використання об`єктів інтелектуальної власності (корисних моделей)» на підприємстві ПАТ «ДМК» було проведено комплексну комісійну перевірку фактичного стану впровадження та використання у власному виробництві корисних моделей за декларативними патентами. В ході даної перевірки не встановлено факту впровадження у використання в конверторному цеху універсального пристрою для налаштування роликів зони вторинного охолодження.
Боржник зазначає про факт виникнення зобов`язань з виплати грошової винагороди з моменту укладання договору, а не з моменту початку використання корисної моделі, зважаючи на відсутність договірних правовідносин між сторонами на момент початку використання корисної моделі та наголошує на тому, що винагорода сплачується за фактичний час використання корисної моделі у разі використання корисної моделі менше року.
У відзиві керуючого санацією Боржника на апеляційну скаргу, останній вважає, що судом першої інстанції вірно зазначені підстави по відхиленню грошових вимог ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі за другий-четвертий роки використання корисної моделі, але допущена помилка в частині розміру грошових вимог, що підлягають визнанню та відхиленню, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу ПАТ «ДМК» в частині грошових вимог ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі задовольнити частково, а саме: скасувати Ухвали Суду першої інстанції від 14.11.2019 в частині грошових вимог ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі та прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі у розмірі 231 000,00 грн за перший рік використання корисної моделі, та відхилити грошові вимоги ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі у розмірі 462 000,00 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «ДМК» ОСОБА_2 зазначає, що акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності за формою № 1В-б від 13.06.2016 є належним доказом в підтвердження факту використання корисної моделі у виробництві боржником, висновки судів щодо підтвердженого використання корисної моделі виключно протягом першого року з дня укладання договору нічим не підтверджуються, до суду не надано документів, що підтверджують вибуття об`єкта інтелектуальної власності з користування у виробництві боржником. Кредитор вважає, що патент діяв у період з 06.05.2015 (дата початку використання корисної моделі) по 17.12.18 - 3 роки 6 місяців і 23 дні.
Суд приймає до уваги, що наказом Державного комітету статистики України від 10.08.2004 N 469, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.08.2004 за N 1054/9653 (надалі Наказ N 469), затверджено форми первинної облікової документації з обліку об`єктів права інтелектуальної власності і введено їх в дію з моменту затвердження, зокрема, акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності.
Даний акт підтверджує факт початку використання корисної моделі.
Відповідно до Акту про використання об`єкта інтелектуальної власності від 13.06.2016 року - початок використання корисної моделі - 06.05.2015.
У зв`язку з чим суд погоджується з доводами Боржника та відхиляє доводи кредитора стосовно виникнення обов`язку боржника по виплаті грошової винагороди з 06.05.2015, оскільки Договір №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі укладено 07.12.2015, та відповідно до п.11 Договору він набирає сили з дати підписання, тобто з 07.12.2015.
Відповідно до ч.2 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» використанням винаходу (корисної моделі) визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.
Міністерство юстиції України листом від 24.03.2010 року N 2609-0-33-10-34 щодо чинності Інструкції про порядок виплати винагороди за відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції від 15 січня 1974 року повідомило, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року N 1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Відповідно до п.9 Інструкції про порядок виплати винагороди за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, що затверджена постановою Державного комітету у справах винаходів і відкриттів Ради Міністрів СРСР від 15 січня 1974 року «выплата вознаграждения производится на основании следующих документов: а) предприятиями, организациями и учреждениями: авторского свидетельства на изобретение или удостоверения на рационализаторское предложение; акта использования предложения или иного равнозначного документа, подтверждающего факт использования изобретения или рационализаторского предложения; расчета экономии от использования изобретения или рационализаторского предложения, составляемого техническими и экономическими службами; расчета - обоснования действительной ценности изобретения или рационализаторского предложения по предложениям, не создающим экономии; соглашения соавторов о распределении между ними вознаграждения».
Суд враховує, що наказом генерального директора від 29.11.2016 року №1621, вирішено сплатити авторську винагороду у розмірі 3 000 000,00 грн. за перший рік використання корисної моделі « Універсальний пристрій для налаштування роликів зони вторинного охолодження » по патенту № НОМЕР_3 . Отже, Боржником визнано факт користування корисної моделі у першому році та власні зобов`язання по виплаті грошової винагороди авторам корисної моделі.
Суд вважає, що матеріалами справи підтверджуються грошові вимоги ОСОБА_2 за перший рік використання корисної моделі у розмірі 231 000,00 грн. (з розрахунку 7,7% (розмір винагороди ОСОБА_2 відповідно до угоди про розподіл авторської винагороди) від 3 000 000,00 грн. (загальний розмір винагороди авторів відповідно до додаткової угоди №1 від 19.07.20). Дія патенту №101449 закінчилась - 17.12.2018.
Суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог ОСОБА_2 у розмірі 462 000,00 грн. - оскільки відповідні вимоги за наступні (після першого) роки використання корисної моделі - не підтверджені належними доказами. Сторони у Договорі узгодили виплату грошової винагороди безпосередньо за факт використання корисної моделі, відтак дана обставина підлягає підтвердженню кредитором.
Змістом Наказу №469 затверджено лише форми первинної облікової документації з обліку об`єктів права інтелектуальної власності, та порядок їх заповнення, та не регламентовано, що Акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності підписується лише у першому році при фіксуванні факту початку користування корисною моделлю та не потребує підтвердження використання корисної моделі у наступних роках, в інакшому випадку сторонами (боржником та кредитором) не складались би доповнення до актів.
Наведене спростовує доводи кредитора стосовно достатності акту про використання об`єкта інтелектуальної власності від 13.06.2016 року для підтвердження законності вимог кредитора у розмірі 462 000,00 грн. та факту використання корисної моделі (патент № НОМЕР_3 ) у виробництві боржником.
Судом відхиляються і доводи боржника стосовно відсутності факту використання корисної моделі в виробництві в цілому, оскільки в матеріалах справи наявний акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності, яким зафіксовано початок використання корисної моделі у першому році, та наказ про сплату авторської винагороди.
Судом відхиляються доводи боржника стосовно відсутності доказів досягнення економічного ефекту боржником від використання корисної моделі (патент № НОМЕР_3 ), оскільки умовами Договору №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015 право на отримання та виплату авторської винагороди пов`язано тільки з підтвердженням факту використання корисної моделі у виробництві боржником (п.5 Договору).
З врахуванням вищенаведеного, Суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги ПАТ «ДМК» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.19 у справі №904/2404/19 в частині грошових вимог ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015, необхідність змінити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.19 у справі №904/2404/19 в частині грошових вимог ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015 виклавши її в наступній редакції»: «Визнати та окремо внести до реєстру вимог кредиторів ПАТ «ДМК» вимоги ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015 по авторській винагороді у розмірі 231 000,00 грн. Відхилити грошові вимоги ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015 у розмірі 462 000,00 грн.
7.3. Апеляційна скарга ОСОБА_2 в частині грошових вимог за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015.
Відповідно до змісту апеляційної скарги ОСОБА_2 судом першої інстанції не враховано, що у відповідності до ст.9 Закону України «Про охорону прав та винаходів і корисні моделі» зобов`язання по виплаті винагороди існує доти, поки діє відповідний патент, а обов`язок по доведенню неможливості реалізації набутих за отриманим патентом прав покладається саме на його користувача, тобто - Комбінат, доказів виникнення чого за визначені в заяві ОСОБА_2 періоди нарахування заборгованості з виплати авторської винагороди боржником не надано, а облік відповідних прав на балансі комбінату в якості активів останнього на сьогоднішній день свідчить про відсутність настання обставин, з якими положення укладених договорів та Закону України «Про охорону прав та винаходів і корисні моделі» передбачають можливість припинення зобов`язання з виплати відповідної авторської винагороди. Кредитор вважає, що вимоги за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015 повинні бути визнані у повному обсязі, тобто у розмірі 693 000,00 грн.
Відповідно до п.5 Договору№18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі при умові використання корисної моделі у власному виробництві, комбінат гарантує, згідно зі ст.9 Закону України» про охорону прав на винаходи і корисні моделі», виплату авторської винагороди протягом дії строку патенту, а також винагороди особам (в тому числі непрацюючим на даному підприємстві), які сприяли створенню, одержанню правової охорони і використанню корисної моделі. Умови виплат винагороди визначаються додатковою угодою.
Отже, до обов`язку кредитора належить доведення факту використання корисної моделі « Універсальний пристрій для налаштування роликів зони вторинного охолодження » у виробництві Боржником.
Договором не встановлено обов`язку Боржника сплачувати винагороду авторам безпосередньо за факт існування патенту, що спростовує доводи ОСОБА_2 в частині існування зобов`язання боржника по виплаті винагороди доти, поки діє відповідний патент.
Інші заперечення і доводи учасників в частині грошових вимог ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015 детально описані при розгляді апеляційної скарги ПАТ «ДМК».
При розгляді апеляційної скарги ПАТ «ДМК» суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_2 до Боржника у розмірі - 231 000,00 грн. - авторська винагорода за перший рік використання корисної моделі, та недоведеність грошових вимог ОСОБА_2 до Боржника у розмірі 462 000,00 грн.
У зв`язку з чим, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.19 у справі №904/2404/19 в частині грошових вимог ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015, необхідність змінити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.19 у справі №904/2404/19 в частині грошових вимог ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015 виклавши її в наступній редакції»: «Визнати та окремо внести до реєстру вимог кредиторів ПАТ «ДМК» вимоги ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015 по авторській винагороді у розмірі 231 000,00 грн. Відхилити грошові вимоги ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015 у розмірі 462 000,00 грн.
7.4. Апеляційна скарга ОСОБА_3 в частині грошових вимог за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015.
За змістом апеляційної скарги ОСОБА_3 судом першої інстанції при розгляді грошових вимог за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015 прийняті до уваги виключно доводи боржника щодо невикористання корисної моделі «Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів» у виробництві та проігноровані доводи ОСОБА_3 та докази (Акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності; доповнення до Акту щодо використання у доменному цеху корисної моделі), які підтверджують використання корисної моделі у виробництві Боржником. Кредитор вважає, що обставина щодо використання або невикористання корисної моделі на виробництві не може підтверджуватися будь - якими іншими документами, крім акту за формою №1В-6. Суд безпідставно прийняв до уваги аргументи боржника, які зводяться лише до результатів комплексної перевірки. У зв`язку з чим просить визнати вимоги ОСОБА_3 у розмірі 270 000,00 грн, що заявлені в межах строку позовної давності.
Ухвалою Суду першої інстанції від 14.11.2019 року відмовлено ОСОБА_3 у визнанні грошових вимог за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015 (за перший рік використання корисної моделі - у зв`язку із пропуском строку позовної давності, за другий рік використання корисної моделі - у зв`язку із недоведенням факту використання корисної моделі у виробництві - зважаючи на долучені боржником докази).
Апеляційний господарський суд у постанові від 05.02.20 погодився з висновками суду першої інстанції.
Верховний Суд у постанові від 28.07.2020 звернув увагу на факт суперечливості результатів розгляду судом першої та апеляційної інстанції аналогічних вимог кредиторів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015, зокрема грошові вимоги ОСОБА_1 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі за другий рік використання у розмірі 270 000,00 грн. - визнані, грошові вимоги ОСОБА_3 за цим же договором за другий рік використання у розмірі 270 000,00 грн.- відхилені. Скасовуючи Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2020 у справі №904/2104/19 та направляючи справу №904/2104/19 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в частині грошових вимог ОСОБА_3 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015 Верховний суд зазначив про необхідність під час нового розгляду справи господарському суду апеляційної інстанції врахувати викладене у цій постанові, повно та всебічно дослідити усі зібрані у справі докази, надати їм правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
При повторному розгляді грошових вимог ОСОБА_3 колегія суддів приймає до уваги, що вимоги ОСОБА_3 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015 аналогічні вимогам ОСОБА_1 за цим же договором, які оскаржуються ПАТ «ДМК».
26.03.2015 між Боржником та групою фізичних осіб, зазначених як автори, в тому числі ОСОБА_3 був укладений Договір №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі (« Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів »).
Пунктом п. 5 Договору №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі встановлено, що комбінат зобов`язується сплатити авторам корисної моделі винагороду за перший рік її використання у власному виробництві в розмірі 2 700 000,00 грн. не пізніше 185 календарних днів від дати початку використання корисної моделі.
За Угодою про розподіл авторської винагороди за використання на комбінаті корисної моделі « Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів », патент № НОМЕР_4 вирішено, що винагорода кожного автора корисної моделі дорівнює 10% від загальної суми винагороди.
Додатковою угодою від 17.03.16 до Договору №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі встановлено, що Боржник зобов`язується сплатити Авторам моделі винагороду за другий рік її використання в 2 700 000 грн. та за кожен наступний рік її використання у власному виробництві - 1 350 000,00 грн. не пізніше 31 грудня кожного року, в якому використовувалась модель.
Кредитором заявлені вимоги по авторській винагороді за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі у загальному розмірі 540 000,00 грн. за 2015, 2016 роки.
Так Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015 встановлений обов`язок Боржника сплачувати авторам корисної моделі винагороду за кожен рік використання корисної моделі у виробництві Боржником.
Отже, до обов`язку кредитора належить доведення факту використання корисної моделі « Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів » у виробництві Боржником.
В доведення обставин використання корисної моделі «Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів» у виробництві Боржником, ОСОБА_3 надає Акт (без дати) про використання об`єкта права інтелектуальної власності (патент № НОМЕР_4 ), Доповнення (без дати) до Акту щодо використання у конвеєрному цеху корисної моделі (патент № НОМЕР_4 ) у другому році користування.
В судовому засіданні представник ОСОБА_3 зазначив про те, що Акт (без дати) про використання об`єкта права інтелектуальної власності (патент № НОМЕР_4 ) є належним доказом в підтвердження використання корисної моделі Боржником у всіх наступних роках після першого.
Боржник вважає ухвалу першої інстанції від 14.11.19 законною та просить її залишити в силі. Боржник вважає, що Кредитором не доведено належним чином факту використання корисної моделі «Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів», а тому за відсутності факту використання корисної моделі у 2016 році у ОСОБА_3 не виникало права на отримання авторської винагороди, а у ПАТ «ДМК» правового обов`язку по її виплаті.
В патентній справі по патенту № НОМЕР_4 відсутні будь-які документи, що фіксують факт використання корисної моделі «пристрій для розтарювання одноразових контейнерів» в 2016 році, оскільки в 2016 році вже було законсервоване все обладнання «глиномяльного» відділення доменного цеху, в тому числі і пристрої, що за технічним рішенням були подібні корисній моделі, описаній в патенті № НОМЕР_4 .
Крім того, Боржник звертає увагу на недостовірність доказів наданих кредитором, зокрема, відсутність дати погодження у доповненні до акту про використання корисної моделі на другому році; та безпідставність вимог кредитора по авторській винагороді, заявлених після закінчення дії патенту (відповідно - договору). Боржник вважає, що надані до матеріалів докази (результати комплексної перевірки) підтверджують відсутність факту використання корисної моделі у виробництві Боржником.
У відзиві керуючого санацією Боржника на апеляційну скаргу останній зазначив про законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.19 в частині результатів розгляду грошових вимог ОСОБА_3 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі « Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів » та просить в цій частині залишити ухвалу суду в силі.
Наказом Державного комітету статистики України від 10.08.2004 N 469, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.08.2004 за N 1054/9653 (надалі Наказ N 469), затверджено форми первинної облікової документації з обліку об`єктів права інтелектуальної власності і введено форму №ІВ-6 «Акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності»
Так у матеріалах справи №904/2104/19 міститься Акт (без дати) про використання об`єкта права інтелектуальної власності, яким зафіксовано дату початку використання корисної моделі (патент № НОМЕР_4 ) - 10.04.2015 рік.
Відповідно до ч.2 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» використанням винаходу (корисної моделі) визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.
Міністерство юстиції України листом від 24.03.2010 року N 2609-0-33-10-34 щодо чинності Інструкції про порядок виплати винагороди за відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції від 15 січня 1974 року повідомило, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року N 1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Відповідно до п.9 Інструкції про порядок виплати винагороди за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, що затверджена постановою Державного комітету у справах винаходів і відкриттів Ради Міністрів СРСР від 15 січня 1974 року «выплата вознаграждения производится на основании следующих документов: а) предприятиями, организациями и учреждениями: авторского свидетельства на изобретение или удостоверения на рационализаторское предложение; акта использования предложения или иного равнозначного документа, подтверждающего факт использования изобретения или рационализаторского предложения; расчета экономии от использования изобретения или рационализаторского предложения, составляемого техническими и экономическими службами; расчета - обоснования действительной ценности изобретения или рационализаторского предложения по предложениям, не создающим экономии; соглашения соавторов о распределении между ними вознаграждения».
Доказами використання корисної моделі « Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів » у другому році за змістом заяви з грошовими вимогами є Акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності від б/д, доповнення (без дати) до Акту щодо використання у доменному цеху корисної моделі (патент № НОМЕР_4 ).
За приписами п. 18 (абзац 3) Інструкції про порядок виплати винагороди за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, що затверджена постановою Державного комітету у справах винаходів і відкриттів Ради Міністрів СРСР від 15 січня 1974 року «дата начала использования изобретения должна быть подтверждена актом или другим равнозначным документом. При этом считается, что изобретения, использование которых началось в первом полугодии, считаются использованными с 1 января данного года, а изобретения, использование которых началось во втором полугодии, - с 1 января следующего года».
Початок використання корисної моделі «Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів» - 10.04.2015, відтак в силу приписів Інструкції про порядок виплати винагороди за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, оскільки використання корисної моделі у виробництві почалось у першому півріччі 2015 року, відтак вважається використання корисної моделі з 1 січня 2015, та відповідно перший рік використання корисної моделі закінчується 31.12.2015, а другий рік використання корисної моделі з 01.01.2016 по 31.12.2016 року.
Дія патенту №101449 закінчилась - 25.11.2016. Доповнення до акту щодо використання у доменному цеху корисної моделі не містить дати підписання та затвердження т.в.о. директора ОСОБА_4 .
Відповідно до наказу ПАТ «ДМК» від 26.11.2015 року №278к ОСОБА_4 призначено тимчасово виконуючим обов`язки директора з 26.11.2015 року, з 29.03.2016 року відповідно до наказу ПАТ «ДМК» №106к ОСОБА_4 призначено на посаду директора технічного ПАТ «ДМК». Отже, обов`язки т.в.о. директора технічного ОСОБА_4 виконував з 26.11.2015 по 31.03.2016, та відповідно у зазначений період міг підписати Доповнення до акту щодо використання у доменному цеху корисної моделі.
Оскільки другий рік використання корисної моделі закінчується 31.12.2016 року відтак Доповнення до акту щодо використання у конвеєрному цеху корисної моделі (підписане т.в.о. директора технічного ОСОБА_4 , який перебував на зазначеній посаді три місяця 2016 року) не підтверджує використання корисної моделі ні протягом 12 місяців, ні протягом 11 місяців (до 26.11.2016). Даний документ не містить інформацію щодо конкретного періоду використання корисної моделі у виробництві, а відтак не є належним доказом в підтвердження використання корисної моделі у другому році (з 01.01.2016 по 25.11.2016).
В частині доводів представника кредитора про те, що Акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності від б/д є належним доказом в підтвердження використання корисної «Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів» у всіх наступних роках після першого, суд приймає до уваги, що відповідні висновки не підтверджені змістом Наказу №469, оскільки даним наказом лише затверджено форми первинної облікової документації з обліку об`єктів права інтелектуальної власності, та порядок їх заповнення та не регламентовано, що Акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності підписується лише у першому році при фіксуванні факту початку користування корисною моделлю та не потребує підтвердження використання корисної моделі у наступних роках, в інакшому випадку сторонами (боржником та кредитором) не складались би доповнення до актів.
Суд приходить до висновку про недоведеність ОСОБА_3 факту використання Боржником корисної моделі у виробництві у другому році.
Крім того, судом відхиляються доводи боржника стосовно відсутності факту використання корисної моделі в виробництві в цілому, оскільки в матеріалах справи наявний акт про використання об`єкта права інтелектуальної власності, яким зафіксовано початок використання корисної моделі у першому році.
За результатами розгляду апеляційної скарги, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.19 у справі №904/2404/19 в частині грошових вимог ОСОБА_3 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015.
8. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.
Колегією суддів визнано обґрунтованими доводи апеляційної скарги боржника в частині щодо неврахування місцевим господарським судом його заяви щодо пропуску кредитором строку позовної давності. Колегією суддів на виконання вимог Постанови Верховного Суду у цій справі від 05.02.20, дана оцінка обставинам застосування строку позовної давності за правовідносинами вимог за кредитними договорами з урахуванням договорів про внесення змін до них, а саме: встановлено і обґрунтовано у розділі 7 цієї постанови:
- необхідність застосування строку позовної давності у правовідносинах між сторонами;
- спростовано доводи кредитора щодо переривання строку позовної давності за його вимогами. Колегія частково погодилася з його доводами і визнала факт переривання строку позовної давності через підписання сторонами з участю Первісного кредитора угод про внесення змін до кредитних договорів, у яких зафіксовано розмір заборгованості, чим спростовано доводи боржника про відсутність кредитування і про недоведеність заборгованості, оскільки договорами про внесення змін зафіксовано розмір заборгованості, який співпадає з його розміром, зазначеним у Кредитних договорах, і у первинних документах - меморіальних ордерах і виписках банку. Договори про внесення змін є саме фактом визнання боргу боржником;
- наразі визнано недостовірними і не прийнято до уваги докази переривання строку позовної давності:
- Інформаційний лист 28.10.2016 р., первинна редакція якого 04.11.2013р., не застосовується до правовідносин між сторонами, оскільки вона виготовлена зовсім іншим кредитором. Крім того, встановлено порушення сторонами п 14.1 Кредитного договору в частині використання його для цілей кореспонденції, що підтверджено пунктами 2.1 і 2.2 Договорів про внесення змін, оскільки сторонами (і кредитором і боржником) не надано докази направлення - отримання - направлення - отримання цього листа за адресами: нерезидент - боржник - нерезидент у спосіб, зазначений у цих пунктах. Цим спростовано доводи кредитора про переривання строків позовної давності. Листи аудиторської компанії виготовленні і стосуються лише боржника і цієї аудиторської компанії і не застосовуються як докази визнання боргу;
- не прийнято посилання кредитора на поважність причин пропуску строку позовної давності, оскільки не наведено жодної об`єктивної причини, як б перешкоджала кредитору звернутися за захистом своїх прав. Колегія враховує, що з момента отримання кредиту і набуття прав вимоги за кредитними договорами боржник не сплатив жодної суми на повернення позичених сум, і це мало б турбувати кредитора і він зі свого боку мав би вжити заходів щодо стягнення сум з належними йому правами вимоги періодів 2013 і 2014 років, але до 4 липня 2019 року (через 6 і 5 років відповідно) кредитором не направлено жодної (!) вимоги про хоча б часткову сплату такої значної заборгованості і це складно пояснити, оскільки про жодні непереборні обставини, які б перешкоджали такому зверненню - не йдеться у заяві про визнання поважними причин пропуску строків позовної давності;
- отже право кредитора порушено, але не може бути захищено через спливання строку позовної давності за його вимогами;
- стосовно грошових вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_3 оскаржувану ухвалу в цій частині приведено у відповідність з вимогами Верховного Суду в цій частині, встановлено порушення ними ч.2 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» щодо відсутності належних доказів використання винаходу (корисної моделі) в розумінні цієї норм, а тому вимоги визнані необґрунтованими;
- стосовно грошових вимог ОСОБА_2 враховано неправильність обчислення його авторської винагороди, її розмір приведено у відповідність згідно з вказівкою Верховного Суду.
9. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду.
Боржником були порушені права кредитора ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД (INDUMET LIMITED) на своєчасне повернення боргу за договорами кредитування ( позики в розумінні Договорів про внесення змін), але порушене право не може бути захищене через задавненість вимог. Права ОСОБА_2 порушені частково. Права ОСОБА_1 і ОСОБА_3 не порушені.
10. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 (ухвала підписана 19.11.2019, суддя Владимиренко І.В.) у справі 904/2104/19 в частині часткового визнання грошових вимог ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД (INDUMET LIMITED) у сумі 3 842,00 грн (1 черга задоволення), 2 761 844 741,48 грн (4 черга задоволення), 8 755 838,97 грн (6 черга задоволення), в частині визнання грошових вимог ОСОБА_1 за Договором №1/15, та в частині визнання грошових вимог ОСОБА_2 за Договором №18/15 постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права і її слід змінити, апеляційну скаргу ПАТ "ДМК" задовольнити частково, апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ", Дніпропетровська область, м. Кам`янське - (в частині грошових вимог компанії ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД (INDUMET LIMITED) за кредитними договорами №DNI-22-734/13 від 06.08.2013 (враховуючи Договір про внесення змін від 31.10.2013) та №K-DNI-15 від 07.07.2014 (враховуючи Договір про внесення змін від 11.07.2014) задовольнити.
Змінити ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі 904/2104/19 в частині визнання грошових вимог ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД (INDUMET LIMITED) у сумі 3 842,00 грн. (1 черга задоволення), 2 761 844 741,48 грн. (4 черга задоволення), 8 755 838,97 грн. (6 черга задоволення) та відхилення грошових вимог ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД (INDUMET LIMITED) у розмірі 13 808 610 110,16 грн. виклавши в наступній редакції: "Грошові вимоги ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД (INDUMET LIMITED) у загальній сумі 16 579 214 532,61 грн. відхилити".
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі 904/2104/19
- в частині грошових вимог ОСОБА_1 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015 задовольнити.
Змінити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі 904/2104/19 в частині визнаних грошових вимог ОСОБА_1 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі " Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів " у розмірі 270 000,00 грн., виклавши в наступній редакції: "Відмовити у визнанні грошових вимог ОСОБА_1 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі "Пристрій для розтарювання одноразових контейнерів" у розмірі 540 000,00 грн.".
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" на Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі №904/2104/19,
- в частині оскарження грошових вимог ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015 задовольнити частково.
Змінити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі 904/2104/19 в частині грошових вимог ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015, виклавши її в наступній редакції": "Визнати та окремо внести до реєстру вимог кредиторів ПАТ "ДМК" вимоги ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015 по авторській винагороді у розмірі 231 000,00 грн.. Відхилити грошові вимоги ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015 у розмірі 462 000,00 грн.".
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі №904/2104/19 - в частині оскарження грошових вимог ОСОБА_2 за Договором №18/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 07.12.2015 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі 904/2104/19 - в частині грошових вимог ОСОБА_3 за Договором №1/15 про уступку права на отримання патенту України щодо корисної моделі від 26.03.2015 залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст складено 01.12.2020 року.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Судді Ю.Б. Парусніков
Т.А. Верхогляд
