Єдиний державний реєстр судових рішень
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.08.2022 року м.Дніпро Справа № 904/2104/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Білецької Л.М., Коваль Л.А.
секретар судового засідання Манець О.В.
розглянувши апеляційну скаргу VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2021 (суддя Соловйова А.Є.)
у справі № 904/2104/19
за заявою VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.)
до боржника Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кам`янське
арбітражний керуючий: Сокол О.Ю.
про визнання грошових вимог у загальному розмірі 31 960 222,59 грн
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/2104/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат".
16.10.2020 до суду від VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника у загальному розмірі 31 960 222,59 грн.
Ухвалою суду від 16.03.2021 клопотання керуючого санацією від 04.12.2020 №01/988 про закриття провадження у справі - залишено без задоволення. Грошові вимоги VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) до боржника ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» у розмірі 31 960 222,59 грн - відхилено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі №904/2104/19 у задоволенні апеляційної скарги VITCOVICE STEEL, а.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) відмовлено. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 у справі №904/2104/19 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 13.10.2021 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2021 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2021 у даній справі відхилено грошові вимоги VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) до боржника ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» у розмірі 31 960 222,59 грн.
Не погодившись із вказаною ухвалою, VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та прийняте нове рішення, яким визнати грошові вимоги у загальному розмірі 31 960 222,59 грн.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.01.2021 для розгляду апеляційної скарги у справі №904/2104/19 визначена колегія у складі: головуючий суддя: Кузнецов В.О., судді: Чередко А.Є., Коваль Л.А.
Суддями Кузнецовим В.О., Чередко А.Є. подано заяву про самовідвід, яка мотивована наявністю обставин, які виключають можливість участі вказаних суддів у розгляді даної справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2022 заяву суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є. про самовідвід задоволено.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та у зв`язку із задоволенням заяви суддів про самовідвід у справі №904/2104/19 визначено колегію у складі: головуючого судді: Мороза В.Ф., суддів: Коваль Л.А., Білецька Л.М.
В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильному застосуванні норм матеріального права.
Наголошує, що судом першої інстанції при розгляді заяви про визнання грошових вимог було зроблено помилкові висновки про відсутність у матеріалах справи повідомлення, передбаченого п. 9.7 Контракту, оскільки таким повідомленням є вимога кредитора до боржника від 23.06.2017 про повернення переплачених грошових коштів за Контрактом.
Скаржник вважає, що відсутність акту звірки між сторонами не перешкоджала суду з`ясувати суму оплачених коштів покупцем (кредитором) продавцю (боржнику) на підставі банківських виписок, вартість поставленого товару на підставі Специфікації № 2 (в новій редакції), а різницю між цими двома показниками, що складає суму заявлених кредиторських вимог, на підставі рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду (МКАС) при Торгово-промисловій палаті України (ТТП України) від 25.04.2018 по справі АС № 323у/2017, тим більше, за умов відсутності заперечень та спростування боржником факту перерахування йому грошових коштів покупцем.
Вказує на залишення поза увагою суду першої інстанції обставин визнання боржником факту отримання від кредитора грошових коштів в розмірі 3 100 000,00 дол. США (частина з яких і є предметом спору) на свій банківський рахунок, що підтверджують також банківські виписки, наявні в матеріалах справи.
За твердженням апелянта, відхиляючи грошові вимоги кредитора, суд занадто формально підійшов до здійснення аналізу їх правової природи та підстав виникнення, а також в частині оцінки доказів, що їх підтверджують.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2022 апеляційну скаргу VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2021 у справі №904/2104/19 залишено без руху та надано скаржнику строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, та подати докази сплати судового збору у сумі 6 306,00 грн., заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та докази, що підтверджують поважність таких причин.
На виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2022 у справі №904/2104/19 апелянтом до матеріалів справи надано заяву з доказами сплати судового збору у сумі 6 306,00 грн., заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та докази, що підтверджують поважність таких причин.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Білецької Л.М. для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі №904/2104/19 визначено колегію у складі: головуючого судді: Мороза В.Ф., суддів: Коваль Л.А., Паруснікова Ю.Б.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2021 у справі №904/2104/19.
У зв`язку із затвердженням Верховною Радою Указу Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні дата судового засідання цією ухвалою не визначалася.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, у зв`язку з усуненням обставин, які обумовили здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №904/2104/19 передано колегії у складі головуючого судді: Мороза В.Ф. суддів: Коваль Л.А., Білецька Л.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2022 розгляд справи №904/2104/19 призначено на 04.07.2022 о 15:20 год.
Від представника VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) до суду подано заяву про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2022 ухвалено судове засідання у справі, призначене на 04.07.2022 о 15:20 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
04.07.2022 до Центрального апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого ліквідатора ПАТ «ДМК» Сокол О.Ю. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити у її задоволенні та залишити оскаржувану ухвалу без змін.
Судове засідання 04.07.2022 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Білецької Л.М. у відпустці.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.07.2022 ухвалено розгляд справи №904/2104/19 призначити на 18.07.2022 о 15:50 год.; судове засідання у справі, призначене на 18.07.2022 о 15:50 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
Від представника Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" до суду подано клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2022 ухвалено судове засідання у справі, призначене на 18.07.2022 о 15:50 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
У судовому засіданні 18.07.2022 колегія суддів, порадившись на місці, оголосила про перенесення судового засідання на 29.08.2022 о 14:30.
В судове засідання 29.08.2022 з`явилися представник апелянта та арбітражний керуючий.
Інші учасники провадження у справі про банкрутство ПАТ «ДМК», будучи належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання, не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
З даного приводу колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що ч. 1 ст. 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За приписами ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Велика Палата Верховного Суду в свої постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17 Відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 918/539/16.
Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинні створюватися в зайвий раз передумови для порушення процесуальних строків розгляду справи.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
А пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
В свою чергу, згідно приписів ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції
Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи наявні докази належного їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, зважаючи на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та її висловлення у поданих процесуальних документах, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників кредиторів та боржника.
Представник апелянта у судовому засіданні 29.08.2022 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) до ПАТ «ДМК». Арбітражний керуючий, в свою чергу, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, в тому числі з підстав, викладених у поданому ним відзиві, просив суд ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Апеляційним судом було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та забезпечення процесуальної можливості для висловлення учасниками справи своєї позиції щодо вимог апеляційної скарги.
Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників справи, їх представників, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скарга належить задовольнити з наступних підстав.
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Як передбачено ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-XII (який діяв до 21.10.2019 року) справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (зі змінами, що набрав чинності 21.10.2019р.) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства).
За положеннями ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ухвалою господарського суду від 31.05.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б; ЄДРПОУ 05393043), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п`ятнадцять календарних днів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича (Свідоцтво №193 від 31.01.2013р.), призначено попереднє засідання суду на 07.08.2019р. о 10:00 год.
31.05.2019 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі інтернет господарським судом Дніпропетровської області здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б; ЄДРПОУ 05393043), № 59961.
16.10.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області від VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника у загальному розмірі 31 960 222,59 грн.
Ухвалою суду від 02.11.2020 заяву VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) до боржника Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, буд. 18-Б; код ЄДРПОУ 05393043) про визнання грошових вимог у загальному розмірі 31 960 222,5 9грн прийнято до розгляду.
Ухвалою суду від 16.03.2021 клопотання керуючого санацією від 04.12.2020 №01/988 про закриття провадження у справі - залишено без задоволення. Грошові вимоги VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) до боржника ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» у розмірі 31 960 222,59 грн - відхилено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі №904/2104/19 у задоволенні апеляційної скарги VITCOVICE STEEL, а.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) відмовлено. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 у справі №904/2104/19 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2021 у справі №904/2104/19 касаційну скаргу VITCOVICE STEEL, а.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 у справі №904/2104/19 та Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі №904/2104/19 скасовано. Справу №904/2104/19 направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою суду від 18.11.2021 прийнято заяву VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) до боржника Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, буд. 18-Б; код ЄДРПОУ 05393043) про визнання грошових вимог у загальному розмірі 31 960 222,59 грн. до розгляду в судовому засіданні на 14.12.2021 о 12:00 год.
За результатом нового розгляду заяви суд першої інстанції дійшов в висновку, що наявні докази не підтверджують виникнення у боржника обов`язку із повернення грошових коштів у зв`язку із поставкою товару у кількості меншій, ніж оплату якої здійснено VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) за Контрактом №DMKD/Vitkovice від 28.01.2016 і відповідно, порушення такого обов`язку, а отже, грошові вимоги VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) на суму 31 960 222,59 грн слід відхилити.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.
Положеннями ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства також визначено, що:
- кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;
- забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника;
- конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;
- поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
- грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Як передбачено п. 14 ст. 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.
У відповідності до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частиною 4 ст. 45 КУзПБ визначено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Крім того, за приписами ч. 6 ст. 45 КУзПБ кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Виходячи з вимог Кодексу України з процедур банкрутства обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений саме на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у постановах від 07.06.2018 у справі № 904/4592/15, від 21.05.2018 у справі № 904/10198/15).
При цьому заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги.
Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом.
Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.
За приписами ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, предметом розгляду є заява VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) з грошовими вимогами до боржника Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ», які виникли на підставі контракту №DMDK/Vitkovice від 28.01.2016.
За результатом розгляду вказаної заяви, грошові вимоги кредитора буди відхилені в повному обсязі, про що Господарським судом Дніпропетровської області було винесено відповідну ухвалу від 16.03.2021 у справі №904/2104/19, яка залишена без змін Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі №904/2104/19.
Як вже було зазначено, Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2021 у справі №904/2104/19 касаційну скаргу VITCOVICE STEEL, а.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) задоволено частково Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 у справі №904/2104/19 та Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі №904/2104/19 скасовано. Справу №904/2104/19 направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Колегія суддів суду касаційної інстанції, у пункті 34 Постанови від 13.10.2021, зазначила, що як свідчить зміст оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій встановивши відсутність акту звірки та дослідивши надані кредитором виписки дійшли висновку про те, що слід відхилити кредиторські вимоги VITKOVICE STEEL за заборгованістю, яка ґрунтується на сплаті коштів за Контрактом №DMKD/Vitkovice від 28.01.2016.
Відповідно до пункту 35, 36, 37 Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2021, колегією суддів зазначено, що разом з тим, суди попередніх інстанцій не дослідили та не встановили обставини щодо наявності чи відсутності повідомлення арбітражного керуючого про результати розгляду грошових вимог і чи спростовує таке повідомлення арбітражного керуючого чи боржника твердження Скаржника про перерахування VITKOVICE STEEL 3 100 000 доларів США на користь Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» у якості сплати коштів за Контрактом №DMKD/Vitkovice від 28.01.2016.
Відсутність дослідження вказаних доказів свідчить про недотримання судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях такої засади господарського судочинства як змагальність сторін.
Також, відсутність встановлених фактичних обставин справи щодо підтвердження чи спростування факту перерахування VITKOVICE STEEL 3 100 000 доларів США на користь Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» у якості сплати коштів за Контрактом №DMKD/Vitkovice від 28.01.2016 не дозволяє суду касаційної інстанції, з урахуванням вищезазначених приписів ст. 300 ГПК України, дати відповідь на аргумент касаційної скарги про те, що не спростовано боржником у справі про банкрутство факт перерахування VITKOVICE STEEL 3 100 000 доларів США у якості сплати коштів за Контрактом №DMKD/Vitkovice від 28.01.2016.
Як передбачено ч. 5 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
А за приписами ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Таким чином, розгляд даної справи повинен відбуватися з обов`язковим урахуванням висновків та вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 13.10.2021 року.
Відтак, при новому розгляді заяви VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) від 16.10.2020, з урахуванням Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2021, дослідженню та встановленню підлягають обставини щодо:
- наявності чи відсутності повідомлення арбітражного керуючого про результати розгляду грошових вимог і чи спростовує таке повідомлення арбітражного керуючого чи боржника твердження Скаржника про перерахування VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) 3 100 000 доларів США на користь Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» у якості сплати коштів за Контрактом №DMKD/Vitkovice від 28.01.2016 (І);
- підтвердження чи спростування факту перерахування VITKOVICE STEEL 3 100 000 доларів США на користь Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» у якості сплати коштів за Контрактом №DMKD/Vitkovice від 28.01.2016 з огляду на наявні в матеріалах справи докази (ІІ).
Що стосується необхідності з`ясування обставин в пункті (І), апеляційний суд зауважує, що в матеріалах справи міститься повідомлення Керуючого санацією від 03.12.2020 №01/977 про розгляд грошових вимог VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.), яке направлялося засобами поштового зв`язку заявнику (т. 2 а.с. 1-11).
В обґрунтування підстав відхилення грошових вимог в повному обсязі, Керуючим санацією було зазначено низку підстав.
Так, вимоги VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) за Контрактом №DMKD/Vitkovice від 28.01.2016 вже були відхилені в повному обсязі з підстав наведених в Ухвалі господарського суду від 14.11.2019, залишеної в цій частині без змін Постановами Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2020 та Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 28.07.2020.
Обставини, що слугували підставами для відхилення грошових вимог VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) не перестали існувати та в силу преюдиційності не підлягають додатковому доказуванню.
Щодо Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 25.04.2018 №1205/14-6, керуючим санацією було зазначено, що в силу частини 8 статті 75 ГПК України, та враховуючи компетенцію суду, який розглядає заяву про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, останнє не встановлює жодних преюдиційних фактів, не є самостійними та достатніми підставами для визнання грошових вимог, не звільняє VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) від обов`язку доказування правомірності і обґрунтованості заявлених грошових вимог в загальному порядку, шляхом надання відповідних доказів в порядку встановленому ГПК України.
Також, Керуючим санацією було зазначено про ненадання VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) ряду документів, зокрема, контракту, доказів письмового повідомлення боржника відповідно до пункту 9.7 Контракту №DMKD/Vitkovice від 28.01.2016, підписаного акту звірки, первинних документів, що підтверджують перерахування грошових коштів на користь боржника.
Щодо арбітражних витрат, Керуючим санацією зазначено про ненадання належних та допустимих доказів понесення ним зазначених витрат та їх розміру, що унеможливлює встановлення факту понесення витрат, природу таких витрат та їх розмір.
Отже, у повідомленні Керуючого санацією від 03.12.2020 №01/977 про розгляд грошових вимог не спростовується твердження VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) про перерахування 3 100 000 доларів США на користь боржника у якості сплати коштів за Контрактом №DMKD/Vitkovice від 28.01.2016.
Вказана позиція залишилась незмінною протягом подальшого розгляду справи.
Тобто, не заперечуючи факту перерахування VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) грошових коштів в сумі 3 100 000 доларів США на користь ПАТ «ДМК», керуючим санацією фактично ставиться під сумнів їх пов`язаність із Контрактом, з огляду на їх зарахування на інший рахунок боржника, що є відмінним від рахунку вказаного в Контракті №DMKD/Vitkovice від 28.01.2016, а також, відсутність необхідних документів, зокрема, визначених п. 9.7 Контракту, на його думку, не дозволяє встановити факт понесення витрат, природу таких витрат та їх розмір, порушення боржником зобов`язань за Контрактом №DMKD/Vitkovice від 28.01.2016, що відповідно не створює для ПАТ «ДМК» обов`язку з їх повернення.
На цьому наголошено, зокрема, в поданих до суду першої інстанції письмових поясненнях від 13.12.2021 №01/894.
Відносно необхідності з`ясування обставин в пункті (ІІ), колегія суддів зазначає, що Господарським судом Дніпропетровської області в оскаржуваній ухвалі було зроблено висновки про те, що «визначення розміру грошових коштів та виникнення обов`язку їх повернення перебуває у прямому нерозривному зв`язку із існуванням підписаного акту звірки та письмовим повідомленням, і лише у сукупній наявності цих двох умов (акту та повідомлення) підтверджується факт поставки товару у кількості меншій ніж було оплачено, а також розмір грошових коштів які підлягають поверненню, і, відповідно, виникає обов`язок повернення визначеного сторонами розміру грошових коштів.
Керуючим санацією зазначено, що матеріали справи не містять доказів письмового повідомлення боржника вчиненого на виконання пункту 9.7 Контракту, а також не містять підписаного акту звірки вчиненого на виконання пункту 9.7 Контракту.
Також, матеріали справи не містять доказів перерахування грошових коштів саме на рахунок визначений пунктом 9.2 Контракту №DMKD/Vitkovice від 28.01.2016.
Так, у акті звірки сторонами мають бути узгоджений розмір коштів, які підлягають поверненню.
Обов`язок повернення коштів має бути виконаний протягом встановленого строку з дня письмового повідомлення Покупця та при наявності акту звірки.
При цьому початок перебігу строку на виконання обов`язку боржника повернути грошові кошти пов`язаний з днем письмового повідомлення.
Враховуючи відсутність письмового повідомлення та акту звірки, у боржника не виникло обов`язку з повернення грошових коштів з підстав поставки товару у кількості меншій, ніж оплату якої здійснено VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) за Контрактом №DMKD/Vitkovice від 28.01.2016 та, відповідно, такий обов`язок не порушено».
Проте погодитися з викладеним неможливо, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 28 січня 2016 року між «Вітковіце Стіл а.с.» [Vitkovice Steel, a.s.] (покупець) та Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат» (продавець) було укладено контракт №DMKD/Vitkovice на поставку товару (металопродукції), згідно з яким продавець мав поставити металопродукцію, а покупець мав прийняти та оплатити товар в кількості згідно специфікацій (т. 2 а.с. 15-35).
Відповідно до Специфікації №2 до контракту сторони домовилися про поставку товару до 25 червня 2016 року (т. 2 а.с. 36-40).
За цією специфікацією продавець поставив покупцю чотири рахунки на загальну суму 3100000,00 доларів США (т. 1 а.с. 86-94, т. 3 а.с. 193-210), які були сплачені покупцем (т. 1 а.с. 95-103, т. 2 а.с. 203-205).
Проте, продавець здійснив поставку товару тільки на суму 2 026 236,63 доларів США, у зв`язку з чим, 06 липня 2016 року сторони уклали додаткову угоду №5, якою виклали Специфікацію №2 в новій редакції та узгодили загальну вартість товару 2 026 236,63 доларів США, змінивши умови поставки, сторони домовилися припинити обов`язок продавця щодо поставки решти товару на суму 1 073 763,37 доларів США (т. 2 а.с. 41-45).
Пунктом 10.1 контракту визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання обов`язків передбачених контрактом, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
Також, пунктом 12.1 контракту передбачено, що даний контракт регулюється нормами права України. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (1980 року) та Конвенція ООН про позовну давність в міжнародній купівлі-продажу товару (1974 року) не застосовуються.
В свою чергу, пунктом 9.7. Контракту №DMKD/Vitkovice від 28.01.2016 визначено, що при здійснені поставки товару у кількості меншій, ніж оплату якої здійснено Покупцем, Продавець здійснює повернення грошових коштів на рахунок Покупця протягом 15 банківських днів з дня письмового повідомлення Покупця при наявності акту звірки.
Слід зауважити, що п. 9.7 Контракту не конкретизує, в якій саме формі має бути здійснено дане повідомлення, а також не встановлює особливих вимог щодо його форми та змісту.
Більше того, відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Виконання цього обов`язку не ставиться в залежність від отримання будь-яких претензій чи вимог потерпілої особи.
До того ж, у додатковій угоді №5 від 06.07.2016 сторони узгодили загальну вартість товару 2 026 236,63 доларів США, змінивши умови поставки, внаслідок чого припинився обов`язок продавця щодо поставки решти товару на суму 1 073 763,37 доларів США (т. 2 а.с. 41-45) та виник обов`язок повернути переплату.
22.12.2017 «Вітковіце Стіл а.с.» [Vitkovice Steel, a.s.] звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» про стягнення 1395408,19 доларів США, а також витрат зі сплати арбітражного збору.
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 25.04.2018 було стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» (Україна, 51925, Дніпровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-б; ідентифікаційний код 05393043) на користь Вітковіце Стіл, а.с. [Vitkovice Steel, a.s.] (Ceskobratrska 3321/46, Maroslavska Ostrave, 70200, Ostrava, Chezh Republic; ідентифікаційний код 27801452) 1 073 763,37 доларів США основного боргу, 4 147,96 - 3% річних, а також 13 705,41 доларів США як відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 1 091 616 (один мільйон дев`яносто одна тисяча шістсот шістнадцять) доларів США та 74 цента.
В іншій частині позову (у розмірі 317 496,86 доларів США) відмовлено.
Арбітражний збір у сумі 4 036,22 доларів США покладено на позивача.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20.09.2019 у справі №824/131/19 визнано і надано дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 25 квітня 2018 року в справі АС№323у/2017, ухваленого в складі одного арбітра Селівона М.Ф., відповідно до якого «стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» (Україна, 51925, Дніпровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-б; ідентифікаційний код 05393043) на користь Вітковіце Стіл, а.с. [Vitkovice Steel, a.s.] (Ceskobratrska 3321/46, Maroslavska Ostrave, 70200, Ostrava, Chezh Republic; ідентифікаційний код 27801452) 1 073 763,37 доларів США основного боргу, 4 147,96 доларів США - 3% річних, а також 13 705,41 доларів США як відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 1 091 616 (один мільйон дев`яносто одна тисяча шістсот шістнадцять) доларів США та 74 цента».
Крім того, судом ухвалено стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» (Україна, 51925, Дніпровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-б; ідентифікаційний код 05393043) на користь Вітковіце Стіл, а.с. [Vitkovice Steel, a.s.] (Ceskobratrska 3321/46, Maroslavska Ostrave, 70200, Ostrava, Chezh Republic; ідентифікаційний код 27801452) 960,50 грн. судового збору; видати виконавчий лист про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» (Україна, 51925, Дніпровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-б; ідентифікаційний код 05393043) на користь Вітковіце Стіл, а.с. [Vitkovice Steel, a.s.] (Ceskobratrska 3321/46, Maroslavska Ostrave, 70200, Ostrava, Chezh Republic; ідентифікаційний код 27801452) 1073763,37 доларів США основного боргу, 4 147,96 доларів США - 3% річних, а також 13705,41 доларів США як відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 1091616 (один мільйон дев`яносто одна тисяча шістсот шістнадцять) доларів США та 74 цента.
Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 824/131/19 (провадження № 61-18042ав19) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» було залишено без задоволення, ухвалу Київського апеляційного суду від 20 вересня 2019 року - без змін.
Необхідно наголосити на тому, що арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і виконується на території України з дотриманням спеціальної процедури, порушень якої судами встановлено не було.
Апеляційний суд наголошує, що грошові вимоги у справі про банкрутство можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (правові висновки, зроблені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 13.10.2021 у справі № 904/2104/19).
Таким чином, Кредитором надано рішення компетентного юрисдикційного органу, що набрало законної сили, яким підтверджується заборгованість боржника перед кредитором.
При цьому апеляційний суд вважає безпідставними посилання арбітражного керуючого на ч. 8 ст. 75 ГПК України, згідно якої обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом, оскільки факт наявності у ПАТ «ДМК» заборгованості перед VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) та її розмір встановлено чинним рішенням міжнародного комерційного арбітражу, що є обов`язковим до виконання на території України згідно ухвали Київського апеляційного суду від 20.09.2019 у справі №824/131/19.
Тобто, рішення МКАС при ТТП України від 25.04.2018 у справі АС№323у/2017 є альтернативним засобом доказування заявлених кредитором грошових вимог, а тому, вимога щодо необхідності з`ясування підстав виникнення боргових зобов`язань за цим рішенням на підставі первинних документів є по суті вимогою щодо перегляду цього рішення, у не передбачений Законом спосіб.
Означені дії також порушать принцип юридичної (правової визначеності), оскільки рішення МКАС при ТТП України від 25.04.2018 у справі АС№323у/2017 набрало законної сили та не було оскаржено боржником чи іншими зацікавленими особами.
Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що сума боргу ПАТ «ДМК» перед VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) в розмірі 1 091 616,74 дол. США констатована рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 25.04.2018, дозвіл на виконання якого наданий ухвалою Київського апеляційного суду від 20.09.2019 у справі №824/131/19, залишеною без змін Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 824/131/19 (провадження № 61-18042ав19), в той час як обставини правовідносин між сторонами засвідчені копіями первинних та бухгалтерських документів в їх сукупності, що наявні в матеріалах справи, про які було зазначено раніше по тексту постанови (контракт, додаткові угоди до нього, специфікації, рахунки-інвойси, банківські виписки).
Що ж стосується доводів арбітражного керуючого про те, що відповідно до п. 9.2 Контракту №DMKD/Vitkovice від 28.01.2016, Покупець повинен оплатити вартість Товару банківським переказом у доларах США на банківський рахунок Продавця, вказаний у даному Контракті. Валюта платежу не повинна відрізнятись від валюти ціни та від валюти, вказаної у відвантажувальних документах, то відмінність банківських реквізитів на які Кредитором перераховано грошові кошти Боржнику від тих, що зазначені в Контракті, пояснюється відмінністю банківських реквізитів, що були зазначені самим Боржником у виставлених Кредитору відповідних інвойсах.
Відтак, перерахування грошових коштів в сумі 3 100 000,00 доларів США на інший банківський рахунок, що належить продавцю ПАТ «ДМК», обставини чого (щодо належності йому рахунку та надходження на нього грошових коштів у відповідному розмірі) останнім не заперечуються, з урахуванням призначення платежу оплати за товар по Контракту №DMKD/Vitkovice від 28.01.2016, не може бути підставою для висновку про недоведеність факту та розміру перерахованих грошових коштів VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.), на виконання умов Контракту, як помилково про це зазначив суд першої інстанції, здійснивши формальний підхід при розгляді заявлених Кредитором вимог та не врахувавши, що існування такої заборгованості та її розмір вже встановлені рішенням МКАС при ТТП України від 25.04.2018 у справі АС№323у/2017.
Так само, не може бути підставою для висновку про відсутність в продавця обов`язку повернути сплачені кошти за товар, що не був поставлений, відсутність акту звірки, до якого прив`язується п. 9.7 Контракту, адже стала практика Верховного Суду засвідчує правову позицію, що: акт звірки взаємних розрахунків не є майновою дією боржника, не свідчить про проведення певної господарської операції; сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом; акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами (позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 910/9004/13, 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, від 23.09. 2021 у справі № 910/866/20).
Враховуючи підтвердження обставин правовідносин сторін первинними документами та факту й розміру боргу рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду (МКАС) при Торгово-промисловій палаті України (ТТП України) від 25.04.2018 по справі АС № 323у/2017, яким стягнуто з ПАТ «ДМК» на користь VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) суму грошових коштів, що становить собою заявлені кредиторські вимоги, у боржника виникло зобов`язання повернути грошові кошти в сумі 1 073 763,37 доларів США, в тому числі, сплатити додатково нараховані на суму боргу 3% річних 4 147,96 дол. США та суму арбітражного збору - 13 705,41 дол. США, як відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, що були стягнуті за рішенням міжнародного комерційного арбітражу та визнані національними судами України.
Апеляційний суд акцентує увагу, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно із ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як передбачено ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2021 у справі № 814/803/17 зазначила, що визначальним принципом господарського судочинства є змагальність сторін.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (правова позиція Верховного Суду викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18).
З огляду на правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений в постанові від 29.03.2018 у справі № 916/4644/15 обов`язок доведення кредиторських вимог одночасно з поданням відповідних документів, що їх підтверджують, покладено на кредитора.
Також, у відповідності до правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зазначеної в постанові від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15 тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами покладається саме на кредитора.
Про необхідність підтвердження кредиторських вимог відповідними доказами (документами) свідчить численна практика Верховного суду, про яку, в тому числі, згадувалося раніше по тексту постанови, зокрема, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18.
У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15 та від 11.07.2019 у справі №904/2394/18, наведено правовий висновок, що на стадії звернення кредитора з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.
Колегія суддів зауважує, що VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) доведено належними та допустимими доказами грошові вимоги до ПАТ «ДМК» на суму 1 091 616,74 долари США
В той же час, заявлені кредитором вимоги у розмірі 37 066,89 дол. США - 3% річних є непідтвердженими належними доказами, оскільки суду не надано розрахунку нарахування відсотків та не зазначено періоду за який кредитор нарахував 3% річних у вказаній сумі.
Апеляційний суд зазначає, що станом на день подання заяви (16.10.2020), грошові вимоги, зазначені в ній, є неоплаченими з боку боржника, у зв`язку з фактичною неплатоспроможністю.
Заперечення від інших кредиторів проти визнання грошових вимог VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) не надходили та відсутні на день прийняття даної постанови.
При цьому колегія суддів відхиляє доводи арбітражного керуючого про те, що оскільки заявлені грошові вимоги, які виникли на підставі Контракту №DMDK/Vitkovice від 28.01.2016р., вже були предметом розгляду господарського суду і були відхилені в повному обсязі про що було винесено відповідну ухвалу від 14.11.2019, яка в частині розгляду вимог VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2020 та постановою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 28.07.2020, то не можуть бути розглянуті повторно, з огляду на наступні обставини:
1) Відповідно до вищенаведених судових актів Кредитором було заявлено грошові вимоги на суму 1 073 763,37 доларів США, в той час як наразі предметом розгляду судами є сума в розмірі 1 128 683,63 долари США;
2) В обґрунтування наявності відповідних вимог в розмірі 1 128 683,63 дол. США Кредитором надано юридично легалізоване в установленому Законом порядку рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду (МКАС) при Торгово-промисловій палаті України (ТПП України) від 25.05.2018 №1205/14-6, яким засвідчено відповідний розмір боргу (суму грошових вимог), на відмінну від заяви Кредитора на суму 1 073 763,37 доларів США, щодо якої боржником та розпорядником майна вимоги Кредитора відхилено у повному обсязі, оскільки Кредитором не було надано доказів визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 25.04.2018 по справі АС №323у/2017, а суди встановили, що рішення МКАС при ТПП України (подане кредитором на підтвердження його грошових вимог до Боржника) не визнано у встановленому законом порядку (ухвала про надання дозволу на примусове виконання такого рішення не набрала законної сили), тому не має преюдиційного значення;
3) У даній справі наявність права вимоги у Кредитора до Боржника на суму 1 091 616,74 дол. США підтверджена ухвалою Київського апеляційного суду від 20.09.2019 у справі №824/131/19, якою визнано і надано дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 25.04.2018 у справі АС№323у/2017, та яка була залишена без змін постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 824/131/19 (провадження № 61-18042ав19), тобто набрала законної сили, в той час як в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019, постанові Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2020 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 28.07.2020, суди дійшли висновку, що рішення МКАС без ухвали про надання дозволу на примусове виконання такого рішення (яка набрала законної сили) не є самостійною підставою для звільнення Кредитора від доказування обставин, на які він посилається.
Таким чином, вбачається наявність іншого предмету розгляду (іншої суми заявлених грошових вимог), відмінного обґрунтування цих вимог та доказової бази, якою ці вимоги підтверджуються (чинне рішення юрисдикційного органу, яке визнано та дозвіл на виконання якого надано ухвалою компетентного суду, що набрала законної сили).
Апеляційний суд зазначає, що заявлені VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) грошові вимоги складаються з: 1 073 763,37 дол. США (сума боргу), 41 214,85 дол. США (3% річних), 13 705,41 дол. США (витрати зі сплати арбітражного збору).
При цьому суд вважає, що витрати, пов`язані з вирішенням спору міжнародним комерційним арбітражним судом в сумі 13 705,41 дол. США є грошовим зобов`язанням в розумінні вимог статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
За офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановлених НБУ на 16.10.2020: 1 долар США = 28,3365 грн.
Разом з тим, як вбачається зі змісту поданої Кредитором заяви, останній проводив розрахунки по курсу НБУ станом 15.10.2020, в той час як саму заяву подав до суду 16.10.2020.
Так, VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) визначено грошові вимоги в еквіваленті національної валюти України на суму 30 405 102,61 грн основний борг, 388 087,87 грн відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору та 1 167 032,11 грн 3% річних.
Здійснивши перерахунок за офіційним курсом НБУ станом на 16.10.2020, колегія суддів встановила, що: 1 073 763,37 дол. США = 30 426 695,7 грн, 13 705,41 дол. США = 388 363,35 грн, тобто суми є більшими ніж ті, що заявлені Кредитором.
Слід зауважити, що згідно ст. 14 ГПК України до принципів господарського судочинства також належить диспозитивність господарського судочинства, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на викладене, підлягають визнанню конкурсні вимоги у зазначеному VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) в заяві розмірі: 30 405 102,61 грн основний борг та 388 087,87 грн відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору.
З цих же міркувань колегія суддів не розглядає грошові вимоги в сумі сплаченого судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника, оскільки такі не були зазначені в прохальній частині заяви.
В частині заявлених 1 167 032,11 грн 3% річних, апеляційний суд, з огляду на непідтвердженність вимог у розмірі 37 066,89 дол. США, здійснивши перерахунок 4 147,96 дол. США по офіційному курсу НБУ станом на 16.10.2020 визнає обґрунтованими такі в розмірі 117 538,67 грн, одночасно відхиляючи решту - 1 049 493,44 грн.
За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
З огляду на все вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку, що грошові вимоги VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) в розмірі 30 910 729,15 грн належить віднести до 4 черги задоволення вимог кредиторів, але, оскільки такі заявлені після завершення строку, визначеного ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме після спливу 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, яке мало місце 31.05.2019, а заява була подана 16.10.2020, то, відповідно до вимог ч. 4 ст. 45 та ч. 1 ст. 64 КУзПБ заявник є конкурсним кредитором без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Принцип справедливості судового розгляду в рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію стосовно того, що одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatismutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).
Відповідно до п. 48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 3 липня 2014 року no. 4436/07, остаточне 17.11.2014: "Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За приписами ч. 2 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
З урахуванням фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження належними доказами в ході апеляційного перегляду справи, а тому, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2021 у справі №904/2104/19 слід скасувати, як таку, що прийнята при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, в результаті неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права; з прийняттям нового судового рішення про визнання грошових вимог VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) до ПАТ «ДМК» в розмірі 30 910 729,15 грн, з яких: 388 087,87 грн (витрати зі сплати арбітражного збору), 30405102,61 грн (основний борг), 117 538,67 грн (3% річних) - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
Частиною 14 статті 129 ГПК України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Колегією суддів встановлено та підтверджено матеріалами справи, що VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) було понесено судові витрати, загалом на суму 21 020,00 грн, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі: 6 306,00 грн за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 (т. 2 а.с. 242 зворот.); 8 408,00 грн за подання касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2021 (т. 3 а.с. 65); 6 306,00 грн за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2021.
Таким чином, відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи результат вирішення заяви кредитора за наслідком розгляду апеляційної скарги VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.), витрати зі сплати судового збору в розмірі 21 020,00 грн належить стягнути з боржника на користь скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275-279, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2021 у справі № 904/2104/19 задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2021 у справі №904/2104/19 скасувати.
Постановити нове рішення, яким:
Визнати грошові вимоги VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) (ідентифікаційний номер 27801454, адреса місцезнаходження: Ческобратрска 3321/46, Моравська Острава, 702 00 Острава, Чеська Республіка) до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (ідентифікаційний код юридичної особи 05393043, 51925, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б) в розмірі 30910729,15 грн, з яких:
- 388 087,87 грн (витрати зі сплати арбітражного збору), 30 405 102,61 грн (основний борг), 117 538,67 грн (3% річних) - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
Грошові вимоги в сумі 1 049 493,44 грн (3% річних) відхилити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (ідентифікаційний код юридичної особи 05393043, 51925, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б) на користь VITKOVICE STEEL, a.s. (ВІТКОВІЦЕ СТІЛ, а.с.) (ідентифікаційний номер 27801454, адреса місцезнаходження: Ческобратрска 3321/46, Моравська Острава, 702 00 Острава, Чеська Республіка) судовий збір за подання апеляційних скарг та касаційної скарги 21 020,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 05.09.2022
Головуючий суддяВ.Ф. Мороз
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Л.А. Коваль
