ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 904/2104/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Ткаченко Н.Г., Жукова С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2019
у справі № 904/2104/19
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудмонтаж Груп",
до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 у даній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудмонтаж Груп" (далі - ТзОВ "Технобудмонтаж Груп") відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (далі - ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", боржник). Визнано грошові вимоги ТзОВ "Технобудмонтаж Груп" заявлені до ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" в загальній сумі 2 456 762,72 грн та 19210,00 грн витрат на оплату судового збору за подання заяви у справі про банкрутство. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів в порядку ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сокола О.Ю.
Кандидатури арбітражних керуючих Левченко О.А., Левченко В.В., Вербицького О.В., Ткаченка Д.В., Коноплі А.М., Кізленко В.А., Марченко Я.В., Лукашука М.В., Дерябкіна О.Е., Ольшанської О.С. - відхилено.
Встановлено розмір грошової винагороди розпоряднику майна Соколу О.Ю. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок заявника ТзОВ "Технобудмонтаж Груп".
Сплату грошової винагороди розпоряднику майна ухвалено здійснювати шляхом її авансування заявником (кредитором). Вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів в порядку ст.18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Зобов'язано розпорядника майна Сокола О.Ю. вчинити певні дії. Призначено дату попереднього засідання суду.
Залучено учасником провадження у справі Кам'янську міську раду Дніпропетровської області та Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області.
Не погодившись з даною ухвалою, Корпорація "Індустріальна Спілка Донбасу" (далі - Корпорація, скаржник) звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 04.10.2019, в якій просила ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 скасувати, постановити нову ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат".
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2019 апеляційну скаргу Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в розмірі 28815,00 грн та подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення цього строку, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 15.10.2019 Корпорацією "Індустріальна Спілка Донбасу" подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано квитанцію про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
В обґрунтування причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги заявник посилається на те, що ухвала від 31.05.2019 не надсилалася на адресу апелянта, повний зміст ухвали йому не був відомий до часу ознайомлення з матеріалами справи (02.10.2019).
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2019 відмовлено Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги: відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 у справі №904/2104/19; апеляційну скаргу з доданими до скарги матеріалами повернуто скаржнику.
Апеляційний суд вказав, що зазначені скаржником обставини не є поважними причинами пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду у розумінні ст.ст. 119, 256 ГПК України, які б підтверджували існування обставин, що перешкоджали Корпорації подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк; у даному випадку своєчасне подання апеляційної скарги залежало тільки від волевиявлення самого скаржника, тобто мало суб'єктивний характер.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі Корпорація "Індустріальна Спілка Донбасу" просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 904/2104/19 та направити справу до апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження по справі.
Касаційну скаргу мотивовано неправильним застосуванням норм процесуального права, а саме ст.ст. 119, 256 ГПК України, оскільки копія ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство на адресу Корпорації не направлялась, а лише з моменту отримання можливості ознайомитися із судовим рішення у апелянта виникає право на апеляційне оскарження та право на поновлення строків на подання відповідної скарги.
Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ТзОВ «Технобудмонтаж Груп», посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність порушення норм процесуального права при постановленні Центральним апеляційним господарським судом ухвали від 05.11.2019, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанцій залишити без змін.
Вважає, що обставини, на які посилається боржник, не є поважними обставинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки зважаючи на набуття скаржником процесуального статусу учасника провадження у справі з моменту заявлення грошових вимог до боржника , а саме 21.06.2019, звернення з апеляційною скаргою лише 07.10.2019 зумовлене суб'єктивною поведінкою скаржника.
Розпорядник майна ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» арбітражний керуючий Сокол О.Ю. у відзиві на касаційну скаргу просить суд відмовити Корпорації у задоволенні касаційної скарги на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2019.
Вважає, що скаржником не доведено обставин, які йому з поважних причин заважали реалізувати право на ознайомлення з матеріалами справи та вчасно подати апеляційну скаргу. Беззаперечний факт обізнаності Корпорації про наявність ухвали суду першої інстанції від 31.05.2019 підтверджується її заявою з кредиторськими вимогами до боржника,
Крім того вказує, що скаржник - Корпорація «Індустріальна спілка Донбасу» є власником (акціонером) істотної частки (99%) акцій боржника, який контролює діяльність боржника та формує/призначає його органи управління, що виключає, на його думку, можливість необізнаності скаржника про відкриття справи про банкрутство ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» ухвалою від 31.05.2019.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2104/19 визначено колегію суддів у складі: Огородніка К.М. - (головуючого), Жукова С.В., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.12.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 17.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі №904/2104/19 за касаційною скаргою Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2019 року у справі № 904/2104/19 та призначено здійснити перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
На запити Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду до Господарського суду Дніпропетровської області та Центрального апеляційного господарського суду 03.02.2020 та 06.02.2020 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли відповідно матеріали справи № 904/2104/19 та належним чином завірена копія апеляційної скарги Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» у справі №904/2104/19.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції з посиланням на норми права
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі ст. 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Предметом касаційного перегляду у даній справі є ухвала суду апеляційної інстанції, якою Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» відмовлено у поновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019.
Здійснивши перевірку правильності застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали та оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Положення статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, держава гарантує право на апеляційний перегляд справи, який здійснюється після її розгляду в суді першої інстанції, а касаційне оскарження допускається у визначених законом випадках.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини першої ст. 261 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції 31.05.2019, отже останній день подачі апеляційної скарги був 10.06.2019.
Ухвала господарського суду від 31.05.2019 надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень 05.06.2019, зареєстрована 05.06.2019 та оприлюднена у реєстрі 06.06.2019.
Законом України "Про доступ до судових рішень" визначено порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства та передбачено, що рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (стаття 2 цього Закону).
За змістом ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу від 31.05.2019 подана скаржником 07.10.2019, тобто з пропуском встановленого процесуального строку на подання апеляційної скарги. В обґрунтування причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги заявник посилається на те, що ухвала від 31.05.2019 не надсилалася на його адресу, повний зміст ухвали йому не був відомий до часу ознайомлення з матеріалами справи, а саме до 02.10.2019.
Скаржник стверджує, що про порушення провадження у даній справі про банкрутство дізнався з публікації на офіційному сайті Вищого господарського суду України, яка опублікована 31.05.2019, однак, не знайомився зі змістом ухвали від 31.05.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки у період з 31.05.2019 по 25.06.2019 він першочергово готував заяву з грошовими вимогами до боржника та супутні документи, задля уникнення пропуску строку для звернення з кредиторськими вимогами.
У період з 13.06.2019 по 22.07.2019 ухвала господарського суду від 31.05.2019 була оскаржена третіми особами та матеріали справи були передані до суду апеляційної інстанції. Вказані обставини, на сумку скаржника, свідчать про існування поважних причин не ознайомлення з матеріалами справи з 13.06.2019 по 22.07.2019. З 26.09.2019 по 02.10.2019 представник апелянта очікував можливість ознайомитися з матеріалами справи.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що наведені Корпорацією обставини вказують на його тривалу обізнаність про наявність ухвали господарського суду від 31.05.2019 про порушення провадження у справі про банкрутство.
Як свідчать матеріали справи, Корпорацією «Індустріальна спілка Донбасу» 21.06.2019 було направлено заяву з грошовими вимогами до боржника, яку ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2019 прийнято до розгляду. Тобто, з моменту заявлення грошових вимог до боржника Корпорація не була обмежена у реалізації процесуальних прав на ознайомлення з матеріалами справи та отримання копій судових рішень у справі.
В подальшому представник Корпорації неодноразово брав участь у судових засіданнях, в яких відбувався розгляд заяви про визнання грошових вимог до боржника.
Однак, будучи обізнаним про наявність процесуального документа від 31.05.2019, скаржником в часовий проміжок з 21.06.2019 (дата звернення з заявою з грошовими вимогами до боржника) по 02.10.2019 (дата ознайомлення представником скаржника з матеріалами справи) не вчинялися дії, направлені на подання апеляційної скарги, що, на думку Суду, свідчить про суб'єктивну поведінку скаржника та не може свідчити про поважність причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження.
Колегія суддів наголошує, що Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення ст. 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
В рішенні Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" зроблено висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
З огляду на викладене та встановлення судом апеляційної інстанції суб'єктивності характеру зазначених Корпорацією причин для відновлення строку на апеляційне оскарження, а саме подання апеляційної скарги на судове рішення більше як через три місяці з моменту набуття скаржником статусу учасника справи про банкрутство за недоведеності скаржником обґрунтованих підстав, які унеможливлювали б йому вчиняти дії, направлені на своєчасне подання апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень частини першої ст. 261 ГПК України та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі п.4 ч.1 ст. 261 ГПК України.
Колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року), що повністю спростовує доводи касаційної скарги.
Посилання в касаційній скарзі на постанову Вищого господарського суду України у справі № 911/4241/158 від 10.10.2017 не беруться судом касаційної інстанції до уваги, оскільки ГПК України в його чинній редакції та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не визначають відповідні правові позиції, викладені у згаданій постанові, як обов'язкові при розгляді справ господарським судом.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За змістом ч. 3 ст. 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з положеннями ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, зважаючи на обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції, які не спростовані доводами касаційної скарги, колегія суддів вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування немає.
Судові витрати
Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись статтями 236, 238, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі №904/21404/19 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Огороднік К. М.
Судді Жуков С.В.
Ткаченко Н.Г
